Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №320/21039/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №320/21039/24

Суддя: Златін Станіслав Вікторович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/21039/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Златіна С.В.,

суддів - Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі – позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – відповідач; ЦЗУ ДСНС України), в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення посади, яку обіймав перед звільненням з військової служби, станом на 01 січня 2022 р. та на 01 січня 2023 р., відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (в редакції до 20.05.2023 р.);

-зобов`язати Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідки про розмір грошового забезпечення посади, яку він обіймав перед звільнення з військової служби, станом на 01 січня 2022 р. та на 01.01.2023 р., відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року (2481,00 грн.), та на 1 січня 2023 р. (2684,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно відмовив позивачу у складанні та поданні до пенсійного органу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 не провів перерахунку розміру грошового забезпечення у запропонований позивачем спосіб.

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що ЦЗУ ДСНС України уповноважений на оформлення довідки щодо грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсій виключно на підставі списків органів Пенсійного фонду України.

Представник відповідача наголосив на відсутності зобов`язань щодо видачі запитуваних довідок для перерахунку пенсій.

Додаткового представник пенсійного органу зазначив, що у ЦЗУ ДСНС України відсутні правові підстави для оформлення позивачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, що враховується для перерахунку пенсії із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та оформити і надіслати до пенсійного органу для перерахунку пенсії довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Відповідач листом відмовив позивачу у видачі такої довідки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно із статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, визначених станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704), яка відповідно до пункту 10 набрала чинності 01 березня 2018 року, врегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 до Постанови № 704 було внесено зміни, унаслідок яких пункт 4 викладено в редакції, що передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 визнано протиправним та скасовано.

При цьому Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 у частині використання як розрахункової величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року, не відповідають актам вищої юридичної сили, якими прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт змінено на відповідний календарний рік. Тому при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Верховний Суд прямо пов`язав зростання такого прожиткового мінімуму з виникненням права на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Отже, станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які підлягали врахуванню при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , мали визначатися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату, а саме 2 481, 00 грн станом на 01 січня 2022 року та 2 684, 00 грн станом на 01 січня 2023 року, з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).

Передбачений пунктами 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів при здійсненні централізованого перерахунку пенсій передбачає, зокрема, формування органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовку уповноваженими органами на підставі таких списків відповідних довідок про розмір грошового забезпечення.

Разом з тим посилання апелянта на ненадходження до Адміністрації ДПС України відповідних списків від органу Пенсійного фонду не спростовує права позивача на отримання оновлених довідок за його індивідуальним зверненням. Предметом цього спору є не дотримання органами державної влади процедури централізованого обміну інформацією, а правомірність відмови уповноваженого органу в оформленні довідок за наявності юридичних підстав для визначення грошового забезпечення із застосуванням оновленої розрахункової величини. Інше тлумачення фактично ставило б реалізацію права пенсіонера у залежність від виконання або невиконання іншими державними органами процедурних дій.

Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 580/12209/23 розглядав фактично аналогічні правовідносини щодо відмови у виготовленні довідок станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму 2481 грн та 2684 грн відповідно та дійшов висновку про протиправність такої відмови і наявність обов`язку виготовити відповідні довідки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.

Підставою для видачі оновлених довідок є не запровадження нового самостійного виду грошового забезпечення окремим рішенням Кабінету Міністрів України, а зміна розрахункової величини, від якої відповідно до Постанови № 704 залежить розмір посадового окладу та окладу за військовим званням. Саме зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік змінює розмір цих складових грошового забезпечення та, як наслідок, створює підстави для оформлення відповідної довідки. Такий підхід прямо сформульований Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21.

Право позивача на отримання довідки не ставиться у залежність від того, який розмір грошового забезпечення фактично нараховувався та виплачувався конкретному діючому військовослужбовцю всупереч належному нормативному способу його визначення. Вирішальним для спірних правовідносин є нормативно встановлений порядок визначення складових грошового забезпечення, а не фактична практика їх нарахування відповідним державним органом. Верховний Суд у справі № 440/6017/21 саме зростання встановленого законом прожиткового мінімуму визнав юридичною обставиною, яка породжує право на отримання оновленої довідки.

Стаття 43 Закону № 2262-ХІІ визначає складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, тоді як стаття 63 встановлює підстави та порядок перерахунку вже призначеної пенсії. Саме системне застосування статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ разом із положеннями Постанови № 704 покладено Верховним Судом в основу висновків у справах цієї категорії. Зокрема, у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 340/608/23 Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у особи права на довідку станом на 01 січня 2023 року через зростання прожиткового мінімуму та визнав неправомірною відмову у її видачі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 відповідні зміни до пункту 4 Постанови №704 набрали чинності пізніше дат, станом на які позивач просить визначити розмір його грошового забезпечення, а саме пізніше 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року. Такі зміни не можуть змінювати правове регулювання відносин, які виникли до набрання ними чинності.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2025 року у справі № 580/12119/23 прямо зазначив, що зміни, внесені Постановою № 481 до пункту 4 Постанови № 704, відбулися пізніше, ніж виникли правовідносини щодо видачі довідки станом на 01 січня 2023 року, а тому не можуть бути підставою для відмови у її видачі.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що встановлене пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, не перешкоджає застосуванню у спірних правовідносинах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки саме прожитковий мінімум є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів відповідно до Постанови № 704, тоді як мінімальна заробітна плата такою розрахунковою величиною не є.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що покладення на ЦЗУ ДСНС України обов`язку підготувати та надати до ГУ ПФУ у Київській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не визначає конкретні розміри тих складових грошового забезпечення, щодо яких відповідач відповідного рішення не приймав, а забезпечує виконання покладеного на суб`єкта владних повноважень обов`язку у спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови ЦЗУ ДСНС України у підготовці та наданні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року та, відповідно, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року – залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені статями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 03 листопада 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua