Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №420/35813/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35813/25

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Дата і місце ухвалення: 01.05.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2025р. №306/34-00-07-03.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.04.2025р. №306/34-00-07-03.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ІМПОРТМАКС» сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 01.05.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ТОВ «ІМПОРТМАКС».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що так як у фіскальних чеках ПРРО була відсутня лише «повна назва товару», однак наявний артикул та виробник, що дозволяє ідентифікувати товар, тому є недоліком фіскального чеку, а не відсутністю реквізиту. При цьому, судом не враховано, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. №13, обов`язковим реквізитом фіскального касового чека на товари (послуги) є саме «назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги)», а пункт 3 розділу І Положення №13 чітко встановлює, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий. У ході фактичної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС» встановлено, що у фіскальних чеках ПРРО №4000914543 та №4000914541 за період з 25.03.2025 по 03.04.2025 була відсутня саме назва товару, як обов`язковий реквізит. Зазначення артикулу або найменування виробника не замінює назву товару, оскільки такі відомості не є тотожними назві товару у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення №13.

Також, апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано вказав на певні зауваження щодо оформлення наказу на перевірку. Разом з тим, всупереч вимогам статті 242 КАС України, суд не надав оцінки тому факту, що платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки без жодних зауважень, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021р. у справі №816/228/17 свідчить про реалізацію наказу та унеможливлює визнання перевірки незаконною з підстав неналежного оформлення наказу, якщо таке мало б місце. В даному випадку наказ від 25.03.2025р. №1687к був оформлений у відповідності до вимог пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та містив посилання на доповідну записку, що є достатнім обсягом інформації щодо підстави для проведення фактичної перевірки і, відповідно, свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправним.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ДПС у Вінницькій області на підставі наказу від 25.03.2025р. №1687к та відповідно направлень від 25.03.2025 №1919, від 25.03.2025 №1918 та від 28.03.2025 №2032, було проведено фактичну перевірку ТОВ «ІМПОРТМАКС» (код ЄДРПОУ 43738098), за адресою господарської одиниці: склад-магазин «Цитрус», м. Вінниця, вул. 600 річчя, 17-Е, з 25 березня 2025 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 15.07.2024 року – по дату закінчення фактичної перевірки, з метою упередження порушень вимог чинного законодавства з питань порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Підставою для прийняття даного наказу слугувала наявна податкова інформація, викладена у доповідній записці Головного управління ДПС у Вінницькій області від 21.03.2025р. №1141/02-32-07-05, складеної у відповідності до вимог п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» від 4 вересня 2020 року №470.

За результатами проведеної фактичної перевірки було складено акт від 03.04.2025р. №8950/02-32-07-05/43738098, яким зафіксовано, що за період з 25.03.2025 по 03.04.2025 при продажу телевізора Samsung вартістю 17 999 грн. розрахункову операцію проведено через програмний реєстратор розрахункових операцій без створення та видачі відповідного розрахункового документа, а саме: у фіскальному чекові ПРРО (фіск. №4000914543) від 25.03.2025р. о 15 год. 56 хв. відсутні обов`язкові реквізити товару – назва телевізору, яка відображена в документообігу суб`єкта господарювання, та однозначно ідентифікує товар (порушення вчинено вперше за період з 25.03.2025 по 03.04.2025). Наступні розрахункові операції з вищевказаним порушенням, вчинені за період з 25.03.2025 по 03.04.2025 на загальну суму 83 495 грн.

За висновками перевіряючих, такими діями ТОВ «ІМПОРТМАКС» порушило пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР - проведення розрахункових операцій через ПРРО/РРО та видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту проведених операцій.

Відповідно до проведеного аналізу даних реєстру розрахункових документів, загальна сума проведених суб`єктом господарювання операцій за період з 25.03.2025 по 03.04.2025 складає 101 494,00 грн.

На пiдставi акту перевiрки вiд 03.04.2025р. №8950/02-32-07-05/43738098 Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесло податкове повідомлення-рішення форми «С» від 22.04.2025р. №306/34-00-07-03 про застосування до товариства штрафних санкцій у розмірі 143 241, 50 грн. (у тому числі: 17999 грн. (17 999 грн.*100%) - за проведення розрахункових операцій через ПРРО/РРО та видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту (за порушення вчинене вперше), а також 125 242, 50 грн. (83 495 грн.*150%) за кожне наступне вчинене порушення).

Не погоджуючись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «ІМПОРТМАКС» оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги) такого реквізиту як повна назва товару, за умови, що у фіскальних чеках наявний артикул товару, що дозволяє його ідентифікувати та виробник товару, не є підставою для висновку, що оформлені таким чином фіскальні чеки втрачають статус розрахункових документів, оскільки фактично відповідачем встановлено неповноту даних у досліджених фіскальних чеках, а не відсутність обов`язкового реквізиту взагалі. Таким чином, за висновками суду, видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися неналежним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та, відповідно, не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно п.п. 1, 2 ст.3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016р. №13 затверджено «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Положення №13), яким визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/ електронних розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надалі послуги).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначаються основні обов`язкові реквізити, які повинен містити фіскальний чек. Серед обов`язкових реквізитів - назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).

Відповідно абз. 2 п. 3 розділу І Положення №13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону № 265, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Колегія суддів наголошує, що перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, а третій - з п.2 ст.3 цього Закону. Відповідно, наявність будь-якої з зазначених обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за п.1 ст.17 цього Закону.

Дійсно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги стосовно відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у розрахунковому документі, який, в свою чергу, у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення платника податків до відповідальності за п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, а саме: як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Виключенням з цього правила можна вважати видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов`язкових реквізитів, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024р. у справі №520/4564/23, від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22.

Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 зробив висновок, що за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Застосовуючи цей висновок колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги) як повна назва товару, за умови, що у фіскальних чеках наявний артикул товару, що дозволяє його ідентифікувати, та виробник товару, не є достатньою підставою вважати, що оформлені таким чином фіскальні чеки втрачають статус розрахункових документів, оскільки фактично відповідачем встановлено неповноту даних у досліджених фіскальних чеках, а не відсутність обов`язкового реквізиту взагалі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися неналежним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, та не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону.

Що ж до посилань апелянта на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано вказав на певні зауваження щодо оформлення наказу на перевірку, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки вказана обставина не стала підставою для задоволення позову товариства та скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Навпаки, суд зазначив, що відсутність в наказі відображення змісту доповідної записки, яка стала підставою для проведення перевірки, не є порушенням, яке вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 01.05.2026р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіІ.І. Тарновецький О.А. Шевчук