Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №420/2872/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №420/2872/26

Суддя: Шевчук О.А.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2872/26

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості яка складає 736768,20 грн. на бюджетний рахунок UA298999980314070512000015744, КБК 18010300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Одеса/18010300.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області посилається на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), які зобов`язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також встановлюють обов`язок органу державної податкової служби надсилати (вручати) податкову вимогу, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки.

Контролюючий орган зазначає, що у зв`язку із несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ф» №0115993-1305-1532 від 09.12.2024.

За твердженнями ГУ ДПС в Одеській області, приписи даної вимоги платником податків не виконані, податковий борг у добровільному порядку не погашений, а тому відповідно до підпунктів 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, у контролюючого органу є право стягнути з відповідача податковий борг у судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позов ГУ ДПС в Одеській області - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка складає 736768,20 грн. на бюджетний рахунок UA298999980314070512000015744, КБК 18010300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Одеса/18010300.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивуючи свою позицію про помилковість висновків суду першої інстанції апелянт наполягає на тому, що суд не врахував, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим), якщо воно вручене особисто або надіслано поштою з повідомленням про вручення.

Посилаючись на позицію Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №820/1186/17, апелянт наголошує на тому, що контролюючим органом не надані належні та допустимі докази відправки податкових повідомлень-рішень на його адресу. На переконання апелянта, суд не надав оцінки тому факту, що сторона відповідача взагалі заперечувала отримання та направлення листів контролюючим органом. Крім того, апелянт зауважує на тому, що без підпису працівника пошти та відбитка календарного штемпеля поштового відділення рекомендоване повідомлення вважається оформленим неналежним чином.

Апелянт зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, Законом України «Про поштовий зв`язок», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 та Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом ДП «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211.

За твердженням апелянта, контролюючим органом порушений порядок направлення поштових відправлень, а тому вважає, що узгодженість податкового боргу останнім не доведена, у зв`язку з чим заявлений позов є необґрунтованим.

ГУ ДПС в Одеській області своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Одеській області та є платником податків.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету за ОСОБА_1 станом на 29.08.2025 рахується заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 736 768,20 грн.(а.с.3).

Вказана заборгованість утворилася на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.02.2024, якими нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

- № 0028631-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 810,00 грн.,

- № 0028622-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 1742,00 грн.,

- № 0028625-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 864,50 грн.,

- № 0028630-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 164868,00 грн.,

- № 0028624-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 178607,00 грн.,

- № 0028629-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 798,00 грн.,

- № 0028627-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 1608,00 грн.,

- № 0028618-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 904,00 грн.,

- № 0028619-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 891,00 грн.,

- № 0028620-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 184102,60 грн.,

- № 0028621-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 1795,00 грн.,

- № 0028626-2407-1553-UA51100270000073549 в сумі 877,50 грн.

Згідно матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення направлені на адресу платника податків ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , але не отримані ним та повернуті із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою АТ «Укрпошта» Ф 20 до поштового відправлення (а.с. 112).

Також згідно матеріалів справи, 17.01.2025 ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» №0115993-1305-1532 від 09.12.2024 про наявність податкового боргу на суму 537 868,80 грн.

Податкова вимога направлена на адресу: АДРЕСА_1 та вручена 24.01.2025, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення 0601103136974 (а.с.11,14).

Зазначену податкову вимогу та податкові повідомлення рішення, на підставі яких утворився податковий борг, відповідач ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржив.

Загальний розмір податкового боргу ОСОБА_1 станом на день звернення контролюючого органу до адміністративного суду складає 736 768,20 грн., що підтверджується відповідною довідкою розрахунком ГУ ДПС у Одеській області про податкову заборгованість платника податків.

Оскільки ОСОБА_1 у встановлений ПК України строк, не сплатив податковий борг, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Тому, враховуючи направлення податковим органом платнику податків податкової вимоги та непогашення останнім заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України, заявленої суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Згідно пункту 15.1. статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачають, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пункт 59.5 статті 59 ПК України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпункт 20.1.34. пункту 20.1 статі 20 ПК України визначає право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 60 днів після направлення платникові податків податкової вимоги.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що підставою виникнення податкового боргу ОСОБА_1 є прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими нараховані зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

На підтвердження податкового боргу ГУ ДПС в Одеській області надало розрахунок податкового боргу ОСОБА_1 станом на 29.08.2025 на загальну суму 736768,20 грн.

Згідно вказаного розрахунку борг утворився на підставі зобов`язань нарахованих податковими повідомленнями -рішеннями від 27.02.2024 на суму 537 868,80 грн., а саме: