Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №160/16036/26
Суддя: Шальєва В.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/16036/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року (суддя Букіна Л.Є.) в справі № 160/16036/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо застосування обмеження максимальним розміром при виплаті йому пенсії;
зобов`язання здійснити з 23 червня 2023 року перерахунок та виплату йому пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі фактично нарахованої суми (80% заробітної плати) без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 23.06.2023 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Звертає увагу, що у випадку призначення пенсії згідно статті 114 Закону № 1058-VI та з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI відповідно до приписів діючого законодавства максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тому максимальний розмір пенсії за віком позивача з урахуванням статті 27 Закону № 1058-VI та статті 2 Закону № 3668-VІ з 16.06.2023 складає 20930,00 грн, з 01.03.2024 - 23610,00 грн, з 01.01.2026 - 25950,00 грн.
У відзиві позивач просить залишити рішення без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, що обчислена згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI).
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача версія 1.6.78.1 пенсія позивача обмежена максимальним розміром 25950,00 грн, тоді як розмір пенсії за Законом України “Про підвищення престижності шахтарської праці” складає 40581,80 грн (80% від середньомісячного заробітку 50727,25 грн).
Не є спірним, що такі обмеження застосовані відповідачем з урахуванням ч. 3 ст. 27 Закону №1058-IV, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (станом на 2026 рік 2595,00*10).
Суд першої інстанції, враховуючи положення статті 8 Закону №345-VI, вважав, що позивач має право на пенсію за віком, яка має становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2025 року у справі №200/30/24, від 14.05.2025 року у справі №360/367/24.
Суд констатує, що відповідач фактично порушив передбачену законодавством для позивача як шахтаря гарантію мінімального розміру його пенсії, оскільки згідно розрахунків розміру пенсії позивача така пенсія виплачується у розмірі меншому, ніж розмір пенсії позивача, обчислений згідно ст. 8 Закону №345-VI. Тобто, фактично відповідач обчислив розмір пенсії позивача менше мінімально гарантованого законодавством рівня, чим допустив порушення прав позивача.
Наведене обумовило висновок про задоволення позову.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія позивача обчислена з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 40581,80 грн, виплата пенсії обмежена максимальним розміром - 25950,00 грн.
Спірним в цій справі є питання правомірності обмеження відповідачем передбаченого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розміру пенсії позивача.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).
Верховною Радою України 02 вересня 2008 року прийнято Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI), який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 8 Закону №345-VІ встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини третьої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, мінімальний розмір пенсії, обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом №1058-IV порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.
Аналогічний висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі №520/9629/24.
Отже, розмір пенсії позивача як особи, яка працювала на підземних роботах (зокрема, не менш як 15 років для чоловіків), за Списком № 1, не може бути меншим ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, та не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на наведене, обмеження відповідачем є протиправним.
Обмежуючи розмір пенсії позивача максимальним розміром на підставі статті 27 Закону №1058-IV, територіальний орган Пенсійного фонду діяв протиправно, адже вдався до порушення гарантій мінімального розміру його пенсії, адже згідно з розрахунками розміру пенсії позивача така пенсія виплачується у розмірі меншому, ніж розмір пенсії позивача, обчислений згідно зі статтею 8 Закону №345-VI.
Зважаючи на те, що розмір пенсії позивача в будь-якому разі не може бути меншим, ніж 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 23 червня 2023 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року в справі № 160/16036/26 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року в справі № 160/16036/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 04 листопада 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua