Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №175/15176/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №175/15176/25

Суддя: Гречана В. Г.

справа № 175/15176/25

провадження № 2/208/8281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді – Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 175/15176/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 08 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8164997.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

28.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28032025.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 28.03.2025 року до Договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача у сумі 69300 грн, з яких:

-22000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-36300 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-11000 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 року, цивільну справу №175/15176/25 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із відповіддю № 1854603 від 03.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, яка міститься в матеріалах позовної заяви, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі №175/15176/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

10.06.2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського у справі № 175/15176/25 ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованость за Кредитним договором № 8164997 в розмірі 58300 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2547 (дві тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 15 копійок. В іншій частині вимог відмовлено.

03.08.2026 адвокат Чекурін С.А., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 10.06.2026 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 12.03.2022 року по теперішній час, тому посилається на положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до якого за встановлених законом умов військовослужбовцям не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, за винятком передбачених законом кредитних договорів.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків заяви.

Ухвалою від 21.08.2026 року заяву адвоката Чекуріна С.А., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 10.06.2026 року. Заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 04.09.2026 року заяву адвоката Чекуріна С.А., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення в межах цивільної справи № 175/15176/25 задоволено частково. Заочне рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 10.06.2026 року по цивільній справі № 175/15176/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та призначено справу № 175/15176/25 до розгляду.

15.09.2026 року від представника відповідача через "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити в частині стягнення заборгованості за відсотками , в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22000 грн погоджується.

В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідач визнає що утворилася заборгованість за кредитом в сумі 22000 грн по тілу кредита, яка не погашена до теперішнього часу, але заборгованості по відсоткам, за пеню та штрафи підлягають скасуванню у повному обсязі на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

18.09.2026 року від позивача через "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив у якій останній просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що відповідачем визнано борг в частині стягнення тіла кредиту, що на думку позивача свідчить про безумовне погодження задовольнити вимогу позивача викладену у позові. Щодо стягнення неустойки зазначає, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції. Відповідно до зазначеної спеціальної норми, звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань (зокрема, від обов`язку сплати неустойки, штрафу, пені) та обов`язок кредитодавця щодо їх списання застосовуються виключно до договорів про споживчий кредит, укладених до дня набрання чинності Законом України № 3498-IX (тобто до договорів, укладених до 23 січня 2024 року включно). Щодо доводів відповідача про звільнення від сплати відсотків, зазначив, що Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 року № 18- 112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014р. № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Але відповідач не подав суду докази того, що перед укладенням, при укладенні кредитного договору, або після його укладення він надавав кредитодавцям ці документи або взагалі будь-яким чином повідомляв про наявність своїх пільг стосовно сплати відсотків».

24.09.2026 року від представника відповідача через "Електронний суд" надано заперечення на відповідь на відзив у якому, відповідач посилається на обставини та доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.10.2026 року представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив задовольнити позов частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

На підставі ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 27.10.2026 року судом після судових дебатів було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення на 03.11.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 08 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8164997, відповідно до якого узгоджено наступні умови: сума кредиту – 22000 грн, строк кредиту – 360 дні, стандартна процентна ставка – 1,50% в день, знижена процентна ставка – 1,425% в день.

Договір підписано електронним підписом НОМЕР_1 .

Також 08.08.2024 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені ті ж самі істотні умови договору.

Відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» встановлено, що успішно перераховано 08.08.2024 року грошові кошти у розмірі 22000,00 грн. на картку НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.03.2025, загальна заборгованість за договором становить 68970 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне

До правовідносин, що склались між сторонами суд застосовує наступні норми права.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» укладено Договір фактрингу № 28032025.

Відповідно до реєстру боржників №1, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8164997 у зальній сумі 69300 грн.

Обставини набуття позивачем права вимоги до відповідача за спірним договором не заперечуються, та суд вважає шо позивачем надано належні докази на підтвердження переходу права вимоги.

Судом встановлено та сторонами визнається що договір про надання споживчого кредиту № 8164997 від 08.08.2024 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, суд вважає встановленими обставини укладення кредитного договору, погодження його сторонами істотних умов договору та отримання кредитних коштів.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, зважаючи на те, що відповідачем визнається факт отримання та користування кредитними коштами, а також не оскаржується розмір заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту, враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами, суд зазначає таке.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачу штраф нараховувався у період з 01.09.2024 року по 22.09.2024 року. Загальний розмір штрафу заявлений до стягнення 11000 грн.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо стягнення штрафу поширюються положення п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Посилання позивача на те, що підлягає застосуванню п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц зазначив, що основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, пов`язаними із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Враховуючи викладене, не підлягає стягненню неустойка у розмірі 11000 грн.

Щодо стягнення заборгованості по відсотках.

Відповідач у цій частині посилається на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин (укладення кредитного договору) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Зазначені гарантії поширюються на виключне коло осіб.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів для підтвердження статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року

Відповідно до роз`яснення Міністерства оборони України про порядок застосування кредитних канікул для військовослужбовців та членів їх сімей від 18.02.2026 року, право на таку пільгу та умови її отримання залежать від виду військової служби. Якщо призвали під час мобілізації або як резервіста, кредитні канікули починають діяти з першого дня призову і тривають аж до моменту звільнення. При цьому, для закону абсолютно не має значення, де саме ви несете службу на лінії фронту чи в тиловій частині.

Для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби, підхід інший. Тут ключовим є факт безпосередньої участі у захисті країни: чи то в часи АТО та ООС, чи під час повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року. Якщо брали участь у бойових діях або заходах з оборони хоча б один день, то отримує право на списання відсотків і штрафів. Це право активується з першого дня такої участі і зберігається на весь подальший час служби під час дії особливого періоду.

Якщо військовий-контрактник увесь час перебував у тилу і жодного разу не залучався до згаданих заходів оборони, скористатися цією пільгою він не зможе. Також її дія не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять службу в лавах ЗСУ.

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" видами військової служби є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

На підтвердження обставин поширення на відповідача положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідачем надано суду довідку форми 5 відповідно до якої старший солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 до військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12.03.2022 року де служить по теперішній час.

Згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідач призваний на військову службу за мобілізацією, що підтверджується наявними у справі доказами.

Враховуючи долучені докази, суд вважає, що відповідачем надано належні докази на підтвердження статусу військовослужбовця.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що відповідач на момент укладення кредитного договору, а саме 08.08.2024 року проходив військову був призваний на військову службу по мобілізації до військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України де служить і на час прийняття рішення по справі.

Враховуючи викладене, відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України, у зв`язку з чим на нього поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто відсутність обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом, ураховуючи, що кредитний договір не стосувався придбання житла та/або автомобіля, тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд не вбачає.

Аналогічні за змістом висновки викладено зокрема Дніпровським апеляційним судом у постанові від 22.07.2026 року у справі № 175/2412/25, від 30.03.2026 року у справі № 211/895/25, 29.05.2026 року у постанові № 212/9719/23.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з урахування часткового визнання відповідачем позову з останнього підлягає стягненню заборгованість за договором № 8164997 в розмірі 22000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень, що підтверджується випискою № 122040від 30 червня 2025 року, як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.

Враховуючи прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам (31,75 %) в розмірі 961,39 грн

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованость за Кредитним договором № 8164997 в розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк», судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) гривня 39 копійок .

В іншій частині вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса реєстрації: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено та проголошено 03.11.2026 року о 17 годині 00 хвилин.

Суддя В.Г. Гречана

Оригінал: reyestr.court.gov.ua