Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №208/10109/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/10109/26

провадження № 2-а/208/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське адміністративну справу № 208/10109/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № R727756 від 27.08.2026 року,-

ВСТАНОВИВ :

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся позивач ОСОБА_1 , від імені якого дії представник - адвокат Лукінова Катерина Сергіївна з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № R727756 від 27.08.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та має статус військовозобов`язаного. Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач своєчасно уточнив свої військово-облікові дані, про що має відповідну відмітку в застосунку «Резерв+», а також номер в електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» - 110720232576490017.

Позивач зазначає, що правил військового обліку не порушував, повісток щодо явки для уточнення військово-облікових даних від відповідача не отримував.

27 серпня 2026 року позивач оновив застосунок «Резерв+» та виявив постанову № R727756 у справі про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2026 року, якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Позивач зазначає, що заяв про вчинення адміністративного правопорушення не подавав, повісток не отримував, жодних поштових відправлень від відповідача не отримував і від їх отримання не відмовлявся. Також йому не надходили повідомлення поштового зв`язку про надходження листа, повідомлення на номер телефону або повідомлення, вкладені до абонентської поштової скриньки, про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Крім того, позивач звертає увагу, що в постанові не зазначено військове звання, власне ім`я та прізвище особи, уповноваженої підписати постанову, а також відсутній сам підпис, у зв`язку з чим, на його думку, постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП.

Також позивач зазначає, що в постанові не вказано час і місце вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює встановлення дотримання строків накладення адміністративного стягнення.

Ураховуючи викладене, позивач вважає постанову протиправною та просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R727756 від 27 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із відповіді № 3244251 від 01 вересня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_1 .

Відповідач у справі знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 02.09.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 2085/1109/26 та призначено судовий розгляд. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву

25 вересня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява, у якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до вимог чинного законодавства позивачу було направлено повістку за адресою, зазначеною в системі «Оберіг», а саме: АДРЕСА_3 .

У повістці зазначено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 15 жовтня 2025 року о 19:00 для уточнення військово-облікових даних. Однак, у визначені дату та час позивач до відділу не з`явився, а інформації та документів, що підтверджують поважність причин неявки, станом на 15 жовтня 2025 року не надав.

Крім того, відповідно до акта від 5 жовтня 2025 року, складеного робочою групою з оповіщення військовозобов`язаних та резервістів на території Лихівської територіальної громади, оповістити позивача не вдалося у зв`язку з тим, що він не проживає за зазначеною адресою.

Також відповідач зазначає, що 25 серпня 2026 року через застосунок «Резерв+» надійшла заява на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 , у якій він повідомив, що визнає вчинення адміністративного правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

02.11.2026 року позивач подав суду заяву у якій просив розгляд справи провести без його участі.

У судове засідання, призначене на 03 листопада 2026 року, позивач та його представник не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом отримання судової повістки в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом отримання повістки про виклик до суду в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою наклав на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що за результатами вивчення відомостей реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів установлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У зв`язку із цим постановлено накласти на нього штраф у розмірі 17 000 грн.

Наявна в матеріалах справи постанова не містить власноручного або кваліфікованого електронного підпису начальника, а також печатки ІНФОРМАЦІЯ_1 (Дніпропетровська область). Крім того, у тексті постанови відсутній підпис особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та відомості про отримання або направлення їй постанови.

У постанові також зазначено, що 25 серпня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста від особи надійшла заява про невизнання спірним допущеного порушення та згоду на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 30 липня 2026 року через застосунок «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, має військове звання «солдат» та потребує проходження базової загальновійськової підготовки солдата резерву. Датою уточнення даних зазначено 24 травня 2024 року, дані уточнено вчасно. Адреса проживання: АДРЕСА_3 .

До заяви відповідачем додано копію повістки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 504 39 45, виданої на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якої останній мав з`явитися 15 жовтня 2025 року о 9:00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. Розписка про отримання зазначеної повістки не містить підпису ОСОБА_1 .

Також відповідачем додано копію акта від 5 жовтня 2025 року, складеного робочою групою з оповіщення військовозобов`язаних та резервістів на території Лихівської територіальної громади у складі ОСОБА_3 , спеціаліста першої категорії виконавчого комітету Лихівської селищної ради, ОСОБА_4 , водія автотранспортного засобу виконавчого комітету Лихівської селищної ради, та ОСОБА_5 , спеціаліста першої категорії виконавчого комітету Лихівської селищної ради. В акті зазначено, що здійснювалося оповіщення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Оповістити ОСОБА_1 не вдалося у зв`язку з тим, що він не проживає за зазначеною адресою.

Вирішуючи справу по суті суд застосовує до сторін наступні норми права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, частиною першою статті 210 1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною третьою статті 210 - 1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 210 - 1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби в Україні є Конституція України, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чинні на дату виникнення спірних правовідносин, а саме дату винесення оскаржуваної постанови 24.12.2025.

Абзацом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини першої статті 1 Закону України № 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації,воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 65/2022 від 24 лютого 2022 року (із змінами та доповненнями), затвердженим Законом України № 2105IX від 3 березня 2022 року, оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 діб, строк проведення загальної мобілізації безперервно продовжувався.

Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 597/2026 від 13.07.2026 року, затвердженим Законом України № 4929-IX від 14.07.2026 року, строк проведення загальної мобілізації продовжено з 2 серпня 2026 року на 90 діб.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

Статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України. Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки № 154 від 23.02.2022 (далі Положення № 154).

Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України (пункт 3 Положення № 154).

Відповідно до пунктів 9 - 11 Положення № 154 завданнями/функціями Центрів, серед іншого, є: ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлення та видача військово-облікових документів призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

В свою чергу, відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Вручення повісток, їх отримання та обов`язок з`явитися за отриманою повісткою регулюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України тощо.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (частина третя статті 22 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсування або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок № 560).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (пункт 29 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Відомості про вручення військовозобов`язаному або резервісту повістки на бланку вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (пункт 31-2 Порядку № 560).

Відповідно до пункт 40 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (пункт 41 Порядку № 560).

Також відповідно до п. 12 Порядку виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: зокрема видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис.

Отже, чинне законодавство України встановлює обов`язок для військовозобов`язаного з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Одночасно з тим, з метою недопущення порушення прав військовозобов`язаних передбачений порядок виклику особи до центру та вручення їй відповідної повістки із зазначенням належних доказів отримання такої повістки.

Суд зауважує, що інформація щодо рекомендованого поштового відправлення на адресу позивача в оскаржуваній постанові відсутня, та відповідачем таких доказів не надано.

Отже, судом встановлено, що жодна з умов п. 41 Порядку № 560 для визнання повістки врученою не настала.

Матеріали справи не містять належних доказів вручення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки засобами поштового зв`язку або у відповідності до п. 12 Порядку представниками виконавчого органу місцевого самоврядування повістки ОСОБА_1 про необхідність з`явитись 15.10.2025 року для уточнення даних.

Наданий відповідачем Акт від 05.10.2025 року не свідчить про отримання позивачем повістки чи ознайомлення із її змістом, доведення йому до відома необхідність з`явитись на виклик до ТЦК та СП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не забезпечив належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК, позивач не отримував повістки і не був обізнаний про необхідність явки, а отже у нього не виник обов`язок з`явитися до ТЦК, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Окрім того, щодо визнання правопорушення позивачем заявою від 25.08.2026 року, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною сьомою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Так, відповідач притягнув позивача до відповідальності за те, що останній не з`явився за повісткою до 3 го відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 (П`ятихатки) 15.10.2025 року о 09.00 годині за повісткою № 5043945 від 01.10.2025 року, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 - 1 КУпАП .

Днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен був вчинити цього дня тобто 15.10.2025 року, коли позивач не з`явився до 3 го відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 (П`ятихатки) за викликом.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн винесена 27.08.2026 року, тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП річного строку накладення адміністративного стягнення.

При цьому відповідач, обґрунтовуючи притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилається на заяву, подану через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, у якій позивач визнав факт порушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Однак подання такої заяви після події, яку відповідач кваліфікував як адміністративне правопорушення, не змінює дати його вчинення та не є підставою для поновлення або нового обчислення строків накладення адміністративного стягнення.

Визнання особою факту правопорушення також не звільняє уповноважену посадову особу від обов`язку дотримуватися встановлених законом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, якщо днем виявлення правопорушення слід вважати 15 жовтня 2025 року, коли позивач не з`явився за викликом, передбачений частиною сьомою статті 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився до винесення оскаржуваної постанови від 27 серпня 2026 року. Подана позивачем пізніше заява про визнання правопорушення не змінює зазначеного висновку.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу тощо.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 532,48 гривень.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову відшкодування сплаченого судового збору покладається на рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст. 2, 77, 79, 139, 159, 241-246, 250, 255, 268, 286, 293, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № R727756 від 27.08.2026 року - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 № R727756 від 27.08.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя В.Г. Гречана