Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №208/1818/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/1818/26

провадження № 2/208/3253/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Кіблицької М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

04.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1467-5938.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A7856 для підписання кредитного договору № 1467-5938 від 04.11.2024 року та підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту – 3 000,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 18 календарних днів; комісія за видачу кредиту – 15 % від суми кредиту; знижена процентна ставка – 1,00 % за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка – 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,75 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня дії договору.

Надалі між кредитодавцем і позичальником укладалися додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1467-5938 від 04.11.2024 року, відповідно до яких відповідачу надавалися додаткові кошти в кредит: 1 000,00 грн – 12.11.2024 року, 1 000,00 грн – 27.11.2024 року та 3 000,00 грн – 09.12.2024 року.

Загальна сума коштів, перерахованих відповідачу за кредитним договором та додатковими угодами до нього, становить 8 000,00 грн..

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, взяв на себе зобов`язання повернути їх та сплатити проценти й інші платежі відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього.

Однак відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Станом на дату розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 547,00 грн, що складається з:

- заборгованості за кредитом – 3 000,00 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами – 9 237,00 грн;

- заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України – 3 860,00 грн;

- заборгованості за комісією – 450,00 грн..

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1467-5938 від 04.11.2024 року в загальному розмірі 16 547,00 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн..

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання та просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.11.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1467-5938.

У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.4.7. договору, тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Відповідно до п.4.10. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування Кредитом.

Зазначений договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A7856.

Крім того, сторонами укладено три додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1467-5938 від 04.11.2024 року, відповідно до яких погоджено надання позичальнику додаткових кредитних коштів: за додатковою угодою від 12.11.2024 року — у розмірі 1 000,00 грн, за додатковою угодою від 27.11.2024 року — у розмірі 1 000,00 грн, а за додатковою угодою від 09.12.2024 року — у розмірі 3 000,00 грн..

Матеріалами справи також підтверджується перерахування відповідачу коштів за кредитним договором та додатковими угодами до нього на загальну суму 8 000,00 грн, а саме: 3 000,00 грн – 04.11.2024 року, 1 000,00 грн – 12.11.2024 року, 1 000,00 грн – 27.11.2024 року та 3 000,00 грн – 09.12.2024 року. Перерахування коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та відомостями про платежі на платіжну картку відповідача, зазначену в кредитних документах.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника суму заборгованості за Кредитним договором № 1467-5938, а саме:

- прострочену заборгованість за кредитом – 3 000,00 гривень;

- прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 9 237,00 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України – 3 860,00 гривень;

- заборгованість за комісією – 450,00 гривень, що разом становить 16 547,00 грн..

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вже було встановлено матеріалами справи, що 04.11.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1467-5938, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 3 000,00 грн..

Надалі позивачем надано додаткові кошти на загальну суму 5 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума перерахованих відповідачу кредитних коштів становила 8 000,00 грн..

Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору та додаткових угод за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 1467-5938 від 04.11.2024 року. Згідно з указаною довідкою, за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , зазначену в кредитному договорі, перераховано кредитні кошти: 04.11.2024 року — 3 000,00 грн, 12.11.2024 року — 1 000,00 грн, 27.11.2024 року — 1 000,00 грн та 09.12.2024 року — 3 000,00 грн, а всього — 8 000,00 грн..

В той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач підписавши за допомогою електронного одноразового ідентифікатора кредитний договір, погодився з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачено у вказаному договорі.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості самостійно подати докази на підтвердження того, що картковий рахунок на який перераховано кредитні кошти не належить йому на спростування доводів позивача, однак, не зробив цього.

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта - кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Як встановлено судом, відповідач отримав та використав кредитні кошти, однак, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.

Враховуючи, що відповідач користувався наданими коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3 000,00 грн. та загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 9 237,00 грн. - підлягають задоволенню.

У той же час, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 450,00 грн. за кредитним договором №1467-5938 від 04.11.2024 року, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії у розмірі 450,00 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 3 860,00 грн., суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.

Кредитний договір укладений під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 3 860,00 грн., є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 968,92 грн (2 662,40 ? 12 237,00 : 16 547,00).

Керуючись ст.ст.11, 207, 526, 527, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 43, 76, 77, 81, 141, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1467-5938 від 04.11.2024 року в сумі 12 237 (дванадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 00 коп., яка складається з:

- 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. – заборгованість за кредитом;

- 9 237 (дев`ять тисяч двісті тридцять сім) грн 00 коп. – заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 968 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) грн 92 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.

Відомості сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.