Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №160/8182/26
Суддя: Кальник В.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/8182/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 в адміністративній справі №160/8182/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України
про визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене листом № 25/18/3/2-П-25 від 19.01.2026 року (41840), зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене листом № 25/18/3/2-П-25 від 19.01.2026 року (41840) щодо відмови від нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, вчинити всі необхідні дії для нарахування і виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, що визначені чинними нормативно-правовими актами України та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови від нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” та прийняти рішення за результатами його розгляду, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у військовослужбовця ОСОБА_1 права на отримання винагороди, передбаченої Постановою № 153. Вказано на невідповідність виплати вимогам п. 4 Постанови № 153: ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом 23.08.2023 з числа строковиків НГУ. Його сукупний строк участі в бойових діях станом на 13.02.2025 становить менше шести місяців. П. 4 Постанови № 153 прямо виключає виплату винагороди особам, у яких кількість днів безпосередньої участі в бойових діях становить менше 6 місяців на дату набрання чинності постановою. Звернуто увагу на безпідставне застосування абзацу 4 п. 4 Постанови № 153, а саме, на думку апелянта, суд помилково застосував виняток щодо виплати винагороди в повному обсязі за наявності захворювань/поранень чи перебування в полоні (абз. 4 п. 4). Зазначена норма поширюється виключно на суб`єктів, визначених в абзаці другому цього ж пункту - осіб, прийнятих або призваних на службу під час воєнного стану у віці до 25 років. Апелянтом також зазначено, що позивач був призваний на строкову службу до початку воєнного стану. При цьому, внесені зміни до Постанови № 153 розповсюджують вимоги абзацу другого на осіб, прийнятих за контрактом зі строкової служби під час воєнного стану. Оскільки встановлений Постановою № 153 правовий механізм містить імперативні вимоги, розширювальне тлумачення цих норм є безпідставним.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_4 від 24.11.2021 та у витязі з послужного списку на молодшого сержанта ОСОБА_1 (Г-205250):
- 18.12.2021 року прийняв військову присягу;
- з 25.11.2021 по 22.08.2023 проходив строкову військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- 23.08.2023 між командиром Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України до оголошення рішення про демобілізацію;
- 03.10.2023 укладено новий контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України на посадах осіб сержантського і старшинського складу строком на 3 (три) роки та присвоєно первинне військове звання “молодший сержант”.
- з 03.10.2023 по 16.01.2026 проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- з 16.01.2026 звільнений з військової служби в Національній Гвардії України у запас на підпунктом «б» пункту 3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) – наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №2 о/с від 13.01.2026.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим Головним управлінням Національної гвардії України, дата видачі 27.07.2023 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1168 від 01.05.2026 солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 06.10.2022, з 14.10.2022 по 31.12.2022, з 03.01.2023 по 12.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м.Харкові, Харківській області, Донецькій області.
Згідно з інформацією, наведеною ВЧ НОМЕР_3 у письмових поясненнях по справі, протягом проходження військової служби у складі ВЧ НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 не залучався до безпосередньої участі у бойових діях, заходах з відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідно до довідок ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №76 від 15.01.2026 та № 1113 від 20.04.2026 молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно в період з 31.08.2023 по 17.09.2023, з 29.04.2024 по 11.06.2024, з 02.08.2024 по 05.09.2024, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в с.Кліщіївка, с.Спірне Бахмутського району Донецької області, с.Стельмахівка Сватівського району Луганської області.
У витязі з журналу бойових дій Батальйонної групи НОМЕР_7 БРОП Національної гвардії від 17.06.2023 №128 дск визначено, що 18.09.2023 року 04:35 внаслідок ураження з ПТРК по бронеавтомобілю М113 солдат ОСОБА_1 отримав поранення: вогнепальне осколкове поранення лівої сідниці та лівого стегна. Евакуація в лікарню м.Добропілля.
Довідкою ВЧ НОМЕР_1 НГУ про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4611 від 24.11.2023 також підтверджено, що молодший сержант НОМЕР_8 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.09.2023 року отримав ВТ, ВОСП м`яких тканин нижнього зовнішнього квадранта лівої сідниці та с/з лівого стегна. Поранення отримане в період проходження служби при виконання службових обов`язків.
Згідно з Свідоцтвом про хворобу №5667/зв від 01.12.2025 року, яке видано Медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місті Києву та Київській області», діагнози і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) ОСОБА_1 :
- Са лівого яєчка стадія НІС НОМЕР_9 , mts в заочеревинні лімфатичні вузли. Стан після комплексного лікування, клінічна група. Післяхіміотерапевтична нефропатія. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини;
- Наслідки вибухової травми (18.09.23): вогнепальних осколкових сліпих поранень мяких тканин лівої сідниці та середньої третини лівого стегна у вигляді сформованих рубців, компресійно-ішемічної нейропатії латерального шкірного нерву стегна зліва з сенсорними розладами без порушення функції лівої нижньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини;
- Закрита травма (02.09.24) лівої половини калитки, гематоцеле зліва. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби;
- Короткозорість в 2,0 Д правого ока, в 3,5 Д з астигматизмом слабкого ступеню лівого ока. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.
Постанова Медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: Непридатний до військової служби.
Згідно з витягом із протоколу №23 від 05.09.2025 засідання комісії з розгляду надання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №387 від 01.04.2025, №942 від 30.07.2025) молодшому сержанту ОСОБА_1 (Г-205250) було відмовлено у призначенні грошової допомоги, як військовослужбовцю, який прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу, але не відповідають вимогам, зазначеним в абзаці другому, а саме кількість днів безпосередньої участі у бойових діях за сукупністю становить менше шести місяців на дату набрання чинності постанови.
З метою реалізації права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, відповідно до пункту 4 Постанови КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 р. №153, ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 НГУ з рапортом, в якому просив переглянути раніше наданий ним пакет документів для винесення на розгляд комісії питання щодо виплати йому одноразової грошової винагороди до 1 000 000 гривень, у зв`язку зі змінами внесеними постановою від 30.07.2025 року №942.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національній Гвардії України від 16.01.2026 року №15 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 (Г-205250), направлено його для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 19.01.2026 року №25/18/3/2-П-25 (41840) позивачу було надано відповідь, в якій зазначено наступне:
“На вхідний від 05.01.2026 року № П-17, повідомляю, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Так, відповідно до вимог другого абзацу постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153 (далі - Постанова): «громадянам України з числа осіб рядового, сержантського старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
з урахуванням, що Ви, відповідно до розпорядження Головного управління Національної гвардії України від 30.06.2023 № 27/9/1/2-5143, прибули до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження строкової військової служби із військової частини НОМЕР_3 , 25 липня 2023 року та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 23.08.2023 року № 46 (по особовому складу) відповідно до статті 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» були прийняті на військову службу за контрактом, та з моменту введення Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року воєнного стану до дати набуття Постанови перебували в районах ведення бойових дій строком, що за сукупністю становить менше шести місяців, виплата одноразової грошової винагороди не передбачена умовами Постанови.
У разі незгоди з наданою відповіддю, Ви можете оскаржити її в порядку, визначеному статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР».
Вважаючи протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене листом №25/18/3/2-П-25 від 19.01.2026 року (41840) щодо відмови від нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди з підстав, які не передбачені постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року та суперечать приписам цієї постанови, а також з огляду на відсутність доказів перевірки відповідачем на момент розгляду питання щодо призначення позивачу відповідної виплати усіх обставин, визначених цією постановою для здійснення відповідного призначення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.
Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:
громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 року №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», яка набула чинності 07.08.2025 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:
«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».
За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Як визначено пунктом 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
На підставі абз.1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.
Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.
Таким чином, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025 року №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),
- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (тобто до 13.02.2025 року) у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;
- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (13.02.2025 року);
- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);
- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни;
- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Суд першої інстанції встановив, що підставами відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн слугували укладення контракту військовослужбовцем зі строкової служби та перебування в районах ведення бойових дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки внесені Постановою КМУ від 30.07.2025 № 942 зміни усунули прогалину щодо строковиків, прийнятих на контракт, а менша тривалість участі позивача у бойових діях була зумовлена пораненнями та захворюванням, одержаними під час захисту Батьківщини, що відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Постанови № 153 надає йому право на виплату винагороди в повному обсязі.
Що стосується строку участі у бойових діях, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом пункт 4 Постанови № 153 передбачає виплату винагороди пропорційно часу участі (з розрахунку 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів), якщо загальний строк становить менше шести місяців.
Водночас абзац четвертий пункту 4 Постанови № 153 встановлює спеціальну пільгову норму, відповідно до якої військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою у зв`язку з наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі.
Матеріалами справи, зокрема витягом з журналу бойових дій від 17.06.2023 № 128, довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 24.11.2023 № 4611 та Свідоцтвом про хворобу ВЛК від 01.12.2025 № 5667/зв підтверджено, що позивач у період проходження служби отримав вогнепальні осколкові поранення, травми та захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини, внаслідок чого був визнаний непридатним до військової служби. Отже, саме тривале стаціонарне лікування та обстеження об`єктивно унеможливили його подальшу безперервну участь у бойових діях понад 6 місяців.
Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував приписи абзацу четвертого пункту 4 Постанови № 153 та дійшов обґрунтованого висновку, що перебування позивача на лікуванні через отримані під час захисту Вітчизни поранення та захворювання гарантує йому право на отримання одноразової грошової винагороди в повному обсязі, а відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення належним чином не дослідив надані позивачем документи та не надав їм належної оцінки.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови від нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” та про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” та прийняти рішення за результатами його розгляду, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 в адміністративній справі №160/8182/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua