Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №160/29562/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29562/25

Головуючий суддя І інстанції – Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Перетятько К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокоференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Дніпровський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 в адміністративній справі №160/29562/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства «Санаторій «Дніпровський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Санаторій «Дніпровський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення податкового боргу у розмірі 5 986 574,98 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було задоволено.

Стягнуто податковий борг з дочірнього підприємства «Санаторій «Дніпровський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 32293110) у розмірі 5 986 574,98 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Санаторій «Дніпровський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що належним слід вважати надсилання податкових повідомлень рішень та актів позапланової документальної невиїзної перевірки відповідно до звичаїв ділового обороту, належне направлення може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Наведені дії податковим органом вчинені не були, що на переконання відповідача свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Також було вказано про порушення позивачем норм процесуального права в частині надання додатків до позову, які на думку апелянта є нечитабельними, а відповідно позов повинен був бути залишеним без руху та в разі не усунення недоліків повернутий позивачу.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки останній не надав суду жодних доказів сплати спірного податкового боргу чи наявності законних підстав для звільнення від його сплати, а доводи апеляційної скарги зводяться виключно до формальних процесуальних заперечень, що не спростовують наявність та розмір податкового боргу.

Заслухавши учасників справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває дочірнє підприємство «Санаторій «Дніпровський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та має незаявлений до суду податковий борг у розмірі 5 986 574,98 гривень.

На теперішній час в інтегрованих картках відповідача обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 5 986 574,98 грн., а саме:

- заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 799 344,65 грн., а саме, згідно:

- податкового повідомлення-рішення №0041705543 від 27.05.2019 року, термін сплати 16.06.2019 року на суму 1020,00 грн. (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0042945530 від 16.06.2020 року, термін сплати 10.08.2020 року на суму 1020,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0231060411 від 16.08.2023 року, термін сплати 10.10.2023 року на суму 1020,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0050580414 від 28.01.2025 року, термін сплати 21.02.2025 року на суму 340,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0310400713 від 04.06.2025 року, термін сплати 24.07.2025 року на суму 1 414 272,88 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0310400713 від 04.06.2025 року, термін сплати 24.07.2025 року на суму 260 109,18 грн.; (штрафна санкція);

- пені, нарахованої згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 121 562,59 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 4 187 230,33 грн., а саме, згідно:

- податкового повідомлення-рішення №0024925543 від 01.04.2019 року, термін сплати 07.06.2019 року на суму 1020,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0024975543 від 01.04.2019 року, термін сплати 07.06.2019 року на суму 1020,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0000/93/0409 від 20.01.2021 року, термін сплати 12.02.2021 року на суму 2040,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0231130411 від 16.08.2023 року, термін сплати 10.10.2023 року на суму 1020,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0050590414 від 28.01.2025 року, термін сплати 21.02.2025 року на суму 340,00 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0310410713 від 04.06.2025 року, термін сплати 24.07.2025 року на суму 597 423,09 грн.; (штрафна санкція);

- податкового повідомлення-рішення №0310410713 від 04.06.2025 року, термін сплати 24.07.2025 року на суму 3 350 878,08 грн.; (штрафна санкція);

- пені, нарахованої згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 233 489,16 грн.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень як у контролюючого органу так і суду відсутня.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 ПК України по відповідачу сформована податкова вимога від 16.05.2016 №4803-17, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та вручена 31.05.2016.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ДП дочірнє підприємство «Санаторій «Дніпровський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», була сформована податкова вимога від 16.05.2016 року №4803-17 на суму 966,68 грн., яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та вручена 31.05.2016 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Положеннями ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За правилами пункту 95. 4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження факту надіслання спірних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких утворилась заявлена сума податкового боргу, податковим органом до суду було подано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, в яких відділом поштового зв`язку було проставлено позначку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Відтак, в силу вищенаведених правових приписів, вказані податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що вручені відповідачу.

Також, на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 16.05.2016 року № 4803-17, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 26.05.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Що стосується посилань відповідача на те, що відсутні належні докази надіслання саме наведених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки відстуні акти опису вкладення, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки в силу приписів ст. 42 Податкового кодексу України на податковий орган покладається обов`язок по надісланню документів саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення без формування акту опису вкладення.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що уповноважена особа відповідача під час отримання конверту, яким надсилалась податкова вимога від 16.05.2016, не була позбавлена права на складення у відділі поштового зв`язку акту щодо змісту такого конверту.

Також, що стосується посилань відповідача на те, що неможливо ідентифікувати особу, яка отримувала конверт з податковою вимогою, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що до обов`язків працівників відділів поштового зв`язку відноситься перевірка повноважень особи, яка отримує відповідні листи.

Доказів порушення такого обов`язку відповідачем до суду подано не було.

Отже, з зазначених обставин справи видно, що відсутні підстави вважати порушеною процедуру надіслання відповідачу вищенаведених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не було своєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки про сплату яких останній був обізнаний в силу ПК України.

Таким чином, з огляду на встановленні обставини щодо наявності у відповідача, на час прийняття рішення судом першої інстанції, суми податкового боргу у розмірі, що останнім не спростовано, та зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Також, що стосується посилань відповідача на те, що позивач до позовної заяви додає копію розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, однак фотофіксація таблиці проведена неякісно, крім того в таблиці обрано ймовірно 6 шрифт, в зв`язку з чим дослідити даний доказ не вбачається можливим, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки наявна в матеріалах справи таблиця з розрахунком пені є читабельною.

Поряд з вказаним, відповідач не був позбавлений можливості звернутись як до позивача, так і до суду першої інстанції з заявою про надання копії такого розрахунку.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311 ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Дніпровський» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 в адміністративній справі №160/29562/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко