Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №160/620/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №160/620/26

Суддя: Коршун А.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/620/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2026р. у справі №160/620/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. у справі №160/620/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку при народженні дитини, а саме батьку при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 14 календарних днів, що передбачена статтею 19-1 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку при народженні дитини, а саме батьку при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 14 календарних днів, що передбачена статтею 19-1 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

04.06.2026р. позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. у справі №160/620/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2026р. заяву про встановлення судового контролю у справі №160/620/26 задоволено; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 90 днів строку з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 16.03.2026р.

11.09.2026р. судом першої інстанції зареєстровано звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 16.03.2026р. у справі №160/620/26, у якому відповідач просить прийняти цей звіт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2026р. у справі №160/620/26 прийнято та затверджено звіт Військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2026 року про виконання рішення суду по даній справі; звільнено керівника Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України та встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по даній справі в частині виплати нарахованої заборгованості, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали.

Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 23.09.2026р. у цій справі, 26.09.2026р. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2026р. у справі №160/620/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2026р. у справі №160/620/26 і з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи.

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду апеляційної інстанції 09.10.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2026р. у справі №160/620/26 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 03.11.2026р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.

Позивач посилаючись у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Висновок суду в оскаржуваній ухвалі про перерахунок належних позивачу виплат за рішенням суду не кореспондує з обов`язком боржника виконати в безумовному порядку та в повному обсязі рішення суду, яке набрало законної сили, тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.09.2026р. у цій справі та прийняти рішення, яким задовольнити заяву позивача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у заяві позивача, враховуючи зміст прийнятого судом першої інстанції рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, відповідно до положень ч.1,2 ст. 382 КАС України, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд, та визначив, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

В постанові від 23.04.2020р. у справі № №560/523/19 Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

З матеріалів цієї справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026р. у справі №160/620/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку при народженні дитини, а саме батьку при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 14 календарних днів, що передбачена статтею 19-1 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку при народженні дитини, а саме батьку при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 14 календарних днів, що передбачена статтею 19-1 Закону України «Про відпустки» обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

11.09.2026р. до суду першої інстанції засобами електронного зв`язку надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2026р. у справі №160/620/26 у якому зазначено, що відповідач є бюджетною установою, власних доходів не має і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення. Виконання рішення суду в частині виплати буде проведено у разі надання відповідних асигнувань в порядку черговості

Зазначені обставини свідчать про не виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 .

Водночас, дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду та доводи наведені в ньому, суд першої інстанції правильно зазначив, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Відповідач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 вжито всіх залежних від неї розпорядчих дій щодо виконання рішення суду: здійснено відповідний розрахунок та нараховано належну позивачу суму грошової компенсації. Водночас, фактична виплата нарахованих коштів станом на момент подання цього звіту не проведена у зв`язку з відсутністю відповідного цільового бюджетного фінансування за вказаною статтею видатків. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Військова частина є бюджетною установою, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому не має власних доходів і не має права здійснювати виплати поза межами виділених асигнувань. З метою забезпечення фактичної виплати Військовою частиною НОМЕР_1 направлено відповідну заявку до вищого органу військового управління на виділення додаткових коштів. Фактичний перерахунок коштів позивачу буде здійснений одразу після їх надходження на розрахунковий рахунок частини.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що Військова частина НОМЕР_1 не ухиляється від виконання рішення суду та робить активні дії по його повному виконанню, зокрема щодо виплати нарахованої суми коштів.

З наданого відповідачем звіту вбачається, що невиплата заборгованості позивачу залежить від обставин, за які Військова частина НОМЕР_1 об`єктивно не відповідає, і до таких обставин відноситься недостатність фінансування відповідних витрат. Проте, жодні з цих обставин не залежать від дій чи бездіяльності безпосередньо Військової частини НОМЕР_1 , оскільки пов`язані з системними проблемами функціонування інших органів державного управління та їх фінансуванням.

Отже враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності підстав для прийняття звіту відповідача про виконання ним рішення у цій адміністративній справі та постановив обґрунтовану ухвалу про прийняття такого звіту та обґрунтовано встановив Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року у справі №160/620/26 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали, зобов`язавши Військову частину НОМЕР_1 подати новий звіт про виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми заборгованості.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 23.09.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2026р. у справі №160/620/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 03.11.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua