Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №340/2267/26
Суддя: Шальєва В.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/2267/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року (суддя Кармазина Т.М.) в справі № 340/2267/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 червня 2025 року про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2024 рік:
- №0334063-2407-1123-UA35040170000065192 на суму 325 918,40 грн;
- №0334065-2407-1123 на суму 12 1921,20 грн;
- №0334066-2407-1123 на суму 83 112,60 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0334063-2407-1123-UA35040170000065192 від 25.06.2025.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0334065-2407-1123 від 25.06.2025.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0334066-2407-1123 від 25.06.2025.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.
Вважає, що нерухоме майно, що є у власності позивача, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивачем не задекларовано доходи саме від здійснення сільськогосподарської діяльності у податковій звітності, що свідчить про відсутність належного підтвердження фактичного здійснення такої діяльності.
Основними умовами, які дають підстави платнику податку не враховувати належні йому об`єкти нерухомого майна у складі об`єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є: належність власника таких об`єктів до сільськогосподарських товаровиробників; належність будівель та споруд до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) НК 018-2023; використання в господарській діяльності та ненадання таких об`єктів в оренду, лізинг, позичку.
Використання в господарській діяльності означає, що суб`єкти господарювання використовують ресурси, засоби та інвестиції для виробництва, обміну та переробки матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Це включає в себе виробництво, виготовлення, торгівлю, надання послуг, тобто діяльність, спрямовану на отримання доходу.
За даними податкової звітності ОСОБА_1 отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності виключно за КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновим виробами».
ОСОБА_1 як суб`єкт господарювання не здійснює сільськогосподарську діяльність, яка класифікується у секції А Класифікатора ДК 009:2010.
Що стосується довідок Кетрисанівської сільської ради, доданих ОСОБА_1 до позовної заяви, зазначає, що Центр надання адміністративних послуг Кетрисанівської сільської ради працює з 11 січня 2021 року. Регламентом чітко визначено перелік послуг, які надаються сільською радою. До Переліку не входить послуга з надання довідки про використання нежитлового приміщення.
Тобто, сільська рада не наділена повноваженнями визначення та підтвердження права на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та головою фермерського господарства "Даманське" (ЄДРПОУ 23897932), що підтверджується статутом ФГ "Даманське" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.90-107). Основними видами діяльності фермерського господарства (за кодами КВЕД) є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
ОСОБА_1 був власником комплексу будівель загальною площею 7478,2 кв.м. за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , які в подальшому на підставі актів приймання-передачі у 2025 році були передані у власність ФГ "Даманське", про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до розпорядження Сільського голови Кетрисанівської сільської ради від 18.03.2024 р. №56-р “Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Кетрисанівської сільської ради” вулицю Комарова перейменовано на Барвінкова.
Згідно із наказом Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля, охорони праці та цивільного захисту Кетрисанівської сільської ради від 15.08.2025 р. №290 “Про зміну адреси об`єкта нерухомого майна” у зв`язку з допущеною помилкою в адресі об`єкта нерухомого майна – нежитлові будівлі, що знаходяться в селі Кетрисанівка та обліковуються за ФГ "Даманське" змінено адресу, а саме назву вулиці та номер з вул. Ставкова, 1-А на вул. Степова, 1-Б.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України 25.06.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення (форми “Ф”), якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2024 рік: №0334066-2407-1123 в розмірі 83112,60 грн., №0334065-2407-1123 в розмірі 121921,20 грн, №0334063-2407-1123-UA35040170000065192 в розмірі 325918,40 грн.
Належні позивачу об`єкти нерухомого майна, на який контролюючим органом нараховано податкове зобов`язання відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відноситься до нежитлових будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та віднесений до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство “Даманське” діє на підставі статуту Фермерського господарства “Даманське” та з 28.12.1996 є юридичною особою. Пунктом 1.2 Статуту Фермерського господарства “Даманське” визначено, що головою фермерського господарства “Даманське” є ОСОБА_1 .
Фермерське господарство “Даманське” відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11) як основним видом діяльності.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не спростовано твердження позивача, що він здійснює господарську діяльність у сфері сільськогосподарського товарного виробництва через засноване ним ФГ “Даманське”.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що нерухоме майно, нежитлові будівлі позивач використовує безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності через ФГ “Даманське”, в якому він є головою господарства (керівником і засновником), тому таке майно не може вважатися об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Суд першої інстанції вважав, що у спірному випадку позивач має право на пільгу в оподаткуванні податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, оскільки за наведених вище обставин належні йому нежитлові будівлі не є об`єктом оподаткування у розумінні приписів підпункту “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а здійснюючи нарахування податку, ГУ ДПС у Кіровоградській області не доведено, що будівлі, які належали у 2024 році позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення, а позивач - не є сільськогосподарським товаровиробником.
Наведене слугувало підставою для задоволення позову.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2024 році був власником комплексу будівель загальною площею 7478,2 кв.м. за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 відповідно до наказу відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля, охорони праці та цивільного захисту Кетрисанівської сільської ради від 15 серпня 2025 року №290 «Про зміну адреси об`єкта нерухомого майна») та АДРЕСА_3 .
Актом приймання-передачі у 2025 році наведені об`єкти нерухомого майна передані ОСОБА_1 у власність ФГ «Даманське».
Перехід права власності на об`єкти нерухомого майна від ОСОБА_1 до ФГ «Даманське» підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
ОСОБА_1 є засновником та головою фермерського господарства «Даманське» (ЄДРПОУ 23897932), що підтверджено статутом ФГ «Даманське» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
ГУ ДПС 27 червня 2025 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за 2024 рік:
- №0334063-2407-1123-UA35040170000065192 на суму 325918,40 грн;
- №0334065-2407-1123 на суму 121921,20 грн;
- №0334066-2407-1123 на суму 83112,60 грн.
Спірним в цій справі є питання правомірності визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, будівель і споруд, які не є об`єктом оподаткування.
Так, абзацом «ж» цього підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Державним класифікатором будівель та споруд НК 018-2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року №3573, (далі - НК 018-2023) установлено, що клас (код 1271) "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
За змістом абзацу г) пункту 30.9 статті 30 ПК України звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).
Відтак, пільга, встановлена абзацом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова «призначення» як «мета використання чого-небудь», «відповідати меті», можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) безпосередньо власником у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.
Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначив, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Тобто, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. ж) пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Аналізуючи наведені вище приписи норми підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можна дійти висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Абзацом одинадцятим статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2238-ІІІ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» (далі - Закон № 2238-ІІІ) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 23 вересня 2008 року №575-VІ «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями, виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий статті 1 Закону №2238-ІІІ).
Коди продукції сільського господарства та пов`язані з ними послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457.
Відповідно до підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/ товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, до фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з абзацом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України відносять фізичних осіб - підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року № 742-ІV ( далі - Закон № 742-ІV) особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності (стаття 1 Закону № 742-ІV).
В постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/2434/20 зроблено висновок, що передбачена підпунктом ж) підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Позивач у 2024 році був власником об`єктів нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 7478,2 кв.м, що розташовані у с. Кетрисанівка Кропивницького району Кіровоградської області.
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює діяльність за КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновим виробами».
Позивач є засновником та керівником фермерського господарства «Даманське», яке створено та діє згідно зі статутом.
При цьому основним видом діяльності ФГ «Даманське» є вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року №973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2025 року у справі №140/33208/23 виснував, співзасновник фермерського господарства, у випадку підтвердження призначення належного йому на праві власності нерухомого майна для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та визначення сільськогосподарської діяльності, яка здійснюється цим фермерським господарством, не позбавлений можливості бути звільненим від сплати податку на нерухоме майно на підставі підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про доведеність факту здійснення позивачем виробництва сільськогосподарської продукції, а також використання для ведення сільськогосподарської діяльності майна, що належить йому на праві власності чи користування, зокрема, будівлі, яка відноситься до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) НК 018-2023 для ведення фермерського господарства та власної підприємницької діяльності з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції.
Отже, позивач є сільськогосподарським товаровиробником для цілей застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування.
Відповідачем належними доказами не доведено відсутності факт безпосереднього використання позивачем вищезазначеного об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, або факту передачу позивачем об`єкта нерухомого майна в оренду, лізинг чи позичку.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач протягом 2024 року використовував належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності, спосіб.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 як суб`єкт господарювання не здійснює сільськогосподарську діяльність, яка класифікується у секції А Класифікатора ДК 009:2010, за даними податкової звітності ОСОБА_1 отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності виключно за КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновим виробами», тому відсутня одна з основних умов, сукупність яких дає підстави платнику податку не враховувати належні йому об`єкти нерухомого майна у складі об`єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, суд визнає необґрунтованими, позаяк є підтвердженим належними доказами, що належне ОСОБА_1 нерухоме майно (будівлі, споруди), яке віднесено до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності суб`єкта господарювання ФГ «Даманське», засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , не здаються власником в оренду, лізинг, позичку.
Суд відхиляє аргумент апелянта про не те, що довідки, видані сільською радою, не є допустимими доказами використання майна у сільськогосподарській діяльності через те, що сільська рада не наділена повноваженнями визначення та підтвердження права на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, позаяк висновок суду про задоволення позову ґрунтується на сукупності доказів, а також правозастосуванні Верховного Суду, а довідки сільської ради є одним з таких доказів.
Враховуючи наведене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу суми податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, від 25 червня 2025 року №0334063-2407-1123-UA35040170000065192 на суму 325918,40 грн, №0334065-2407-1123 на суму 121921,20 грн, №0334066-2407-1123 на суму 83112,60 грн в сумі 24495,00 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в справі №340/2267/26 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в справі №340/2267/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 04 листопада 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua