Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №160/4282/26
Суддя: Олефіренко Н.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4282/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/4282/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 30.04.2025 та в перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 218 від 20.08.2025 та № 256 від 14.02.2025;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 30.04.2025, починаючи з 03.03.2025 та перерахувати пенсію з урахуванням довідок про заробітну плату № 218 від 20.08.2025 та № 256 від 14.02.2025, починаючи з 01.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 03.03.2025 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди його роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 30.04.2025, а також пенсію призначено без урахування довідок про заробітну плату №256 від 14.02.2025 та №218 від 20.08.2025. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 зазначених вище періодів, а також щодо врахуванням вказаних довідок про заробітну плату. Проте відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, тому позивач і звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 31.03.2025 та в перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 218 від 20.08.2025 та № 256 від 14.02.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 31.03.2025 та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату № 218 від 20.08.2025 та № 256 від 14.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що дії управління відповідають нормам чинного законодавства, пенсія позивачу розрахована та виплачується згідно норм чинного законодавства України, отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з 03.03.2025 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058).
На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 23.01.2026 №7693-67407/О-01/8-0400/26 повідомило про таке.
Згідно довідки уточнюючої пільговий стаж від 15.04.2025 № 58, яка видана ТОВ “Інтерпайп Ніко Тьюб”, позивач працював з 10.03.2011 по 31.03.2025 у шкідливих умовах праці за Списком №1.
В довідці зазначено, що за даними обліку робочого часу, стаж пільгової роботи за Списком № 1 за зазначений період становить 13 років 10 місяців 02 дні.
До електронної пенсійної справи введено період роботи за Списком № 1 з 10.03.2011 по 11.01.2025, що складає 13 років 10 місяців 02 дні.
Для підтвердження пільгового стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, видані відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника питання щодо підтвердження пільгового стажу вирішується в Головному управлінні Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920 “Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” та постанови правління Пенсійного Фонду України від 10.11.2006 № 18-1 “Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років” (далі - Комісія).
Згідно зазначеного Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створені при Головних управліннях Пенсійного фонду України.
З огляду на зазначене, з питання підтвердження періоду пільгової роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 Комісією, необхідно звернутися з відповідною заявою до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 зазначених вище періодів, а також щодо не врахуванням довідок про заробітну плату, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення та застосовуючи сталу практику Верховного суду з спірних питань, зазначає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.
Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону № 1058-IV.
Зокрема, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.
Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - постанова № 202), та частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Стосовно питання незарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , копія якої надана до матеріалів справи, містить, з-поміж інших, такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):
Нікопольський Південно-трубний завод
29.10.1992 Принят в трубопрокатный цех №1 учеником слесаря-ремонтника.
01.04.1993 Переведен в трубопрокатном цехе №1 машинистом крана металлургического производства на горячих работах 3 разряда.
01.06.1993 Уволен по ст. 36 п. 3 по призыву в Вооруженные Силы.
Зазначений період роботи позивача підтверджується також архівною довідкою №254 від 14.02.2025, виданою архівним відділом Нікопольської міської ради.
Також у матеріалах пенсійної справи наявне рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду заяви від 12.06.2025 №1, у якому зазначено, що комісією прийнято рішення про підтвердження періодів роботи, зокрема, з 01.04.1993 по 01.06.1993 для зарахування до пільгового стажу відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
З огляду на викладене, суд зазначає, що період роботи позивача з 01.04.1993 по 01.06.1993 має бути зарахований до його пільгового стажу за Списком №1.
На підтвердження періоду роботи з 12.01.2025 по 30.04.2025 позивачем надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №58 від 15.04.2025, видану Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Ніко Тьюб”, згідно з якою ОСОБА_1 за період з 03.08.2016 по 31.03.2025 виконував роботу машиніста крана металургійного виробництва на гарячих роботах за професією машиніст крана металургійного виробництва на гарячих роботах, що передбачена Списком №1 розділ 3 підрозділ 4, підстава: постанова КМУ 461 від 24.06.2016.
Проте з довідки РС-право, наявною у матеріалах справи, вбачається, що відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 10.03.2011 по 11.01.2025, таким чином зарахуванню до пільгового стажу позивача підлягає період його роботи з 12.01.2025 по 31.03.2025.
Відтак, сукупність наведених доказів дає підстави для висновку про протиправність незарахування до пільгового стажу позивача за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV періоди роботи з 02.04.1993 по 01.06.1993 та з 12.01.2025 по 31.03.2025.
Стосовно питання неврахування при розрахунку пенсії довідок про заробітну плату № 218 від 20.08.2025 та № 256 від 14.02.2025, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1)
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з абзацом 1 пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. ‘
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Апеляційний суд звертає увагу, що зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
Разом із цим, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 377/734/16-а та від 10.05.2023 у справі № 760/4988/18.
Крім цього, зі змісту наведених вище норм, можна дійти висновку, що при зверненні до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати до 01 липня 2000 року обов`язковим є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.08.2022 у справі №280/8521/20 та від 17.05.2023 у справі №400/2297/19.
Так, із акту від 28.07.2025 № 0400-0006-1/15785 вбачається, що за результатами перевірки архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 14.02.2025 №256 розбіжностей не встановлено.
Згідно з актом від 11.11.2025 №0400-011002-1/22791, за результатами перевірки довідки від 20.08.2025 №218 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.
Отже, відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених довідок.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 в адміністративній справі №160/4282/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua