Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №160/5965/26
Суддя: Лукманова О.М.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/5965/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року (суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 29.05.2026 року) у адміністративній справі №160/5965/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд –
в с т а н о в и в:
У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі по тексту – відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 11.92.2026 №046150019801 про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 04.02.2026 року на підставі п. "а" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.02.2015 року №213-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.02.2026 року подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка за принципом екстериторіальності 11.02.2026 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та рішенням №046150019801 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (50 років). До пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності згідно довідки №241 від 26.01.2026 року; вік ОСОБА_1 на дату звернення – 45 років; страховий стаж – 26 років 04 місяці, ста з урахуванням додаткових років за Список №1: 39 років 04 місяці, 24 ні; пільговий стаж становить 13 років 2 місяці 11 днів (станом на 01.04.2015 року – 5 років 03 місяці 27 днів), що є меншим 07 років 6 місяців, що не дає права на призначення пенсії згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.02.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". яка за принципом екстериторіальності 11.2.026 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та рішенням №046150019801 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням Списку №1 становить : 39 років 04 місяці 24 дні; страховий ОСОБА_1 26 років 4 місяці 24 дні; пільговий стаж по Списку №1 становить: 13 років 02 місяці 11 днів. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та прийшов до висновку про те, що з 23.01.2020 року (моменту прийняття цього рішення Конституційним Судом України) існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII, які містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №1 щодо вікового цензу, який складає 45 років за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII, та 50 років за п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII. Суд прийшов до висновку про те, що перевагу необхідно надати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для ОСОБА_1 а саме: п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.02.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 відповідно до п1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Встановлено, що за принципом екстериторіальності 11.02.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням №046150019801 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 відповідно до п.1 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Як вбачається з тексту рішення пенсійного органу страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням Списку №1 становить : 39 років 04 місяці 24 дні; страховий стаж 26 років 4 місяці 24 дні.; пільговий стаж по Списку №1 становить: 13 років 02 місяці 11 днів.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.24, п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Встановлено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційним ст.13, ч.2 ст.14, пункти "б"-"г" ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII та п.3 Рішення встановлено, що для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з 23.01.2020 року (моменту прийняття цього рішення Конституційним Судом України) існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII, які містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №1 щодо вікового цензу, який складає 45 років за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII, та 50 років за п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII. Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що перевагу необхідно надати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для ОСОБА_1 а саме: п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII, який передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області – залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року у адміністративній справі №160/5965/26 – залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua