Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №280/3988/26
Суддя: Лукманова О.М.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3988/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 25.06.2026 року) у адміністративній справі №280/3988/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання оформити та виплатити допомогу на поховання, суд –
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.02.2026 року №923270812777 про відмову йому в оформлені та виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача оформити та виплатити йому допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2006 року Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , територія України є тимчасово окупованою російською федерацією. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена 01.01.2024 року відповідно до п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596. За життя отримувач пенсійних виплат ОСОБА_2 до пенсійного органу із заявою щодо поновлення виплати пенсії не звертався. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.02.2026 року серія НОМЕР_2 , місце смерті – м. Донецьк. Апелянт зазначив, що судом не враховано, що відповідно до п.14-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, у результаті відсутності обміну інформацією неодержання пенсії підтверджується у заяві особи. ОСОБА_1 не надав підтвердження, що ним здійснено поховання ОСОБА_2 .
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого батька ОСОБА_2 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.02.2026 року №П/С №923270812777 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.01.2024 року у зв`язку з нетриманням пенсійних виплат протягом шести місяців поспіль. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо поновлення виплати пенсії не звертався; відповідно до ст.53 та вимоги п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прийнято відмовлено в оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 року №1883. Суд врахував, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.3 ст.9, ст.53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; пунктами 5.1, 5.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та прийшов до висновку про те, що призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера; виплата допомоги на поховання пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії. Суд вважав, що належним та ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити йому допомогу на поховання померлого батька ОСОБА_2 за заявою від 17.02.2026 року №1883.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 09.03.2023 року №2327-5002632618, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20.06.2017 року, виданого Петрівським районним у м. Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.02.2026 року серія НОМЕР_2 , місце смерті – м. Донецьк.
Встановлено, що ОСОБА_1 17.02.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату допомоги на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 та рішенням від 24.02.2026 року №П/С №923270812777 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.01.2024 року у зв`язку з нетриманням пенсійних виплат протягом шести місяців поспіль. За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо поновлення виплати пенсії не звертався. Підставою для відмови: ст.53, п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.3 ст.9, с.53, п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера. У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера. Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством. Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, а пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року у адміністративній справі №280/3988/26 залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua