Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №440/2965/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.Справа № 440/2965/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції О.О. Кукоба) від 20.07.2026 року (повний текст складено 24.07.26 року) по справі № 440/2965/26

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову від 23.01.2026 № 005 про накладення штрафу у розмірі 170000,00 грн за порушення п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

В обґрунтування позовних вимог зазначив про на неотримання позивачем наказу про проведення перевірки, внаслідок чого в його діях відсутнє створення перешкод у проведенні перевірки та невиконання вимог посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, як передумова для накладення штрафу. Також представник позивача посилався на неправомірність перевірки, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" підстав для її проведення у період дії на території України воєнного стану не було.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року по справі № 440/2965/26 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у цій справі ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, посилається на невиконання позивачем законних вимог контролюючого органу, зокрема, вимог про надання документів, необхідних для проведення перевірки. Зазначає, що положеннями пункту 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність передбачена за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, при цьому, можливість накладення санкції на суб`єкта господарювання за неналежне або неповне виконання письмових запитів вказана норма не містить. Посилається на те, що письмові запити про надання документів не є обов`язковими до виконання у розумінні Закону №877-V, за невиконання яких до суб`єкта господарювання може бути застосовано санкцію на підставі пункту 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Вказує, що Відповідач у ході розгляду справи не довів належними та допустимими доказами у чому саме полягало створення перешкод позивачем у здійсненні заходу державного нагляду (контролю), не надав доказів недопуску позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, невиконання приписів органу державного нагляду (контролю) тощо. Також посилається не те, що єдиною підставою для проведення позапланової перевірки у період дії воєнного стану може бути рішення центрального органу виконавчої влади виключно при наявності загрози що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; основний вид діяльності: роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний) /а.с. 42 - зі звороту/.

ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області в ході проведення планової перевірки характеристик продукції у розповсюджувача ФОП ОСОБА_2 встановлено розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, з урахуванням чого, на підставі повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам від 04.11.2025 № Р-14761-2025; № Р-14762-2025; № Р-14763-2025, акта перевірки характеристик продукції від 28.10.2025 № 054, наказу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 22.12.2025 № 1827-ОД та направлення на проведення перевірки від 22.12.2025 № 820 з 06.01.2026 по 09.01.2026 призначено проведення позапланової перевірки характеристик продукції по виду: газовий котел торгівельної марки “AIRFEL”, модель DIGFEL DUO 24kW, модель A4CLD024ABRUA4CLD024, серійний номер 667742Т1659196, штриховий код 4548848667741, дата виробництва 03/2025, виробник: DAIKIN ISITMA VE SOGUTMA SISTEMLERISAN.TIC.A.S., адреса: 34848, Gulsuyu Mahallesi, Burcak 20, Туреччина /а.с. 73-79/.

Вимогою про надання документів від 22.12.2025 відповідач, керуючись п. 3 ч. 1. ст. 15 Закону № 2735-VІ, просив надати у термін до 09:00 06.01.2026 належним чином завірені копії документів: витяг або виписку з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; документи що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товаро-супровідна документація); декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію, паспорт щодо користування продукцією); документи щодо системи якості чи системи управління якістю; договори або товаро-супровідну документацію, тощо на поставку товару, що дають змогу зрозуміти походження продукції (найменування та місцезнаходження виробника (імпортера) та постачальника), що стала предметом перевірки; залишок продукції станом на 06.01.2026 /а.с. 80/.

Супровідним листом від 22.12.2025 № Вих-01-27/07.1/5896 щодо проведення позапланової перевірки відповідач надіслав ФОП ОСОБА_1 копію направлення та вимогу щодо надання документів (інформації) за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 , що підтверджено списком рекомендованих листів від 25.12.2025 № R067068979487 /а.с. 81, зокрема зі звороту/.

Відповідно до трекера відправлення № R067068979487 лист не отримано та повернуто Відповідачу 13.01.2025 /а.с. 124/.

25.12.2025 лист щодо проведення перевірки додатково надіслано на адресу електронної пошти, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 82/.

09.01.2026 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області складено акт № 002 перевірки характеристик продукції, у якому вказано на ненадання позивачем документів, необхідних для проведення перевірки характеристик продукції, чим ФОП ОСОБА_1 створив перешкоди у проведенні позапланової перевірки характеристик продукції шляхом невиконання встановлених Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд /а.с. 83-85/.

Того ж дня відповідач склав протокол № 001 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" /а.с. 86-67/, яким зафіксовано, що позивач створив перешкоди шляхом невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що відповідає п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI.

Акт від 09.01.2026 № 002 та протокол від 09.01.2026 № 001 надіслано з супровідним листом від 09.01.2026 № Вих-01-27/07.1/130, що підтверджено чеком поштового відправлення від 09.01.2026 № R067077026093 /а.с. 88/.

Однак, поштове відправлення повернуто на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області неврученим з огляду на закінчення терміну зберігання /а.с. 88 - зі звороту, а.с. 125/.

Супровідним листом від 12.01.2026 № Вих-01-27/07.1/162 позивача повідомлено щодо розгляду протоколу від 09.01.2026 № 001 об 11:00 23.01.2026 /а.с. 89, 90/. Надісланий лист від 14.01.2026 за № R06708017548 у подальшому не отриманий та повернутий у зв`язку із закінченням терміну зберігання /а.с. 126/. Додатково лист щодо розгляду протоколу був направлений на електронну адресу позивача /а.с. 90 - зі звороту/.

23.01.2026 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято постанову № 005 про накладення штрафу, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 10000 (десяти) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170000,00 грн /а.с. 92-93/.

Постанова надсилалась позивачу за адресою реєстрації, однак не вручена під час доставки /а.с. 94-95/.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у ході розгляду справи у суді не надав належних та допустимих доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про недотримання відповідачем - суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства в частині призначення та проведення заходу ринкового нагляду та / або спростовували б доводи відповідача про вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог Закону № 2735-VІ і, як наслідок, слугували підставою для висновку про безпідставність застосування до позивача штрафу відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі – Закон № 2735-VI).

Згідно з ч. ст. 1 Закону № 2735-VI визначено терміни, які вживаються у цьому Законі, а саме: державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (ч. 1 ст. 3 Закону № 2735-VI).

Стаття 4 Закону № 2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлені ст. 15 Закону № 2735-VI.

Так, згідно з приписами вказаної статті посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Статтею 17 Закону № 2735-VI передбачено обов`язки посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції.

Зокрема, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції зобов`язані дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду.

Заходами ринкового нагляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2735-VI є, зокрема, перевірка характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції встановлений ст. 23 Закону № 2735-VI.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 23 Закону № 2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Приписами ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI визначено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до абз. 1, 4 ч. 10 ст. 23 Закону № 2735-VI строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів. У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.

Розпорядчі документи органів ринкового нагляду, які видаються, оформлюються для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції органу ринкового нагляду, встановлені ст. 23-1 Закону № 2735-VI.

Так, згідно положень цієї статті для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Вимоги до направлення визначені ч. 3 ст. 23-1 Закону № 2735-VI.

Згідно з ч. 5 ст. 23-1 Закону № 2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити відомості, визначені цією частиною статті 23-1.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України (ч. 1 ст. 44 Закону № 2735-VI).

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 7 ст. 44 Закону № 2735-VI відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки, за наслідками яких мають право застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання.

Судовим розглядом встановлено, що за наслідком проведення планової перевірки характеристик продукції у розповсюджувача ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_4 встановлено розповсюдження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: газовий котел торгівельної марки “AIRFEL”, модель DIGIFEL DUO 24kW, модель A4CLD024ABRUA4CLD024, серійний номер 667742Т1659196, штриховий код 4548848667741, дата виробництва 03/2025, виробник: DAIKIN ISITMA VE SOGUTMA SISTEMLERI SAN.TIC. A.S., адреса: 34848, Gulsuyu Mahallesi, Burcak, 20, Туреччина.

Відповідно до наданих ФОП ОСОБА_2 документів вказаний газовий котел був придбаний у магазині Сантехдеталь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) на підставі видаткової накладної від 25.08.2025 № 138 /а.с. 96/.

З урахуванням наведеного, відповідач, на підставі даних Національної інформаційної системи державного ринкового нагляду та повідомлення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам від 04.11.2025 № Р-14761-2025; № Р-14762-2025; № Р-14763-2025, акта перевірки характеристик продукції від 28.10.2025 № 054, прийняв рішення про проведення позапланової перевірки характеристик продукції по ланцюгу постачання у постачальника зазначеної продукції (ФОП ОСОБА_1 ), про що видав наказ від 22.12.2025 № 1827-ОД /а.с. 78/.

Також судовим розглядом встановлено, що вимогою про надання документів від 22.12.2025, керуючись п. 3 ч. 1. ст. 15 Закону № 2735-VІ, відповідач просив позивача надати у термін до 09:00 06.01.2026 належним чином завірені копії наступних документів: витяг або виписку з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; документи що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товаро-супровідна документація); декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію, паспорт щодо користування продукцією); документи щодо системи якості чи системи управління якістю; договори або товаро-супровідну документацію, тощо на поставку товару, що дають змогу зрозуміти походження продукції (найменування та місцезнаходження виробника (імпортера) та постачальника), що стала предметом перевірки; залишок продукції станом на 06.01.2026.

Супровідним листом від 22.12.2025 № Вих-01-27/07.1/5896 щодо проведення позапланової перевірки відповідач направив копію направлення та вимогу щодо надання документів (інформацію) за адресою місця реєстрації суб`єкта господарювання: АДРЕСА_2 , що підтверджується списком рекомендованих листів від 25.12.2025 № R067068979487.

Відповідно до трекеру відправлення № R067068979487 лист не отримано та повернуто відповідачу 13.01.2025. Відповідачем додатково на електронну адресу, згідно з відомостями з Реєстру, направлено лист щодо проведення перевірки, що підтверджується знімком екрану з електронної пошти відповідача.

Надаючи оцінку доводам апелянта, з посиланням на приписи Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанову Кабінету щодо відсутності підстав для проведення позапланового заходу контролю, Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13.03.2022 № 303, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до абз. 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V дія цього Закону не поширюється на відносини , що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Отже, нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон № 2735-VІ, а не Закон № 877-V.

Також колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" в редакції до 01.01.2025 містила положення, яке було викладено у пункті 5, про припинення проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, за певними виключеннями.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, пункт 5 був виключений з тексту постанови № 303 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1511, а тому питання здійснення ринкового нагляду в умовах воєнного стану постановою № 303 з 01.01.2025 більше не регулюється, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Що стосується доводів апелянта про не надсилання йому наказу про проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що в контексті спірних правовідносин, Закон № 2735-VI не зобов`язує орган ринкового нагляду надсилати суб`єкту господарювання копію наказу про проведення перевірки характеристик продукції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписами ч. 2 ст. 23-1 цього ж Закону визначено, що на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Згідно з ч. 3 ст. 23-1 Закону № 2735-VI у направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

Приписами ч. 4 цієї статті визначено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що саме направлення на проведення перевірки є документом, на підставі якого уповноважена особа органу ринкового нагляду має право здійснювати перевірку і саме в цьому документів відображаються відомості, зокрема, про: номер і дату наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; предмет перевірки (вид (тип), категорію та/або групу продукції); підстави для проведення перевірки.

Як вказувалося вище, супровідним листом від 22.12.2025 № Вих-01-27/07.1/5896 щодо проведення позапланової перевірки відповідач направив копію направлення та вимогу щодо надання документів (інформацію) за адресою місця реєстрації суб`єкта господарювання: АДРЕСА_2 , що підтверджується списком рекомендованих листів від 25.12.2025 № R067068979487.

Відповідно до трекеру відправлення № R067068979487 лист не отримано та повернуто відповідачу 13.01.2025. Відповідачем додатково на електронну адресу, згідно з відомостями з Реєстру, направлено лист щодо проведення перевірки, що підтверджується знімком екрану з електронної пошти відповідача.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що відповідач мав обов`язок надіслати листи з вимогою про надання документів, або протокол, направлення на проведення перевірки на усі відомі йому засоби зв`язку, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно з п. п. 5, 8 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем); інформація для здійснення зв`язку з фізичною особою - підприємцем: телефон та/або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Положеннями ч. 7 ст. 11 цього Закону визначено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, органи Бюро економічної безпеки України, державні та приватні виконавці, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 76 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв`язок”, цих Правил.

Згідно з п. 101 Правил у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення “EMS” - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Пунктом 102 Правил визначено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження “не повертати”. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, лист ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 22.12.2025 разом з направленням на проведення перевірки від 22.12.2025 № 820 був надісланий ФОП ОСОБА_1 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак не вручений йому з незалежним від відповідача причин (неотримання поштової кореспонденції адресатом).

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16 виснував, що відповідач вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача про прийняті щодо нього рішення. Фактичне неотримання цих рішень адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.

Також, у постанові від 20.10.2020 у справі № 140/30/20 Верховний Суд вказав на те, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Отже, доводи апелянта про те, що відповідач повинен був надіслати листи з вимогою про надання документів, або протокол, направлення на проведення перевірки на усі відомі йому засоби зв`язку, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд відхиляє, оскільки приписами законодавства саме такого обов`язку (направлення на усі відомі засоби зв`язку) на контролюючий орган не покладено.

Що стосується доводів апелянта про відсутність доказів придбання ФОП ОСОБА_2 котла газового торговельної марки “AERFEL” саме у ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2026 № 005 про накладення штрафу у розмірі 170000,00 грн за порушення п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Штраф у розмірі 170000,00 грн накладений на суб`єкта господарювання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI за ненадання документів, необхідних для здійснення перевірки характеристик продукції.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі невиконання позивачем законних вимог посадових осіб органу ринкового нагляду, у тому числі шляхом ненадання документів, необхідних для здійснення перевірки характеристик продукції, охоплюється складом правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, та є підставою для застосування до нього адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач у ході розгляду справи у суді не надав належних та допустимих доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про недотримання відповідачем - суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства в частині призначення та проведення заходу ринкового нагляду та / або спростовували б доводи відповідача про вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог Закону № 2735-VІ і, як наслідок, слугували підставою для висновку про безпідставність застосування до позивача штрафу відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року по справі № 440/2965/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складений 04.11.2026 року