Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №520/7434/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 520/7434/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026, (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В.) по справі № 520/7434/26

за позовом ОСОБА_1

до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови, наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі КНП «Кременецька опорна лікарня» оформленою довідкою від 04.01.2026, протокол № 2026-0104-1828-0274-7;

- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.01.2026 № 23 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо категорії обліку ОСОБА_1 «військовозобов`язаний».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення ВЛК, яким позивача визнано придатним до військової служби прийнято без проведення медичного огляду ОСОБА_1 та без врахування медичних документів.

Вважав, що всі документи складені ВЛК відносно нього є сфальсифікованими, оскільки жодного з лікарів, які проставили відмітки про стан здоров`я позивача, він не проходив та в цей час перебував в іншому місці.

З цих підстав вважав протиправним його призов на військову службу та наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.01.2026 № 23, просив суд скасувати наказ та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 поновити у Реєстрі інформацію щодо категорії обліку ОСОБА_1 «військовозобов`язаний».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції обмежився посиланням на загальні норми права, що регулюють мобілізацію, військовий облік і порядок роботи ВЛК, замість оцінки конкретних обставин справи.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам позивача щодо фальсифікації Комісією ВЛК документів на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 , не встановив: чи проводився взагалі особистий медичний огляд скаржника; ким саме він проводився; які лікарі брали в ньому участь; які медичні дослідження були фактично виконані; які документи стали підставою для прийняття постанови ВЛК; чи відповідають ці документи відомостям державних інформаційних систем.

Наголошує, що предметом доказування у спірних правовідносинах є насамперед питання, чи проводився медичний огляд скаржника взагалі з метою встановлення правомірності складання довідки від 04.01.2026 та наказу від 04.01.2026 № 23.

Зауважує, що складені акт про відмову від проходження огляду та постанова ВЛК містять суперечності, яким суд першої інстанції не надав жодної оцінки.

При цьому вважає, що застосований судом висновок про необхідність попереднього оскарження постанови ВЛК до комісії вищого рівня фактично позбавив позивача конституційного права на судовий захист.

Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі – відповідачі) не надали відзиви на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04.01.2026 ОСОБА_1 прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 для звірки облікових даних, де йому було запропоновано пройти військово-лікарську комісію та мобілізуватись для проходження служби.

Відповідачем складено акт відмови від проходження медичного огляду №21 від 04.01.2026.

Водночас, цього ж дня Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято постанову оформленою довідкою № 2026-0104-1828-0274-7, згідно з якою ОСОБА_1 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах(установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони під час мобілізації.

04.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято наказ № 23 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Не погоджуючись з постановою ВЛК та наказом, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови ВЛК суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду. Суд першої інстанції зауважив, що перевірка рішення ВЛК районних ТЦК та СП на предмет того, дотримано всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Також суд першої інстанції відмовив у скасуванні наказу з підстав відсутності доказів того, що на момент його прийняття позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації чи мав оформлену у встановлений законом спосіб відстрочку за станом здоров`я.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-XII).

Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України – Головою Служби безпеки України.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі – Положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз. 1 п. 1.2 глави 1 розділу І цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За приписами пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання штатної ВЛК.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі – ЦВЛК);

ВЛК регіону.

За приписами підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Згідно з абзацами 1-4 п. 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Судом встановлено, що 04.01.2026 Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято постанову оформленою довідкою № 2026-0104-1828-0274-7, згідно з якою ОСОБА_1 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах(установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони під час мобілізації.

Тобто, предметом судового розгляду є рішення ВЛК районного ТЦК та СП, оформлене довідкою.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача права на безпосереднє судове оскарження рішення ВЛК районного ТЦК та СП без попереднього звернення зі скаргою на це рішення до регіональної ВЛК чи ЦВЛК.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 встановлено порядок оскарження рішень ВЛК залежно від рівня відповідної комісії.

Зокрема, абзацами 1-3 цього пункту передбачено подання скарг на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК до штатних ВЛК, а скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК відповідного обласного рівня.

В свою чергу, абзацом 4 пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 безпосередньо визначено порядок оскарження дій (бездіяльності), рішень та постанов, прийнятих ВЛК обласних ТЦК та СП. Такі рішення можуть бути оскаржені в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Отже, Положення № 402 встановлює обов`язок попереднього звернення особи до ВЛК відповідного обласного рівня зі скаргою на постанову ВЛК районних ТЦК та СП як передумови реалізації права на судове оскарження прийнятих рішень.

Натомість, рішення ВЛК обласних ТЦК та СП можуть бути оскаржені шляхом звернення до штатної ВЛК або безпосередньо до суду.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а та у справі № 240/13173/22.

Доказів того, що позивач звертався до ВЛК обласного рівня зі скаргою чи заявою щодо перегляду постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.

Доводи апелянта, що висновок суду про необхідність попереднього оскарження постанови ВЛК до комісії вищого рівня фактично позбавляє позивача конституційного права на судовий захист, є помилковими, оскільки нормами чинного законодавства чітко передбачено, що в судовому порядку оскаржуються лише рішення ВЛК обласних ТЦК та СП, штатних ВЛК та ЦВЛК.

Отже, законодавством встановлено обов`язковий досудовий порядок оскарження постанов ВЛК районних ТЦК та СП.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Таким чином, обов`язок попереднього звернення особи до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 не позбавляє позивача конституційного права на судовий захист.

Колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлений можливості оскаржити рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , прийнятого за наслідками перегляду рішення ВЛК районного ТЦК та СП в судовому порядку у випадку незгоди з ним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що перевірка рішення ВЛК районного ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали.

Як наслідок, позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову в частині оскарження рішення ВЛК від 04.01.2026.

Доводи апелянта щодо наявності суттєвих порушень процедури проведення медичного огляду, а саме: проведення медичного огляду за відсутності ОСОБА_1 , неврахування медичних документів, фальсифікацію документів на підтвердження стану здоров`я позивача тощо колегія суддів вважає такими, що не впливають на висновки суду щодо неможливості оскарження рішень ВЛК районних ТЦК та СП в судовому порядку.

Водночас, наведені обставини можуть бути викладені позивачем як у скарзі до ВЛК ТЦК та СП обласного рівня, так і у випадку судового оскарження прийнятого зазначеним органом рішення.

Щодо доводів апелянта про протиправність наказу від 04.01.2026.

Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.01.2026 № 23 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що на момент прийняття наказу про призов на військову службу позивач не підлягав такому призову чи мав оформлену у встановлений законом спосіб відстрочку.

В свою чергу, протиправність наказу позивач пов`язує з безпідставністю прийнятого рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке в судовому порядку не оскаржується.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Усі доводи та їх обґрунтування викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 по справі № 520/7434/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова