Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №440/5140/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 440/5140/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 14.07.26 по справі № 440/5140/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган), в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку з 01.07.2025 раніше призначеної довічної пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 за № ФП80919/3001 про розмір мого грошового забезпечення станом на 18.06.2025;

зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату довічної пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 за № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат;

визначити порядок виконання рішення суду шляхом зобов?язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити в повному обсязі поточні виплати нарахованої мені на підставі рішення суду доплати до пенсії одночасно з виплатою основного розміру моєї пенсії без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі – Порядок № 821);

звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми боргу присудженої до виплати мені з 01.07.2025 довічної пенсії за вислугу років, перерахованої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 за вих. № ФП80919/3001 про розмір мого грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду в строк, достатній для його підготовки.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ). ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 та надіслано довідку до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії позивача. Однак, пенсійний орган без належних на те правових підстав не провів перерахунок пенсії, чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 з прийняттям відповідного рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату довічної пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 за № ФП80919/3001 про розмір мого грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат; зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду в строк, достатній для його підготовки. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі № 440/5140/26 залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції правильно визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025. Проте, суд першої інстанції неправильно визначив характер повноважень ГУ ПФУ в Полтавській області, який після надходження чинної довідки, виданої уповноваженим органом на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, вже не має дискреції вирішувати, чи проводити на її підставі перерахунок раніше призначеної пенсії. За наведених обставин справи повноваження відповідача мають зв`язаний характер: застосувати вказану довідку про розмір грошового забезпечення та провести перерахунок пенсії відповідно до закону. При вирішенні справи суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно з відомостями, наведеними у поданій до ГУ ПФУ в Полтавській області для здійснення перерахунку з 01.07.2026 пенсії довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 були збільшені середні показники надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, що само по собі є підставою для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії. Зазначає, що при цьому обраний судом першої інстанції спосіб захисту не є ефективним, оскільки повторний розгляд ГУ ПФУ в Полтавській області заяви не гарантує поновлення права, а лише відкриває можливість для повторної відмови та нового судового процесу. Вказує, що після встановлення протиправності відмови відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області у здійснені перерахунку пенсії на підставі поданої довідки уповноваженого органу суд першої інстанції мав усі законні підстави остаточно вирішити публічно-правовий спір і зобов`язати суб`єкта владних повноважень - відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, а не залишати питання на повторний адміністративний розгляд. Також зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є диспозитивним правом суду, яке може бути використано в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, що відповідачем не заперечується.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 440/14746/25 задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Полтавській області оновленої довідки станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII з врахуванням положень Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 440/14746/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових складових станом на 18.06.2025 та надіслано зазначену довідку до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку пенсії позивачу.

Проте ГУ ПФУ в Полтавській області зазначену довідку залишено без виконання з посиланням на відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Не погодившись з діями відповідача щодо не проведення нарахування та виплати пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 залишено незмінним (тим, що був визначений Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік») – 3 028.00 грн. Не змінився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб й станом на 18.06.2025. За встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах станом на 18.06.2025 відсутня зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як передумова для виникнення у позивача права на перерахунок пенсії. При цьому суд зауважує, що востаннє прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням, змінювався з 01.01.2024 й така зміна, з огляду на вищезгаданий висновок Верховного Суду у справі № 520/5814/24, є підставою для складення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 для перерахунку пенсії з 01.02.2024. Суд зазначив, що відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, наділений повноваженнями з перевірки правильності складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Отож відповідач при визначенні наявності підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, як компетентний орган, має встановити обґрунтованість підстав для складення відповідної довідки та наявність визначених законом умов для перерахунку пенсії, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов, передбачених законом. Таким чином, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнав за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 з прийняттям відповідного рішення. Стосовно вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення, суд зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є диспозитивним правом суду, яке може бути використано в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано суду жодних доказів, які б свідчили про необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, а також про те, що відповідач ухилятиметься від виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині відмови задоволення позову.

Частково погоджуючись з висновками, викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсіного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України № 2262-ХІІ.

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон України № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону України № 2262-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсії, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону України № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФ України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, вимоги позивача щодо здійснення йому перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 440/14746/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових складових станом на 18.06.2025.

Вказану довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до ГУ ПФУ в Полтавській області.

Не здійснюючи відповідного перерахунку на підставі довідки № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 відповідач фактично нівелює рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 440/14746/25, на підставі якого видано вказану довідку.

Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій визначені Порядком № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом інформування територіального органу Пенсійного фонду України: органами влади (у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45) або шляхом безпосереднього звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Водночас, централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.

Проте, коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 17.10.2023 у справі № 380/657/22, від 14.07.2023 у справі № 380/2246/22, від 28.11.2023 у справі № 160/12994/22, від 17.01.2024 у справі № 420/437/21 та від 04.04.2024 у справі № 380/859/23.

Також, колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2017 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 № 160/8324/19.

Отже, подання позивачем до пенсійного органу заяви про перерахунок пенсії з оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є самостійною підставою для здійснення перерахунку його пенсії.

Відтак, отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду, має наслідком виникнення для ГУ ПФУ в полтавській області обов`язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 02.03.2026 за № ФП80919/3001, в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на 18.06.2025.

Тобто, у відповідача на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 02.03.2026 за № ФП80919/3001, виник обов`язок у відповідності до Закону України № 2262-XII перерахувати пенсію.

При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини 2 статті 51 Закону України № 2262-XII.

У спірному випадку відповідач, враховуючи вимоги наведеної вище норми, має провести перерахунок, починаючи з 01.07.2025.

Колегія суддів зазначає, що в межах цієї справи суд не оцінює правомірність складення довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення позивача від 02.03.2026 за № ФП80919/3001, натомість надає оцінку не здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 19.06.2025 у справі № 520/1307/24, які враховуються судом апеляційної інстанції в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.07.1996 у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

Враховуючи вищенаведене, обраний судом першої інстанції спосіб захисту прав позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 з прийняттям відповідного рішення є не ефективним способом відновлення прав позивача, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату довічної пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 за № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду в строк, достатній для його підготовки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 382 КАС України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Із урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Водночас у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання цього судового рішення, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що вимога про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду в місячний строк в строк, достатній для його підготовки не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 440/5140/26 скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП80919/3001 від 02.03.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 з прийняттям відповідного рішення.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату довічної пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2026 № ФП80919/3001 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат;

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 440/5140/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко