Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №440/13362/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 р.Справа № 440/13362/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 11.05.26 по справі № 440/13362/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту – ГУНП в Полтавській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.11.2025, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12.09.2025 № 2309 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 640 о/с Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15 жовтня 2025 року в частині призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції, встановлення йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадового окладу 2 400 грн та згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, з 16 жовтня 2025 року;

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача різницю в грошовому забезпеченні за посадами заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції за весь час незаконного переміщення у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача витрати на правову допомогу;

В обґрунтування позову зазначено про протиправність оскаржуваних наказів ГУНП в Полтавській області від 12.09.2025 № 2309 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» (далі – Наказ № 2309) та похідного від нього наказу ГУНП в Полтавській області від 15.10.2025 «По особовому складу» (далі – Наказ № 640 о/с), яким позивача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції зі встановленням посадового окладу 2400,00 грн та надбавки за специфічні умови проходження служби 40%, оскільки всупереч вимогам Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі по тексту – Дисциплінарний статут) службове розслідування було проведено поверхнево, неповно та без урахування відсутності доказів вини позивача в інкримінованих йому порушеннях дисципліни, що не може вважатись достатнім для застосування найсуворішого стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Стверджував, що висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо перебування ОСОБА_1 на службі 02.08.2025 у стані алкогольного сп`яніння, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції накладено без врахування обставин поганого самопочуття позивача у цей день та його перебування на лікарняному у період з 02.08.2025 по 15.09.2025 на стаціонарі в інфекційному відділенні Полтавської обласної лікарні та у хірурга поліклініки МВС, з діагнозом бешиха обох гомілок, еритоматозно-бульозна, тяжкий перебіг.

Оскільки Наказ № 640 о/с є похідним від оскаржуваного Наказу № 2309, стверджував про наявність підстав для його скасування у судовому порядку.

Враховуючи те, що у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення шляхом звільнення позивача з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції та призначення ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції з встановленням йому посадового окладу 2 400 грн, вважав, що у разі задоволення цього позову позивач також має право на стягнення різниці в грошовому забезпеченні за посадами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 440/13362/25 позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 440/13362/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не дослідив обставини відсутності у позивача обов`язку бути присутнім на робочому місці 02.08.2025, оскільки це був вихідний день - субота, а ОСОБА_1 взагалі перебував на лікарняному, що унеможливлювало притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків.

Стверджував, що усні накази керівництва позивача про необхідність прибуття на робоче місце для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/ або іншого сп`яніння були незрозумілими та не ґрунтувалися на вимогах законодавства, оскільки з одного боку від позивача вимагали пройти медичний огляд (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а з іншого - приступити до виконання службових обов`язків, що є взаємовиключним та допускає подвійне тлумачення, що суперечить вимогам статті 4 Дисциплінарного статуту щодо форми та змісту наказу.

Переконував, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою відсутність жодних обґрунтувань відповідачем підстав застосування до позивача саме такого виду дисциплінарно стягнення як звільнення з посади та неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень з урахуванням того, що ГУНП в Полтавській області не спростовується факт перебування позивача на лікарняному 02.08.2025.

В іншій частині зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту позовної заяви.

Відповідач у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення її вимог та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі № 440/13362/25 – без змін.

В обґрунтування відзиву пояснив, що не проходження позивачем в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на виконання законного наказу керівництва, вже свідчить про порушення Присяги працівника поліції в частині недотримання законів України, зокрема, зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їх обов`язки, отже, є несумісними з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України, оскільки така поведінка апелянта об`єктивно дискредитує звання поліцейського, підриває авторитет Національної поліції України та негативно впливає на рівень довіри суспільства до правоохоронних органів з позиції стороннього розсудливого спостерігача.

Переконував, що дослідженими під час службового розслідування матеріалами, зокрема відеозаписом подій з портативного відеореєстратора (інв. № 181506155), підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у порядку визначеному законодавством, разом з цим, позивач, не вийшов з автомобіля, в якому він перебував понад годину, та не пройшов огляд на стан сп`яніння, посилаючись на різні причини, а саме, біль в колінних суглобах, підвищення температури та артеріального тиску, що свідчило про ухилення від виконання законних вимог керівництва та мало наслідком складання акту про перебування на службі в стані (з ознаками) сп`яніння та відмову проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також у подальшому акту про невихід на роботу (у цей день позивач більше трьох годин був відсутній без поважних причин на робочому місці).

Звернув увагу, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося не внаслідок відсутності 02.08.2025 на робочому місці у період часу з 09:00 по 12:00 та перебування на службі в стані (з ознаками) сп`яніння, а через невиконання 02.08.2025 ОСОБА_1 усного наказу керівництва підрозділу про необхідність прибуття на робоче місце для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також не інформування безпосереднього керівника про факт втрати працездатності, що є порушенням службової дисципліни.

Стверджував, що усні накази, віддані 02.08.2025 полковнику поліції ОСОБА_1 начальником ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_2 щодо прибуття на роботу для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння були віддані законно, пов`язані із службовою діяльністю поліції та не виходили за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, а отримавши вказані накази, ОСОБА_1 був зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно їх виконати, чого не зробив та не обґрунтував причини їх невиконання фактичними обставинами.

Зауважив, що при обранні виду стягнення дисциплінарною комісією було надано повну та всебічну оцінку обставинам, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , враховано, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання посадових обов`язків та прийнято обґрунтоване рішення в межах наданих ГУНП в Полтавській області дискреційних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національній поліції України на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

02.08.2025 начальником Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Скічком П.А., начальником відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Коротаєвим С. І. та начальником СКЗ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Третяком В. В. складено акт про невихід на роботу (т.1 а. с. 139).

Як слідує з вищевказаного акту 02.08.2025 ОСОБА_1 до відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП не прибув на робоче місце для несення служби у період робочого часу, а саме з 09 год 00 хв по 12 год 00 хв., тим самим, не виконав свої посадові (службові) обов`язки. Пояснюючи причини відсутності на службі, ОСОБА_1 повідомив різні причини, а саме, біль в колінних суглобах, підвищення температури від болі в колінних суглобах, підвищення артеріального тиску.

02.08.2025 у період часу з 12 год 13 хв по 12 год 23 хв начальником СКЗ Полтавського РУП ГУНП Третяком В. В. у присутності начальника Полтавського РУП ГУНП Скічка П. А., начальника ВП №1 Полтавського РУП ГУНП Коротаєва С. І. складено акт про перебування ОСОБА_1 на службі в стані (з ознаками) сп`яніння та відмову від проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (т.1 а. с. 137-138).

За змістом даного акту слідує, що підполковнику поліції ОСОБА_1 заступнику начальника СВ відділу поліції № 1 ПРУП ГУНП, який перебуває на службі та у якого виявлено (виникла підозра) ознаки алкогольного/наркотичного та/або іншого сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя або неприродна блідність, з метою спростування такої підозри запропоновано пройти за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та/або медичний огляд (освідування) у медичній установі. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (освідування) та за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest на стан сп`яніння. Під час складання акту, у відповідності до статей 31, 40 Закону України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII), здійснювалася відеофіксація.

05.08.2025 за № 139183-2025 до ГУНП надійшла доповідна записка начальника Полтавського РУП ГУНП полковника поліції Скічка П. А. про можливе порушення службової дисципліни заступником начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП полковником поліції Колмиком В. В. (т.1 а. с. 135-136).

Як слідує з доповідної записки від 05.08.2025 за № 139183-2025: "02.08.2025 о 09:10 в телефонному режимі було повідомлено підполковником поліції ОСОБА_2 , начальником відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції І У НІ І про відсутність на робочому місці без поважних причин полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП.

Попри неодноразові спроби зв`язатися з ОСОБА_1 для з`ясування причин відсутності, останній на зв`язок не вийшов.

Про дану подію було повідомлено управління головної інспекції, управління кадрового забезпечення та керівництво І УНП.

О 10 год. 37 хв. Згідно з даними відеоспостереження, полковник поліції ОСОБА_1 під`їхав на територію відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП на автомобілі "Hyundai Santa fe" д.н.з. НОМЕР_2 , однак у приміщення підрозділу не заходив.

У ході спілкування з полковником поліції ОСОБА_1 , через частково опущене вікно автомобіля, було зафіксовано наявність зовнішніх ознак сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя або неприродна блідість. Крім нього, на пасажирському сидінні автомобіля було виявлено прилад для визначення рівня алкоголю в організмі людини (алкотестер).

Поліцейському ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд із метою встановлення стану алкогольного, наркотичною чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на предмет підтвердження факту сп`яніння у порядку визначеному законодавством. На ці пропозиції він погоджувався, однак протягом понад однієї години залишався в автомобілі та не виходив для проходження огляду.

На неодноразові запитання, чому він не залишає транспортний засіб і не проходить огляд ОСОБА_1 повідомив різні причини, а саме: біль в колінних суглобах, підвищення температури від болю в колінних суглобах, підвищення артеріального тиску.

Його поведінка свідчила про ухилення від проходження медичного огляду в установленому порядку.

У зв`язку з цим було складено: акт про перебування на службі в стані (з ознаками) сп`яніння та відмову проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та або іншого сп`яніння. а також акт про невихід на роботу, оскільки останній більше трьох годин був відсутній без поважних причин на робочому місці. Вказані акти складені в присутності підполковника поліції ОСОБА_2 , начальника відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП, начальника сектору кадрового забезпечення Полтавського РУП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_3 та мене особисто.

Фіскація даної події відбувалася працівниками управління головної інспекції на боді-камеру (інвентарний номер 181506155).

Останньому було запропоновано двічі надати або викликати медичну допомогу, проте ОСОБА_1 відмовився.

З метою з`ясування обставин зазначеного, а також повної, усебічної та об`єктивної перевірки вказаної інформації, щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Полтавського РУП ГУНП, на підставі п. 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України 07.11.2018 № 893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355 32807 пропоную за вказаними фактами провести комісійне службове розслідування".

08.08.2025 Департамент внутрішньої безпеки Полтавського управління Національної поліції України направив начальнику ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 подання щодо усунення недоліків та організацію проведення службового розслідування (т.1 а. с. 140-141), згідно зі змістом якого: "У відповідності до вимог Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Голови Національної поліції України № 83 від 09.11.2015 та наказу НП України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національний поліції України», до Полтавського управління ДВБ Національної поліції України надійшла інформація про те, що 02.08.2025 заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковник поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі, перебував біля приміщення відділення поліції у власному автомобілі в стані алкогольного сп`яніння, уникнув обстеження на предмет вживання алкоголю.

Законом України про Національну поліцію, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, регламентовано дотримання етичних норм, законності, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії, сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, недопущення порушень законодавства. Проте, вищевказаний факт свідчить про нехтуванням особовим складом ГУНП в Полтавській області принципами діяльності поліції, етичними нормами поліцейських, почуттям особистої гідності, нормами Законів України, відсутність контролю з боку керівництва підрозділу

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-УІІІ, розділом II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, розділом II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 14, 15, розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 № 83 (у редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2019 № 765), вважаємо за доцільне провести за вказаним фактом службове розслідування, із залученням заступника начальника відділу-' моніторингу та зонального контролю Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 . Копію наказу про призначення службового розслідування просимо направити до Полтавського управління. Про результати службового розслідування просимо проінформувати Полтавське управління ДВБ НП України у визначені законом терміни з наданням копій висновку за результатами службового розслідування та дисциплінарного наказу.

Додатково звертаємо увагу на виключення випадків нехтування працівниками ввіреного підрозділу вимогами нормативних актів, що регламентують діяльність поліцейських, проведення роз`яснювальної роботи з особовим складом щодо дотримання Правил етичної поведінки поліцейських, діючого законодавства України, норм суспільної моралі під час виконання службових обов`язків та у повсякденному житті. У подальшому, у разі виникнення резонансних подій за участю працівників підпорядкованого підрозділу, вживати заходів щодо негайного інформування відповідальних чергових та керівництва Полтавського управління ДВБ НП України".

13.08.2025 начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. П., на підставі доповідної записки начальника Полтавського РУП ГУНП Скічка П. А. від 05.08.2025 №139183-2025 та подання Полтавського ДВБ НПУ від 08.08.2025 № 59195-2025 за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП Колмика В. В., винесено наказ № 881 «Про призначення та проведення службового розслідування» (т. 1 а. с. 142).

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області Рогачова Є .П. від 27.08.2025 № 935 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 13.08.2025 № 881 «Про призначення проведення службового розслідування», до 11.09.2025 (т.1 а. с. 144).

11.09.2025 начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. П. затверджено висновок № 159769-2025 службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП Колмика В. В. (т.1 а. с. 108-131).

Як слідує з висновку службового розслідування: "Щодо перебування підполковника поліції ОСОБА_1 на службі з ознаками сп`яніння, дисциплінарна комісія вважає, що службовим розслідуванням не встановлено доказів (окрім пояснень свідків, які суперечать поясненням ОСОБА_1 ), які б підтверджували вказаний факт, також дисциплінарною комісією враховано акт про невихід ОСОБА_1 на роботу від 02.08.2025, який фактично суперечить факту перебування поліцейського на службі.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно з абзацом 3 пункту 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, дисциплінарна комісія приходить до висновку що з боку заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 не вбачається ознак порушення службової дисципліни в частині безпідставної відсутності на робочому місці 02.08.2025 в період часу з 09:00 по 12:00, а також перебування його на службі в стані (з ознаками) сп`яніння.

Разом з тим, в ході службового розслідування встановлено факт не виконання 02.08.2025 поліцейським ОСОБА_1 усного наказу керівництва підрозділу про необхідність прибуття на робоче місце для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також не інформування безпосереднього керівника про факт втрати працездатності".

12.09.2025 начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. П. видано наказ №2309, згідно з яким, за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 01.08.2024 № 748 «Про організацію діяльності обліку поліцейських ГУНП в Полтавській області, які тимчасово непрацездатні та перебувають на лікарняному», підпунктів 2.21, 2.23 пункту 2 розділу II посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП, затвердженої наказом ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП 28.11.2024 № 228, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади (т. 1 а. с. 4-6).

Підставою для винесення вказаного наказу слугувало те, що: "02.08.2025 о 10:37, полковник поліції ОСОБА_1 прибув на територію автомобільної стоянки поблизу ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП на автомобілі «Hyundai Santa Fe"", д.н.з. НОМЕР_2 , однак у приміщення підрозділу не заходив, а перебував у салоні вищевказаного транспортного засобу.

Під час спілкування керівництва з полковником поліції ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому він продовжував залишатися в салоні автомобіля, уникав прямих відповідей на поставлені запитання, під надуманими причинами уникав проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного сп`яніння і відмовлявся вийти з транспортного засобу та приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

Присутнім на місці начальником ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП підполковником поліції Коротаєвим С.І. віддано усні накази полковнику поліції ОСОБА_1 щодо прибуття на роботу для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Указані усні накази були віддані законно, пов`язані із службовою діяльністю поліції та не виходили за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника. Отримавши усні накази від керівника, полковник поліції ОСОБА_1 їх не виконав, хоча зобов`язаний був точно, неухильно та у визначений строк це зробити, оскільки мав таку можливість, а причини їх невиконання не були обґрунтовані фактичними обставинами.

Крім того, полковник поліції ОСОБА_1 у порушення вимог наказу ГУНП від 01.08.2024 № 748 "Про організацію діяльності обліку поліцейських ГУНП в Полтавській області, які тимчасово непрацездатні та перебувають на лікарняному", не поінформував безпосереднього керівника, про факт втрати працездатності з 02.08.2025, не надав підтвердних документів про перебування на лікарняному".

У подальшому, наказом начальника ГУНП в Полтавській області Рогачова Є. П. від 15.10.2025 № 640 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції (т.1 а. с. 27).

Позивач, не погодившись із правомірністю Наказу № 2309 щодо порушення ним службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Наказом № 640 о/с в частині призначення на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції зі встановленням посадового окладу 2400 грн та надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40% з 16.10.2025, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та правомірності оскаржуваного Наказу № 2309, оскільки службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі, вина позивача у порушенні службової дисципліни, що виразилось у відмові від виконання наказів керівництва про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та приступити до виконання службових обов`язків доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, суд вважав відсутніми підстави для скасування спірного наказу.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказу № 640 о/с є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.

Так, спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок незгоди особи поліцейського із застосованим до нього дисциплінарним стягненням у вигляді звільнення з посади через порушення ним службової дисципліни.

За обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 11.09.2025 начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. П., за змістом якого, комісія встановила факт не виконання 02.08.2025 поліцейським ОСОБА_1 усного наказу керівництва підрозділу про необхідність прибуття на робоче місце для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також не інформування безпосереднього керівника про факт втрати працездатності.

Таким чином, фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував факт невиконання наказу керівника.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII.

Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

На виконання приписів статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В силу частини першої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 за № 1179 (далі - Правила № 1179).

Зі змісту пункту 1 розділу І Правил № 1179 випливає, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 5 розділу І Правил № 1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

На підставі пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За приписами абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком ( пункт 3 розділу ІІ Правил № 1179).

В силу вимог пункту 3 розділу IV Правил № 1179 поліцейський зобов`язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка заступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Колегія суддів наголошує, що проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року по справі № 320/3085/20.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що зі змісту Присяги працівника поліції, за недотримання якої у тому числі на позивача накладено дисциплінарне стягнення, слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 804/6242/17.

Порушення Присяги слід розуміти, як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.03.2020 у справі № 815/4478/16 та від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Нормами частин 1 та 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Положеннями частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна – це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з пунктами 1, 6 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

За своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові. Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України. У разі спільного виконання службових обов`язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (стаття 11 Дисциплінарного статуту.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Як передбачено частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Приписами частин 2-4 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (частина 1 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі – Порядок № 893).

На підставі пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення службового розслідування у спірних правовідносинах слугувала доповідна записка начальника Полтавського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_6 та подання Департаменту внутрішньої безпеки Полтавського управління Національної поліції України від 08.08.2025, в яких містились відомості про те, що 02.08.2025 заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковник поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі, перебував біля приміщення відділення поліції у власному автомобілі в стані алкогольного сп`яніння, уникнув обстеження на предмет вживання алкоголю.

З приводу можливості оцінки судами актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях зробив правовий висновок, згідно з яким у таких випадках судовий контроль є обмеженим.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18.

У рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що суд не може надавати оцінку наявності підстав для призначення службового розслідування, а лише може проконтролювати, чи не є викладені у ньому висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Колегією суддів встановлено, що за висновком акту службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. П., комісія дійшла до висновку, що з боку заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП полковника поліції Колмика В.В. не вбачається ознак порушення службової дисципліни в частині безпідставної відсутності на робочому місці 02.08.2025 в період часу з 09:00 по 12:00, а також перебування його на службі в стані (з ознаками) сп`яніння.

Водночас, комісія в ході службового розслідування встановила факт не виконання 02.08.2025 поліцейським ОСОБА_1 усного наказу керівництва підрозділу про необхідність прибуття на робоче місце для виконання службових обов`язків та проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також не інформування безпосереднього керівника про факт втрати працездатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Зі змісту наведених норм права слідує, що законодавець наділив поліцейського правом "бути почутим" у ході службового розслідування, що кореспондує приписам пункту 9 частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому, ознак порушення прав та інтересів позивача у процедурі службового розслідування матеріали справи не містять, враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний із фактом проведення службового розслідування, надавав пояснення, однак жодних заперечень з приводу неналежного проведення службового розслідування не висловлював.

Як слідує з матеріалів справи наказом начальника відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Коротаєва С. І. від 19.02.2025 № 82 затверджено у відділі поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області розпорядок робочого дня атестованих співробітників з числа поліцейського складу: - робочий день - 09:00 до 18:15 (у п`ятницю з 09:00 до 17:00); обідня перерва з 13:00 до 14:00. Щоденно слідчо-оперативна група, що заступає на добове чергування проходить інструктаж о 08:00 для зміни наряду (т.1 а. с. 179).

02.08.2025 о 09:00 заступник начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти особи СУ ГУНП в Полтавській області Бровкін О. Л. разом із начальником відділу розслідування злочинів учинених дітьми СУ ГУНП в Полтавській області Постернаком О. М. та заступником начальника ОМВ СУ ГУНП в Полтавській області Будько О. В. до відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП для здійснення перевірки стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які розслідують слідчими вказаного підрозділу.

При цьому, колегія суддів враховує, що з огляду на приписи наказу голови Національної поліції від 08.04.2022 № 242, яким установлено для працівників Національної поліції України шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні, та положення наказу голови Національної поліції від 09.08.2022 № 568 (зі змінами), яким до завершення (скасування) на території України воєнного стану службову діяльність особового складу Національної поліції організовано у посиленому варіанті несення служби, встановлено, зокрема для підрозділів Національної поліції, шестиденний робочий тиждень.

Отже, позивач, як діючий працівник поліції зобов`язаний був виконувати вимоги зазначених актів, та перебувати 02.08.2025 за місцем несення служби.

Разом з цим, з огляду на невихід 02.08.2025 на роботу в період часу з 09:00 по 12:00 заступника начальника СВ відділу поліції №1 ПРУП ГУНП Колмика В. В. начальником Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Скічком П. А., начальником відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Коротаєвим С. І. та начальником СКЗ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Третяком В. В. складено акт про невихід позивача на роботу в період часу з 09:00 по 12:00.

Також, у період часу з 12 год 13 хв по 12 год 23 хв 02.08.2025 начальником СКЗ Полтавського РУП ГУНП Третяком В. В. у присутності начальника Полтавського РУП ГУНП Січка П. А., начальника ВП №1 Полтавського РУП ГУНП Коротаєва С. І. складено акт про перебування на службі в стані (з ознаками) сп`яніння та відмову проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння ОСОБА_1 .

З акту перегляду відеозаписів з відеокамери, встановленої на будівлі відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП від 10.09.2025, вбачається, що 02.08.2025 о 10:37:35 на територію автомобільної стоянки заїжджає автомобіль Hyundai Santa Fe темного кольору та паркується з краю стоянки таким чином, що більшу частину автомобіля затуляють хвойні дерева, висаджені по периметру.

Встановити особу, яка перебуває за кермом автомобіля, не представляється можливим через значну відстань.

О 10:45:08 з приміщення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП виходить начальник підрозділу підполковник поліції ОСОБА_2 та заходить на стоянку де спілкується з підлеглими.

О 10:57:15 на стоянку прибуває начальник Полтавського РУП ГУНП полковник поліції ОСОБА_6 який підійшов до ОСОБА_2 . Невдовзі до них приєднуються підполковник поліції ОСОБА_7 , капітан - поліції ОСОБА_3 та поліцейські УГІ ГУНП. Вище вказані поліцейські підходять до автомобіля Hyundai Santa Fe.

Об 11:30:30 до місця стоянки автомобіля Hyundai Santa Fe прибув екіпаж патрульної поліції.

О 12:13:47 відеозапис закінчено.

На відеозапису не зафіксовано щоб будь-яка особа покидала салон автомобілю Hyundai Santa НОМЕР_3 у період часу з 10:37:35 по 12:13:47 (т. 1 а. с. 205-206).

Згідно з актом перегляду відеоматеріалів за 02.08.2025 з портативного відеореєстратора, який знаходиться в користуванні УКІ ГУНП від 10.09.2025, об 11:17:18 поліцейські УГІ ГУНП підходять до автомобіля Hyundai Santa Fe темного кольору д.н.з НОМЕР_2 , який припаркований з краю автомобільної стоянки поблизу ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП.

В салоні вище вказаного автомобіля , на водійському сидінні, знаходиться полковник поліції ОСОБА_1 , який відчиняє передні ліві дверцята автомобіля, але не виходить з салону та продовжує сидіти на місці.

Об 11:17:53 підполковник поліції ОСОБА_2 звертається до ОСОБА_1 : " ОСОБА_8 , проходьте в підрозділ, розпишете добові матеріали".

Позивач відповідає, що зараз прийде, але продовжує сидіти в салоні авто, при цьому натискаючи на екран мобільного телефону який тримає у руках.

У відповідь на поставлені запитання, ОСОБА_1 заперечує керування автомобілем та вказує, що його підвезли. Також заперечує вживання алкогольних напоїв.

Об 11:18:45 ОСОБА_2 повторює ОСОБА_1 про необхідність зайти до підрозділу та розписати матеріали. Поліцейський погоджується, але фактичних дій не вчиняє та зачиняє двері автомобіля.

Об 11: 19:02 відеозапис призупиняється.

Об 11:57:29 відеозапис відновлюється.

На місце прибули поліцейські УГІ в Полтавській області.

Підполковник поліції ОСОБА_2 стукає у вікно водійських дверцят автомобілю Hyundai Santa Fe, після чого вікно відкривається, на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 .

Об 11:57:41 ОСОБА_2 каже: «Я Вам віддаю наказ, пішліть в підрозділ на працю».

ОСОБА_1 відповідає, що зараз піде, після здійснення телефонного дзвінка та залишається на сидінні автомобіля при цьому продовжує запевняти що сьогодні не вживав алкогольні напої та погоджується пройти відповідне дослідження, але після здійснення дзвінка.

ОСОБА_2 об 11:58:05 вказує: "Я Вам наказую зараз можна це зробити".

ОСОБА_1 продовжує словесно погоджуватись виконати накази керівника ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП, але фактично жодних дій з цього приводу не здійснює, аргументуючи тим, що йому треба зателефонувати, та о 12:00:17 зачиняє вікно дверцят.

В салоні авто Hyundai Santa Fe присутніми помічено пристрій ззовні схожий на пристрій . для вимірювання алкоголю у повітрі що видихується. Присутні поліцейські ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) зазначають, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, обличчя, запах з порожнини рота.

О 12.02:09 ОСОБА_1 , продовжує перебувати в салоні авто та вказує, що причиною невиконання наказу керівника є сімейні проблеми які йому треба вирішити по телефону.

О 12:04:08 відеозапис призупиняється.

О 12:10:19 відеозапис відновлюється. ОСОБА_1 продовжує знаходитись в салоні автомобіля на водійському сидінні. О 12:13:26 причиною невиконання наказу керівника ОСОБА_1 зазначає стан здоров`я. На пропозицію викликати швидку він відповідає відмовою та вказує, що звернеться до лікаря самостійно.

Серед наявних симптомів вказує тиск, температуру та бешиху на ногах, при цьому зазначає, що про це було відомо керівнику, однак ОСОБА_2 , перебуваючи поруч, заперечив свою обізнаність про хворобу ОСОБА_1 .

О 12:14:14 причиною невиконання наказу керівника ОСОБА_1 зазначає необхідність вирішення сімейних проблем.

О 12:14:33 полковник поліції ОСОБА_6 , підполковник поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_3 починають складати акт невиходу ОСОБА_1 на службу.

О 12:17:43 причиною невиконання наказу керівника ОСОБА_1 зазначає незадовільний стан здоров' я.

О 12:20:00 ОСОБА_1 заперечує перебування в стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти відповідне дослідження, останній згодився зробити це пізніше коли стан здоров`я дозволить це зробити.

О 12:20:43 причиною невиконання наказу керівника ОСОБА_1 зазначає незадовільний стан здоров`я.

О 12:22:48 полковник поліції ОСОБА_6 , підполковник поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_3 починають складати акт перебування ОСОБА_1 на службі у стані з ознаками сп`яніння.

О 12:23 :52 відеозапис призупиняється.

О 12:30:06 відеозапис відновлюється. Капітан поліції ОСОБА_3 зачитує ОСОБА_1 , який продовжує перебувати в салоні автомобіля, зміст акту перебування на службі у стані з ознаками сп`яніння. Від підписання акту поліцейський ОСОБА_1 відмовився.

О 12:32:52 відеозапис призупиняється.

О 12:32:54 відеозапис відновлюється. ОСОБА_1 через привідкрите вікно водійських дверцят автомобілю спілкується з поліцейськими УГІ в Полтавській області. Під час розмови він заперечує факт керування транспортним засобом та перебування. в стані алкогольноrо сп`яніння. Наголошує, що на місце його підвіз товариш який на даний час пішов з місця. Надалі ОСОБА_1 почав відмовлятися відповідати на запитання.

О 12:39:21 відеозапис закінчується (т. 1 а. с. 207-209).

Колегія суддів зазначає, що зміст актів огляду відеозаписів узгоджується з дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписами фіксації вищеописаних подій, наданими до матеріалів справи відповідачем.

Вищевикладене також підтверджується письмовими поясненнями наданими, зокрема, начальником відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Коротаєвим С. І., начальником ОМВ СУ ГУНП в Полтавській області Будько О. В., начальником Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Скічком П.А., начальником сектору кадрового забезпечення Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Третяком В. В. (т. 1 а. с. 162-164, 169-175).

Колегією суддів встановлено та не заперечується учасниками справи, що станом на 02.08.2025 ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Відповідно до пункту 2.23 наявної в матеріалах справи посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, затвердженої начальником відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області підполковником поліції Коротаєвим С. І. 28.11.2024, заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області зобов`язаний безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2025 ОСОБА_2 обіймав посаду начальника відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, тобто керівником органу поліції, накази якого, були обов`язкові до виконання ОСОБА_1 .

Колегія суддів враховує, що дослідженими відеозаписами підтверджено обставини віддання керівником позивачу двох чітких усних наказів «Пройти медичний огляд (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння» та «Приступити до несення служби та виконання своїх посадових обов`язків», що спростовує доводи позивача про їх незрозумілість та можливість подвійного їх тлумачення.

При цьому, під час їх доведення, позивач не висловлював жодних заперечень з приводу незаконності вимог відданих усних наказів, тобто, у спірних правовідносинах позивач не повідомляв уповноваженого керівника про неможливість виконати накази саме з наведених у Дисциплінарному статуті підстав станом на час їх доведення до ОСОБА_1 .

Натомість, на час віддання керівником відповідних наказів, ОСОБА_1 вів себе не певно, уникав прямих відповідей на поставлені питання та плутався в причинах не виконання наказів, оскільки спочатку вказував особисті сімейні негаразди, а потім - проблеми зі здоров`ям.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на його перебування на лікарняному у період з 02.08.2025 по 15.09.2025, оскільки як вбачається з матеріалів справи, медичний висновок про непрацездатність 1111-А79М-3ХТА-КАТ2 (а. с. 8) створений 02.08.2025 о 16 год 41 хв (т. 1 а. с. 160) та закритий 03.08.2025 (т. 1 а. с. 233), у той час, як службове розслідування проводилось за подію, яка мала місце 02.08.2025 в проміжок часу з 09:00 год до 12:00 год, тобто у той час коли ОСОБА_1 мав перебувати на робочому місці та виконувати покладені на нього посадові обов`язки.

Доказів звернення у даний проміжок часу позивача за медичною допомогою матеріали справи не містять.

Крім того, вимогами пп.пп. 1, 3 п. 2 наказу ГУНП від 01.08.2024 № 748 «Про організацію діяльності обліку поліцейських ГУНП в Полтавській області, які тимчасово непрацездатні та перебувають на лікарняному», визначено, що усім без винятку поліцейським ГУНП в Полтавській області у разі втрати працездатності внаслідок захворювання чи травмування та відкриття лікарняного у будь-якому державному, комунальному, іншому лікувально-профілактичному закладі, в тому силі в державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області», вчинити наступні дії:

негайно письмово або у інший доступний спосіб (засобами мобільного зв`язку електронної пошти тощо) інформувати про факт втрати непрацездатності безпосереднього керівника, вказати при цьому лікувальний заклад, дату початку тимчасової непрацездатності та, за можливості, діагноз і орієнтовний період перебування на лікуванні, а також надіслати витяг (скрин) з особистого кабінету Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України про сформування електронного листа про тимчасову втрату працездатності. У свою чергу, керівникам, за необхідності, покласти тимчасове виконання посадових обов`язків відсутнього поліцейського в період його тимчасової непрацездатності на іншу особу;

у разі продовження, закінчення лікування оригінал закритого листка непрацездатності або витяг (скрин) з особистого кабінету Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, з інформацією про тимчасову втрату непрацездатності негайно передавати безпосередньому керівнику чи працівникам, які відповідальні за облік та контроль тимчасово непрацездатних осіб у підрозділі.

Водночас, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем письмово або у інший доступний спосіб (засобами мобільного зв`язку електронної пошти тощо) безпосереднього керівника про факт втрати непрацездатності із зазначенням лікувального закладу, дати початку тимчасової непрацездатності.

Відмова позивача від виконання відданих наказів окрім відеозапису підтверджується також актом про невихід на роботу в період часу з 09:00 по 12:00 заступника начальника СВ відділу поліції №1 ПРУП ГУНП Колмика В.В. та актом про перебування на службі в стані (з ознаками) сп`яніння та відмову проходження медичного огляду (освідування) на стан алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння ОСОБА_1 , складеними 02.08.2025 начальником Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Скічком П. А., начальником відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Коротаєвим С. І. та начальником СКЗ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Третяком В. В.

Слід зауважити, що і позивач не заперечує свою відсутність на робочому місці 02.08.2025, при цьому вважає, що оскільки цей день субота (вихідний), у нього був відсутній обов`язок приступити до несення служби та виконання своїх посадових обов`язків.

Такі твердження позивача є хибними з огляду на приписи наказу голови Національної поліції від 08.04.2022 № 242, а тому відмова позивача виконувати усний наказ начальника відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Коротаєва С. І., а саме, негайно приступити до несення служби та виконання своїх посадових обов`язків та фактична відсутність на робочому місці 02.08.2025 у період часу з 09:00 год по 12:00 год є належною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також колегія суддів враховує, що однією з підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував сам факт відмови ОСОБА_1 від виконання наказу керівництва щодо проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а не констатація дисциплінарною комісією факту перебування позивача у такому стані.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 по справі № 480/3950/18 відмова від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав скаржник, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд касаційної інстанції вважав, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Отже, сам факт не проходження позивачем в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на законну вимогу поліцейського, вже свідчить про порушення позивачем Присяги працівника поліції в частині недотримання законів України та порушення зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а також порушенні вимог пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, в частині порушення обов`язку бути вірним Присязі поліцейського та не утримування від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їх обов`язки і, як наслідок, пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII в частині неухильного дотримання Законів України, інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, тобто, вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Суд звертає увагу, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини суд дійшов висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини щодо скоєного позивачем дисциплінарного проступку, колегія суддів вважає доведеним висновок дисциплінарної комісії про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 01.08.2024 № 748 «Про організацію діяльності обліку поліцейських ГУНП в Полтавській області, які тимчасово непрацездатні та перебувають на лікарняному», підпунктів 2.21, 2.23 пункту 2 розділу II посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП, затвердженої наказом ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП 28.11.2024 № 228, що свідчить про недотримання позивачем службової дисципліни.

Щодо правомірності застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади.

За приписами частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

При цьому, колегією суддів взято до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі № 360/4790/19, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Оскільки доводи позивача, які покладені в основу позову та апеляційної скарги, визнано безпідставними, а суд апеляційної інстанції не встановив процедурних порушень з боку відповідача під час проведення службового розслідування та видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача з посади, при прийнятті якого відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12.09.2025 № 2309 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції ОСОБА_1 .

З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади у зв`язку із доведенням факту недотримання ним вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 01.08.2024 № 748 «Про організацію діяльності обліку поліцейських ГУНП в Полтавській області, які тимчасово непрацездатні та перебувають на лікарняному», підпунктів 2.21, 2.23 пункту 2 розділу II посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП, затвердженої наказом ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП 28.11.2024 № 228, відсутні підстави для поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постановах від 28 листопада 2019 року у справі № 120/860/19а та від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а.

З урахуванням вищевикладеного відсутні й правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу № 640 о/с Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15.10.2025 в частині призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Миргородського районного відділу поліції, встановлення йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадового окладу 2 400 грн та згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, з 16 жовтня 2025 року.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/13362/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко