Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №520/15060/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 520/15060/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 28.07.26 по справі № 520/15060/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати анулювання ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше наданої на законних підставах відстрочки ОСОБА_1 - незаконним;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити ОСОБА_1 раніше надану на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” відстрочку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити інформацію про надану на законних підставах ОСОБА_1 відстрочку та внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно анульовано раніше надану йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про наявність у нього такої відстрочки. Позивач вказує, що відстрочка була надана йому на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із здійсненням постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи, та що відповідні обставини підтверджуються належними документами, наданими відповідачу під час оформлення відстрочки. На думку позивача, відповідачем безпідставно зроблено висновок про втрату ним законних підстав для відстрочки та здійснено її автоматичне анулювання без проведення передбаченої пунктами 60, 65 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), перевірки наявності таких підстав та без прийняття відповідного рішення про скасування раніше наданої відстрочки. Зазначені обставини, на переконання позивача, свідчать про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання відстрочки та невідновлення відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 суми судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано і не надано оцінку доказам стосовно інвалідності особи (даним з бази пенсійного фонду, а також даним з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери), які підтверджують наявність в державних інформаційних системах даних про інвалідність особи, за якою здійснюється постійний догляд. Вказує, що відповідачем не доведено втрату підстав на відстрочку (у тому числі обставини відсутності в державних інформаційних системах інформації про інвалідність особи, за якою здійснюється постійний догляд). Стверджує, що інвалідність ОСОБА_2 (бабусі позивача) встановлено довічно та підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.10.2023 і довідкою МСЕК №608744 від 16.06.2022. Також, наявність інформації про інвалідність в інформаційних базах підтверджується довідками, поданими безпосередньо до суду першої інстанції з пенсійного фонду та бази Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) офіційного сайту Міністерства соціальної політики. Звертає увагу, що в порушення вимог діючого законодавства, відповідачем не здійснювалась перевірка підстав щодо надання відстрочки та не було повідомлено про можливу необхідність надання документів. Зауважує, що діючим законодавством встановлено виключні підстави внесення / виключення (анулювання інформації в Реєстрі) даних про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР) і такими підставами є надання, або скасування військовозобов`язаному відстрочки. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено анулювання інформації про відстрочку в ЄДРПВР, з інших підстав, окрім як скасування раніше наданої відстрочки. Посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України №560 передбачено порядок проведення перевірки підстав щодо надання відстрочки посадовими особами ТЦК відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою ЄДРПВР. Тобто, у разі необхідності, перевірку фізично проводить конкретна посадова особа, а не автоматичний алгоритм. Натомість, посадовими особами ТЦК взагалі не проводилась перевірка відсутності підстав для відстрочки, відповідно до встановленого постановою Кабінету Міністрів України №560 порядку. Відстрочку анульовано без перевірки, незаконно, безпідставно, в автоматичному режимі. Наголошує, що як підтверджується доказами (відзив та відповідь на адвокатський запит) і самим відповідачем, посадовими особами ТЦК взагалі не проводилась перевірка відсутності підстав для відстрочки, відповідно до встановленого постановою Кабінету Міністрів України порядку. У той же час, навіть якщо б відповідачем було проведено перевірку і виявлено розбіжність інформації в базі (банку) даних ТЦК з раніше поданими законними документами для оформлення відстрочки і це викликало б сумнів у дійсності підстави для надання відстрочки, то у відповідача виникає обов`язок повідомити військовозобов`язаному про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки. І ні в якому разі не дає право скасовувати відстрочку автоматично. Вважає, що у разі підтвердження втрати підстав на відстрочку, надану не автоматичному режимі, вона скасовується тільки шляхом прийняття відповідного рішення комісією, яке в свою чергу, є підставою для внесення (оновлення відомостей) у ЄДРПВР.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 30.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою від 30.04.2025.

У результаті розгляду поданої заяви від 30.04.2025 та доданих до заяви документів, ОСОБА_1 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із здійсненням постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , особою з інвалідністю I (А) групи, що не заперечується сторонами по справі.

Відомості про надану відстрочку були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується скріншотами електронного військово-облікового документу «Резерв+», сформованого станом на 06.11.2025 та на 27.04.2026, в якому зазначено підставу відстрочки – пункт 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та строк її дії – до завершення мобілізації.

Як зазначає позивач, у травні 2026 року під час перевірки відомостей у військово-обліковому документі виявлено відсутність інформації про надану відстрочку.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 22.05.2026, перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 01.06.2026 повідомив, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів 04.05.2026 системою автоматично було анульовано ОСОБА_1 вказану відстрочку через втрату підстав (під час взаємодії ЄДРПВР з іншими державними базами, реєстрами та системами виявлено відсутність даних про інвалідність особи, за якою здійснюється постійний догляд).

Вважаючи анулювання наданої відстрочки незаконною, позивач ініціював даний спір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець передбачив автоматизований механізм перевірки та оновлення інформації, що міститься в Реєстрі, без необхідності прийняття окремого рішення посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у кожному випадку зміни або відсутності підтвердження відповідних відомостей у взаємопов`язаних державних інформаційних ресурсах.

Суд першої інстанції звернув увагу, що документи, надані позивачем, а саме пенсійне посвідчення та довідка МСЕК щодо інвалідності особи, за якою здійснюється догляд, підтверджують наявність відповідної обставини на момент їх видачі.

Разом із тим, ці документи не спростовують того факту, що під час автоматичної перевірки інформації в державних інформаційних системах такі відомості були відсутні або не підтвердилися шляхом електронної інформаційної взаємодії. Позивачем зазначених обставин не спростовано.

У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не був наділений повноваженнями самостійно змінювати або ігнорувати результати автоматичного обміну інформацією між державними інформаційними системами, оскільки ведення Реєстру здійснюється відповідно до встановленого законом порядку.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що після усунення обставин, які стали підставою для автоматичного анулювання відомостей у Реєстрі, зокрема, після внесення або актуалізації інформації про інвалідність особи, за якою здійснюється постійний догляд, позивач не позбавлений права звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про оформлення (відновлення відображення) відстрочки та надати документи, що підтверджують наявність законних підстав.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст.106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів врегульовані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту – Закон №3543-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначено питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку №560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п.57 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Відповідно до п.58 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Відповідно до додатку №5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є:

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики

Абзацами 3, 4 п.58-1 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відповідно до п.59 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Пунктом 60 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

- подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Пунктом 61 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

У відповідності до п.64 Порядку №560 (в редакції, чинній на дату надання позивачу відстрочки) заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) протягом п`яти років.

Згідно з п.65 Порядку №560 у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Тобто, автоматичне анулювання відстрочки передбачено виключно для відстрочок наданих автоматично і оформлених за запитом військовозобов`язаного через електронний кабінет.

У всіх інших випадках автоматичне анулювання відстрочки не допускається і передбачає необхідність дотримання конкретної процедури і порядоку оформлення, встановлених пунктами 60, 65 Порядку №560.

Отже, у разі отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки, зокрема, відсутність даних про інвалідність особи, за якою здійснюється постійний догляд, під час взаємодії ЄДРПВР з іншими державними базами, реєстрами та системами, посадова особа ТЦК та СП в обов`язковому порядку перевіряє наявність та чинність таких підстав.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит представника позивача від 22.05.2026, оформленої листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.06.2026, факт наявності законних підстав на відстрочку (інвалідність особи, за якою здійснюється догляд) посадовими особами ТЦК та СП не перевірявся. Позивачу автоматично анульовано відстрочку, надану на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Колегія суддів наголошує, що у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Однак, відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів скасування (зміни) раніше прийнятого ним рішення про надання позивачу відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також письмового повідомлення позивача про прийняте рішення.

Висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи не спростовують того факту, що під час автоматичної перевірки інформації в державних інформаційних системах такі відомості були відсутні або не підтвердилися шляхом електронної інформаційної взаємодії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки автоматичне анулювання відстрочки передбачено виключно для відстрочок наданих автоматично і оформлених за запитом військовозобов`язаного через електронний кабінет.

При цьому, при ухваленні рішення про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу відповідач керується раніше поданими військовозобов`язаним документами для оформлення відстрочки або відомостями, отриманими за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Як зазначено судом вище, факт наявності законних підстав на відстрочку (інвалідність особи, за якою здійснюється догляд), з урахуванням письмових документів, посадовими особами ТЦК та СП не перевірявся.

Більше того, відповідач жодним чином не спростовує факт того, що документи, надані позивачем, а саме пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 та довідка МСЕК серії 12 ААВ №608744 щодо інвалідності особи, за якою здійснюється догляд, підтверджують наявність відповідної обставини на момент їх видачі.

Відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів скасування (зміни) раніше прийнятого ним рішення про надання позивачу відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також письмового повідомлення позивача про прийняте рішення. Так само не надано відповідачем і доказів, отриманих внаслідок електронної інформаційної взаємодії з державними реєстрами, які б спростовували відомості, на підставі яких позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, дій та бездіяльності, не доведено факту правомірності дій щодо анулювання відстрочки, наданої ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання відстрочки, наданої ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 відновити дію відстрочки, відновити інформацію про надану відстрочку та внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші аргументи, зазначені сторонами по справі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції – скасувати, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі № 520/15060/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання відстрочки, наданої ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити дію відстрочки, наданої ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити інформацію про надану ОСОБА_1 відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 2662,16 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий