Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №175/4303/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/4303/26

Провадження № 3/175/1782/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №960237 від 03.03.2026 ОСОБА_1 03.03.2026 о 22:10 за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , умисні дії психологічного характеру, а саме вчинив конфлікт, в ході якого ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисника Ковальчука В.І. повідомлено належним чином, однак до суду вони не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, тому вважаю за можливе розглянути справу за їх відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.

Захисник – адвокат Ковальчук В.І. надав до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що між подружжям відбулася звичайна обопільна сварка на побутовому ґрунті, що є конфліктом, а не актом домашнього насильства. ОСОБА_1 не мав наміру вчиняти домашнє насильство, самостійно припинив конфлікт, пішовши в іншу кімнату, та не завдав жодної шкоди психічному чи фізичному здоров`ю дружини. У стані алкогольного сп`яніння він не перебував, а матеріали справи не містять доказів протилежного. Також захисник зазначив, що протокол, заява та пояснення дружини вказують лише на факт конфлікту та відображають суб`єктивне сприйняття ситуації. У справі відсутні об`єктивні докази, зокрема пояснення свідків, відеозаписи з нагрудних камер, які б «поза розумним сумнівом» доводили вину ОСОБА_1 ..

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася, однак надала заяву, в якій просила закрити провадження по справі у зв`язку із примиренням.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 960237 від 03.03.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких 03.03.2026 між ним та дружиною виник конфлікт, фізично її не чіпав, а після конфлікту пішов до кімнати, щоб не продовжувати конфлікт; письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких її чоловік у стані алкогольного сп`яніння вчинив конфлікт, в ході якого ображав її нецензурною лайкою, поводив себе неадекватно; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.03.2026; електронний рапорт; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03.03.2026, згідно якого поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, який провів оцінку ризиків, визначив рівень небезпеки як низький.

Для кваліфікації дій як психологічного насильства важливим є не лише сам факт словесного конфлікту, а й наслідки таких дій - виникнення страху, емоційної невпевненості, відчуття небезпеки, нездатності захистити себе або реальної шкоди психічному здоров`ю. Побутові сварки, взаємні образи або конфлікти, які виникають між членами сім`ї на ґрунті спільного проживання, розподілу обов`язків чи інших життєвих обставин, самі по собі не є домашнім насильством, якщо: вони не супроводжуються систематичним психологічним тиском; відсутні факти приниження, залякування або переслідування; потерпіла особа не відчувала реальної загрози своїй безпеці; немає належних і допустимих доказів заподіяння шкоди психічному здоров`ю.

Для притягнення особи до відповідальності необхідно, щоб: протокол про адміністративне правопорушення був складений належним чином; а обставини, викладені в ньому, підтверджувалися показаннями, висновками спеціалістів, аудіо-, відеофіксацією або іншими допустимими доказами; між діями особи та шкодою для потерпілого існував причинно-наслідковий зв`язок.

Аналізуючи надані докази, суд бере до уваги, що згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнім насильством є умисні дії, які спричинили емоційну невпевненість або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Матеріали справи, зокрема пояснення самої потерпілої та складений поліцією протокол, вказують на наявність сімейного конфлікту. Наявність суперечок на побутовому ґрунті не може автоматично ототожнюватись із психологічним насильством без об`єктивних доказів заподіяння шкоди психічному здоров`ю.

З огляду на статтю 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Достатніх, беззаперечних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства, а не участі у побутовому конфлікті, суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Заборський