Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №932/10256/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/10256/26

Провадження № 3/932/2298/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., розглянув матеріали, які надійшли зі Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, відносно:

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої на посаді уповноваженої особи, департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч.3 ст.164-14 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення №04/0040/2026пр від 20 липня 2026 року, відповідно до якого, уповноважена особа департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради ОСОБА_1 не відхилила тендерну пропозиціюучасника закупівлі ФОП ОСОБА_2 , яка підлягала відхиленню відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), що відображено у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.04.2026.

За висновком моніторингом вбачається, що до складу договірної ціни на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 – заходи з енергозбереження, яка міститься в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 (файл «40_ДЦ ДЦ 3.pdf»), включено податки, збори та обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, на суму 114 710,52 грн. Крім того, до договірної ціни та пояснювальної записки включено показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 15 %, що суперечило вимогам пункту 4.38 Настанови з визначення вартості будівництва.

Таким чином, тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_2 не відповідала вимогам технічної специфікації та підлягала відхиленню. Однак ОСОБА_1 її не відхилила, натомість ФОП ОСОБА_2 було визнано переможцем процедури закупівлі та укладено з ним договір від 25.02.2026 №50.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.164-14КУпАП.

В судовому засіданні особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, заперечувала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що на час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржується висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.04.2026, що є ключовим доказом, який, на сьогодні, оспорюється та на підставі якого, було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно неї і в подальшому направлено до суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши зазначену ОСОБА_1 інформацію, вважаю необхідним провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14КУпАП з наступних підстав.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.9КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтею 10КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, здійснюється на засадах суворого додержання законності, що закріплені в Конституції України та ст.2КУпАП. Уповноважені особи зобов`язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Обставини кожної справи повинні бути з`ясовані своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно. Своєчасність вимагає з`ясування усіх обставин у як найкоротші строки. Всебічність, повнота та об`єктивність мають на меті виключення проявів суб`єктивізму, упередженості, однобічності при провадженні. Ці принципи покликані забезпечити встановлення та оцінку реальних фактів, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення у контексті адміністративної справи (ст.245КУпАП). До того ж КУпАП встановлює перелік обставин, які мають обов`язково з`ясуватись, відповідно до вимог ст.280КУпАП.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється у певному порядку, який визначається КУпАП і іншими законами, та є низкою послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), інших суб`єктів, які згідно з КУпАП здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушника до відповідальності, а саме порушують справу, встановлюють фактичні обставини справи, процесуально оформлюють результати розслідування, направляють матеріали для розгляду за підвідомчістю. Після цього уповноважений орган (посадова особа) зобов`язаний розглянути справу, а саме здійснити аналіз зібраних матеріалів, оцінку доказів та встановити фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, та прийняти постанову (ст.246КУпАП);

Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим.

Відносний доказ – це доказ, зміст якого приблизно чи вірогідно відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані – це дані, які мають зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів.

Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому порядку і передбаченим способом, а також, коли законодавець допускає його використання.

Встановлені правила відносності і допустимості доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Частина 3 ст.164-14 КУпАП, передбачає відповідальність зокрема, за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.

За змістом ч.3 ст.164-14КУпАП наявність вини особи у вчиненні правопорушення є обов`язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

За основу доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено:

- висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-22-012841-а;

Постанова судді згідно ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачяться на користь особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

При оцінці доказів у провадження у справах про адміністративне правопорушення уповноважені особи зобов`язані з`ясувати, чи припустиме використання отриманих доказів як доказів у цій справі, чи стосуються фактичні дані до конкретної справи, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення у справі.

Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи шляхом формування під час повного, всебічного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи своєї певної думки щодо конкретної справи, яка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь яких переваг одних доказів над іншими, додержання законності. При цьому посадова особа керується своєю правосвідомістю, оскільки це є дуже важливим чинником у вирішенні питання про оцінку доказів, адже правосвідомість – це ставлення особи до права, його ролі у суспільстві.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суддею перевірено, що Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради проведено процедуру закупівлі №UA-2026-01-22-012841-a за предметом закупівлі «Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 154 - заходи з енергозбереження» (код ДК 021:2015 -45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи») з очікуваною вартістю 1 920 000,00 грн.

25.02.2026 між Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №50 про виконання робіт.

За результатами проведеного моніторингу 14.04.2026 Східним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, яким встановлено порушення Замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

- вимог пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, у зв`язку з неправомірним застосуванням механізму усунення невідповідностей щодо тендерної пропозиції ТОВ «ЛІНЬЮМ ВІТЕ»;

- вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей у зв`язку з невідхиленням тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 , яка, за висновком органу державного фінансового контролю, не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню.

У зазначеному висновку також зобов`язано Замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору від 25.02.2026 №50 у відповідність до вимог законодавства, а у разі неможливості усунення порушень - припинити зобов`язання за цим договором та протягом п`яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття таких заходів.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано за положеннями ст.8 Закону №922 «Про публічні закупівлі».

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право оскаржити висновок про результати моніторингу процедури закупівлі до суду у разі незгоди з інформацією, викладеною в ньому.

Крім того, відповідно до ст.13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» або до адміністративного суду.

Як убачається з матеріалів справи, не погодившись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-22-012841-a від 14.04.2026, Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради 29.04.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання зазначеного висновку протиправним та його скасування, посилаючись на необґрунтованість висновків органу державного фінансового контролю та фактичну відсутність установлених порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/11206/26 у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Водночас, як вбачається з ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради на вказане рішення суду першої інстанції. Станом на час розгляду цієї справи рішення за результатами апеляційного перегляду не ухвалено.

Таким чином, законність та обґрунтованість висновку про результати моніторингу процедури закупівлі наразі є предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Твердження органу державного фінансового контролю, викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, відображають позицію цього органу щодо виявлених, на його думку, порушень законодавства у сфері публічних закупівель та не можуть, на даний час, самі по собі бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому встановлення порушення замовником вимог законодавства під час проведення процедури закупівлі не є тотожним встановленню вини конкретної посадової особи, оскільки така вина має бути доведена належними та допустимими доказами в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-01-22-012841-а від 14.04.2026, який покладено в основу винуватості ОСОБА_1 та на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення відносно останньої, не може вважатися беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14КУпАП, оскільки обставини, покладені в основу зазначеного висновку моніторингу, є предметом судового перегляду.

Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за наведених обставин є передчасним, оскільки висновок про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення фактично ґрунтується на висновку моніторингу, законність та обґрунтованість якого наразі оскаржуються в судовому порядку.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

До того ж, сам по собі, протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до ч.1 ст.17Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Частина 1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевикладене свідчить про те, що органом та/або особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись законом і правосвідомістю, стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14КУпАП, належними та допустимими доказами - не доведена, а тому провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись: п.1 ч.1 ст.247, ч.3 ст. 164-14, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 254, 280, 283,284КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

На підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-4КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Дніпра А.В. Орчелота