Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №199/8034/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8034/25

Провадження № 2/932/2991/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний міста Дніпра у складі головуючого - судді Потоцької С.С., розглянувши у спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між нею та відповідачем укладено шлюб, у якому народилася донька — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 16.10.2022 відповідач припинив проживання разом із сім`єю та не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини. При цьому відповідач є працездатною особою, працевлаштований та отримує дохід. Позивач зазначає, що соціальних виплат не отримує, витрати на харчування, утримання та забезпечення повсякденних потреб дитини несе самостійно, так само як і витрати на оплату комунальних послуг та інші необхідні витрати. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не виконує обов`язку щодо матеріального утримання дитини, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.01.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 08.05.2026 здійснено перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. Також, просила розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань не подав, про причини неявки не повідомив, правом подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09.01.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, про що складено актовий запис від 09.01.2010 № 4 (а.с. 4).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2024 справа № 199/6011/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 4-5).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 актовий запис від 06.04.2016 № 123 (а.с. 7 на звороті).

Позивач зазначає, що відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, проте він є працездатною особою, вона звернулася до суду з цим позовом.

Факт проживання та утримання позивачкою дитини ОСОБА_3 відповідачем не спростований.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття ( ст. 180 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. ст. 183,184 Сімейного кодексу України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним аліментів на утримання дітей саме у твердій грошовій сумі.

Виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки його доходу, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття, на користь позивача, що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.

Обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

На підставі ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 10.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2ст. 4 Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір" (з відповідними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів, а позивач є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом у частині стягнення аліментів, тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1211, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять) гривень (двадцять) копійок.

Допустити до негайного виконання рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.09.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С. Потоцька