Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №161/17591/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 161/17591/26

Номер провадження 2/167/1026/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 листопада 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») Лисенко О. С. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26 травня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 26.05.2025-100000221 (далі - Договір, Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору позичальнику надавався кредит у розмірі 15000 грн строком на 168 днів.

Вказує, що процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 5% від суми кредиту та дорівнює 750 грн, нараховується і обліковується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 750 грн, нараховується та обліковується кредитором в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка: 225 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Вказує, що 09 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано 2 транш грошових коштів в розмірі 3000 грн, строком на 154 днів, сплатою комісії за надання 2 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 154 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 900 грн.

13 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 3 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 150 днів, сплатою комісії з надання 3 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 950 грн.

23 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 4 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 140 днів, сплатою комісії з надання 4 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 1000 грн.

30 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 5 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 133 дні, сплатою комісії з надання 5 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 1050 грн.

Зазначає, що відповідно до п. 4.1 Договору, кошти позичальнику були перераховані на платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 .

Представник позивача вказує, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, натомість відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 41360,72 грн, з яких: 8585,72 грн - тіло кредиту, 20300 грн - відсотки, 100 грн - комісія за надання кредиту, 2100 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 10275 грн - неустойка.

Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року у розмірі 41360,72 грн, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2662,40 грн та витрати понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 159,78 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явилася. В прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом оприлюднення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, будь-яких заяв/клопотань не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2026 року цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 07 жовтня 2026 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання розгляду справи відкладено.

Судом неодноразово та завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Поруч з цим, судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 14 год 00 хв 03 листопада 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом установлено, що 26 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» з метою отримання банківських послуг та шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення договору (кредитної лінії) (оферти), прийняв пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та уклав Кредитний договір № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року.

За змістом заявки Кредитного договору № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року згаданий електронний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Закону України «Про електронну комерцію» і відповідно до умов цього Договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 26 травня 2025 року, сума кредиту 15000 грн, строк, на який надається кредит 168 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 09 листопада 2025 року. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступний за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 5% від суми кредиту та дорівнює 750 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 750 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка 0,91%. Сторонами погоджено детальний графік платежів. Неустойка: 225 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 547,5 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.

За умовами зазначеного Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1 Договору).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача НОМЕР_1 (п. 4.1 Договору).

Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій (п. 6.1 Договору).

У випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (п. 7.6. Договору).

ОСОБА_1 у заявці, інформаційному повідомленні позичальника надав свої контактні дані, додаткові дані, реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів за даними та наступними договорами (5168-74ХХ-ХХХХ-3751).

Оферта, заявка кредитного договору, акцепт, інформаційне повідомлення позичальника підписані ОСОБА_1 електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора Е173.

Згідно паспорта споживчого кредиту, відповідача повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредиту на суму 15000 грн, зокрема типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки, комісією, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

09 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано 2 транш грошових коштів в розмірі 3000 грн, строком на 154 днів, сплатою комісії за надання 2 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 150 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 900 грн.

13 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 3 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 150 днів, сплатою комісії з надання 3 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 950 грн.

23 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 4 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 140 днів, сплатою комісії з надання 4 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 1000 грн.

30 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір відповідно до умов якого відповідачу було надано 5 транш грошових коштів в розмірі 1000 грн, строком на 133 дні, сплатою комісії з надання 5 траншу - 5% від суми кредиту, яка дорівнює 50 грн та сплатою комісії за обслуговування Додаткового договору в розмірі 1050 грн.

26 травня 2025 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 15000 грн, 09 червня 2025 року - перераховано 3000 грн, 13 червня 2025 року перераховано 1000 грн, 23 червня 2025 року перераховано 1000 грн, 30 червня 2025 року перераховано 1000 грн, що підтверджується повідомленнями ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-1704 від 17 квітня 2026 року.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 41360,72 грн, з яких: 8585,72 грн - тіло кредиту, 20300 грн - відсотки, 100 грн - комісія за надання кредиту, 2100 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 10275 грн - неустойка.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») за Кредитним договором № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за надання кредиту.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 26 травня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26.05.2025-100000221, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Е173. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит в розмірі 15000 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 168 днів, процентна ставка «Стандар» - 1 % в день, процентна ставка «Економ» - 0,5% в день, комісія за надання кредиту 5% від суми кредиту, що дорівнює 750 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 750 грн ).

09 червня 2025 року, 13 червня 2025 року, 23 червня 2025 року та 30 червня 2025 року між сторонами були підписані Додаткові угоди відповідно до умов яких відповідачу було надано 2 транш грошових коштів в розмірі 3000 грн (строк кредитування - 154 днів, комісія 150 грн за надання кредиту та 900 грн за обслуговування кредитної заборгованості), 3 транш - в розмірі 1000 грн (строк кредитування - 150 днів, комісія 50 грн за надання кредиту та 950 грн за обслуговування кредитної заборгованості), 4 транш - в розмірі 1000 грн (строк кредитування – 140 днів, комісія 50 грн за надання кредиту та 1000 грн за обслуговування кредитної заборгованості) та 5 транш - в розмірі 1000 грн (строк кредитування – 133 днів, комісія 50 грн за надання кредиту та 950 грн за обслуговування кредитної заборгованості), 4 транш - в розмірі 1000 грн (строк кредитування – 140 днів, комісія 50 грн за надання кредиту та 1050 грн за обслуговування кредитної заборгованості).

Також, суд зауважує, що Кредитний договір та Додаткові договори включають всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Позивачем доведено, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 21000 грн шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що вони здійснені у дні укладення Кредитного договору та Додаткових договорів, а їх розмір відповідає сумам, визначеним у зазначених правочинах.

Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов`язки за Кредитним договором та Додатковими угодами не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 41360,72 грн, з яких: 8585,72 грн - тіло кредиту, 20300 грн - відсотки, 100 грн - комісія за надання кредиту, 2100 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 10275 грн - неустойка.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8585,72 грн, відсотками - 20300 грн та комісією за надання кредиту- 100 грн необхідно задовольнити.

Щодо вимог в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 9 Заявки та п. 1.4 Примірних пропозицій про укладення Додаткових договорів позичальнику було встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка також зазначена і у графіках платежів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, положення Кредитного договору та Примірних пропозицій про укладення Додаткових договорів щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитом в терміни та у розмірах, визначених графіком платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного суду, наведеним у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, провадження N 14-53цс21, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2100 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою.

Як вбачається з позовної заяви позивач окрім основної суми та відсотків просить стягнути з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання зобов`язання неустойку в розмірі 10275 грн.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 10275 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та понесено витрати, пов`язані з розглядом справи - відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 159,78 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 41360,72 грн, судом задоволено в розмірі 28985,72 грн, що становить 70,08% від ціни позову.

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1865,53 грн та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 111,97 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 26.05.2025-100000221 від 26 травня 2025 року у розмірі 28985 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 72 копійки, з яких: 8585 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 72 копійки - тіло кредиту, 20300 (двадцять тисяч триста) гривень - відсотки та 100 (сто) гривень - комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 1865 (одну тисячу вісімсот шістдесят п`ять) гривень 53 копійки судового збору та 111 (сто одинадцять) гривень 97 копійок - витрат пов`язаних з розглядом справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 03 листопада 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Лисенко Олена Сергіївна, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай