Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №440/15823/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 440/15823/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року (ухвалене суддею Кукоба О.О.) в справі № 440/15823/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка"

до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві

про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про внесення змін до рішення(нь) від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 та постанови про накладення штрафу від 01.07.2025 р. №№ 228/4833, 227/4833, 240/4833, 233/4833, 236/4833, 241/4833, 234/4833, 235/4833, 238/4833, 237/4833, 229/4833, 230/4833, 239/4833, 232/4833, 231/4833, 219/4833, 218/4833, 217/4833, 223/4833, 214/4833, 221/4833, 225/4833, 226/4833, 220/4833, 215/4833, 224/4833, 216/4833, 222/4833, 212/4833, 213/4833, 209/4833, 242/4833, 210/4833, 243/4833, 211/4833, 208/4833, 207/483.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 р. задоволено позов.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про адміністративну процедуру", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково застосував положення Закону України "Про адміністративну процедуру". Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, які не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру". Зазначений Закон визначає повноваження органів ринкового нагляду, порядок здійснення перевірок, прийняття рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та контроль за їх виконанням. Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню спеціальне законодавство, а положення Закону України «Про адміністративну процедуру» можуть застосовуватися лише субсидіарно та за відсутності спеціального регулювання. Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності рішень органу ринкового нагляду, оскільки не врахував повноваження відповідача, визначені Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Отже при прийняття рішень про внесення змін до попередніх рішень і застосування штрафних санкцій відповідач діяв у межах наданих законом повноважень та на підставі встановлених фактичних обставин.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Вигідна Покупка" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 41130363.

Основним видом діяльності позивача є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві у період з 20.11.2024 р. по 31.12.2024 р. проведено планову перевірку магазину "Аврора", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 40-А. За результатами проведеної перевірки відповідач прийняв ряд рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів: від 17.01.2025 р. №04.1.-01-91, №04.1.-01-88, №04.1.-01-85, №04.1.-01-78, №04.1.-01-105, №04.1.-01-97, №04.1.-01-113, №04.1.-01-81, №04.1.-01-109, №04.1.-01-83, №04.1.-01-111, №04.1.-01-101, №04.1.-01-94, №04.1.-01-72, №04.1.-01-75, №04.1-01-76, №04.1-01-73, №04.1-01-112, №04.1-01-95, №04.1-01-102, №04.1-01-115, №04.1-01-98, №04.1-01-99, 04.1-01-106, №04.1-01-103, №04.1-01-79, №04.1-01-86, №04.1-01-107, №04.1-01-92, №04.1-01-89,№04.1-01-90, 04.1-01-87, 04.1-01-84, 04.1-01-104, 04.1-01-77, 04.1-01-96, 04.1-01-110, 04.1-01-114, 04.1-01-93, 04.1-01-80, №04.1-01-108, №04.1-01-82, №04.1-01-100, №04.1-01-71, №04.1-01-74; від 02.01.2025 р. №04.1-01-11, №04.1-01-16, №04.1-01-13, №04.1-01-10, №04.1-01-12, №04.1-01-14, №04.1-01-15.

Листом від 14.02.2025 р. за вих.№14/02/2025-3 ТОВ "Вигідна Покупка" (ТМ "Аврора Мультимаркет") повідомило Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, за змістом якого позивач вважав усуненими недоліки, виявлені в ході планової перевірки.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 13.02.2025 р. №267 та направлення на проведення перевірки від 13.02.2025 р. №79-267 відповідач в період з 13.02.2025 р. по 18.02.2025 р. проводив перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.02.2025 р. №267-79/31.

За результатами перевірки складений акт від 18.02.2025 р. №267-79/31, за змістом якого стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 р. №04.1.-01-91, №04.1.-01-88, №04.1.-01-85, №04.1.-01-78, №04.1.-01-105, №04.1.-01-97, №04.1.-01-113, №04.1.-01-81, №04.1.-01-109, №04.1.-01-83, №04.1.-01-111, №04.1.-01-101, №04.1.-01-94, №04.1.-01-72, №04.1.-01-75, №04.1-01-76, №04.1-01-73, №04.1-01-112, №04.1-01-95, №04.1-01-102, №04.1-01-115, №04.1-01-98, №04.1-01-99, 04.1-01-106, №04.1-01-103, №04.1-01-79, №04.1-01-86, №04.1-01-107, №04.1-01-92, №04.1-01-89, №04.1-01-90, №04.1-01-87, №04.1-01-84, №04.1-01-104, №04.1-01-77, №04.1-01-96, №04.1-01-110, №04.1-01-114, №04.1-01-93, №04.1-01-80, №04.1-01-108, №04.1-01-82, №04.1-01-100, №04.1-01-71, №04.1-01-74; від 02.01.2025 №04.1-01-11, №04.1-01-16, №04.1-01-13, №04.1-01-10, №04.1-01-12, №04.1-01-14, №04.1-01-15 визначено, як: "невиконане", "не може бути визнане результативним".

Постановами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 04.03.2025 р. №№ 55/4833, 56/4833, 57/4833, 58/4833, 44/4833, 59/4833, 60/4833, 63/4833, 64/4833, 45/4833, 46/4833, 47/4833, 49/4833, 51/4833, 52/4833, 39/4833, 40/4833, 62/4833, 43/4833, 61/4833, 42/4833, 41/4833, 48/4833, 50/4833, 53/4833, 54/4833, 67/4833, 65/4833, 66/4833, 68/4833, 69/4833, 70/4833, 71/4833, 74/4833, 75/4833, 72/4833, 73/4833 на позивача накладено штраф за невиконання рішень контролюючого органу від 02.01.2025 р. та 17.01.2025 р. про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Зазначеними постановами на позивача накладено фінансові санкції (штраф) в розмірах 34000 грн., 68000 грн. та 119000 грн. залежно від конкретного рішення, яке, за висновками відповідача, залишилось невиконаним.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду, та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 р. в справі № 440/4928/25 відкрито провадження в справі №440/4928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи №440/4928/25 ще триває.

В подальшому відповідач в період з 24.04.2025 р. по 29.04.2025 р. провів перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, результати якої відображені в акті від 29.04.2025 р. №846-228/98 та за висновком контролюючого органу рішення невиконані.

На підставі вказаного акта 30.04.2025 р. відповідач прийняв рішення №04.1-03-42 про внесення змін до попередніх рішень, яким підтверджено висновок про нерезультативність їх виконання.

Постановами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 13.05.2025 р. №№ 156/4833, 155/4833, 168/4833, 161/4833, 164/4833, 169/4833, 162/4833, 163/4833, 166/4833, 165/4833, 157/4833, 158/4833, 167/4833, 160/4833, 159/4833, 147/4833, 146/4833, 145/4833, 151/4833, 142/4833, 149/4833, 153/4833, 154/4833, 148/4833, 143/4833, 152/4833, 144/4833, 150/4833, 140/4833, 141/4833, 136/4833, 133/4833, 138/4833, 134/4833, 139/4833, 135/4833, 137/4833 на позивача повторно накладено фінансові санкції (штраф) за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Правомірність вищезазначених рішення від 30.04.2025 р. №04.1-03-42 та постанов від 13.05.2025 р. є предметом спору в справі №440/15511/25. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 р., яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 р. в справі 440/15511/25, позовні вимоги ТОВ "Вигідна Покупка" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про внесення змін до рішення (нь) від 30.04.2025 р. №04.1-03-42 та постанови про накладення штрафу від 13.05.2025 р. №№156/4833, 155/4833, 168/4833, 161/4833, 164/4833, 169/4833, 162/4833, 163/4833, 166/4833, 165/4833, 157/4833, 158/4833, 167/4833, 160/4833, 159/4833, 147/4833, 146/4833, 145/4833, 151/4833, 142/4833, 149/4833, 153/4833, 154/4833, 148/4833, 143/4833, 152/4833, 144/4833, 150/4833, 140/4833, 141/4833, 136/4833, 133/4833, 138/4833, 134/4833, 139/4833, 135/4833, 137/4833.

В період з 12.06.2025 р. по 17.06.2025 р. відповідач знову провів перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, результати якої відображені в акті від 17.06.2025 р. №1412-407/200, за висновком контролюючого органу рішення невиконані. В акті перевірки від 17.06.2025 р. №1412-407/200 як підстави для невизнання виконання результативним наведено, зокрема: недостатність наданої інформації щодо повернення продукції постачальнику без підтвердження обсягу продукції, що перебувала у розпорядженні та розповсюджувалась у ланцюгу постачання; відсутність документального підтвердження взаємодії з постачальником, імпортером або виробником щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, її приведення у відповідність та припинення реалізації до моменту усунення невідповідностей.

На підставі вказаного акта 18.06.2025 р. відповідач прийняв рішення №04.1-03-61 про внесення змін до попередніх рішень, яким вкотре підтверджено висновок про нерезультативність виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.01.2025 р. та 17.01.2025 р.

Крім того, 01.07.2025 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийняті постанови №№ 228/4833, 227/4833, 240/4833, 233/4833, 236/4833, 241/4833, 234/4833, 235/4833, 238/4833, 237/4833, 229/4833, 230/4833, 239/4833, 232/4833, 231/4833, 219/4833, 218/4833, 217/4833, 223/4833, 214/4833, 221/4833, 225/4833, 226/4833, 220/4833, 215/4833, 224/4833, 216/4833, 222/4833, 212/4833, 213/4833, 209/4833, 242/4833, 210/4833, 243/4833, 211/4833, 208/4833, 207/4833, якими на позивача втретє накладено фінансові санкції (штраф) за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 р. та 02.01.2025 р.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням Держпродспоживслужби в м. Києві про внесення змін до рішення(нь) від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 та постановами про накладення штрафу від 01.07.2025 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем принципу належного урядування внаслідок недотримання передбаченої законодавством процедури прийняття спірних індивідуальних актів, оскільки відповідач повинен був зупинити адміністративне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про адміністративну процедуру" у зв`язку з тим, що позивач оскаржив у суді попередні рішення органу ринкового нагляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (в подальшому - Закон № 2735-VI) встановлені правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2735-VI, заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23-1 Закону №2735-VI, для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону №2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду (ч. 1 ст. 33 Закону №2735-VI).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 33 Закону №2735-VI, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 17 ст. 33 Закону №2735-VI, зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.

Згідно з ч.ч.1-4 ст. 34 Закону №2735-VI, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону №2735-VI, у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VI визначено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: 1) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; 2) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування; 3) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ст. 36 Закону №2735-VI, рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом цього спору між сторонами стали правовідносини, пов`язані з правомірністю рішення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 та постанов про накладення штрафу за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 внесені зміни до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а також позивача притягнуто до фінансової відповідальності шляхом накладення штрафів за невиконання рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.01.2025 р. та від 17.01.2025 р. Оспорюванні в цій справі акти є продовженням рішень контролюючого органу щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до продукції, реалізацію якої проводить позивач.

За твердженням позивача, ним усунуті відповідні недоліки продукції, про що повідомлено відповідача листом від 14.02.2025 р. за вих.№14/02/2025-3.

Обставини виконання позивачем рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.01.2025 р. та 17.01.2025 р. були предметом позапланової перевірки, результати якої відображені в акті від 18.02.2025 р. №267-79/31.

За результатами згаданої перевірки відповідач встановив, що рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 17.01.2025 р. №04.1.-01-91, №04.1.-01-88, №04.1.-01-85, №04.1.-01-78, №04.1.-01-105, №04.1.-01-97, №04.1.-01-113, №04.1.-01-81, №04.1.-01-109, №04.1.-01-83, №04.1.-01-111, №04.1.-01-101, №04.1.-01-94, №04.1.-01-72, №04.1.-01-75, №04.1-01-76, №04.1-01-73, №04.1-01-112, №04.1-01-95, №04.1-01-102, №04.1-01-115, №04.1-01-98, №04.1-01-99, 04.1-01-106, №04.1-01-103, №04.1-01-79, №04.1-01-86, №04.1-01-107, №04.1-01-92, №04.1-01-89, №04.1-01-90, №04.1-01-87, №04.1-01-84, №04.1-01-104, №04.1-01-77, №04.1-01-96, №04.1-01-110, №04.1-01-114, №04.1-01-93, №04.1-01-80, №04.1-01-108, №04.1-01-82, №04.1-01-100, №04.1-01-71, №04.1-01-74; від 02.01.2025 р. № 04.1-01-11, №04.1-01-16, №04.1-01-13, №04.1-01-10, №04.1-01-12, №04.1-01-14, №04.1-01-15 ТОВ "Вигідна Покупка" невиконані.

Висновки про нерезультативність виконання рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 02.01.2025 р. та від 17.01.2025 р. про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів відображені відповідачем в рішенні від 20.02.2025 р. №04.1-03-14 про внесення змін до рішення(нь). Крім того, за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів до позивача застосовані фінансові санкції (штраф), про що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийняті постанови від 04.03.2025 р.

Правомірність рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 20.02.2025 р. №04.1-03-14 про внесення змін до рішення(нь) та постанов від 04.03.2025 р. про накладення штрафу є предметом спору в справі №440/4928/25, що перебуває в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду.

Підставою оскарження рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 про внесення змін до рішення(нь) та постанов від 01.07.2025 р. про накладення штрафу, правомірність яких є предметом спору в цій справі, позивач та в подальшому суд першої інстанції визначили недотримання відповідачем вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для застосування Закону України "Про адміністративну процедуру" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Закон України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 р. №2073-IX (в подальшому - Закон №2073-IX) набув чинності 15.12.2023 р. та відповідно до ч. 1 ст. 1 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним в ст. 2 Закону №2073-IX, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 8 Закону №2073-IX, адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 72 Закону №2073-IX, адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом (ч. 5 ст. 72 Закону №2073-IX).

Пункт 4 частини 2 статті 87 Закону №2073-IX визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону №2073-IX, дія цього Закону не поширюється на окремі процедури, які регулюються спеціальними законами.

Водночас таке положення не означає автоматичного та повного виключення застосування загального адміністративно-процедурного регулювання у сфері, що врегульована спеціальним законом. Йдеться лише про ті аспекти процедури, які безпосередньо і вичерпно врегульовані спеціальним законом.

Частина 2 статті 3 Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" прямо встановлює, що відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду, які не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".

Отже, сам спеціальний Закон № 2735-VI прямо відсилає до застосування Закону України "Про адміністративну процедуру" у частині, яка ним не врегульована. Така законодавча конструкція виключає можливість довільного ігнорування приписів загального закону під приводом принципу lex specialis derogat legi generali. Принцип lex specialis застосовується лише за наявності колізії норм, а не для повного усунення дії загального закону у випадку прогалин спеціального регулювання.

Закон № 2735-VI не містить норм, які б визначали порядок зупинення адміністративного провадження у зв`язку з судовим оскарженням прийнятих рішень та регулювали дії органу ринкового нагляду у випадку, коли правомірність його попередніх висновків уже є предметом судового розгляду.

Питання обов`язку адміністративного органу зупинити провадження у разі об`єктивної неможливості його продовження до вирішення спору судом спеціальним законом не врегульоване.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону №2073-IX, адміністративний орган зупиняє адміністративне провадження, у тому числі на вимогу особи, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається судом або іншим адміністративним органом (до набрання законної сили рішенням суду або вирішення питання адміністративним органом в іншій справі).

Судовим розглядом встановлено, що підставою для ухвалення оспорюваних в цій справі індивідуальних актів слугували висновки відповідача про нерезультативність виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, викладені в акті від 18.02.2025 р. №267-79/31 та закріплені у відповідних індивідуальних актах.

При цьому, як на момент проведення позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, так і на момент прийняття спірних індивідуальних актів відповідач знав про перебування в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду справи №440/4928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про внесення змін до рішення(нь) від 20.02.2025 р. №04.1-03-14, в якому зафіксовано висновки про нерезультативність виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів); постанов про накладення штрафу від 04.03.2025 р. №№ 55/4833; 56/4833; 57/4833; 58/4833; 44/4833; 59/4833; 60/4833; 63/4833; 64/4833; 45/4833; 46/4833; 47/4833; 51/4833; 52/4833; 49/4833; 39/4833; 40/4833; 62/4833; 43/4833; 61/4833; 42/4833; 41/4833; 48/4833; 50/4833; 53/4833; 54/4833; 67/4833; 65/4833; 66/4833; 68/4833; 69/4833; 70/4833; 71/4833; 74/4833; 75/4833; 72/4833; 73/4833, які прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в справі №440/4928/25 доставлена в електронний кабінет Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві 13.05.2025 р. о 21:29, що не заперечується відповідачем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що об`єктом контролю в обох перевірках були ті самі рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів; предмет оцінки (результативність їх виконання) залишився незмінним; перелік продукції та обставини, що підлягали перевірці, були ідентичними; правове обґрунтування "нерезультативності" виконання рішень у межах повторної (третьої) перевірки фактично дублювало попередні висновки. Жодних нових обставин, нових ризиків або нових юридично значимих фактів, які б могли обґрунтувати повторне проведення позапланового заходу, матеріали справи не містять.

Із врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у відповідача обов`язку зупинити адміністративне провадження щодо перевірки стану виконання ТОВ "Вигідна Покупка" рішень про вжиття обмежувальних (корегульваних) заходів від 02.01.2025 р. та 17.01.2025 р. до набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду в справі №440/4928/25, оскільки в межах останньої предметом спору є правовідносини щодо усунення позивачем порушень, визначених у згаданих рішеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку необхідно застосувати п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону №2073-IX, який встановлює імперативний обов`язок адміністративного органу зупинити провадження до набрання законної сили рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги, що проведення контролю, перевірок та прийняття рішень регулюється виключно спеціальним законом суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" не врегульовує процесуальні гарантії поведінки адміністративного органу у випадку судового оскарження його рішень, а лише визначає підстави та види заходів ринкового нагляду, повноваження органів, види обмежувальних заходів, порядок накладення штрафів. Саме тому законодавець передбачив субсидіарне застосування Закону України "Про адміністративну процедуру".

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильний висновок суду першої інстанції про те, що проведення позапланової перевірки стану виконання рішень з 12.06.2025 р. по 17.06.2025 р. суперечить імперативним вимогам п. 4 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про адміністративну процедуру", порушує заборону повторного позапланового заходу, встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", так як здійснена за тими самими фактами та щодо того самого предмета контролю та виходить за межі способу реалізації повноважень, визначених законом, що є несумісним із ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Із врахуванням вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про внесення змін до рішення(нь) від 18.06.2025 р. №04.1-03-61 та постанови про накладення штрафу від 01.07.2025 №№ 228/4833, 227/4833, 240/4833, 233/4833, 236/4833, 241/4833, 234/4833, 235/4833, 238/4833, 237/4833, 229/4833, 230/4833, 239/4833, 232/4833, 231/4833, 219/4833, 218/4833, 217/4833, 223/4833, 214/4833, 221/4833, 225/4833, 226/4833, 220/4833, 215/4833, 224/4833, 216/4833, 222/4833, 212/4833, 213/4833, 209/4833, 242/4833, 210/4833, 243/4833, 211/4833, 208/4833, 207/4833 прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року по справі № 440/15823/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич