Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №200/7180/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р.Справа № 200/7180/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., м. Харків, по справі № 200/7180/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), які полягали у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2020 року включно індексації-різниці у сумі 4463,15 грн. щомісячно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 05 квітня 2020 року включно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 в сумі 75 739,30 грн.

10.06.2026 вказане рішення суду набрало законної сили.

17.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382 КАС України з проханням зобов`язати військову частину НОМЕР_1 протягом десяти днів з дня отримання відповідної ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №200/7180/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06. 2026 прийнято до розгляду заяву в порядку ст. 382 КАС України у справі №200/7180/25 та зобов`язано відповідача у триденний строк з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснень на подану заяву в порядку ст. 382 КАС України та докази виконання рішення суду у справі №200/7180/25.

26.06.2026 року (через підсистему "Електронний суд") від представника відповідача надійшли письмові пояснення на подану заяву, в яких зазначено, що у даному випадку військовою частиною НОМЕР_1 здійснено заходи щодо нарахування відповідних коштів, які, після надходження відповідних реквізитів з боку сторони позивача та враховуючи особливості здійснення фінансових операції, будуть зараховані на банківський рахунок ОСОБА_1

26.06.2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання з проханням накласти на керівника військової частини НОМЕР_1 штраф за невиконання рішення суду у справі №200/7180/25 та встановити військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк на подання звіту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Зобов`язано військову частини НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №200/7180/25 в частині виплати нарахованих сум у повному обсязі.

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

У задоволенні інших частин заяв – відмовлено.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі № 200/7180/25 та ухвалити рішення, яким:

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 10 днів із дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026у справі №200/7180/25 шляхом перерахування коштів на банківський рахунок представника позивача;

стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі № 200/7180/25 в частині вимог позивача про ухвалення рішення, яким зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 10 днів із дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №200/7180/25 шляхом перерахування коштів на банківський рахунок представника позивача.

Справа переглядається в частині вимог позивача про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп., суд першої інстанції виходив з того, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 5 000,00 грн є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі №320/22094/23.

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору від 18.08.2025 року про надання правничої допомоги, копію Акта наданих послуг від 26.06.2026 року, копію Додаткової угоди від 17.06.2026 року, копію квитанції до прибуткового ордера від 26.06.2026 року.

З наданих документів встановлено, що адвокатом Матвійчук Н.Є. позивачу за договором від 18.08.2025 про надання правничої допомоги надані наступні послуги: усне консультування клієнта (1000,00 грн.); складання та направлення до суду заяви в порядку судового контролю у даній справі (2000,00 грн.); складання та направлення до суду клопотання про накладення штрафу у даній справі (2000,00 грн.). Усього: 5000,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового ордера від 26.06.2026 року позивачем сплачено адвокату Матвійчук Н.Є. за надані послуги 5000,00 грн.

Отже, в підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні документи.

Колегія суддів зазначає, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Відповідач у поданих запереченнях просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи № 200/7180/25 в суді.

Суд першої інстанції, враховуючи викладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, дійшов висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та виснував, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 5 000,00 грн є необґрунтованою. Суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню сума суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

За викладених обставин, вирішуючи питання обґрунтованості задоволеного судом першої інстанції розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та беручи до уваги, що в даному випадку, правнича допомога стосувалася судового контролю за виконанням рішення суду, вирішуване питання не є складним і затратним за часом, зазначення в акті наданих послуг, а саме усне консультування клієнта складання та направлення до суду заяви в порядку судового контролю у даній справі та клопотання про накладення штрафу у даній справі, враховуючи критерії співмірності, часткове задоволення вимог, викладених заявником у заяві про встановлення судового контролю, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Стосовно доводів відповідача наведених у відзиві на апеляційну скаргу позивача про те, що заявлені витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню в силу статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки витрати на правничу допомогу підлягають стягненню лише у разі задоволення адміністративного позову, то колегія суддів зазначає, що адміністративний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно при ухваленні судового рішення по суті спору, а й може бути вирішено при здійсненні судового контролю.

Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.10.2020 у справі №520/928/19.

У спірному випадку судом першої інстанції прийнято ухвалу про часткове задоволення заяви представника позивача в порядку ст. 382 КАС України та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №200/7180/25 в частині виплати нарахованих сум у повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції правомірно виніс ухвалу від 29.06.2026 за результатами розгляду заяви представника позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката у зв`язку з поданням заяви про встановлення судового контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Стосовно заяви позивача про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, відповідно до частин 1,6 ст.139 КАС України судові витрати, у вигляді витрат на правову допомогу підлягають відшкодуванню у випадку задоволення позову повністю або частково.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без задоволення а ухвалу суду залишено без змін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі № 200/7180/25 - в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій