Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №200/10179/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року справа №200/10179/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 200/10179/25 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач-2, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 057050012617 від 10.09.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 02.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 1058-IV, з дати набуття такого права (з 23.11.2024); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.06.1996 по 31.12.1999, з 07.05.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2022 до пільгового стажу роботи за списком №2 згідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з не зарахуванням спірних періодів до спеціального стажу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 200/10179/25 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 057050012617 від 10.09.2025 про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням п. 14-6.2. Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 1058-IV (з 23.11.2024), та із зарахуванням періодів з 19.06.1996 по 31.12.1999, з 07.05.2009 по 31.12.2009 і з 01.02.2010 по 28.02.2022 до пільгового стажу роботи за Списком №2. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 про призначення пенсії ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло оскаржуване рішення № 057050012617 від 10.09.2025 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців.

У вказаному рішенні зазначено, що вік заявника - 55 років 9 місяців 10 днів. Страховий стаж особи становить - 36 років 3 місяців 15 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 становить - 9 років 5 місяців 6 днів (оскільки довідок, уточнюючих характер роботи, заявником не надано, пільговий стаж особи, обчислено за даними по спеціальному стажу, що міститься в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (код спец. стажу ЗПЗО1351).

До заяви про призначення пенсії позивач також додав заяву довільної форми, якою просив відповідно до п. 14-6.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” призначити пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_1 , заповнена 22.08.1988, в якій наявні записи:

- № 13 і № 14 щодо роботи позивача з 19.06.1996 до 01.10.1999 на посаді слюсаря-ремонтника металургійного обладнання 5 розряду на металургійному комбінаті ім. Ілліча (м. Маріуполь);

- № 14 і № 15 щодо роботи позивача з 01.10.1999 до 18.12.2000 на посаді слюсаря-ремонтника металургійного обладнання 6 розряду на металургійному комбінаті ім. Ілліча (м. Маріуполь);

- № 16 і № 18 щодо роботи позивача з 05.02.2007 до 15.04.2014 на посаді старшого майстра по ремонту обладнання металургійного на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (у наступному - ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”);

- № 18 і № 19 щодо роботи позивача з 15.04.2014 до 09.07.2015 на посаді начальника дільниці (дільниця № 4 по ремонту аглодоменного та сталеплавильного обладнання) на ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”;

- № 20 та № 21 щодо роботи позивача з 10.07.2015 на посаді начальника дільниці (дільниця № 4 по ремонту аглодоменного та сталеплавильного обладнання) на ТОВ “Метінвест-Промсервіс”.

З наданої відповідачем форми РС-право щодо розрахунку стажу позивача випливає, що спірні періоди з 19.06.1996 по 31.12.1999, з 07.05.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2022 не зараховані до спеціального (пільгового) стажу позивача. Водночас ці періоди зараховані до страхового стажу.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні пенсії.

Частиною 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII), з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що “особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці”.

Надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за N 1451/11731 (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 затверджено Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого включено “Слюсарі-ремонтники” (металургійне виробництво (чорні метали)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 визнано такою, що втратила чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах". Водночас затверджено Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого включено майстрів та старших майстрів (чорна металургія).

У вказаному Списку № 2 також окремо зазначені посади робітників та керівників, до яких належать майстри, старші майстри.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 визнано такою, що втратила чинність: Постанову Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”. Водночас затвердженого Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах

Суд звертає увагу на те, що до розділу “Чорна металургія” включено працівників, зайнятих ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва; працівників, які здійснюють безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах.

Посади позивача слюсаря-ремонтника, старшого майстра по ремонту обладнання металургійного і начальника дільниці включені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (у відповідних редакціях).

Записи в трудовій книжці позивача підтверджують спеціальний стаж роботи в періоди з з 19.06.1996 по 31.12.1999, з 07.05.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2022 за Списком № 2, що надає право на включення цих спірних періодів до спеціального (пільгового) стажу.

Під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу відповідачем-2 безпідставно не враховано спірні в цій справі періоди до спеціального (пільгового) стажу позивача.

Тому оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області є протиправним і підлягає скасуванню.

Звернення позивача про призначення пенсії було опрацьовано ГУ ПФУ в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”.

У суду відсутні підстави для змін визначеного за принципом екстериторіальності органу Пенсійного фонду України, що має вирішити питання про призначення пенсії позивачеві.

Також суд звертає увагу на те, що питання застосування п. “б” ст. 13 Закону № 1788-XII або п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV не впливає на спірні правовідносини, оскільки позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю, на думку відповідача-2, достатнього пільгового (спеціального) стажу за Списком № 2, а не загального страхового стажу.

Пунктом 14-6.2 розділу XV Закону № 1058-IV встановлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку; по інвалідності - з дня встановлення інвалідності; у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника; за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, визначається з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, з якого призначено пенсію.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Воєнний стан було продовжено, у тому числі на період, в якому виникли спірні в цій справі правовідносини.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. До цього Переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади (дата початку тимчасової окупації 21.05.2022).

Отже, відповідач-2 має врахувати приписи п. 14-6.2 розділу XV Закону № 1058-IV під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 200/10179/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі № 200/10179/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко