Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №360/83/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року справа №360/83/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Пилипчук Ганни Сергіївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 360/83/26 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 , поданим у його інтересах адвокатом Пилипчук Ганною Сергіївною, до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірової Ірини Василівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірової Ірини Василівни (далі – відповідач), у якому представник позивача просив: визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірової Ірини Василівни про відмову в проведенні реєстраційних дій від 12 грудня 2025 № 82363771; зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірову Ірину Василівну здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,2 кв. м.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,2 кв. м.

Вказаний житловий будинок належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до Договору дарування 1/3 частини житлового будинку (укладений у письмовій формі 28 травня 1975 року, є нотаріально посвідченим та зареєстрований у державному реєстрі правочинів за № 1504; Рубіжанським міським Бюро технічної інвентаризації здійснено реєстраційний напис № 2361 від 7 червня 1975 року) та Свідоцтва про право на спадщину 2/3 частин житлового будинку (укладений у письмовій формі 14 травня 1975 року, є нотаріально посвідченим та зареєстрований в реєстрі за № 1373; Рубіжанським міським Бюро технічної інвентаризації здійснено реєстраційний напис № 2361 від 31 травня 1975 року).

Наведене вище також підтверджуються технічним паспортом на вищезазначений житловий будинок, який перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Наразі місто Сватове є тимчасово окупованою територією, спірний будинок є пошкодженим внаслідок ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Реалізуючи своє право на отримання компенсації за майно, пошкоджене внаслідок дій держави агресора, ОСОБА_1 намагався подати повідомлення про пошкоджене та/або знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмним засобом Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - з використанням мобільного додатку порталу “Дія”, але інформація щодо реєстрації права власності на будинок не відобразилась.

З метою реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області із заявою від 28 жовтня 2025 року № 66061901 щодо проведення реєстраційних дій на нерухоме майно (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаної заяви ОСОБА_1 було додано вищезазначені оригінали правовстановлюючих документів та технічний паспорт на житловий будинок.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірової Ірини Василівни від 12 грудня 2025 року № 82363771 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав від 28 жовтня 2025 року № 66061901.

На обґрунтування цього рішення, серед іншого, зазначено, що державний реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: державна реєстрація прав власності на об`єкт нерухомого майна проведена лише на паперових носіях в БТІ. На основі доданих до заяви документів надіслано запит до БТІ для перевірки інформації щодо прав власності. Не подано заявником та не отримано державним реєстратором у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Згідно отриманої інформації від Сватівської міської військової адміністрації Сватівського району Луганської області бюро технічної інвентаризації не відновило діяльність.

Представник позивача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване рішення, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 360/83/26 у задоволенні позову – відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно було здійснено на підставі чинного на момент проведення такої реєстрації законодавства. У позивача не існувало обов`язку щодо реєстрації права власності на квартиру у відповідному реєстрі речових прав до початку повномасштабної війни.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) 28 жовтня 2025 року звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірової Ірини Василівни із заявою про державну реєстрацію прав (право власності, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань, спеціальне майнове право, право інвестора) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованою за № 69648629.

До вищеозначеної заяви позивач додав:

свідоцтво про право на спадщину, видане 14 травня 1975 року нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстроване у реєстрі за № 1373, відповідно до якого спадкоємцем до майна ОСОБА_2 , померлого у 1940 році, спадок прийняв його син ОСОБА_3 , померлий у 1956 році, та після його смерті спадкоємцем є його син - ОСОБА_1 ; спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з двох третіх будинку у АДРЕСА_1 ;

договір дарування від 28 травня 1975 року, посвідчений нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстрований у реєстрі за № 1504, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 прийняв у дар одну третю частину будинку; житлова площа всього будинку 16,90 кв. м. з надвірними побудовами, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 450151085 від 31 жовтня 2025 року, за параметрами пошуку: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно; пошук в Державних реєстрах, що функціонували до 2013 року – реєстр прав власності на нерухоме майно, державний реєстр іпотек, єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; адреса об`єкта нерухомого майна – АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових права наявна така інформація:

Актуальна інформація про об`єкт речових прав:

реєстраційний номер об`єкта нерухового майна – 853182744240; тип об`єкта – земельна ділянка; кадастровий номер – 4424010100:24:215:0004; опис об`єкта: площа (га) – 0,0009, дата державної реєстрації земельної ділянки – 9 квітня 2015 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки – Відділ Держгеокадастру у Сватівському районі Луганської області; склад угідь: площа (га) – 0,0009, дата державної реєстрації земельної ділянки – 9 квітня 2015 року; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; адреса: АДРЕСА_1 ;

актуальна інформація про речове право:

номер відомостей про речове право – 13325310; тип речового права – право власності; дата, час державної реєстрації – 18 лютого 2016 року, 17:07:51; державний реєстратор – Дудник Людмила Борисівна, Сватівське районне управління юстиції, Луганська область, підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер – 28323229 від 18 лютого 2016 року 17:10:34, ОСОБА_5 , Сватівське районне управління юстиції, Луганська область; документи, подані для державної реєстрації – витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер – НВ-4401062882015, виданий 9 квітня 2015 року, видавник – відділ Держгеокадастру у Сватівському районі Луганської області, витяг із рішення, серія та номер – б/н, виданий 14 квітня 2015 року, видавник – Сватівська міська рада Луганської області; розмір частки – 1/1; власники – територіальна громада, Сватівська міська рада Луганської області, ідентифікаційний код – 04051804, країна реєстрації – України, адреса – Україна, 92600, Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, площа 50 річчя Перемоги, буд. 36;

у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек за вказаними параметрами запиту інформація відсутня.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 450151382 від 31 жовтня 2025 року, за параметрами пошуку: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, безхазяйне нерухоме майно; пошук в Державних реєстрах, що функціонували до 2013 року – реєстр прав власності на нерухоме майно, державний реєстр іпотек, єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; тип особи – фізична, юридична; ПІБ / назва – ОСОБА_1 ; РНОКПП / ЄДРПОУ – НОМЕР_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек за вказаними параметрами запиту інформація відсутня.

31 жовтня 2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірова Ірина Василівна прийняла рішення за № 81629563 про залишення заяви без руху, в обґрунтування якого зазначено, що під час розгляду заяви від 28 жовтня 2025 року за реєстраційним номером 69648629 (далі - заява) встановлено наявність обставин, які є підставою для залишення заяви без руху - неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, а саме: державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена лише на паперових носіях в БТІ. Заявником не подано документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127: залишено заяву без руху до усунення зазначених вище обставин; направлено відповідний запит до бюро технічної інвентаризації; документи (відомості), які не подано заявником, мають бути подані ним державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня отримання цього рішення; рух заяви буде відновлено за умови усунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення; у разі неусунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення, у зазначений строк, буде прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Виконавчий комітет Боярської міської ради звернувся до Сватівської міської державної адміністрації з листом від 4 листопада 2025 року № 02-10/7043-25, яким просив надати відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії інформації до 1 січня 2013 року в бюро технічної інвентаризації щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, вул. Лісова, буд. 98.

Листом від 5 листопада 2025 року № 08-14/2631 Сватівська міська військова адміністрація Сватівського району Луганської області повідомила Виконавчий комітет Боярської міської ради про те, що на сьогодні Сватівське БТІ Сватівської міської ради Луганської області не відновило діяльність на підконтрольній Уряду України території. Розпорядча документація та документація щодо господарсько-фінансової діяльності Сватівської міської ради Луганської області та підпорядкованих міській раді підприємств, установ та організацій, у тому числі і Сватівського БТІ, не передавалися. Архівна документація по домогосподарствам громади, паперові та електронні носії, створені за час діяльності Сватівського БТІ, залишились на окупованій території. З огляду на викладене, інформація стосовно реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у Сватівській міській військовій адміністрації відсутня.

12 грудня 2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Ашірова Ірина Василівна прийняла рішення за № 82363771 про відмову в проведенні реєстраційних дій, в обґрунтування якого зазначено, що розглянувши заяву від 28 жовтня 2025 року за реєстраційним номером 69648629 (далі - заява) відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, а саме: державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена лише на паперових носіях в БТІ. На основі доданих до заяви документів надіслано запит до БТІ для перевірки інформації щодо права власності. Не подано заявником та не отримано державним реєстратором у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Згідно з інформацією Сватівської міської військової адміністрації Сватівського району Луганської області бюро технічної інвентаризації не відновило діяльність.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом № 1952-IV, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) (далі – Порядок № 1127).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1952-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

У частині третій статті 3 Закону № 1952-ІV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України “Про санкції”, які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу

У пункті 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV).

У частині першій статті 18 Закону № 1952-ІV визначено порядок проведення державної реєстрації прав.

Згідно із частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим / отриманим документам (частина восьма статті 18 Закону № 1952-IV).

Відповідно до статті 23 Закону № 1952-IV:

заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року (частина перша);

державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника (частина друга);

якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху (частина третя);

рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково (частина четверта);

у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (частина п`ята).

У частині першій статті 24 Закону № 1952-IV визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно із пунктами 1, 3 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

У абзаці першому пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Судом установлено, що у зв`язку із відсутністю відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо державної реєстрації права на нерухоме майно, позивач 28 жовтня 2025 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області для проведення реєстраційних дій на нерухоме майно (житловий будинок). До заяви додано такі документи: свідоцтво про право на спадщину, видане 14 травня 1975 року нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстроване у реєстрі за № 1373, та договір дарування від 28 травня 1975 року, посвідчений року нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстрований у реєстрі за № 1504.

Судом установлено, що на виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV Виконавчий комітет Боярської міської ради Київської області направив запит Сватівській міській військовій адміністрації з проханням надати інформацію стосовно реєстрації права власності на паперових носіях на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із листом від 5 листопада 2025 року № 08-14/2631 Сватівська міська військова адміністрація Сватівського району Луганської області повідомила, що на сьогодні Сватівське БТІ Сватівської міської ради Луганської області не відновило діяльність на підконтрольній Уряду України території. Розпорядча документація та документація щодо господарсько-фінансової діяльності Сватівської міської ради Луганської області та підпорядкованих міській раді підприємств, установ та організацій, у тому числі і Сватівського БТІ, не передавалися. Архівна документація по домогосподарствам громади, паперові та електронні носії, створені за час діяльності Сватівського БТІ, залишились на окупованій території. З огляду на викладене, інформація стосовно реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у Сватівській міській військовій адміністрації відсутня.

Указане свідчить, що подані документи не дають змоги встановити набуття ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 14 травня 1975 року нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстрованого у реєстрі за № 1373, та договору дарування від 28 травня 1975 року, посвідченого нотаріусом Сватівської державної нотаріальної контори Павлюк Н. П. та зареєстрованого у реєстрі за № 1504.

З огляду на указане та за результатами розгляду заяви позивача, разом із поданими документами, відповідач правомірно відмовила у проведенні державної реєстрації права власності з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV.

Крім того, суд наголошує, що проведення реєстраційної дії є результатом дотримання відповідного порядку та здійснення певних дій, що визначені нормами діючого законодавства, а відтак зобов`язання у такому випадку відповідача провести реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, вул. Лісова, буд. 98, фактично є порушенням вказаного законодавчо визначеного порядку та втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Суд вважає слушними доводи представника відповідача, що Закон № 1952-IV декларує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або ж на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3), і при цьому покладає на державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язок запитувати від БТІ інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (стаття 10 Закону № 1952-IV).

Водночас, суд зазначає, що на сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроєкт № 11440 від 24 липня 2024 року, який саме і спрямований на запровадження механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (тобто реєстрацію права власності здійснено БТІ з використанням паперових носіїв інформації), без необхідності підтвердження такої реєстрації органом, який її здійснив (що відображено у Пояснювальній записці до цього законопроєкту) та яким пропонується доповнити Закон № 1952-IV нормами щодо особливостей державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено БТІ з використанням паперових носіїв інформації, за відсутності відповідних реєстрових книг у зв`язку з їх знищенням чи зберіганням на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Доводи представника відповідача про непідсудність справи Луганському окружному адміністративному суду є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання особи-позивача є адреса: АДРЕСА_2 , означена справа за вибором позивача правомірно вирішується Луганським окружним адміністративним судом.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Водночас, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 9 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені судом обставини та нормативне регулювання спірних правовідносин, суд встановив, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, тому вимоги позивача є безпідставними та в їх задоволенні належить відмовити.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Пилипчук Ганни Сергіївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 360/83/26 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі № 360/83/26 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко