Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №200/7547/21
Суддя: Казначеєв Едуард Геннадійович
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року справа №200/7547/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В. , Блохіна А.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р. у справі № 200/7547/21 (головуючий І інстанції Льговська Ю.М. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач, управління) про:
- визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року №1244 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до довідки Головного управління ДСНС України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року № 1244, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 200/7547/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року № 1251 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року № 1251 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та здійснити виплату пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
18 січня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 379 КАС України, про заміну боржника у справі № 200/7547/21, посилаючись на те, що у зв`язку з переїздом стягувача до м. Києва електронну пенсійну справу ОСОБА_1 передано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року повернуто без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі частини другої статті 167 КАС України.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну боржника для розгляду судом першої інстанції по суті.
В скарзі зазначає, зокрема, що подана Заява відповідала вимогам статей 167 та 379 КАС України, містила обставини справи, правове обґрунтування та чітко сформульовану вимогу та була підтверджена фактичними даними щодо передання пенсійної справи та зміни територіального органу Пенсійного фонду України, який здійснює виплату пенсії.
Всі дії Головним управлінням здійснені у відповідності до п.4.10 та п.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій (Постанови ПФУ №22-1 та №10-1).
Таким чином, жодних формальних підстав для повернення заяви без розгляду не існувало. Натомість суд першої інстанції використав механізм, передбачений частиною другою статті 167 КАС України, не за його призначенням, фактично підмінивши розгляд заяви по суті попередньою оцінкою правової позиції Головного управління.
У заяві Головне управління не обмежувалось посиланням виключно на реорганізацію або ліквідацію територіального органу Пенсійного фонду України.
Заяву було обґрунтовано: нормами пенсійного законодавства, які пов`язують виплату пенсії з місцем фактичного проживання пенсіонера; фактом передання електронної пенсійної справи до іншого територіального органу Пенсійного фонду України, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві; набуття останнім адміністративної компетенції щодо виплати пенсії ОСОБА_1 ; правовими позиціями Верховного Суду що публічного (компетенційного) правонаступництва.
Отже, предметом судового розгляду мало бути питання: чи відбувся перехід адміністративної щодо виконання судового рішення. Це питання не може вирішуватися шляхом повернення заяви без розгляду, оскільки потребує дослідження обставин і правової оцінки по суті
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Повертаючи без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі частини другої статті 167 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що подана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки заявником не надано жодного належного та допустимого доказу правонаступництва Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прав та обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв`язку з реорганізацією чи ліквідацією останнього. Сам по собі факт передачі пенсійної справи з одного територіального управління до іншого не свідчить про вибуття Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчих листів у справі № 200/7547/21.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частинами першою та другою статті 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначає стаття 167 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Так, під змістом питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника та підставами заяви (клопотання, заперечення) розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Колегія суддів наголошує, що заява, клопотання або заперечення повинні містити максимально чітко і зрозуміло сформовані підстави для звернення до суду.
Отже, письмова заява, клопотання, заперечення пред`являється шляхом подання заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 166, 167 КАС України. З цього випливає, що текст заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть заяви та вирішити питання, які ініційовані заявником.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 200/7547/21, зокрема: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Донецькій області від 22 квітня 2021 року № 1251 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та здійснити виплату пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум; стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
18 січня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 379 КАС України, про заміну боржника у справі № 200/7547/21, посилаючись на те, що у зв`язку з переїздом стягувача до м. Києва електронну пенсійну справу ОСОБА_1 передано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Заява була обґрунтована тим, що листом від 02 вересня 2022 року № 2600-0203-9/109420 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві направлено запит на матеріали пенсійної справи в зв`язку з переїздом ОСОБА_1 у м. Києві. На виконання запиту електронну пенсійну справу ОСОБА_1 направлено засобами програмного забезпечення ПВП ДКГ 05 вересня 2022 року до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві. У зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 з 01.10.2022 перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві. У даній справі 20.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП 68233357.
Так, у межах розгляду даної справи, для вирішення питання щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, визначальним є переходу функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір. З вищевикладеного вбачається, що відповідно до норм діючого законодавства обов`язок виплачувати пенсію переходить до компетенції Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року повернуто без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на підставі частини другої статті 167 КАС України.
Суд першої інстанції виходив з того, що подана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки заявником не надано жодного належного та допустимого доказу правонаступництва Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прав та обов`язків Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв`язку з реорганізацією чи ліквідацією останнього. Сам по собі факт передачі пенсійної справи з одного територіального управління до іншого не свідчить про вибуття Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчих листів у справі № 200/7547/21.
Відповідно до ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.
За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. При цьому, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб`єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.
Таким чином, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України).
При цьому як свідчить зміст статті 379 КАС України, зазначена стаття не містить жодних обмежень.
Отже, кожен учасник справи, зокрема ГУПФУ, має самостійне процесуальне право на звернення із заявою про заміну боржника у справі № 200/7547/21.
Реалізація процесуальних прав кожного учасника справи є самостійною та не залежить від поведінки інших учасників процесу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування судом частини другої статті 167 КАС України як підстави для повернення заяви є помилковим, оскільки повернення процесуального документа без розгляду є виключним заходом, який застосовується лише у випадку неможливості його розгляду або істотних порушень вимог до форми і змісту.
Таким чином, застосування частини 2 статті 167 КАС України можливе лише за наявності формальних перешкод для розгляду заяви, а не з мотивів оцінки її змісту.
Оцінка обґрунтованості доводів заяви повинна здійснюватися судом виключно під час її розгляду по суті, із постановленням відповідної ухвали про задоволення або відмову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2026 року справа № 160/4881/24.
Як убачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, судом фактично надано оцінка наведеним заявником в заяві обставинам, тобто, здійснено розгляд заяви по суті.
Водночас як вбачається з матеріалів справи, подана ГУПФУ заява відповідала вимогам до форми та змісту, передбаченим статтями 166, 167 КАС України, а тому повернення її без розгляду з підстав «очевидної безпідставності» є передчасним та ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.
У даному випадку суд фактично підмінив розгляд заяви по суті її формальним поверненням, що призвело до порушення права заявника на ефективний судовий захист.
Окремо слід зазначити, що принцип правової визначеності (res judicata) не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки: предметом розгляду є не спір по суті, і не вирішується питання прав та обов`язків сторін, а мова йде про технічний аспект виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
21 травня 2026 року Вища рада правосуддя ухвалила змінити з 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р. у справі № 200/7547/21- задовольнити.
Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р. у справі № 200/7547/21 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну боржника у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано 04 листопада 2026 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
А.А. Блохін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua