Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №200/1301/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року справа №200/1301/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 р. у справі № 200/1301/26 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі 70000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора за період з 17.04.2024 по 30.06.2025, з 18.09.2025 по 04.12.2025, з 05.12.2025 по 12.02.2026;

- зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі 70000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора за період з 17.04.2024 по 30.06.2025, з 18.09.2025 по 04.12.2025, з 05.12.2025 по 12.02.2026.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов.

Скаржник в обґрунтування зазначив, зокрема, наступне.

Суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової винагороди у розмірі 70000 грн, виключно за відсутності рапорту командира підрозділу.

Водночас саме відсутність такого рапорту і стала підставою для звернення позивача до суду, оскільки командування підрозділу не подало відповідні рапорти, незважаючи на фактичне виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується іншими належними доказами у справі.

Витяги з журналів бойових дій містять пряме підтвердження виконання позивачем саме тих завдань, які передбачені пунктом 1-1 Постанови КМУ №168 та підпунктом 4 пункту 2 Особливостей №726.

Таким чином, первинні бойові документи безпосередньо підтверджують виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань саме у першому ешелоні оборони на лінії бойового зіткнення з противником.

За таких обставин ненадання командиром відповідного рапорту не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця гарантованої державою виплати, оскільки позивач не має повноважень впливати на оформлення та подання внутрішніх службових документів командуванням.

Суд не врахував, що журнали бойових дій, бойові накази, рапорти командирів, відомості обліку виконання бойових (спеціальних) завдань є документами з обмеженим доступом та внутрішньою службовою документацією військової частини, доступ до якої позивач об`єктивно не має.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених пункту 2 підпунктом 4 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень.

Наказ № 726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні.

У спірний період позивач у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань участі не приймав, журнали з бойових дій про виконання бойових дій у вказаний період не містять даних стосовно позивача, підтвердження факту участі підрозділу, у складі якого проходив службу позивач, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за спірний період відсутнє.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) з 17.04.2024 по цей час.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 року № 2320 позивач з 17.04.2024 по теперішній час виконує завдання в зоні ведення активних бойових дій та приймає участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи в межах Харківської області.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.06.2023 позивачу надано статус учасника бойових дій.

На адресу відповідача був скерований адвокатський запит від 04.12.2025 стосовно наявності документів про виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Листом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29.12.2025 відповідач повідомив, що ОСОБА_2 на підставі бойових наказів залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно в межах вказаного у запиті періоду.

На підставі наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивачу нарахована та виплачена одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за два періоди по 30 сумарно обчислених днів виконання бойових завдань за періоди з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 19.08.2025 по 17.09.2025.

Для виплат одноразової грошової винагороди за інші періоди не було підстав у зв`язку із ненадходженням рапорту начальника підрозділу про виконання відповідних завдань з квітня 2024 року.

З указаних наказів про нарахування позивачу грошової винагороди в розмірі 70000 гривень вбачається, що під час їх прийняття враховувалися журнали бойових дій і бойові накази з урахуванням відповідних рапортів, оскільки виплата зазначених винагород військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідних командирів за місцем проходження військової служби.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_4 відділу прикордонної служби (тип С) 4 ПРИККШР 1 ПРИКЗ про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій ОСОБА_1 :

в період з 10.05.2024 по 02.06.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 03.06.2024 по 31.07.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.08.2024 по 02.08.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 03.08.2024 по 30.09.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 10.01.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 06.02.2025 по 15.05.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 16.05.2025 по 30.06.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.07.2025 по 31.08.2025, з 19.08.2025 по 31.08.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.09.2025 по 30.09.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.10.2025 по 31.10.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.11.2025 по 30.11.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;

в період з 01.12.2025 по 04.12.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.

За виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ № 419 від 12.04.2024 року в розмірі 70000 гривень ОСОБА_1 була нарахована та виплачена із врахуванням до 30 сумарно обчислених днів періодів двічі: з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 19.08.2025 по 17.09.2025, про що свідчать витяги з відповідних наказів № 1000-ОС від 19.08.2025 року, № 1095-ОС від 17.10.2025.

Додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях в розмірі 100000 гривень виплачувалась позивачу щомісяця з червня 2024 року по березень 2026 року, про що свідчать, надані відповідачем довідки від 08.04.2026.

Позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 419 від 12.04.2024 в розмірі 70000,00 грн. за весь час проходження військової служби, починаючи з 17.04.2024.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому дію воєнного стану продовжено та він діє на цей час.

За п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168), у редакції Постанови КМУ № 419 від 12.04.2024 року, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1311 у Постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168: в абзаці другому пункту 1-1 після слів в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора доповнено словами, на території держави-агресора, а слова на території противника замінено словами на території держави-агресора.

За п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

За пп. 4 п. 2 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 вересня 2023 року № 726, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 4 вересня 2023 року за № 1543/40599 (далі - Особливості виплати додаткової винагороди № 726), на період воєнного стану виплачуються: одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до п. 8 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За пунктом 9 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей.

Також згідно з п. 11 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 установлено, що виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

Тобто, згідно з п.1-1 Постанови № 168 військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

Особливості виплати вказаної додаткової одноразової винагороди, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та відповідних заходів, у межах спірних правовідносин, урегульовано Особливостями виплати додаткової винагороди № 726.

За пунктом 8 Особливостей визначені документи, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, до яких належить, зокрема, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь “кожного” військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

Саме з урахуванням відомостей з указаних рапортів видаються накази про виплату винагород, у тому числі спірної в цій справі одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень.

Суд враховує, що відсутні відповідні рапорти про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726.

Відповідно до пункту 11 Особливостей № 726, виплата винагород, визначених пунктом 2 цих особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) – на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 4 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

За пунктом 12 Особливостей № 726 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України

Крім того, за вказані та інші спірні в цій справі періоди позивачу також нараховувалася додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць та 70000 грн на місяць, суми яких не є спірними в цій справі.

Суд враховує цю обставину як таку, що свідчить про видання наказів про виплату позивачу додаткової винагороди, у тому числі одноразової винагороди, з урахуванням зазначених у відповідних рапортах відомостей.

Зазначені витяги з журналу бойових дій вказують на те, що позивач міг брати учать у перелічених бойових діях та заходах, але саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу підтверджує участь кожного військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

Крім того, на переконання суду, відсутні підстави вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.

Будь-яких доказів та документального підтвердження виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника не надано, з огляду на що суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно посилання апелянта на судову практику Верховного Суду, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається апелянт.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 р. у справі № 200/1301/26 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 р. у справі № 200/1301/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 04 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко