Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №200/9285/25
Суддя: Геращенко Ігор Володимирович
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року справа №200/9285/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 200/9285/25 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, статтею 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної пзивачу пенсії;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі, визначеному, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, статтею 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ та провести виплату суми недоотриманої пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що з 01.09.2025 електронна пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства, розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати склав 11387,54 грн.
Під час перевірки пенсійної справи було встановлено відсутність первинних документів, у тому числі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з якої раніше обчислювалась пенсія позивачу.
Таким чином, за відсутності довідок про заробітну плату та інших первинних документів, які видаються підприємствами на підставі бухгалтерських даних, спеціалісти Головного управління законно здійснили перерахунок пенсії позивача з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено статтями 54 і 57 Закону № 796-XII.
Щодо зобов`язання судом першої інстанції в частині виплати пенсії ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2025, Головне управління зазначає, що відсутні підстави для її задоволення, як передчасної. Спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок пенсії ще не проведено та її виплату не здійснено.
Крім того, позовна вимога зобов`язати здійснити виплату пенсії позивачу є такою, що спрямована на майбутнє, тобто на відносини, відносно яких на даний момент відсутні докази того, що вони будуть порушені суб`єктом владних повноважень.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно військового квитка серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 у 1986 році пройшов 62 денні збори у ВЧ НОМЕР_2 на посаді лікаря-спеціаліста. З 20.06.1986 до 20.06.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналогічне викладено у довідці, що видана ОСОБА_1 начальником штаба ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 20.08.1986 ОСОБА_1 перебував на навчальних зборах з 20.06.1986 до 29.08.1986 й за ним, відповідно ст. 72 Закону СРСР про загальний військовий обов`язок, зберігається за місцем роботи середній заробіток.
Відповідно до постанови ЦК КПРС, Президіуму Верховної Ради СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 позивачу належить виплатити за місцем постійної роботи сто відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за період з 21.06 по 29.08.1986.
Крім того, надані позивачем документи до матеріалів справи свідчать про отримання ним заробітної плати у п`ятикратному розмірі з 25, 27, 28, 30 (чотири дні) червня 1986 року на підставі наказу командира ВЧ № 68.
Довідка командира ВЧ НОМЕР_2 свідчить, що ОСОБА_1 отримав за період проходження спеціальних зборів з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дозу опромінення двадцять рентген 582 м/рентген.
Довідка Дружківського міського воєнкома від 14.02.1991 № 3/20, видана капітану ОСОБА_1 про те, що за період з 20.06.1986 по 20.08.1986 він перебував на спеціальних зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30-кілометровій зоні. Доза опромінення – 20,582 рентгена. Підстава: особова справа № 498.
Позивач є інвалідом третьої групи, про що йому видано посвідчення серія НОМЕР_3 .
Відповідно посвідчення від 07.08.2019 серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 та має 3 групу інвалідності.
За довідкою МСЕК серія ДОН-04 № 040109 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність установлена безстроково.
Довідка Дружківського міського воєнкому від 04.10.1990 № 3/234, видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно у період з 20.06.1986 по 20.08.1986 знаходився на спеціальних зборах з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Підстава: л/д № 498.
В матеріалах електронної пенсійної справи позивача, зокрема наявні:
- протокол призначення пенсії ОСОБА_1 з 225.01.1991, вид пенсії по інвалідності, група інвалідності – 3. Причина – професійне захворювання, пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Щомісячна сума пенсії – 105,74 з 22.11.1990 до 01.12.1991;
- протокол перерахунку пенсії рішення від 22.05.2025 рішення 914230123560 (вид перерахунку індивідуальний (масовий). Індексація заробітку.) основний розмір пенсії 28 464,75 грн. Максимальний розмір пенсії 23 610,00 грн. Призначити з 01.03.2025;
- протокол перерахунку пенсії рішення від 20.08.2025 рішення 914230123569 (макетна обробка, підстава: відсутні документи про заробітну плату) розмір пенсії з надбавками 11 387,54 грн з 01.09.2025.
Крім того, у матеріалах справи наявна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 21.06.1986 по 29.08.1986 з відомостями про фактичну заробітну плату за роботу у зоні відчуження з якої визначається пенсія. На вказаній довідці міститься штамп територіального органу пенсійного фонду.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796).
Згідно зі статтею 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
За частиною п`ятою статті 54 Закону №796 порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме: частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №120/6735/23.
Конституційний Суд України прийняв рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року №3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що пенсійний орган немає правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, адже рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
За матеріалами справи розмір пенсії позивачу з 01.03.2025 встановлений та виплачувався відповідачем фактично у розмірі 23610 грн, тобто в межах максимального розміру.
Отже, обмежуючи розмір пенсії позивача максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України,
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром, що перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах строку заявленого у позові (з 01.09.2025).
З огляду на встановлені обставини, відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.09.2025, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо обчислення пенсії позивачу з 01.09.2025, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 01.09.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII, а саме із заробітку позивача, водночас з 01.09.2025 ГУ ПФУ у Донецькій області перерахувало пенсію позивача відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 й розмір пенсійної виплати склав 10 496,00 грн.
Відповідач посилається на відсутність документів в матеріалах електронних пенсійних справ, їх нечитабельний вигляд, а тому до надходження вказаних документів відповідач ухвалив рішення про обчислення пенсії позивачу з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року, відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області до суду надана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу у зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період з 21.06.1986 по 29.08.1986 про фактичну заробітну плату за роботу у зоні відчуження з якої визначається пенсія.
Крім того, за змістом п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 передбачено, що у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс).
Матеріали справи жодним чином не свідчать, що позивач виявив бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної пзивачу пенсії;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату позивачу пенсії у розмірі, визначеному, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, статтею 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ та провести виплату суми недоотриманої пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 200/9285/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 4 листопада 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
А.А. Блохін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua