Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №200/8860/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року справа №200/8860/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 200/8860/25 (головуючий І інстанції Бабіч С.І., повний текст 23 лютого 2026 року) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не відновлення розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-06.08.2025-226925) протягом строку, встановленого ч.3 ст.7 Закону України 2923-IX від 23.02.2023;

скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 11.09.2025 №2864 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-06.08.2025-226925);

зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-06.08.2025-226925) з урахуванням висновків суду в цій справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 11.09.2025 року № 2864 «Про зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна» в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 року ЗВ-06.08.2025-226925.

Зобов`язано Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2025 року ЗВ-06.08.2025-226925 у порядку та у строк, що встановлені Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та прийняти рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, шо судом першої інстанції не було враховано, що з набранням чинності Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Покровську міську територіальну громаду Покровського району Донецької області віднесли до території активних бойових дій. Через постійні обстріли та загострення безпекової ситуації в м.Покровськ та Покровській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області, перебування на території громади небезпечно та пов`язане завідомо з загрозою для життя людини.

Суд першої інстанції не врахував ключові приписи Закону України №2923-ІХ, зокрема ч.1 ст.7 Закону №2923, яка прямо передбачає можливість зупинення розгляду заяви, абз.2 п.15 Порядку № 600, який надає Комісії право зупинити розгляд заяви у разі неможливості проведення обстеження з міркувань безпеки.

Комісією Покровської міської військової адміністрації було встановлено, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в зоні активних бойових дій. Проведення обстеження є неможливим з міркувань безпеки. За таких умов Комісія зобов`язана була відповідно до Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600 зупинити розгляд заяви. Отже, суд безпідставно дійшов висновку, що дії відповідача є протиправними, хоча вони ґрунтувалися на прямій нормі закону.

Також, зобов`язавши відповідача поновити розгляд заяви, суд першої інстанції фактично втрутився у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідач вважає, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адвокат не був задіяним до судових засідань, розмір витрат на правову допомогу на рівні 3500 гривень є неспівмірним зі складністю цієї заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 (надалі – Квартира), про що свідчать витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.10.2013 року №11600950 та Договір купівлі-продажу квартири від 25 жовтня 2013 року.

29.07.2025 року м. Покровськ Донецької області зазнало ворожих обстрілів з боку збройних сил рф в результаті яких було зруйновано будинок за адресою: АДРЕСА_2 (далі – Будинок).

04.08.2025 року позивачка направила заяву до Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про знищення внаслідок ракетного обстрілу 29.07.2025 року квартири АДРЕСА_3 , на підставі якої 04.08.2025 року було відкрито кримінальне провадження 12025071160000494 з правовою кваліфікацією правопорушення, передбаченого ст.438 ч.1 КК України.

06.08.2025 року було подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-06.08.2025-226925). Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.11.2025 4 11.09.2025 року в особистому кабінеті веб-порталу «Дія» Позивачці надійшло повідомлення про зміну статусу її заявки на «Зупинено».

У серпні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтарський 29-Б» звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з метою проведення технічного обстеження Будинку.

Листом від 11.08.2025 року відповідно до абзацу 9 пункту 9 Постанови КМУ від 19.04.2022 року № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» ОСББ «Шахтарський 29-Б» повідомило уповноважений орган – Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області про початок робіт з технічного обстеження будинку на замовлення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шахтарський 29-Б».

Технічне обстеження будинку було проведено ОСОБА_3 експертом будівельним 1 категорії, що має кваліфікаційні сертифікати серії АЕ №004734 та АЕ 007721.

За результатами технічного обстеження експертом було підготовлено звіт про результати технічного обстеження від 15 вересня 2025 року №115/08/2025-ТО та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (арк.106 Звіту - Додаток Д).

Згідно із витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:7395-2635-7732-7112) «Об`єкт обстеження багатоквартирний житловий будинок за адресою: Донецька область, Покровський район, Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, мікрорайон Шахтарський, буд.29-Б, що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії російської федерації пошкоджено/зруйновано внаслідок воєнних дій. Технічний стан будівельних конструкцій аварійний «4» категорія пошкоджень – ІІІ/ об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти)».

Як зазначено в розділі 2 звіту про результати технічного обстеження від 15 вересня 2025 року №115/08/2025-ТО (арк.16) «Під час технічного обстеження багатоквартирного житлового будинку №29-Б по мікрорайону Шахтарський, м. Покровськ, Покровської міської територіальної громади, Покровського району Донецької області, що проводилось у серпні 2025 року, виявлено, основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку повністю зруйновані. За результатами проведеного обстеження встановлено, що будівля знаходиться в аварійному та непридатному для подальшої експлуатації стані. Конструкції зазнали критичних ушкоджень, що унеможливлює їх відновлення, а характер пошкоджень свідчить про втрату несучої здатності та загрозу для життя та безпеки мешканців. Будівля не підлягає ремонту, рекомендовано повний демонтаж залишків конструкцій. Руйнування будівлі сталося внаслідок бойових дій, зокрема ракетних та артилерійських обстрілів. Ураження супроводжувалося впливом прямих попадань боєприпасів, вибухової хвилі, а також виникненням пожеж. Під дією високих температур відбулося критичне пошкодження та тотальне знищення конструктивних елементів будинку, що унеможливлює його подальшу експлуатацію».

29.09.2025 року у відповідності до абзацу 9 пункту 9 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 473 в Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ ОСББ «Шахтарський 29-Б» було надано оригінал звіту про результати технічного обстеження від 15 вересня 2025 року №115/08/2025-ТО та листом повідомлено про це уповноважений орган – Покровську МВА.

29.09.2025 року ЦНАП м. Покровськ до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України було внесено звіт про результати технічного обстеження від 15 вересня 2025 року №115/08/2025-ТО та надано ОСББ «Шахтарський 29-Б» витяг з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 29.09.2025 року.

Зверненням від 10.10.2025 року позивачки надала уповноваженому органу копію витягу з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повідомила про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду її заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та просила поновити її розгляд.

У відповідь на її звернення від 10.10.2025 року відповідач листом від 15.10.2025 року № 01-23-5111 повідомив про те, що технічний звіт № 115/08/2025-ТО від 15.09.2025 року «Технічне обстеження житлового будинку за адресою: м. Покровськ, м-н Шахтарський, буд. 29Б» відправлено на перевірку та про результати проведеної перевірки її та виконавця буде повідомлено.

16.10.2025 року позивачка звернулася до уповноваженого органу Покровської МВА з проханням надати копію рішення Комісії щодо зупинення розгляду її заяви від 06.08.2025 року (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-06.08.2025-226925).

У відповідь на її звернення від 16.10.2025 року відповідач листом від 23.10.2025 року № вх.01-37-55243 надав копію витягу з рішення Комісії від 11.09.2025 №2864.

Так за змістом рішення Рішенням Комісії від 11.09.2025 № 2864 згідно з абзацом 6 пункту 15 “Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 року № 600, було зупинено розгляд заяви позивачку від 06.08.2025 року № 3В-06.08.2025-226925 у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23 лютого 2023 року № 2923-IX(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2923-IX) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 2923-IXзнищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об`єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об`єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До п. 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розд. І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» цього Переліку внесена Покровська міська територіальна громада Покровського району Донецької області (місце розташування знищеного об`єкта нерухомого майна позивача), з датою початку бойових дій – 23.08.2024 року, дата завершення – відсутня.

Згідно із частиною1 статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною 17 статті 4 Закону № 2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Порядок розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна визначено статтею 6 Закону № 2923-IX.

Згідно частини 1 цієї статті розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає, зокрема,:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

Частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX визначено, що строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 7 Закону № 2923-IX підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Отже, статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.

Згідно пункту15 Порядку № 600 розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.

Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

З викладеного вбачається, що пунктом 15 Порядку № 600 передбачено право Комісії зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не було застосовано цю норму до спірних правовідносин, виходячи з наступного.

Як вже встановлено вище, статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, прийнята на виконання Закону № 2923-IX, а тому не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом.

Колегія суддів трактує надане пунктом 15 Порядку № 600 комісії право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки, як звуження прав особи. Більш того невизначення часових меж такого зупинення у комбінації з необмеженою дискрецією у цьому питанні не відповідає ключовим ознакам принципу верховенства права, а саме: юридичній визначеності та заборонні свавілля, яке породжується через таку необмежену дискрецією.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було зупинено розгляд заяви позивача щодо належного йому об`єкту нерухомості у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкту з міркувань безпеки, а тому правомірно задоволено позов.

Щодо доводів апеляційної скарги про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів зазначає, що у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправність дій Комісії щодо зупинення розгляду заяви позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2025 року ЗВ-06.08.2025-226925 у порядку та у строк, що встановлені Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та прийняти рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням висновків суду.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

08.11.2025 року між адвокатом та позивачкою був укладений договір “Про надання професійної правничої допомоги” № 08/11/2025.

Згідно із п. 4.1 Договору розмір гонорару за надання юридичної допомоги під час представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції складає 7500,0 грн і сплачується протягом 3-х днів з дати укладання цього Договору. Вартість правничої допомоги була визначена з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для позивачки, в тому числі впливом вирішення справи на її репутацію та публічним інтересом до справи.

12.11.2025 року між адвокатом і позивачкою було складено акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до пункту 4 Акту загальна ціна роботи, виконаної Виконавцем, становить 7 500 грн.

Згідно із цим Актом позивачка сплатила адвокату 7 500 грн., що підтверджується банківською квитанцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) ч.7 ст.139 КАС України.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Аналіз наведених норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

Таким чином, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 500,00 грн.

Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 200/8860/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 200/8860/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко