Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №756/18389/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/18389/25 Головуючий у суді І інстанції: Белоконна І.В.

провадження №22-ц/824/13101/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 117 820,75 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.05.2018 року по 31.10.2021 року позивачем надавалися послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 року позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», отримав право вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, яка утворилася до 01.05.2018 року.

Позивач зобов`язання виконує належним чином. Відповідачі свої зобов`язання не виконують, не здійснюють платежі за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2025 року становить 117820,75 грн, яка складається з наступного: 8746,88 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення, 1478,22 грн - інфляційна складова боргу, 415,54 грн - 3 % річних; 11972,43 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання, 2023,34 грн - інфляційна складова боргу, 568,77 грн - 3 % річних, 11813,69 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого опалення; 1996,51 грн - інфляційна складова боргу, 561,23 грн - 3 % річних; 23787,35 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води, 4020,06 грн - інфляційна складова боргу, 1130,06 грн - 3 % річних; 16326,20 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, 2193,84 грн - інфляційна складова боргу, 628,42 грн - 3 % річних, 764,57 грн - пеня; 21761,57 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, 2757,74 грн - інфляційна складова боргу, 777,34 грн - 3 % річних, 945,77 грн - пеня; 1557,02 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачанні теплової енергії, 1424,80 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води, 84,70 грн - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення, 84,70 грн -заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води.

Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 117 820 грн 75 коп..

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп., тобто по 1514 грн 00 коп. з кожного.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо нарахування заборгованості за період до 01.05.2018 року, суд першої інстанції стягнув з відповідачів 8 746,88 грн та 11 972,43 грн основного боргу за послуги, що надавалися понад 8 років тому, а також нараховані на них 1 478,22 грн і 2023,34 грн інфляційних втрат та 415,54 грн і 568,77 грн 3% річних. Зазначені зобов`язання виникли перед іншою юридичною особою (ПАТ «Київенерго») та повністю припинили своє формування у квітні 2018 року. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний строк позовної давності за цими вимогами сплив ще у травні 2021 року. Позивач (КП «Київтеплоенерго») набув право вимоги за цим блоком на підставі Договору цесії ще 11.10.2018 року, однак позивач звернувся до суду після спливу загального трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України. Розглянувши справу без виклику сторін, суд першої інстанції позбавив відповідачів права заявити про сплив позовної давності, чим грубо порушив ч.3 ст. 267 ЦК України, оскільки строк за основними вимогами минув, додаткові нарахування (інфляційні та 3% річних), які розраховані позивачем лише за період 2024-2025 років на цей борг, також не підлягають стягненню.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо нарахування заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 року, суд першої інстанції стягнув заборгованість за централізоване опалення (11 813,69 грн) та гарячу воду (23 787,35 грн), а також пов`язані з ними інфляційні втрати (1 996,51 грн та 4 020,06 грн) і 3% річних (561,23 грн та 1 130,06 грн). Відповідач зазначала, що провадження у справі було відкрито ухвалою від 04.12.2025 року. Отже, всі щомісячні нарахування в межах цього блоку, що були здійснені поза межами трирічного строку (до грудня 2022 року), так само повністю або частково охоплюються строками позовної давності, що судом першої інстанції взагалі не перевірялося та не досліджувалося через письмовий формат розгляду справи.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо нарахування заборгованості за період з 01.11.2021 року по 31.08.2025 року, суд першої інстанції стягнув заборгованість за постачання теплової енергії (16 326,20 грн) та постачання гарячої води (21 761,57 грн). За цей період позивачем було нараховано, а судом першої інстанції безпідставно стягнуто пеню у розмірах 764,57 грн та 945,77 грн, а також інфляційну складову (2 193,84 грн та 2 757,74 грн) і 3% річних (628,42 грн та 777,34 грн).

Стягнення цих сум є прямим та грубим порушенням імперативної заборони, суд першої інстанції не надав належної оцінки положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року та не перевірив правомірність нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних за період дії воєнного стану.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного надання послуг, відповідачка зазначала, що у своєму розпорядженні має письмові докази, які підтверджують факт неналежного надання комунальних послуг: Акт комісійного обстеження від 08.02.2017 року №72, складений представниками ЖЕП-507 та ПАТ «Київенерго», де зафіксовано температуру у квартирі АДРЕСА_2 на рівні +14°C, що є нижчим за встановлені нормативи; заява від 09.02.2017 року до ПАТ «Київенерго», зареєстрована за №24/ ЮК/31/3/1/4-73926, у якій відповідачка повідомила про відсутність опалення у квартирі та просила здійснити перерахунок оплати.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактичного обсягу наданих послуг (наприклад, щомісячних актів приймання-передачі послуг, показників будинкових чи квартирних лічильників теплової енергії та гарячої води). Надана позивачем таблиця «Розрахунок заборгованості» є лише одностороннім документом, який відображає суб`єктивне бачення позивача, не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не може слугувати беззаперечним доказом вини відповідача.

Суд першої інстанції безпідставно застосував солідарне стягнення боргу, відступленого за Договором цесії від ПАТ «Київенерго» (на суму 8 746,88 грн та 11 972,43 грн). По-перше, у Додатках № 1 та № 2 до Договору цесії Позивачем визначено лише одного боржника - «ОСОБА_1». По-друге, Відповідач ОСОБА_2 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ) станом на період виникнення цього боргу (до 01.05.2018 р.) була неповнолітньою особою, а тому відповідно до ст. 32, 47 ЦК України та ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не може нести солідарну майнову відповідальність за цей період нарівні з дієздатними членами сім`ї.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач виконує свої обов`язки належним чином, а відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України. Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунки розміру заборгованості, які були перевірені судом, суд першої інстанції вважав, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин - у період нарахованої заборгованості).

Вказаний Закон України «Про житлово-комунальні послуги» містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 03 квітня 2019 року).

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Правовідносини з постачання фізичним особами централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що з 01.05.2018 року Комунальне підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Правовідносини у сфері надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Правовідносини у сфері надання послуг з теплової енергії та з постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно правових актів, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води та послуги з теплової енергії та з постачання гарячої води, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Згідно інформації з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА відповідачі ОСОБА_2 (з 09.11.2004) та ОСОБА_1 (з 09.11.2004) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_2 за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Відповідачі свої зобов`язання не виконують належним чином, не здійснюють платежі за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим з урахуванням наданих стороною позивача розрахунків заборгованості у відповідачів утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2025 року становить 117820,75 грн, з яких: 8746,88 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення, 1478,22 грн - інфляційна складова боргу, 415,54 грн - 3 % річних; 11972,43 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання, 2023,34 грн - інфляційна складова боргу, 568,77 грн - 3 % річних, 11813,69 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого опалення; 1996,51 грн - інфляційна складова боргу, 561,23 грн - 3 % річних; 23787,35 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води, 4020,06 грн - інфляційна складова боргу, 1130,06 грн - 3% річних; 16326,20 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії, 2193,84 грн - інфляційна складова боргу, 628,42 грн - 3 % річних, 764,57 грн - пеня; 21761,57 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води, 2757,74 грн - інфляційна складова боргу, 777,34 грн - 3 % річних, 945,77 грн - пеня; 1557,02 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачанні теплової енергії, 1424,80 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води, 84,70 грн - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення, 84,70 грн -заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води.

З наданих позивачем копій корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, вбачається, що для будинку за адресою: АДРЕСА_3 , надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с. 22-25).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення та гарячої води.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із розміром заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції враховує, що звертаючись з апеляційною скаргою відповідачка зазначала, що позивачем пропущено строки позовної давності. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.

Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року.

Відповідно до наданих КП «Київтеплоенерго» розрахунків позивач просив стягнути зокрема заборгованість за послуги, нараховану за період з 01 липня 2015 року по 31 серпня 2025 року з централізованого опалення у розмірі 8746,88 грн та постачання гарячої води у розмірі 11972,43 грн (а.с. 12-13), тобто, поза межами позовної давності.

Відтак, враховуючи наведені норми законодавства, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року. Заборгованість, яка утворилася до вказаної дати стягненню не підлягає. Отже виходячи з сум визначених у розрахунку сума заборгованості до 01 квітня 2017 року з централізованого опалення складає 4539,37 грн, а сума боргу за постачання гарячої води складає 5529,75 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунків апеляційного суду в межах позовної давності з відповідачів солідарно на користь КП «Київтеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість за період з 01.04.2017 року по 01.05.2018 року за спожиті послуги з централізованого опалення складає 4207,51 грн (8746,88 - 4539,37), за постачання гарячої води складає 6442,68 грн (11972,43 - 5529,75).

Крім того, як вбачається з вимог позовної заяви позивач просив також стягнути 3% річних, інфляційні втрати за послуги з централізованого опалення, надані ПАТ «Київенерго» до 01.05.2018 року.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року на основну суму заборгованості - 11972,43 грн (за постачання гарячої води) позивачем нараховано 3% річних у розмірі 568,77 грн та інфляційних втрат у розмірі 2023,34 грн (а.с. 18).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року на основну суму заборгованості - 8746,88 грн (за постачання централізованого опалення) позивачем нараховано 3% річних у розмірі 415,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 1478,22 грн (а.с. 19).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, наявні законодавчо встановлені підстави для стягнення із відповідачів по оплаті комунальних послуг заявленого позивачем інфляційних втрат та 3% річних. Однак, враховуючи те, що змінилась загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення з 8746,88 грн до 4207,51 грн та ха послуги з постачання гарячої води з 11972,43 грн до 6442,68 грн (за період з 01 квітня 2017 року по 01 серпня 2018 року), яка підлягає стягненню з відповідачів, відповідній зміні підлягають й суми 3% річних та інфляційних втрат.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що 3% річних та інфляційні втрати слід розрахувати на суму заборгованості - 4207,51 грн (заборгованість з постачання централізованого опалення) та 6442,68 грн (заборгованість з постачання гарячої води) за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року.

Суд апеляційної інстанції наводить розрахунок інфляційних втрат на 3% річних нарахованих на суму заборгованості з постачання централізованого опалення у розмірі 4207,51 грн за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року.

Зокрема за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року інфляційне збільшення складає 788,62 грн (4 207,51 x 1.18743231 - 4 207,51).

Розрахунок здійснюється за формулою:

IIc (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) = 1.18743231.

Розрахунок 3% річних за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року складає 210,26 грн та здійснюється формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Зокрема за період з 01.01.2024 року до 31.12.2024 року складає 126,23 грн (4 207,51 x 3% x 366 : 366 : 100), за період з 01.01.2025 року до 31.08.2025 року складає 84,03 грн (4 207,51 x 3 % x 243 : 365 : 100).

Суд апеляційної інстанції наводить розрахунок інфляційних втрат на 3% річних нарахованих на суму заборгованості з постачання гарячої води у розмірі 6442,68 грн за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року.

За період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року інфляційне збільшення складає 1207,57грн (6 442,68 x 1.18743231 - 6 442,68).

Розрахунок 3% річних за період з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року складає 321,96 грн та здійснюється формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Зокрема за період з 01.01.2024 року до 31.12.2024 року складає 193,28 грн (6 442,68 x 3 % x 366 : 366 : 100), за період з 01.01.2025 року до 31.08.2025 року складає 128,68 грн (6 442,68 x 3 % x 243 : 365 : 100).

Доводи наведені відповідачкою в апеляційній скарзі в частині застосування строків позовної давності знайшли своє підтвердження матеріалами справи та спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неналежне надання послуг позивачем, та долучені до апеляційної скарги відповідачем акти комісійного осбтеження від 08.02.2017 року та завяи від 09.02.2017 року до ПАТ «Київенерго», суд апеляційної інстанції їх відхиляє, оскільки надані відповідачем докази датовані лютим 2017 року, а суд апеляційної інстанції застосував строки позовної давності до квітня 2017 року та відмови у задоволенні позовних вимог до зазначеної дати. Тому надані відповідачкою докази не є піставою для скасування рішення суду першої інстанції в повній мірі.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного обсягу наданих послуг, суд апеляційної інстанції їх відхиляє, оскільки надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується корінцями нарядів про включення та відключення будинку, довідкою про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води (а.с. 22-27).

Таким чином, наявними в матеріалах справи належними, достатніми та допустимим доказами підтверджується факт надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного застосування судом першої інстанції солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 4 статті 543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у пунктах 87-88 постанови від 03 червня 2024 у справі № 161/8822/19 (провадження №61-7223сво22) зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що солідарна відповідальність у зобов`язаному праві - це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. Як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках встановлених договором або законом. Пред`явивши вимогу до солідарних боржників, який не задовольнив цю вимогу, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі №607/2759/16-ц в подібних правовідносинах із стягненням комунальних послуг виснував, що згідно з положеннями ч.1 ст.543 ЦПК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо. Тому стягнення боргу за користування житловим приміщенням лише з наймача за наявності іншого повнолітнього члена сім`ї є підставою для задоволення позову.

З витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва достовірно встановлено, що відповідачі є єдиними повнолітніми особами, які зареєстровані у квартирі де виникла заборгованість, а отже можуть бути споживачами послуг, наданих позивачем є відповідачі по справі.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати таких послуг.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі у встановлений законом порядок були зняті з реєстрацію за адресою: АДРЕСА_4 .

Відтак, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за надані ним, але не оплачені комунальні послуги.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачами.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи та спростовують висновки суду першої інстанції в частині, що стосується застосування строку позовної давності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Оскільки суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення визначив загальну суму заборгованості відповдіачів за спожиті житлово-комунальні послуги, з метою уникнення ускладнень при виконанні судового рішення, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з позовною заявою сплатив судовий збір розмірі 3028 грн (а.с. 4).

Предметом позову є стягнення заборгованості у загальному розмірі 117820,75 грн.

Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 105794,17 грн. Тому позовні вимоги задоволено на 89,79%.

Оскільки позов задоволено на 89,79%, то з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2718,84 грн, тобто по 1359,42 грн з кожного відповідача.

При подачі апеляційної скарги в електронній формі апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3633 грн (з розрахунку 3028 х 150% х 0,8).

Апеляційна скарга задоволена відповідно на 10,21%, а тому з позивача на користь відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути 370,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі в частині стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8746,88 грн, 3% річних у розмірі 415,54 грн, та інфляційних втрат у розмірі 1478,22 грн, постачання гарячої води у розмірі 11972,43 грн, 3% річних у розмірі 568,77 грн, та інфляційних втрат у розмірі 2023,34 грн а також в частині судових витрат не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року у розмірі 11813,69 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 1996,51 грн, 3% річних у розмірі 561,23 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року у розмірі 23 787,35 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 4020,06 грн, 3% річних у розмірі 1130,06 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 16326,20 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2193,84 грн, 3% річних у розмірі 628,42 грн, пеню у розмірі 764,57 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 року по 31 серпня 2025 року у розмірі 21 761,57 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2757,74 грн, 3% річних у розмірі 777,34 грн, пеню у розмірі 945,77 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість заборгованість за спожиті з 02 квітня 2017 року по 01.05.2018 року централізованого опалення у розмірі 4207,51 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 788,62 грн, 3% річних у розмірі 210,26 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 02 квітня 2017 року по 01.05.2018 року централізованого постачання гарячої води у розмірі 6442,68 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 1207,57 грн, 3% річних у розмірі 321,96 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2718,84 грн, по 1359,42 грн з кожного відповідача.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 370,93 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, юридична адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст постанови складено «04» листопада 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.Г. Музичко

В.М. Ратнікова