Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №161/19115/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №161/19115/26

Суддя: Черняк В. В.

Справа № 161/19115/26

Провадження № 2-а/161/242/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказує, що 17.06.2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було винесено постанову №918 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною. Зазначає, що свої дані він оновив вчасно, жодних повісток, які зобов`язували його з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, про наявність постанови дізнався лише в результаті сповіщення від банківських установ про накладення арешту на його рахунки в рамках виконавчого провадження. Крім того, відповідач не надав відповіді на його усні та письмові звернення щодо отримання копії постанови та ознайомлення з матеріалами справи.

ОСОБА_1 також зауважує, що оскаржувана постанова винесена 17.06.2026 року, водночас, наступного дня, 18.06.2026 року його було знято з розшуку, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності.

З цих підстав просить суд скасувати зазначену постанову №918 від 17.06.2026 року та стягнути з відповідача судову витрати у справі.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.09.2026 року позивачу було поновлено строк звернення до суду з позовом, відмовлено в задоволені клопотання позивача про зупинення виконавчого провадження, справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження. Крім того, судом було витребувано у відповідача засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за наслідками розгляду якої було винесено постанову про адміністративне правопорушення №918 від 17.06.2026 року.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зміну процесуального порядку розгляд справи.

У додаткових поясненнях від 23.09.2026 року та 29.09.2026 року ОСОБА_1 зазначає, що згідно інформації із застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2026 року він перебував у статусі «в розшуку». В той же день, він подав заяву про визнання вини щодо порушення правил військового обліку. 28.05.2026 року він оплатив 8500 грн. (пільговий період сплати до 16.06.2026 року, 50% від 17000 грн.). Після оплати штрафу, статус «у розшуку» не зник, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з письмовою заявою від 02.06.2026 року. На усні звернення позивача, працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було рекомендовано подати повторну заяву про визнання вини, що було здійснено ОСОБА_1 04.06.2026 року. 18.06.2026 року в застосунку «Резерв+» позивачу прийшло сповіщення про зняття з розшуку, а з 22.06.2026 року він був заброньований.

06.08.2026 року йому стало відомо про накладення арешту на його рахунки в банківських установах. Винесення протиправної постанови створило значну шкоду для позивача та його сім`ї, адже на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та дружина (відрахування за ВП становить 20% від заробітної плати, яка і так не є великою).

Суд наголошує, що станом на дату розгляду справи відзив відповідача та матеріали на виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду не надходили (згідно відомостей АТ «Укрпошта» позов з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі та витребування доказів отримана відповідачем 24.09.2026 року).

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

17.06.2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було винесено постанову №918 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказана постанова перебуває на виконанні Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Львівського МУМЮУ (ВП№81680969).

Згідно інформації із застосунку «Резерв+» станом на 25.05.2026 року ОСОБА_1 перебував у статусі «в розшуку». В той же день, він подав заяву про визнання вини щодо порушення правил військового обліку. 28.05.2026 року він оплатив 8500 грн. (пільговий період сплати до 16.06.2026 року, 50% від 17000 грн.). Після оплати штрафу, статус «у розшуку» не зник, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з письмовою заявою від 02.06.2026 року. На усні звернення позивача, працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було рекомендовано подати повторну заяву про визнання вини, що було здійснено ОСОБА_1 04.06.2026 року (доказі зворотного стороною відповідача не надано).

18.06.2026 року в застосунку «Резерв+» позивачу прийшло сповіщення про зняття з розшуку, а з 22.06.2026 року він був заброньований.

Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Враховуючи встановлені обставини, відсутність факту надходження відзиву відповідача та невиконання ним ухвали суду про витребування доказів, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення: відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248,280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин та вирішення справи відповідно до вимог законодавства.

Відтак, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 918 від 17.06.2026 року є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

З огляду на вказане, у суду наявні підстави для задоволення адміністративного позову, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити, постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 918 від 17.06.2026 року – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 04.11.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua