Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №705/1553/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Булгарова Олександра Олександровича на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 02.03.2026 року близько 08 год 36 хв траса М-05 Київ-Одеса 155км+500м, водій керував транспортним засобом ACURA MDX з д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по проїжджій частині, не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та стану покриття. Внаслідок цього допустив наїзд на вибоїну «яму» на проїжджій частині дороги, що призвело до пошкодження транспортного засобу, а саме розрізу двох шин, також було пошкоджено два диски. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 12.1 ПДР.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Булгаров О.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказав, що по автошляху, на якому сталася 02.03.2026 ДТП дозволена швидкість (згідно з ПДР) складає не більше 110 км/год. У протоколі взагалі не зазначено, яка дозволена швидкість на 155 км + 50 м автошляху М-05 Київ-Одеса.

Так, ОСОБА_1 рухався не перевищуючи дозволену швидкість, без наявності будь яких знаків обмеження швидкості, однак раптово для нього з`явилися ями та вибоїни, розмір яких перевищує розміри встановлені ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатації стану.»

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про розмір пошкоджень дорожнього полотна не зазначено, а в матеріалах справи відсутні докази наявності попереджувальних знаків, або знаків обмеження швидкості, а також відсутні докази перевищення швидкості.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Насамперед слід зазначити, що судом апеляційної інстанції вживалися всі необхідні дії, для проведення розгляду даної справи в режимі ВКЗ за клопотанням сторони захисту. Однак під час встановлення зв`язку в судовому засіданні, адвокат Булгаров О.О. заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з технічною несправністю систем ВКЗ. Беручи до уваги клопотання сторони захисту, а також з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд вважає за можливим розглянути дану апеляційну скаргу у відсутність учасників судового провадження у зв`язку з тим, що учасники справи були обізнані про день, час і місце розгляду справи та клопотань про відкладення судового розгляду не направляли.

Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наявність факту вчинення правопорушення доводиться шляхом надання сторонами відповідних доказів, які підлягають оцінці судом.

Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Ухвалюючи постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2026 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що на дорожньому покритті містяться пошкодження у вигляді вибоїн (ям), однак з долучених захисником фото вбачається, що за умови дотримання швидкісного режиму та більшої уважності водія, останній мав змогу безпечно їх об`їхати, зокрема по правій смузі руху, яка не містить таких пошкоджень. Відтак, суддя першої інстанції дійшов висновку, що водій був не уважний, не дотримався безпечної швидкості, що призвело до пошкодження транспортного засобу.

Відповідно, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами.

Так, в даній дорожній обстановці висновки суду першої інстанції про невідповідність дій ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України не узгоджуються із фактичними обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено зі змісту протоколу, фактичні обставини полягають у тому, що ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та стану покриття, внаслідок цього допустив наїзд на вибоїну «яму» на проїжджій частині дороги, що призвело до їх пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази наявності попереджувальних знаків, щодо можливої небезпеки або знаків обмеження швидкості, а також відсутні докази перевищення швидкості ОСОБА_1 , що в сукупності виключає об`єктивну спроможність водієм виявити виникнення небезпеки для руху або перешкоду.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Леванте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Булгарова Олександра Олександровича - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень - скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 705/1553/26

Апеляційне провадження № 33/824/2642/2026

Категорія: ст. 124 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Вознюк О.Л.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.