Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №359/4058/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №359/4058/26

Суддя: Ігнатов Роман Миколайович

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Власенка Сергія Павловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 03.04.2026 о 09 год. 10 хв. в с. Старе, Київської обл., Бориспільського р-ну, по вул. Польовій 1+900 м., керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині в попутному напрямку, розпочав маневр обгону транспортного засобу, TOYOTA HILUX д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті недотримання безпечної дистанції та неуважності водій автомобіля RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем TOYOTA HILUX д.н.з. НОМЕР_3 , який виконував обгін попереду, у задню частину. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.1, 13.1, 14.2 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказав, що постанова суду першої інстанції на його переконання винесена з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки.

Зазначає, що водій автомобіля Renault Master в даній дорожній ситуації діяв відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Крім того, звертає увагу, що водій автомобіля Renault Master перед обгоном переконався в безпечному виконанні цього маневру, а також з моменту виникнення небезпеки для руху застосував екстрене гальмування, однак зіткнення сталося на початку слідів гальмування автомобіля, тобто, він технічно не встигав загальмувати до зіткнення, а тому, на переконання апелянта, водій автомобіля Renault Master д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 взагалі не порушив ніяких вимог Правил дорожнього руху України. В той же час, водій автомобіля Toyota Hilux ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 2.3б), 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, однак не виконав їх, що і стало причиною ДТП.

Заслухавши доповідь судді, думку представника ОСОБА_1 - адвоката Власенка С.П., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, його пояснення та відповіді на запитання суду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Насамперед варто зазначити, що судом апеляційної інстанції вживалися заходи з метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату та час судового засідання, зокрема, шляхом направлення повідомлення на його електронну адресу (а.с.151) та передачі телефонограми ОСОБА_2 (а.с.155). Будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будь яких клопотань від нього не надходило. Таким чином відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд вважає за можливим розглянути дану апеляційну скаргу у відсутність учасників судового провадження у зв`язку з тим, що учасники справи були обізнані про день, час і місце розгляду справи та клопотань про відкладення судового розгляду не направляли.

За ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 правил дорожнього руху України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У пункті 13.1 правил дорожнього руху України зазначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б)водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в)смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г)після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Таким чином, вказаними пунктами правил передбачено беззаперечний обов`язок водіїв транспортних засобів стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, також під час руху обирати в установлених межах безпечну швидкість та інтервал руху, з урахуванням дорожньої обстановки.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, незважаючи на доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді щодо встановлених обставин вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, так і щодо його вини у вчиненні цього правопорушення.

Зокрема, як вірно зазначив у своїй постанові суд першої інстанції, обставини даної ДТП підтверджуються наявними у справі доказами, а саме:

- поясненнями наданими на місці ДТП (а.с.5,6);

- даними що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2);

- схемою ДТП яка сталась 03.04.2026 (а.с.4);

- фото таблиці (а.с.8-9).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтовані, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами, яким суд дав належну оцінку у розумінні ст. 251 КУпАП.

Суд апеляційної погоджується з висновками суду першої інстанції, про те що аналіз характеру механічних пошкоджень транспортних засобів та місця зіткнення, додатково підтверджує порушення вимог водієм ОСОБА_2 п.п. 2.3 б, 10.1, 13.1, 14.2 ПДР України, який керуючи транспортним засобом RENAULT MASTER д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, та розпочав маневр обгону транспортного засобу TOYOTA HILUX д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , не дотримавшись безпечної дистанції, внаслідок чого і відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Щодо доводів апелянта про винуватість іншого учасника ДТП, необхідно зазначити, що суд вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності виключно за наявності та у межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженим на те органом. При цьому, самостійне виявлення та ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності не входить до компетенції суду.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти СполученогоКоролівства» «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не встановив будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що оскаржувана постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , є незаконною та такою, що прийнята без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та її вирішення в точній відповідності з законом.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_2 не може бути задоволена, у зв`язку з чим, за наслідками її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2026 року - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 359/4058/26

Апеляційне провадження № 33/824/3333/2026

Категорія: ст. 124 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Кабанячий Ю.В.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua