Суд: Локачинський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №931/791/26
Суддя: Масляна С. В.
Справа № 931/791/26
Провадження № 2/931/620/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 листопада 2026 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Малінчук Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01 жовтня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14 травня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75562149 (далі Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн. Строк позики 64 дні, зі сплатою процентів 1, 6% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 4tt7nXQnSU у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Того ж дня, позикодавець на виконання умов Договору позики виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 6000 грн., шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництва платіжної установи ТОВ "ФК Фінекспрес".
Відповідач, в свою чергу, належним чином своїх зобов`язань щодо повернення основної суми боргу та заборгованості за процентами не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за укладеним договором в сумі 10866, 55 грн, з яких: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 4866, 55 грн - сума заборгованості за відсотками.
26 жовтня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" укладено договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за даним договором позики.
03 квітня 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором позики.
Відповідно до реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу № 030423 - ФК позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 10866,55 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 4866,65 грн. заборгованість за відсотками.
Позивачем та попереднім кредитором не здійснювалось додаткове нарахування процентів.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 10866,55 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 07 жовтня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 16 на звороті). 04.11.2026 року через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 28).
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 22). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надходило.
На підставі ч.1 ст. 279, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 травня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 4tt7nXQnSU. За умовами Договору позики ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000 гривень строком на 64 дні з базовою процентною ставкою 1,6 % в день (п. 2 договору позики). Проценти за цим договором нараховуються на залишок позики згідно графіка платежів, за кожен день користування позикою, включаючи дату отримання та повернення (п. 4 Договору позики). Відповідно до п. 5.2 договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтенту розміщені на сайті позикодавця їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.
Пунктом 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передбачено, що у разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному ануїтетному платежу. Після оплати ануїтетного платежу та процентів, нарахованих за понадстрокове користування позикою (або її частиною), подальше повернення позики здійснюється згідно з графіком платежів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на виконання умов договору позики 14 травня 2021 року надало відповідачу позику в сумі 6000 грн., перерахувавши на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану відповідачем у його реквізитах у договорі позики, що підтверджується довідкою ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" № КД-000184540/ТНПП від 10.08.2026р., копією платіжної інструкції № 589327а8-7783-4dee-b6f9-5d91551f99b9, випискою АТ КБ "Приватбанк" за період 14.05.2021-17.05.2021.
Між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія управління активами" 26 жовтня 2021 року укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінансова компанія управління активами" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей.
Згідно з реєстром прав вимог № 2 боржників від 26.10.2021 ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за договором факторингу № 2610 набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики в сумі 10866,55 грн., з яких 6000 грн. сума заборгованості за тілом; 4866,55 грн. сума заборгованості за процентами.
03.04.2023 року між ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінпром Маркет" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей в розмірі заборгованості.
Згідно з реєстром боржників від 03.04.2023 року ТОВ "Фінансова компанія управління активами" за договором факторингу № 030423-ФК набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики в сумі 10866,55 грн., з яких 6000 грн. сума заборгованості за тілом; 4866,55 грн. сума заборгованості за процентами.
З наданого розрахунку суми заборгованості ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" за Договором позики № 75562149 встановлено, що заборгованість за договором позики нарахована за період з 14.05.2021 по 28.07.2021 і, з врахуванням внесеного платежу відповідачем на її погашення 09.09.2021 року в сумі 2173, 29 грн., станом на 26.10.2021 року становить 10866, 55 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 4866, 55 грн - нараховані проценти.
З розрахунку заборгованості наданим ТОВ "Фінпром Маркет" вбачається, що після переходу прав вимог відповідача за договором позики від ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" до ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет", останніми не здійснювалось нарахування процентів та штрафних санкцій.
Відповідач розмір заборгованості за договором позики, а саме за сумою позики та відсотками не спростував, заперечень щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надав.
Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору позики.
Згідно з ч. 1, ч. 3ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між первісним позикодавцем та відповідачем договору позики, право вимоги за якою перейшло до позивача, а також наявність заборгованості за ним, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою позики в розмірі 6000 грн.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
З наданого представником позивача розрахунку ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" заборгованості за Договором позики установлено, що первісним кредитодавцем нараховувалася заборгованість упродовж 76 днів, тобто поза межами строку позики. Водночас, первісний позикодавець продовжував нараховувати саме проценти за "користування позикою". Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.
Пунктом 2 Договору позики чітко встановлений строк дії договору 64 дні, можливості пролонгації строку дії договору умови Договору позики не містять.
Суд не погоджується з доводами представника позивача про пролонгацію Договору позики на підставі п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 перед укладенням Договору позики.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути про інформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За наведених обставин, суд уважає, що пролонгація строку дії Договору позики на підставі п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" не відбулася.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися упродовж 64 днів за ставкою 1,6%, а саме з 14.05.2021 по 16.07.2021 рік включно.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору позики становить 6144 грн. (6000/100х1,6х64). Враховуючи, що відповідачем на рахунок позивача були внесені кошти в сумі 2173,29 грн., які були зараховані позикодавцем в рахунок погашення заборгованості по процентам, то сума процентів, яка підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача за вказаним договором, становить 3970,71.
За наведених обставин з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" підлягає стягненню заборгованість за договором позики в розмірі 9970,71 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3970,71 грн. заборгованість за процентами.
Отже, позов слід задовольнити частково.
Загальна ціна позову становила 10866, 55 грн. Суд задовольнив позовні вимоги на суму 9970,71 грн. (на 92%).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№ 2099 від 03.04.2018; ордер про надання адвокатом Ткаченко Ю.О. правової допомоги ТОВ "Фінпром Маркет" від 11.05.2026; витяг з акту № ФП-4 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ "Фінпром Маркет" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором позики на загальну суму 6000 грн.
При цьому, суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Враховуючи, що позов задоволено на 92%, з відповідача в користь позивача підлягає до стягнення 3680 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 2450 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 12,81,141,247,263-265,274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку – 334851)заборгованість за кредитним договором № 75562149 від 14.05.2021 року у розмірі 9970 (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" судовий збір у розмірі 2450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят ) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.11.2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua