Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №620/9996/26
Суддя: Дар'я ВИНОГРАДОВА
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року Чернігів Справа № 620/9996/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо обчислення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у розмірі 35%, виходячи з вислуги 17 років 04 місяці 00 днів у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення (перерахунку) пенсії;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України обчислити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, виходячи з вислуги 27 років 01 місяць 24 дні у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення (перерахунку) пенсії;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України направити на адресу ГУ ПФУ в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку йому пенсії із зазначенням надбавки за стаж служби у розмірі 50% та копію такої довідки надати ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо обчислення позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 35%, виходячи з вислуги 17 років 04 місяці 00 днів, у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення (перерахунку) пенсії є протиправними.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував щодо поданого позову та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначив, що як вбачається з розрахунку вислуги років для призначення пенсії, до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії враховано: календарний строк служби 17 років 04 місяці, період часу, що зараховується до календарної вислуги років (робота по пункту «ж» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ) - 09 років 09 місяців 24 днів та служба в пільговому обчисленні – 01 рік 07 місяців 23 дні. Згідно грошового атестату від 03.09.2025 № 2, складеного Чернігівським НДЕКЦ МВС, та витягу з наказу УМВС України в Чернігівській області від 06.11.2025 № 416 о/с вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років позивача становить 17 років 04 місяці.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 проходив службу в УМВС України в Чернігівській області на посаді експерта з комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності відділу криміналістичної експертизи науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС до 06.11.2015 року, після чого продовжив працювати на неатестованій (вільнонайманій) посаді в науково-дослідній установі системи органів МВС України.
З вересня 2025 року позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до пункту «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення пенсії особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 14.11.2025 № 51/9822, виданої Міністерством внутрішніх справ, надбавка за стаж служби становить 35%.
На адвокатський запит представника позивача, відповідач листом від 17.04.2026 № 1378/51-2026 повідомив, що відповідно до п. 7 розділу ХVII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 17.02.2017 №138, посада експерта науково-дослідної установи МВС, з якої позивач був звільнений зі служби прирівнюється до посади старшого інспектора апарату Головних управлінь Національної поліції. До вислуги років позивача для призначення пенсії враховано: час служби – 17 років 04 місяці, період роботи відповідно до п. 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» - 09 років 09 місяців 24 дні та служба в пільговому обчисленні – 01 рік 07 місяців 23 дні. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років позивача становить 17 років 04 місяці. Водночас зазначив, що розмір грошового забезпечення поліцейських обчислюється з урахуванням вимог Постанови КМУ №988 від 11.11.2015, зокрема за стаж служби в поліції від 16 до 19 років надбавка встановлюється в розмірі 35 % від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Види служби та час роботи, які зараховуються до служби в поліції визначено в статті 78 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, зарахування періоду роботи в науково-дослідних установах МВС зазначеною статтею не передбачено. Відповідач наголосив, що довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для призначення пенсії особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону, оформлена позивачу із врахуванням надбавки за стаж служби 35% (при календарній вислузі – 17 років), відповідає нормам законодавства.
Відповідно до розрахунку вислуги років для призначення пенсії щодо періодів проходження служби позивача календарна вислуга років складає 27 років 01 місяць 24 дні, пільгова – 01 років 07 місяців 23 дні, для призначення пенсії – 28 років 09 місяців 17 днів.
Вважаючи, що відповідачем протиправно визначено надбавку за вислугу років позивачу у розмірі 35%, а не 50%, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі також Закон № 2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За приписами пункту «ж» статті 1-2 Закону № 2262-XII визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З аналізу наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що визначення надбавки за вислугу років відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі також Порядок №393) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, серед іншого:
військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;
служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
служба в Національній поліції;
До вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу в міліції з 03.12.1997 по 06.11.2015, що становить 17 років 04 місяці 00 днів календарної служби, а з 07.11.2015 по 01.09.2025 на посадах в науково-дослідних установах, що зараховуються до календарної вислуги років (робота по пункту 1-2 Закону) і становить 09 років 09 місяців 24 дні. Усього календарна вислуга років становить 28 років 09 місяців 17 днів, що підтверджується випискою з розрахунку вислуги років для призначення пенсії щодо ОСОБА_1 .
Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 140/856/24 звернув увагу, що пункт 2 Постанови №393 встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 140/856/24 прийшов до висновку, що пункт 2 Постанови № 393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України «Про національну поліцію», оскільки Постанова № 393 прийнята на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини другої статті 78 «Про національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
При цьому делегування частиною четвертою статті 78 Закону України «Про національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 Закону України «Про національну поліцію».
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19, від 13.08.2020 у справі № 820/6656/16, від 09.09.2021 у справі № 520/5021/19, від 15.12.2021 у справі № 520/11545/19, а також від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20.
Зважаючи на викладене, відповідачем при обчисленні надбавки за стаж служби правомірно враховано календарний строк служби 17 років 04 місяці 00 днів відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Відтак, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України, вул. Богомольця Академіка, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684.
Повний текст рішення виготовлено 04 листопада 2026 року.
Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua