Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №600/3134/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №600/3134/25-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3134/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Societatea cu Raspundere Limitata «TIM-TRANS GRUP» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Societatea cu Raspundere Limitata «TIM-TRANS GRUP» (далі – позивач) просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно господарського штрафу № 095033 від 12 червня 2025 року, винесену старшим державним інспектором відділу державного нагляду контролю у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно S.R.L. «TIM-TRANS GRUP» щодо накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000.00грн.

1.2. Ухвалою суду від 04.07.2025 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. У встановлений судом строк, представником позивача усунуто недоліки позовної заяви, на які вказувалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

1.3. Ухвалою суду від 07.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.4. Ухвалою суду від 21.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №095033 від 12 червня 2025 року перевізника S.R.L. «TIM-TRANS GRUP» визнано винним у порушенні вимог ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм понад 30 відсотків, абз. 17 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та стягнуто з нього адміністративно-господарський штраф у сумі 51000.00грн.

2.2. Підставою для складення вищезазначеної постанови слугував акт №006134, про перевищення транспортним засобом позивача нормативно вагових параметрів від 12 червня 2025 року, згідно якого старшим державним інспектором відділу державного нагляду контролю у Чернівецькій області Лілік А.Ю., за місцем габаритно-вагового контролю: автомобільною дорогою О-26127 сполученням «Маршинці-Форосна-Довжок» на 2км. зафіксовано автомобіль (тягач) DAF ETF 560 причіп LAMBERET M54129, який належить S.R.L. «TIM-TRANS GRUP». На момент перевірки встановлено фактичну масу транспортного засобу разом із причепом 39 тон. Вантаж: молочні продукти. Маршрут: Радехів (Україна) - STAVCENI (Молдова).

2.3. Представник позивача вважає вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, оскільки на автомобільній дорозі якою рухався водій та автодорога на яку він здійснив виїзд не містила жодних дорожніх знаків, зокрема 3.3, 3.15, 5.66., 5.67.1, 5.67.2 та 5.67.3 ПДР (вказівників) про її приналежність до доріг місцевого (обласного) значення, зокрема тих по яким заборонено рух у випадку перевищення вагових норм понад 24 тонни, у відповідності п. 22.5 ПДР.

2.4. Окрім цього вказує, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду матеріалів про адміністративно-господарське правопорушення; позивача обмежено у праві надання власних письмових пояснень та доказів по суті події, яка мала місце 12.06.2025 року та можливості підготуватись до розгляду справи; позивача не забезпечено правом на користування послугами перекладача та не надано можливості скористатись правничою допомогою; оскаржувану постанову складено без участі представника позивача, а також не забезпечено водія Prisacari Viorel перекладачем на момент винесення акту №006134 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 12 червня 2025 року та не роз`яснено останньому право на захист.

Позиція відповідача

2.5. Від представника Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

2.6. В ході здійснення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно CMR від 11.06.2025 автомобільною дорогою місцевого значення, де допустима загальна маса транспортного засобу 24 тонни, на момент проведення перевірки загальна маса транспортного засобу становить згідно CMR 39 тонн, що на 62,5% перевищує встановлені законодавством норми.

2.7. Зауважує, що пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд (абз. 4).

2.8. Щодо доводів позивача про відсутність дорожних знаків, які забороняють проїзд вантажних автомобілів понад 24 тонни дорогами місцевого значення зауважує, що законодавством не передбачено встановлення дорожнього знаку для позначення дороги як дороги місцевого значення. Натомість законодавство покладає на водія транспортного засобу обов`язок дотримуватися Правил дорожнього руху, вимог безпеки руху, а також Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Вказує, що водій (перевізник) особисто несе відповідальність за дотримання габаритно- вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, здійснюючи перевезення вантажу, зобов`язаний дотримуватися максимально дозволеної фактичної маси транспортного засобу, враховуючи при цьому як специфіку вантажу, так і маршрут, за яким буде здійснюватися перевезення.

2.9. Щодо процедури розгляду справи зазначає, що норми які регулюють процедуру розгляду справи, передбачені Порядком №1567 не є правозастосовними до позивача, оскільки стосуються виключно резидентів України. Натомість, пункт 18 визначає порядок притягнення до відповідальності іноземного перевізника. Згідно цього пункту у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт, приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та вручає копію постанови його уповноваженій особі (водію). Інформація про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилається Держмитслужбі.

Таким чином, зазначені відмінності в процедурі розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт між перевізниками-резидентами та іноземними перевізниками є цілком обґрунтованими та прямо передбаченими законом. Вони зумовлені як практичною необхідністю, так і особливостями статусу іноземного суб`єкта.

2.10. Щодо участі перекладача та особи, яка надає правову допомогу зазначає, що частина 1 статті 29 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначає, що адміністративний орган за клопотанням учасника адміністративного провадження або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі в адміністративному провадженні особу, яка сприяє розгляду справи та участь якої необхідна для розгляду справи, - свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. З огляду на викладене вбачається, що позивач неправильно трактує положення чинного законодавства, ототожнюючи наявність у водія (як учасника адміністративного провадження) права на користування послугами перекладача чи правовою допомогою з обов`язком адміністративного органу в обов`язковому порядку забезпечити таку участь — незалежно від обставин.

Зазначає, що у спірному випадку не було жодних об`єктивних ознак, що водій позивача не розуміє державної мови або має труднощі з комунікацією. Сам факт іноземного походження особи не створює презумпції незнання державної мови. Окрім цього, водієм не було заявлено жодної заяви про участь адвоката або іншої уповноваженої особи. Відтак, сам факт наявності у позивача права на користування перекладачем або правовою допомогою не створює обов`язку для інспектора забезпечити їх участь, якщо не існує очевидної потреби чи відповідного клопотання. Порушення процедури було б можливим лише в разі, якщо б така потреба була задекларована або виявлена, але не реалізована. У даному ж випадку - цього не відбулося, і, відповідно, жодного порушення процедури відповідачем допущено не було.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. На підставі направлення на рейдову перевірку від 09.06.2025 №002805 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Ліліком А.Ю. на ділянці автодороги О26127 Маршинці-Форосна-Довжок 12 червня 2025 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF днз НОМЕР_1 з причіпом марки Lamberet днз M541ZS, яким керував водій Prisacari Viorel.

3.2. Водієм для перевірки уповноваженим особам Укртрансбезпеки були надані такі документи: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 11.06.2025; посвідчення водія Prisacari Viorel; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Lamberet; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу DAF; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу Lamberet.

Власником транспортних засобів згідно реєстраційних документів та одночасно автомобільним перевізником є S.R.L. «TIM-TRANS GRUP».

3.3. В ході здійснення документального габаритно-вагового контролю виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: здійснення перевезення вантажу згідно CMR від 11.06.2025 автомобільною дорогою місцевого значення, де допустима загальна маса транспортного засобу 24 тонни, на момент проведення перевірки загальна маса транспортного засобу становить згідно CMR 39 тонн, що на 62,5% перевищує встановлені законодавством норми.

3.4. Уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.06.2025 №006134, згідно з яким при нормативно допустимій нормативній масі 24 тонн, фактична маса становить 39 тонн.

3.5. За результатами документального габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.06.2025 №006134.

3.6. Виявлене порушення законодавства про автомобільний транспорт зафіксовано в акті від 12.06.2025 №ЕАР003342. В поясненнях про причини порушень водій зазначив: «Немає знака 24 т». Від підписання акту відмовився.

3.7. На підставі акту рейдової перевірки старшим державним інспектором Ліліком А.Ю. прийнято постанову від 12.06.2025 №095033 про застосування до S.R.L. «TIM-TRANS GRUP» адміністративно-господарського штрафу за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу) в сумі 51000 грн.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

4.3. Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

4.4. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

4.5. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

4.6. Пунктом 2 та абзацом 1 пункту 3 Розділу «Загальна частина», абзацом 1 пункту 4 Розділу «Рейдова перевірка» Порядку № 1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку. Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

4.7. Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

4.8. Підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

4.9. Абзацами 1, 2 пункту 13 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

4.10. Згідно з пунктами 14-17 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку № 1567 акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.

Копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України Про адміністративну процедуру. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

4.11. Водночас, пунктом 18 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт, приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та вручає копію постанови його уповноваженій особі (водію). Інформація про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилається Держмитслужбі.

З аналізу змісту вказаних норм випливає, що процедура застосування господарських санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо нерезидента відрізняється від процедури розгляду такої справи щодо резидентів України.

4.12. Так, зокрема, особою, яка уповноважена розглядати справу відносно перевізника-резидента є керівник або заступник керівника територіального органу Укртрансбезпеки, в той час як особою уповноваженою розглядати справу відносно іноземного перевізника є особа, яка склала акт, тобто інспектор.

4.13. Місцем розгляду справи відносно перевізника-резидента є приміщення територіального органу Укртрансбезпеки, в той час як місцем розгляду справи відносно іноземного перевізника є місце виявлення порушення та (чи) складання акту.

4.14. Автомобільний перевізник-резидент повідомялється про час та місце розгляду справи рекомендованим повідомленням чи на офіційну адресу, в той час як повідомлення іноземного перевізника вказаними нормами не передбачено.

4.15. Строк розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно перевізника-резидента становить протягом 2 місяців з дня виявлення порушення, в той час як строк розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно іноземного перевізника - в день складання акту про порушення.

4.16. Таким чином, зазначені відмінності в процедурі розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт між перевізниками-резидентами та іноземними перевізниками передбачені чинним законодавством та зумовлені як практичною необхідністю, так і особливостями статусу іноземного суб`єкта.

Вказані відмінності у процедурі розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно нерезидентів зумовлені, зокрема тим, що інспектор, який здійснює контроль безпосередньо на дорозі, позбавлений об`єктивної можливості отримати достовірну інформацію про іноземного перевізника, його представників або контактні дані для належного повідомлення.

Окрім цього, іноземні перевізники не мають зареєстрованого місця знаходження в Україні, що унеможливлює здійснення стандартного процесуального повідомлення, як це відбувається щодо резидентів.

Відповідно до законодавчо встановленої процедури, участь представника іноземного перевізника обмежується виключно присутністю водія.

Оперативність розгляду справ щодо даних суб`єктів зумовлена також тим, що після завершення перевезення іноземний перевізник, як правило, покидає територію України, що унеможливлює подальше притягнення до відповідальності. Тому законодавець передбачив особливу процедуру для забезпечення дієвості контролю та невідворотності відповідальності.

4.17. Дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що згідно рішення про реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «TIM-TRANS GRUP» зареєстровано 11.01.2017 року, номер реєстрації 1017600000740 за адресою МД-270, Хинчештське шосе, 206, кв. (офіс) 2, муніципій Кишинів, Республіка Молдова (в оригіналі російською мовою).

4.18. З урахуванням викладеного суд вважає, що дії посадової особи Укртрансбезпеки щодо процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт іноземним перевізником «TIM-TRANS GRUP» повністю відповідали вимогам Порядку №1567 та не можуть слугувати правовою підставою для скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

4.19. Щодо доводів позивача про незалучення посадовою особою Укртрансбезпеки перекладача та особи, що надає правничу допомогу суд зазначає наступне.

4.20. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про адміністративну процедуру» учасник адміністративного провадження, його представник, особа, яка сприяє розгляду справи, яка не володіє або недостатньо володіє державною мовою чи має вади слуху, під час здійснення адміністративного провадження має право користуватися послугами перекладача (у тому числі перекладача жестової мови) в порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 29 цього ж Закону визначає, що адміністративний орган за клопотанням учасника адміністративного провадження або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі в адміністративному провадженні особу, яка сприяє розгляду справи та участь якої необхідна для розгляду справи, - свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.

4.21. Стаття 28 згадуваного Закону встановлює право учасника адміністративного провадження подавати клопотання про залучення до участі в адміністративному провадженні іншого учасника та/або особи, яка сприяє розгляду справи.

4.22. З огляду на викладене вбачається, що в адміністративного органу є право, а не обов`язок щодо залучення перекладача за клопотанням учасника адміністративного провадження (у спірному випадку водія).

4.23. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про адміністративну процедуру», особа, яка не володіє або недостатньо володіє державною мовою, має право користуватися послугами перекладача. Відтак, з аналізу змісту вказаної норми вбачається, що ініціатива щодо залучення перекладача належить саме учаснику провадження, який має оцінити свої мовні можливості і відповідно заявити клопотання про потребу у перекладачеві.

Аналогічні положення застосовуються і щодо надання учаснику адміністративного провадження права користуватися правничою допомогою.

4.24. Частина 1 статті 29 цього ж Закону надає адміністративному органу право залучати перекладача або іншу особу, що сприяє розгляду справи, за клопотанням учасника або з власної ініціативи, але лише у випадках, коли така участь дійсно необхідна для належного розгляду справи.

4.25. У спірному випадку матеріали справи не містять доказів, що представником позивача (водієм) під час розгляду справи та складання акту №006134 від 12.06.2025 року заявлялись клопотання про участь перекладача чи адвоката для надання правової допомоги.

Більше того, представником позивача у поданому позові зазначається, що під час фіксації порушення, водій позивача вбачаючи незаконність дій уповноважених осіб Укртрансбезпеки самостійно здійснив виклик працівників поліції, яким повідомив обставини рейдової перевірки.

Доказів залучення перекладача чи сторонньої особи для здійснення відповідного виклику стороною позивача не надано.

Відтак, суд висновує, що сам факт наявності у позивача права на користування перекладачем або правовою допомогою не створює обов`язку для інспектора забезпечити їх участь, якщо не існує очевидної потреби чи відповідного клопотання. Порушення процедури було б можливим лише в разі, якщо б така потреба була задекларована або виявлена, але не реалізована.

4.26. З урахуванням викладеного суд не вбачає порушення процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з вказаних підстав.

4.27. Щодо суті порушення викладеного в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.06.2025 №006134.

4.28. Статтею 60 Закону № 2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

4.29. Так, згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.30. Так, згідно обставин справи що розглядається, під час документального габаритно-вагового контролю посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу автомобільною дорогою місцевого значення, де максимальна допустима загальна маса транспортного засобу 24 тонни транспортним засобом, загальна маса брутто якого згідно з товарно-транспортною накладною становить 39,3 тонн, що на понад 60% перевищує встановлені законодавством норми.

Вказана фактична маса транспортного засобу позивачем не оспорюється та підтверджується доданими під час перевірки документами, зокрема, реєстраційними документами (тягача та причепа) - 8620 та 9250 кг відповідно, а також товарно-транспортною накладною CMR від 11.06.2025, згідно якої іноземним перевізником здійснювалось перевезення швидкопсувного вантажу на палетах масою 21432,86 грн. Тобто фактична маса транспортного засобу разом з вантажем - 39,3 тонни.

4.31. Згідно частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.32. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.33. Відповідно до вказаних статей Законів України «Про дорожній рух» та «Про автомобільні дороги» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок № 879).

4.34. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Підпунктом 5-1 пункту 5 Порядку № 879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

4.35. Згідно підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли параметри транспортного засобу за типом: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом не перевищують фактичної маси доріг державного значення 40 тонн, доріг місцевого значення 24 тонни.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

4.36. Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

4.37. Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

4.38. Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 7-14 Порядку № 879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку № 879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.

4.39. Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час здійснення габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. (пункти 15-20, 21 Порядку №879).

Пунктом 37 Порядку № 879 встановлено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

4.40. Отже, перебування у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, (зокрема, перевищення навантаження на осі транспортного засобу), допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. У разі перевезення вантажу без такого дозволу перевізник несе ризик притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом стягнення з нього адміністративно-господарського штрафу, розмір якого коливається від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

4.41. Як встановлено судом в ході проведення посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області на автомобільній дорозі місцевого значення О-26127 Чернівецької області рейдової перевірки транспортним засобом марки DAF днз НОМЕР_1 з причіпом марки Lamberet днз M541ZS, власником яких є позивач, виявлено, що водій здійснював перевезення вантажу згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 11.06.2025.

За змістом статті 1 Закону № 2344-III автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів або вантажів транспортними засобами. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, відповідно до частини першої статті 33 цього Закону є суб`єкт господарювання, який надає послугу з перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах.

Отже, сукупність відомостей про належність транспортного засобу позивачу та зазначення його перевізником у товарно-транспортній накладній свідчить про здійснення перевезення саме SRL «TIM-TRANS GRUP». Тому відповідач правомірно визначив позивача автомобільним перевізником, відповідальним за додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

4.42. За результатами рейдової перевірки складено акт №006134 від 12.06.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Вказаним актом зафіксовано, що транспортний засіб позивача здійснював перевезення вантажу автомобільною дорогою О-26127 «Маршинці-Форосна-Довжок» із фактичною масою 39,3 т за нормативно допустимої маси 24 т. Таким чином, перевищення становило понад 60 % встановленої законодавством норми.

4.43. Як встановлено дослідженими судом матеріалами справи, дорога О-26127 «Маршинці-Форосна-Довжок» включена до переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення Чернівецької області, затвердженого розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 20.10.2022 № 1322-р.

4.44. Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху допустима фактична маса тривісного автомобіля (тягача) з двовісним або тривісним напівпричепом на дорогах місцевого значення становить 24 т.

4.45. Під час перевірки водій не пред`явив уповноваженим особам дозволу на рух великовагового транспортного засобу, необхідність якого передбачена частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III, Порядком № 879 та Правилами № 30. Доказів, які б спростовували відомості актів про фактичну масу транспортного засобу, належність перевезення позивачу або відсутність відповідного дозволу, ані під час розгляду справи про порушення, ані під час судового розгляду не надано.

4.46. За таких обставин перевищення позивачем нормативно допустимої маси транспортного засобу на понад 60% є порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом сімнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III.

4.47. Посилання представника позивача на відсутність перед відповідним перехрестям дорожніх знаків, що інформували б про належність дороги до місцевого значення та вагові обмеження, також не впливає на правомірність оскаржуваної постанови. Габаритно-вагові обмеження для автомобільних доріг встановлені нормативно-правовими актами, обов`язковими для виконання усіма учасниками дорожнього руху та автомобільними перевізниками. Обов`язок дотримання таких вимог не залежить від наявності інформаційних дорожніх знаків.

Водночас їх відсутність не спростовує ані статусу дороги О-26127 як дороги місцевого значення, ані зафіксованого факту перевищення допустимої маси транспортного засобу. Незнання перевізником або водієм правового статусу дороги та встановлених для неї вагових параметрів не звільняє від обов`язку додержуватися вимог законодавства.

Позивач як автомобільний перевізник був зобов`язаний завчасно організувати перевезення вантажу, визначити маршрут руху, врахувати встановлені для нього габаритно-вагові обмеження та у разі їх перевищення забезпечити одержання відповідного дозволу. Відсутність, на думку позивача, альтернативного маршруту об`їзду м. Новоселиця не створює права на рух великовагового транспортного засобу без дотримання зазначених вимог та не є обставиною, що виключає відповідальність.

4.48. Відтак, наведені позивачем доводи не спростовують правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. У зв`язку з цим підстави для скасування постанови № 095033 від 12 червня 2025 року відсутні.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.2. Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.3. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява №4909/04) зазначив, що відповідно до усталеної практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

5.4. Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

6.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Societatea cu Raspundere Limitata «TIM-TRANS GRUP» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Societatea cu Raspundere Limitata «TIM-TRANS GRUP» (mun. Chisinau, Hincesti sos., 206, ap2, Republica Moldova код ЄДРПОУ 1017600000);

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248 "У", м.Чернівці, 58023 код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua