Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №580/1686/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокусправа № 580/1686/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кулика О.І. від імені ОСОБА_1 до Управління інспектування Черкаської міської ради про визнання протиправним індивідуального акту та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кулика О.І. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )(далі - позивач) до Управління інспектування Черкаської міської ради (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170; ЄДРПОУ 40955685)(далі – відповідач) про:

визнання протиправними та скасування приписів від 11.02.2026 № 02-29, від 11.02.2026 № 02-30 про усунення порушення Правил благоустрою міста Черкаси;

стягнення з відповідача судових витрат.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно видав спірні приписи.

Тому ухвалою від 25.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження у справі.

26.02.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява вх.№10260/26 про забезпечення позову. Розглянувши, суд ухвалою від 26.02.2026 у її задоволенні відмовив повністю. 21.03.2026 від Шостого апеляційного адміністративного суду до суду надійшла ухвала від 13.03.2026 вх.№17097/26, якою серед іншого суд апеляційної інстанції витребував матеріали адміністративної справи №580/1686/26. Тому суд ухвалою від 06.04.2026 зупинив провадження у справі №580/1686/26 до часу повернення матеріалів судової справи до Черкаського окружного адміністративного суду. Постановою від 08.10.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 про відмову в забезпеченні позову в справі №580/1686/26 залишив без змін. 19.10.2026 матеріали справи повернулися у Черкаський окружний адміністративний суд та для продовження розгляду передані судді Бабич А. М. Тому ухвалою від 26.10.2026 суд поновив провадження у справі та продовжив її розгляд.

13.03.2026 надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки спірні рішення винесені за порушення позивачем вимог у сфері містобудівної діяльності, а саме самовільне розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) без паспорта прив`язки. Відповідач виконав самоврядний контроль вказаного факту у порядку, визначеному законом.

17.03.2026 надійшла відповідь позивача, в якій не погоджується з результатом аналізу відповідачем норм права та наполягає, що розташовані об`єкти є нерухомим майном, яке не є самочинним та не може бути демонтованим. Просив справу розглянути з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

20.03.2026 надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив, в якому зауважив на преюдиційних фактах, встановлених рішенням суду в справі №712/6274/25, про те, що об`єкти позивача є ТС, малою архітектурною формою, що не підлягає реєстрації у відповідному реєстрі речових прав. Експертний висновок, на який посилається позивач, також оцінений судами у вказаній судовій справі. Вважає, що не порушив заявленого права позивача, оскільки підставою демонтажу є не припис, а рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами. Підставою розгляду в такому режимі стало таке.

Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі – КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Суд згідно з ч.6 вказаної статті може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тобто, письмова форма судового розгляду справи не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист.

Предметом вказаного вище спору не є складним. Сторони подали заяви та докази, зміст яких не викликає сумнівів або труднощів у перевірці.

Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Форми адміністративного судочинства унормовані в ст.12 КАС України та не передбачають наявності повноважень їх обрання сторонами. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються, відповідно до ч.5, цим Кодексом.

Згідно з ч.3 вказаної статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Жодної обставини чи факту, які зазначені вище, у цій справі не встановлено.

Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У Клопотанні позивач не зазначено об`єктивних доводів з приводу обставин, з`ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання. Зважаючи на використані засоби доказування, які не містять прохання призначити експертизу або викликати для допиту свідків, спір можливо вирішити на підставі письмових доказів, а отже, - у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. То ж саме на вказані в них доводи сторін суд надає правову оцінку в рішення за наслідком вирішення спору по суті.

Тому суд вирішив справу розглянути без виклику сторін у судове засідання.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черкаською міського нотаріального округу Фіщуком С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 5944, позивач придбав у ОСОБА_2 нежитлове приміщення, загальною площею 61,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 . Згідно з п. 1.4. Продавець ствердив, що на момент укладення договору об`єкт нерухомості не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлено, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на об`єкт. Відповідно до п. 1.5. цього договору продавець гарантував, що самовільних переобладнань, перепланувань, добудов, перебудов, реконструкцій щодо відчужуваного нежитлового приміщення не здійснювалось, а також, що технічні характеристики нерухомого майна фактично відповідають зазначеним у технічному паспорті.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2024 №812/5 задоволено скаргу Черкаської міської ради від 31.01.2024 № 06-117/24:

визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульоване рішення від 19.12.2016 № 33005473, від 20.12.2016 № 33034847, від 26.12.2016 № 33177887, від 27.12.2016 N° 33207729 державного реєстратора Виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_3 ;

визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульоване рішення від 28.12.2016 №33246383 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщука Сергія Олексійовича;

визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 27.01.2021 №56321728 державного реєстратора Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Миколенка Тараса Олександровича.

Мін`юст установив, що державний реєстратор Цьопа Б.А. відкрив розділ на нежитлове приміщення № 1122640071101, вніс запис про право власності № 18117886 за ОСОБА_2 на підставі технічного паспорту від 16.12.2016, виданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , договору суборенди нежитлового приміщення від 01.12.2016, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.12.2015 у справі №925/1948/15, ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.01.2016 у справі №925/1948/15, не встановивши, що заявлене речове право на нежитлове приміщення не підлягало державній реєстрації, оскільки об`єкт є малою архітектурною формою. Тобто, державний реєстратор Цьопа Б.А. здійснив державну реєстрацію права власності на об`єкт, що не мав ознак нерухомого майна та речове право на нього не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі прав. Згідно з позицією Мін`юсту рішення приватного нотаріуса Фіщука С.О. та державного реєстратора Миколенка Т.О. підлягають скасуванню також, оскільки прийняті внаслідок незаконної державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення.

У подальшому, в зв`язку з прийняттям Мін`юстом оскаржуваного рішення, відповідно до рішення про скасування від 22 березня 2024 року № 72205446 державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ткаченко Анастасія Анатоліївна провела скасування реєстрації.

07.04.2025 головний спеціаліст відділу інспектування управління інспектування Черкаської міської ради Панченком Віталієм Романовичем видав припис №02-95 за результатами проведеної перевірки благоустрою міста Черкаси: законності розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Руставі біля будинку №13. Приписом встановлено факт розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності без паспорту прив`язки ТС, виданого управлінням планування та архітектури та містобудування Черкаської міської ради, та кваліфіковано порушенням підп.8.4.1. Правил благоустрою міста Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 №47-14. Крім того, видав припис № 02-96 за результатами проведеної перевірки благоустрою міста Черкаси, а саме законності розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на АДРЕСА_3 біля будинку № 13 аналогічного змісту. Вказаними приписами зобов`язано надати Управлінню інспектування Черкаської міської ради дозвільні документи на право встановлення ТС, а у разі їх відсутності провести демонтаж самостійно (далі – Спірні рішення).

На приписи № 02-95 від 07.04.2025 та № 02-96 від 07.04.2025 позивач надав відповідь від 11 квітня 2025 року про помилковість припущення, що спірний об`єкт є малою архітектурною формою.

Позивач оскаржив згаданий вище наказ Мін`юсту до суду. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.11.2025 у справі № 712/6274/25 та постановою Черкаського апеляційного суду від 03.02.2026 у справі № 712/6274/25 у задоволенні позовних вимог про скасування наказу відмовлено з мотивів, що позивач не довів, що реєстратору надані всі необхідні документи, передбачені п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Тому позивач звернувся в окружний адміністративний суд зі вказаним вище позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – ЗУ №3038-УІ).

Об`єкти та суб`єкти містобудування визначені у статті 4 цього ж Закону, а саме: об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем); суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (абзац перший частини першої, частина друга цієї статті).

За змістом частин першої - третьої статті 6 ЗУ №3038-УІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст.13 ЗУ №3038-УІ.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до частин 1-5 ст.26 ЗУ №3038-УІ забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних,-

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом,-

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного

будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

За приписами ст.38 ЗУ №3038-УІ у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки Спірними рішеннями запропоновано позивачу надати паспорт прив`язки ТС, а в разі відсутності – демонтувати ТС, відповідач не допустив безпосереднього порушення права позивача на приватну власність.

Доводи позивача про те, що придбаний ним за договором купівлі-продажу об`єкт є нерухомим майном та на нього не має оформлюватися паспорт прив`язки спростовуються таким.

Як свідчить вказаний вище наказ Мін`юсту, правомірність якого підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, державна реєстрація речового права на об`єкт, що в подальшому придбаний позивачем на підставі договору, відбулася безпідставно, оскільки він не відповідає вимогам до нерухомого майна та є малою архітектурною формою. Зважаючи на приписи ст.129-1 Конституції України підстави не враховувати висновки суду відсутні та протилежні доводи позивача безпідставні та необґрунтовані, адже ч.4 ст.78 КАС України приписує, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. То ж висновок експерта в цій частині не має переважного значення, у т.ч. якщо відбулися зміни будівництва відповідного об`єкта без дозвільних для цього документів.

У ч. 2 ст. 21 Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» зазначено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

Згідно зі ст.28 ЗУ №3038-УІ до малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N244 (далі - Порядок №244).

Зокрема, згідно з п.1.4 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.

Норми розділу ІІ Порядку №244 (пункти 2.1.-2.2.) приписують, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. Згідно з п.2.7. паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється відповідно до п.2.10. органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Пункт 2.14. приписує, що паспорт прив`язки ТС не надається за умов:

подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку;

подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Ненадання паспорта прив`язки ТС з інших підстав не допускається.

Згідно з пунктами 2.15-2.17. Порядку №244 паспорт прив`язки ТС видається на безоплатній основі, підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру, а строк його дії визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п. 8.4.1. Правил благоустрою міста Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14 (далі - Правила), механізм розміщення ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності визначає Порядок №244 та Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417.

Встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється на підставі та відповідно до паспорта прив`язки ТС, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається. Відхилення від паспорта прив`язки ТС є підставою для його анулювання управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування.

Виконання благоустрою при розміщенні та експлуатації ТС є обов`язковим.

Розміщення ТС самовільно (без паспорту прив`язки ТС) забороняється.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така ТС підлягає демонтажу.

Аналогічні вимоги містять пункти 2.1., 2.29., 2.30. Порядку №244.

Відповідно до пункту 8.8.1. Правил положення Порядку демонтажу малих архітектурних форм, ТС для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста без відповідного дозволу розповсюджуються на випадки виявлення та демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста Черкаси без відповідного дозволу (далі - об`єкти).

Уповноваженим органом з питань виявлення та демонтажу незаконно розміщених об`єктів є управління інспектування Черкаської міської ради.

Згідно з пунктом 9.2. Правил, самоврядний контроль у сфері благоустрою міста Черкаси здійснюється управлінням інспектування Черкаської міської ради.

Самоврядний контроль за станом благоустрою міста Черкаси здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою міста Черкаси.

Відповідно до пунктів 8.8.1. та 8.8.2. Правил з метою з`ясування інформації про законність підстав для встановлення об`єкта (крім рекламних засобів) уповноважений орган виносить припис його власнику/користувачу з вимогою надати до уповноваженого органу дозвільні документи на розміщення об`єкта, а у разі їх відсутності усунути порушення шляхом проведення добровільного демонтажу такого об`єкта в строк до 10 календарних днів з моменту отримання припису. Припис вручається особисто (або надсилається засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації/проживання) власнику/користувачу об`єкта, у разі наявності відомостей щодо такої особи.

Відповідно до пунктів 8.8.1. та 8.8.2. Правил, з метою з`ясування інформації про законність підстав для встановлення об`єкта (крім рекламних засобів) уповноважений орган виносить припис його власнику/користувачу з вимогою надати до уповноваженого органу дозвільні документи на розміщення об`єкта, а у разі їх відсутності усунути порушення шляхом проведення добровільного демонтажу такого об`єкта в строк до 10 календарних днів з моменту отримання припису. Припис вручається особисто (або надсилається засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації/проживання) власнику/користувачу об`єкта, у разі наявності відомостей щодо такої особи.

Припис може вноситись шляхом наклеювання його примірника на

фронтальній частині об`єкта. Особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису. При цьому, щонайменше на одній фотографії має бути чітко видно інформацію про номер і дату складання припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до копії припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник об`єкта вважається належним чином повідомленим про винесення припису.

Власник/користувач об`єкта зобов`язаний здійснити його добровільний демонтаж за власний рахунок з приведенням об`єкта благоустрою у належний стан після заходів з демонтажу.

То ж позивач мав отримати паспорт прив`язки або демонтувати придбаний ТС. Жодних такий дій не вчинив. Отже, Спірні рішення є реалізацією відповідачем завдань, передбачених чинним законодавством. Порушення відповідачем меж, порядку та способу дій у заявлених правовідносинах не встановлено. То ж вони правомірні та скасуванню не підлягають.

Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат позивачем, підстави для їх розподілу згідно зі ст.ст.132-139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог адвоката Кулика О.І. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління інспектування Черкаської міської ради (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170; ЄДРПОУ 40955685) щодо визнання протиправними та скасування приписів від 11.02.2026 № 02-29, від 11.02.2026 № 02-30 про усунення порушення Правил благоустрою міста Черкаси.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ