Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №580/6215/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокусправа № 580/6215/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 62855,08 грн, що був утриманий з грошового забезпечення;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошового забезпечення в сумі 62855,08 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що під час військової служби відповідачем нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення в зменшеному розмірі, а належні виплати проведено лише на виконання судового рішення у справі №580/4780/23. Проте, при проведенні виплати перерахованого грошового забезпечення на підставі рішення суду у справі №580/4780/23 відповідачем був утриманий податок на доходи з фізичних осіб та не проведено грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що був утриманий з таких виплат. Позивач вважає, що такі дії відповідача в частині щодо утримання сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті сум грошового забезпечення на виконання судового рішення є протиправними з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України № 44, якою затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що до складу грошового забезпечення не входять суми податку на доходи фізичних осіб, які компенсуються одночасно з виплатою грошового забезпечення. Виплата позивачу сум доходів за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №580/4780/23 є юридичними фактами, що носять разовий характер. За своєю правовою природою зазначені кошти є доходом, виплаченим фізичній особі на виконання судового рішення, а тому відповідно до статей 167 та 168 Податкового кодексу України підлягали оподаткуванню на загальних підставах із утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Також відповідачем вказано, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду було фактично виконано 25.06.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №738 від 24.06.2024 та отриманими коштами на банківській рахунок. Крім того з цього приводу відповідачем була надана позивачу відповідь 26.06.2024 на його запит. Вказано, що у межах розгляду справи №580/9985/24 до Черкаського окружного адміністративного суду 29.10.2024 було подано відповідачем відзив на позовну заяву де в додатках було надано довідку про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23. Крім того, розрахунок на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі 580/4780/23 направлявся відповідачем 27.10.2025 позивачу в межах розгляду судової справи за №580/4773/23 в Підсистемі «Електроний суд» ЄСІТС файл «Додаток 1 Перерахунок грошового забезпечення Коцеруби 2020-2023.pdf».

Ухвалою суду від 11.08.2026 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 з метою забезпечення позивачу можливості виконати вимоги частини шостої статті 161 КАС України та висловити свою позицію щодо дотримання строку звернення до суду.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 11.08.2026 позивач подав суду клопотання про поновлення строку звернення в суд, в якому вказав, що 07.05.2025 позивач уклав контракт про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України строком на п`ять років з 30.05.2025 до 29.05.2030. Протягом цього періоду, перебуває на військовій службі, виконує конституційний обов`язок щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України, тривалі терміни перебуває у службових відрядженнях. Також позивач вказав, що проходить лікування в умовах стаціонару наслідок тяжкої мінно-вибухової травми з порушенням когнітивних функцій (виписка про стаціонарне лікування №1823 за період з 23-30.01.2026, виписка № 10391 стаціонарне лікування з 08.05.2026 до 20.05.2026).

Ухвалою суду від 11.09.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення в суд та постановлено продовжити розгляд даної адміністративної справи.

Розглянувши подані документи і матеріали., оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та відповідно до витягу з наказу від 23 березня 2023 року № 90-ОС позивача виключено зі списків особового складу управління та знято з усіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби в відставку за станом здоров`я. Виплачено, зокрема, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошову компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та грошову компенсацію за 84 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки, а також одноразову грошову допомогу про звільненні з військової служби за 10 календарних років служби.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 02.10.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 21.06.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 23.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по день звільнення із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 84 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки, а також одноразової грошової допомоги про звільненні з військової служби за 10 календарних років служби із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23 відповідачем 25.06.2024 здійснено нарахування позивачу грошового забезпечення у загальній сумі 349361,55 грн, з якої було утримано та сплачено обов`язкові платежі: ПДФО – 62885,08 грн та військовий збір - 5240,42 грн, а перераховано на картковий рахунок позивача кошти у сумі 281236,05 грн платіжною інструкцією від 24.06.2024 №738.

Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача щодо утримання із нарахованого грошового забезпечення суми податку на доходи фізичних осіб, звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Приписами пунктів 4, 5 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

Враховуючи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23 встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі № 420/9834/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, суд зазначає, що підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Таким чином, податковий агент зобов`язаний утримати військовий збір із сум доходів в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23, відповідач діяв у межах чинного законодавства при відрахуванні з належної до виплати позивачу суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Разом із тим, суд зауважує, що відповідач повинен був разом з виплатою позивачу належних сум на виконання рішення суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, однак таких дій не вчинив.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачеві грошової компенсації з посиланням на те, що виплата відбулась на виконання рішення суду, отже такий дохід не пов`язаний з виконанням ним обов`язків несення служби, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачеві коштів по грошовому забезпеченню за період проходження позивачем військової служби сталась саме з вини відповідача, що встановлено рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/4780/23.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправності в діях відповідача, що виразилася в невиплаті позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, та утриманого військового збору на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23 та наявності підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію.

Однак позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманих з грошового забезпечення в сумі 62855,08 грн - є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки стягненню підлягають виплати, які нараховані, однак не виплачені у встановлений законом строк, проте у матеріалах справи відсутні докази нарахування на користь позивача сум компенсації ПДФУ.

З огляду на вищезазначене, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми у розмірі 18%, виплаченого ОСОБА_1 при перерахунку і виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №580/4780/23.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА