Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №943/851/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 943/851/26 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.

Провадження № 33/811/1694/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В. у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гарасимів Б.І. на постанову Буського районного суду Львівської області від 15 вересня 2026 року,

встановила:

постановою Буського районного суду Львівської області від 15 вересня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 24 квітня 2026 року близько 21 год. 06 хв. на вул. Грушевського, 63 у м. Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9«а» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 24 квітня 2026 року близько 21 год. 06 хв. на вул. Грушевського, 63 у м. Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно поданої за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів і поданням спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги пункту 2.4 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, 18 травня 2026 року близько 18 год. 45 хв. на вул. Центральна, 1 у с. Тур`я Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук), а від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановами судді від 07.05.2026 року та від 23.06.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді місцевого суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Гарасимів Б.І. подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Буського районного суду Львівської області від 15 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , скасувати цю постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В мотивах обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження покликається на те, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного судового рішення засобами поштового зв`язку 23 вересня 2026 року.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова у частині вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.

Стверджує, що мало місце порушення вимог Інструкції про порядок виявлення виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) зокрема щодо порядку проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння.

Звертає увагу на те, що відеозапис не може бути визнаний належним доказом, оскільки на цьому відеозаписі момент огляду поліцейським Залужного В.Б. фактично не зафіксований. Огляд проводив лікар, який не проходив навчання за відповідною програмою, не перевірив герметичність захисної плівки та не виконав контрольний забір повітря, чим порушив процедуру, а відтак висновок про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є юридично нікчемним.

Також апелянт зазначає, що акт огляду виконаний нечитабельним почерком, відтак його зміст неможливо встановити. Такий акт у присутності ОСОБА_1 не складався і йому, у порушення вимог Інструкції, не вручався.

Наголошує, що Буська ЦРЛ як медичний заклад на адвокатський запит від 29 червня 2026 року не надала документів про її право або ліцензію проводити огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння. Це також порушенням процесуального права, яке, на думку адвоката, суд не взяв до уваги і не надав оцінку у розумінні ст.ст. 251, 252, 280 та 283 КУпАП.

Зазначає, що зупинка ОСОБА_1 є незаконною, поліцейські не включили спеціальний звуковий сигнал, вини у адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.122-2 КУпАП ОСОБА_1 не визнає, а складений щодо нього протокол не є допустимим доказом, суддя вийшов за межі протоколу в оскаржуваній постанові і неправомірно інкримінував ОСОБА_1 порушення п.8.9«б» ПДР, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Також апелянт звертає увагу на те, що мало місце порушення права на захист, оскільки справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1 , незважаючи на наявність клопотання його представника про перенесення судового засідання.

Заслухавши захисника Гарасимківа Б.І., Залужного В.Б. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Поважність причин пропуску на апеляційне оскарження підтверджуються матеріалами справи, тому такий строк слід поновити.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст. 286 КУпАП у зв`язку з розглядом справи без участі ОСОБА_1 та його захисника, то право на захист та доступ до правосуддя були відновлені апеляційним судом шляхом задоволення клопотання поновлення строку на апеляційне оскарження.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 649237 від 24.04.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушення п.2.9а ПДР. Від підпису ОСОБА_1 відмовився;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669273 від 18.05.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушення п.2.5 ПДР. ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений, про що власноручно розписався;

направленням на огляд водія транспортного засобу від 24.04.2026 до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 згідно виявлених поліцейським ознак такого сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 53 від 24.04.2026 відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, 1,7 ‰;

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7082774 від 24.04.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 126 КУпАП;

відеозаписом події, яка мала місце 24.04.2026 з нагрудних камер працівників поліції;

письмовим направленням від 18.05.2026 до КНП «Буська ЦРЛ» для визначення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 згідно з виявленими поліцейським ознаками такого сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; тремтіння пальців рук). Від огляду ОСОБА_1 відмовився;

відеозаписом події, яка мала місце 18.05.2026;

рапортом поліцейського СРПП ВП№2 Золочівський РВП ГУ НП у Львівській області Владислава Барана від 25.04.2026;

рапортом інспектора ВРПП Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Богдана Цюпки від 19.05.2026.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Також апеляційним судом не встановлено з боку поліцейських порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника про незаконність зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції за відсутності для цього законних підстав, відсутність виявлених ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , незаконність дій працівників поліції та порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такі доводи повністю спростовуються даними рапорта поліцейського, а також відеозапису події, яка мала місце 24.04.2026.

Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП№2 Золочівський РВП ГУ НП у Львівській області Владислава Барана від 25.04.2026, під час патрулювання працівниками поліції було помічено автомобіль засобом марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався назустріч службовому автомобілю. Коли водій автомобіля «Porsche Cayenne» побачив службовий автомобіль, різко збільшив швидкість, здійснив обгін в межах населеного пункту (перетнув суцільну лінію) та на пішохідному переході. На законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків червоного та синього кольорів та звукового сигналу водій не відреагував, зупинку не здійснив та продовжив рух.

Вказане узгоджується з відеозаписом від 24.04.2026, згідно з яким, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після переслідування екіпажем поліції був зупинений працівниками поліції на вулиці Грушевського в місті Буську за порушення правил дорожнього руху, де в ході встановлення особи водія та спілкування, поліцейськими було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, що стало безумовною підставою для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «Драгер» чи в медичному закладі. ОСОБА_1 своїми діями відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та на пропозицію поліцейського водій погодився пройти такий огляд у закладі КНП «Буська ЦРЛ», куди був доставлений працівниками поліції.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора «Алкофор 205», а також клінічного огляду, проведеного лікарем ОСОБА_2 , котрий пройшов відповідне навчання, що виключає підстави вважати, що огляд було проведено не уповноваженим лікарем.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять підтвердження про проведення щорічної повірки приладу «АлкоФор 205», а тому результати приладу не викликають будь-яких сумнів у достовірності результатів огляду ОСОБА_1 , проведено 24.04.2026.

Результати огляду і стали підставою для складення висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції жодних сумнівів у його достовірності.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.

При цьому, всупереч твердженням апелянта, згідно з Наказом ДОЗ ЛОДА «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак, алкольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (лист №22-157/04-14/26 від 16.04.2026) Бузька ЦРЛ входить до переліку закладів охорони здоров`я у Львівській області, уповноважених на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп`яніння.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про невручення ОСОБА_1 акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки відповідно до п. 18 Розділу ІІІ Інструкції № 14528735 від 09.11.2015, акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається на зберіганні в закладі охорони здоров`я. На підставі акта медичного огляду видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Наявні у справі протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містять усі необхідні реквізити та є належними і допустимими доказами.

Надуманими є твердження захисника про те, що суд вийшов межі протоколу в оскаржуваній постанові і неправомірно інкримінував ОСОБА_1 порушення п.8.9«б» ПДР, позаяк п.8.9б ПДР носить інформативний (описовий) характер, регламентує дії поліцейського та сам по собі не встановлює обов`язків чи заборон для водія. Покликаючись на п.8.9б, суддя вказав лише, які законні методи має право застосувати інспектор, щоб привернути увагу водія.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику – адвокату Герасиміву Богдану Іллічу строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Гарасимів Богдана Ілліча залишити без задоволення.

Постанову Буського районного суду Львівської області від 15 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА