Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №447/2572/23
Суддя: Копняк С. М.
Справа № 447/2572/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 22-ц/811/1399/26
Провадження № 22-ц/811/1400/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
секретар судового засідання – Іванова О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року та додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача та зустрічним позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу,
ВСТАНОВИВ:
у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі – АТ «Львівгаз»), в якому просила визнати протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення їй плати за необлікований (донарахований) об`єму природного газу в розмірі 31 181 грн 29 коп.
Позов мотивований тим, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , та є побутовим споживачем АТ «Львівгаз». Листом АТ від 04 липня 2023 року № 790-сп-13779-0723, який було нею отримано 15 липня 2023 року, позивача повідомлено про таке, що відбулося, засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення, за результатами якого прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 004941 від 16 травня 2023 року. Разом із вказаним листом нею отримано: рахунок на оплату № 63092659 від 03 липня 2023 року, відповідно до якого їй нараховано плату за необлікований (донарахований) об?єм природного газу у розмірі 31 181 грн 29 коп.; акт № 985 експертизи 3ВТ та/або пломби; акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об?єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 12 січня 2023 року по 16 травня 2023 року; копію акту про порушення № LV004941 від 16 травня 2023 року; копію протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 16 травня 2023 року із зазначенням номера пломби поліетиленового пакету, у який нібито помістили знятий лічильник газу № R37995898; акт № 1294 експертизи 3ВТ та/або пломби від 25 травня 2023 року із зазначенням номера пломби лічильника газу № R37995894. Вважає рішення про нарахування їй плати за необлікований (донарахований) об?єм природного газу протиправним з огляду на таке. По-перше, пломба № R37995894 не відповідає номеру пломби, вказаного у протоколі щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, що може свідчити про те, що на дослідження надійшов не її газовий лічильник, або відбувалося зняття пломби. Натомість в акті експертизи зазначено про повну відповідність, а також не вказано про відмінність у номерах пломб. Вказує, що 16 травня 2023 року було проведено заміну старого лічильника на новий, про експертизу або ж виявлені порушення не було повідомлено її родича, який був на той час у неї вдома один. Зазначає, що їй не було відомо про такі дії працівників відповідача, вона не підписувала ні протокол про зняття ЗВТ, ні інших документів, їй не роз?яснено права та обов?язки, не відібрано пояснень. Про існування отриманих нею в листі документів не здогадувалася до моменту їх отримання поштою. В акті про порушення № LV004941 від 16 травня 2023 року, працівниками відповідача, що були відповідальними за доставку лічильника на експертизу (слюсарі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) зазначено недостовірні відомості з приводу того, що лічильник газу демонтується, а замість нього в присутності споживача встановлюється ПЛГ з підмінного фонду, оскільки позивачка присутньою при знятті лічильника газу, складанні актів про порушення, про направлення на експертизу ЗВТ 16 травня 2023 року не була присутня, жодного акту, протоколу тощо не підписано позивачем, підпис, що міститься біля її імені належить не ОСОБА_1 , копії відповідних документів у порушення вимог вищевказаного чинного законодавства України, у той день не отримувала, як і ніхто з членів її родини теж. Убачається невідповідність пломб, що викликає сумнів у належності та достовірності акту експертизи лічильника як доказу у справі. Крім цього, актом експертизи лічильника газу встановлено в пункті 4 є численні пошкодження ЗВТ, проте, в акті про порушення, який став підставою для складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, не вказано зовсім таких пошкоджень, лише потертості біля табла за результатами огляду 16 травня 2023 року. Також виникають обґрунтовані сумніви, невстановлені обставини про те, яким чином та в якому місці, лічильник, що був демонтований, зберігався до моменту проведення експертизи, ким та коли був доставлений до місця проведення експертизи, а також хто, та на підставі яких документів і в якому стані приймав лічильник тощо. Позивач посилається також і на те, що експертизу було проведено працівниками відповідача, внаслідок чого у неї є обґрунтовані сумніви у безсторонності експерта. Акт експертизи як доказ по справі не узгоджується з загальними вимогами до висновку експерта, передбаченого статтею 102 ЦПК України, зокрема частиною сьомою вказаної статті, яка передбачає, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім наведеного, позивач зазначає, що для кваліфікації виявленого порушення, саме як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» необхідна наявність цілого складу факторів. Наявність всіх трьох складових правопорушення дасть змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Позивач посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, та вважає, що саме відповідач повинен довести, що вона здійснювала несанкціоноване втручання в роботу 3ВТ/лічильника газу згідно з главою 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі – Кодекс ГРС), та повинен обов?язково встановити факт впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газу, а також довести факт вчинення споживачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується. Також в акті розрахунку без дати складення невідомий механізм та порядок розрахунку необлікованого природного газу та його вартості, відсутні відомості про ціни закупівлі природного газу та його вартості, відсутні відомості про ціни закупівлі природного газу, всупереч положенням глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
У вересні 2023 року АТ «Львівгаз» звернулося в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з неї на свою користь вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) газу у розмірі 31 181 грн 29 коп.
Зустрічний позов мотивований тим, що 16 травня 2023 року працівниками АТ «Львівгаз» під час перевірки газового лічильника виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а саме виявлено потертості біля табла, про що складено акт про порушення № LV004941 від 16 травня 2023 року. Після складення акту про порушення було ініційовано перевірку наявності факту несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника шляхом проведення експертизи газового лічильника споживача, про що складено протокол про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, який підписано споживачем і вказано запрошення на експертизу – 25 травня 2023 року. Лічильник у споживача було знято, для захисту від зовнішнього втручання його поміщено у пакет з поліетилену та опломбовано номерною пломбою АТ «Львівгаз» № R37995894, споживача запрошено на експертизу. Протоколом щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 001509 від 16 червня 2023 року лічильник газу, встановлений у позивача, було направлено на експертизу в сервісний центр АТ «Львівгаз». Замість нього у присутності споживача встановлено ПЛГ з підмінного фонду типу G-4 № 6754376. 25 травня 2023 року працівниками АТ «Львівгаз» проведено експертизу лічильника газу, встановленого у споживача, за результатами якої виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Актом експертизи 3ВТ та/або пломби № 1294 від 25 травня 2023 року встановлено: цілісність механізму та корпусу: на металевій основі лічильного механізму, а саме на кронштейні кріплення пломби заводу-виробника наявні потертості та подряпини. Бруд, потертості на захисному вкладиші з внутрішньої сторони навпроти кронштейну. На внутрішній поверхні лічильного механізму наявні механічні пошкодження в напрямку передавальних шестерень. Дані пошкодження свідчать про втручання та вплив на роботу лічильного механізму. З технічної точки зору, наявність доступу всередину лічильного механізму отриманий внаслідок введення стороннього предмету у зазор між металевою основою та кришкою лічильного механізму, відкриває можливість впливати на внутрішні його елементи та зміни показників лічильника шляхом зупинки призупинення гальмування) цифрових дисків шестерень лічильного механізму, тобто вплив стороннім предметом на лічильний механізм. Дані пошкодження свідчать про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, унаслідок чого споживачу проведено нарахування необлікованого (донарахованого) об?єму природного газу, що передбачено пунктом 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. За результатами експертизи, проведеної в АТ «Львівгаз» видано довідку про непридатність ЗВТ № 35/01462 від 25 травня 2023 року. Висновок наведеної експертизи є достатнім доказом втручання в роботу ЗВТ. Запрошенням від 07 червня 2023 року № 1438 позивача було викликано на засідання комісії з розгляду актів про порушення на 15:00 год 26 червня 2023 року. За результатами засідання 26 червня 2023 року комісією прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 0004941 від 16 травня 2023 року. Вартість необлікованого (донарахованого) об?єму природного газу, яка пред?являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Після задоволення акта про порушення АТ «Львівгаз» направило ОСОБА_1 супровідний лист разом із рахунком на оплату вартості необлікованого (донарахованого об?єму) № 63092659 від 03 липня 2023 року та актом-розрахунком необлікованого об?єму природного газу. Таким чином, позивачем порушено умови договору про розподіл природного газу, внаслідок чого допущено несанкціонований відбір (крадіжку) природного газу, шляхом несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу) типу Metrix G4, заводський № 169354, що зафіксовано в акті про порушення № LV004941 від 16 травня 2023 року. Донарахований об?єм природного газу є платою за поставлений природний газ, оскільки споживачем ОСОБА_1 здійснено крадіжку газу шляхом несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Між сторонами укладено договір розподілу природного газу, умови якого є обов?язковими для сторін. ОСОБА_1 була зобов?язана дотримуватися умов цього договору.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення донарахування споживачу ОСОБА_1 необлікованого об`єму природного газу на суму 31 181 грн 29 коп.
У задоволенні зустрічного позову АТ «Львівгаз» відмовлено.
Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 23 324 грн 40 коп.
Стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Стягнути з АТ«Львівгаз» судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп. на користь держави.
Судові рішення суду оскаржило АТ «Львівгаз», подавши в квітні 2026 року через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року та додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року, ухвалити нове, яким задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов АТ «Львівгаз» задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що акт експертизи лічильника, складений з порушенням, оскільки при його складенні у складі комісії був відсутній юрист, адже затверджений АТ «Львівгаз» склад цієї комісії відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 глави 10 розділу X Кодексу ГРС, відтак визнавати такий склад неповноважним у суду не було підстав.
В матеріалах справи наявний список № 3 рекомендованих листів, яким підтверджується факт надіслання споживачу запрошення останнього на засідання комісії на 25 травня 2023 року, адже Кодекс ГРС не містить положень про те, що таке запрошення має надсилатися споживачу саме цінним листом з описом вкладення.
Незважаючи на те, що акт про порушення та протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу ЛВТ не були підписані безпосередньо споживачем, останньою не спростовано факту втручання в роботу ЗВТ, що підтверджено відповідною експертизою, яка також не спростована споживачем.
Вважає помилковими висновки суду про те, що не встановлено наявність усіх трьох складових порушення, які би давали змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботі ЗВТ, оскільки такі суперечать висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі № 542/881/19.
Щодо додаткового рішення зазначають про те, що з огляду на те, що воно і є окремим процесуальним документом, таке в силу приписів ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення, яке заявник вважає незаконним та необґрунтованим, таке також підлягає скасуванню. Окрім цього вказує, що позивачем за первісним позовом не додано документів про оплату гонорару. Суд не надав при його ухваленні уваги тому, що справи цієї категорії є досить типовими, щодо розгляду яких вироблена стала судова практика. Стягнуті судом першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та є необґрунтованими.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19.
Враховуючи, що сторони не з`явились в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду їх заяви та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, враховуючи, що від сторін у справі надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав первісного та зустрічного позовів, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Предметом спору у вказаній справі за первісним позовом є визнання дій оператора газорозподільних систем щодо нарахування позивачу як побутовому споживачу плати за необлікований (донарахований) об`єм природного газу, а також стягнення за зустрічним позовом вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу, яка утворилась внаслідок допущення (здійснення) несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ).
Характеризуючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з такого.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та у кількості і порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно - правовими актами.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина третя статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Змістом частини першої, другої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема, є самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (пункт 8 частини другої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Пунктами 4, 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів.
За змістом підпунктів 5-7 пункту 7.4 розділу VII договору (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу ГРС та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРС.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 розділу VIIІ договору).
Пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС визначає розуміння несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.
У цьому пункті також є визначення несанкціонованого відбору природного газу, за яким, це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Комерційний вузол обліку природного газу (ВОГ) - вузол обліку, що застосовується для проведення комерційних розрахунків при визначенні об`єму (обсягу) транспортування (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку (пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС).
Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проєктній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Зміст вказаної вище норми прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Зазначене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними у змісті постанов Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року в справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року в справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року в справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року в справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року в справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року в справі № 908/554/19, від 11 жовтня 2021 року в справі № 646/6354/19.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року в справі № 903/160/21, сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ), вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Наведений висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19, водночас у цій постанові викладено такий висновок:
«Оператор ГРМ після виявлення втручання в ЗВТ / лічильник газу та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та Кодексу ГРС є обов`язок щодо належного користування ЗВТ / лічильником газу і його збереження, має право нарахувати останньому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.
Викривлення даних обліку газу, передумовою для якого є несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу / ЗВТ, після проведення всіх процедурних питань доведення цього Оператором ГРМ є підставою для нарахування споживачу необлікованого спожитого газу за той період та відповідно до того втручання яке відбулося».
Більше того Велика Палата Верховного Суду у змісті вищенаведеної постанови (пункт 173) дійшла висновку, що споживач після підписання акта про опломбування лічильника газу несе відповідальність за його збереження і що після будь-якого прихованого втручання ним або/чи іншою особою, що має наслідком викривлення даних обліку споживання газу, повинен відповідати шляхом нарахування йому необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті порушенням. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Згідно з положеннями пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи. За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Тобто, Кодекс ГРС прямо передбачає відповідальність для споживача у разі встановлення ним несанкціонованого втручання в роботу газорозподільчої системи, зокрема, у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу.
Зі своєї сторони, оператор ГРМ має відповідно до Кодексу ГРС дотриматися процедури і встановити наявність такого втручання.
Резюмуючи наведене вище, можна дійти висновку, що оператор ГРМ після виявлення наявності несанкціонованого втручання та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та цього Кодексу є обов`язок здійснювати використання природного газу, відповідно до вимог, встановлених Кодексом ГРМ, має право нарахувати йому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.
Подібні висновки містить згадана вище постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19.
У пункті 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пошкодження лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, мотивуючи рішення суду про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що акт експертизи № 1294 від 25 травня 2023 року не може бути належним та допустимим доказом, адже до складу комісії, всупереч положенням кодексу ГРС, не входив юрист, АТ «Львівгаз» не доведено факт запрошення споживача ОСОБА_1 як для проведення експертизи, так і на розгляд комісією акту про порушення. Окрім цього, суд виходив з того, що є недійсним акт про порушення, адже такий складений з порушенням вимог закону, а також врахував, що АТ «Львівгаз» не доведено факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з такого.
За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду, висновки якої врахував суд апеляційної інстанції, неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особові рахунки: НОМЕР_1 (ТОВ «ГК «Нафтогаз України»), НОМЕР_2 (АТ «Львівгаз»).
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту про порушення № LV 004941 від 16 травня 2023 року, складеного представниками АТ «Львівгаз», за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), споживач ОСОБА_1 , встановлено порушення Кодексу ГРС: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (потертості біля табла). До акту додається фотофіксація порушення.
Під час апеляційного розгляду не встановлено невідповідність дій працівників АТ «Львігаз» під час складання акта про порушення вимогам Кодексу ГРС, зокрема, акт було складено та підписано двома представниками АТ «Львігаз» в присутності представника споживача ОСОБА_1 , який добровільно допустив представників АТ «Львівгаз» для здійснення контрольного огляду лічильника газу, тобто він є дійсним.
У зв`язку з виявленими порушеннями лічильник був демонтований, та згідно протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу ЛВТ 001509 від 16 травня 2023 року, складеного представниками АТ «Львівгаз», лічильник газу типу Метрікс G-4, заводський № 169364, 1996 року випуску направлений на експертизу сервісний центр ПАТ «Львівгаз», замість якого споживачу встановлено ПЛГ з підмінного фонду.
Копія акту інвентаризації об?єктів побутового споживача від 26 травня 2023 року до акту № LV014416, особовий рахунок НОМЕР_2 , підтверджує те, що ПЛГ, який було встановлено на заміну при знятті ПЛГ з домоволодіння ОСОБА_1 типу Метрікс, з підмінного фонду RS/2001LA типорозмір G4 № 6754376, опломбований пломбою № 37995898 реагує на витрати газу.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про місце, дату та час проведення експертизи ЗВТ, проте не скористалася своїм право бути присутньою під час її проведення.
Згідно зі змістом акту № 1294 від 25 травня 2023 року експертизи ЗВТ та пломб, складеного АТ «Львівгаз», комісія у відсутності споживача ОСОБА_1 провела експертизу ЗВТ Метрікс G-4, заводський № 169364, 1996 року випуску, який знято відповідно до протоколу № 001509 від 16 травня 2023 року, перевірено пакувальний пакет, місця пломбування та їх цілісність, пломба R 37995894. Висновки комісії: виявлено втручання в роботу ЗВТ: на металевій основі лічильного механізму, а саме на кронштейні кріплення пломби заводу-виробника наявні потертості та подряпини. Бруд, потертості на захисному вкладиші з внутрішньої сторони навпроти кронштейну. На внутрішній поверхні лічильного механізму наявні механічні пошкодження в напрямку передавальних шестерень. Дані пошкодження свідчать про втручання та вплив на роботу лічильного механізму. З технічної точки зору, наявність доступу всередину лічильного механізму отриманий внаслідок введення стороннього предмету у зазор між металевою основою та кришкою лічильного механізму, відкриває можливість впливати на внутрішні його елементи та зміни показів лічильника шляхом зупинки (призупинення, гальмування) цифрових дисків, шестерень лічильного механізму, тобто вплив стороннім предметом на лічильний механізм.
У матеріалах справи відсутні докази того, що після демонтажу ЗВТ та до проведення експертизи представники АТ «Львівгаз» мали доступ до лічильника газу, відтак, могли вплинути на нього.
На підтвердження наведених вище обставин, АТ «Львівгаз» до суду першої інстанції надано матеріали фото- та відео зйомки проведення експертизи цього лічильника, зокрема, перевірки цілісності пакета в якому він надійшов на експертизу та пломби цього пакета.
Поряд з цим, висновок експертизи, а також його невідповідність вимогам законодавства, споживачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростовані.
При цьому колегія суддів, з огляду на характер допущеного порушення, враховує і те, що споживач ( ОСОБА_1 ) не скористалась своїм правом, визначеним пунктом 6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, згідно з яким у разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом.
З наявного у матеріалах справи запрошення від 07 червня 2023 року № 1438 убачається, що їй запропоновано взяти участь в засіданні комісії АТ «Львівгаз» по розгляду актів про порушення, яке відбудеться 26 червня 2023 о 15-00 год. за адресою: м. Пустомити, вул. Шептицького, 22. Дане запрошення було надіслано споживача, що підтверджується списком надіслання рекомендованих листів.
З витягу з протоколу № 59/06-Н убачається, що рішенням комісії від 26 червня 2023 року, до складу якої входили три представники Оператора ГРМ та юрист, по споживачу ОСОБА_1 задоволено акт про порушення № 0004941 від 16 травня 2023 року, вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 12 січня 2023 року по 16 травня 2023 року в обсязі 2535, 31 м. куб., на суму 31 181 грн 29 коп.
На підставі рішення комісії був складений акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 31 181 грн 29 коп., який разом з рахунком на оплату № 63092659 від 03 липня 2023 року вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а також копією акту про порушення № 004941 від 16 травня 2023 року, 04 липня 2023 року був надісланий на адресу ОСОБА_1 та отриманий останньою, що нею не заперечується. Окрім цього, вказані документи, додані ОСОБА_1 як додатки до первісного позову.
Під час апеляційного розгляду не встановлено, що згадана комісія була неповноважною.
Колегія суддів, проаналізувавши акт-розрахунок вважає, що такий відповідає положенням Кодексу ГРС, оскільки такий складено з урахуванням кількості проживаючих (зареєстрованих) осіб та опалювальної площі, а також за період, який охоплює шість місяців, які перебували складенню акту про порушення від 16 травня 2023 року.
Жодних заперечень як щодо процедури складення акту-розрахунку, так і щодо методики донарахування обсягу газу, а також визначення належної до сплати суми, ОСОБА_1 , в судах обох інстанцій не висловлювала.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що АТ «Львівгаз» доведено належними й допустимими доказами факт несанкціонованого втручання ОСОБА_1 в роботу лічильника газу, відтак, з неї підлягає стягненню вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в заявленому розмірі, який нею не спростований.
Натомість ОСОБА_1 не доведено протиправність дій АТ «Львівгаз», а саме неправомірності рішення комісії по розгляду акту про порушення, тому відсутні підстави для скасування донарахованого їй об`єму природного газу.
При цьому під час апеляційного розгляду не встановлено порушень під час складання акта про порушення, проведення експертизи, оформлення протоколу про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Таким чином, встановивши факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення зустрічного позову та відмови в задоволенні первісного позову.
У цьому зв`язку, колегія суддів враховує, що сам по собі факт не підписання ОСОБА_1 акта про порушення та протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, що підтверджено висновком експерта від 03 квітня 2025 року № 5146-Е, не спростовує факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, відповідальність за яке несе саме споживач, в даному випадку ОСОБА_1 .
Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду про недоведеність АТ «Львівгаз» факту повідомлення ОСОБА_1 як про проведення експертизи, так і про засідання комісії з розгляду актів про порушення, оскільки Кодексом ГРС не передбачено обов`язку надіслання споживачу документів, передбачених цим Кодексом кореспонденцією з описом вкладення (цінним листом), а лише в окремих випадках вказано, що певні документи надсилаються споживачу рекомендованим поштовим відправленням, як має місце у розглядуваній справі.
З огляду на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19, колегія суддів вважає необґрунтованими мотиви суду першої інстанції про недоведеність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Також необґрунтованими є висновки місцевого суду про неповноважний склад комісії з експертизи ЗВТ та/або пломби, і як наслідок недійсність складеного такою комісією акта, виходячи з такого.
Пункт 3 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ визначає, що експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників. Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ. За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені представники виробника ЗВТ чи виробника пломби. Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою (за наявності), в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація.
Виходячи зі змісту акта № 1294 експертизи ЗВТ та/або пломби від 25 травня 2023 року така була проведена у складі комісії з п?яти осіб, а саме двох інженерів з метрології Дмитришин О. І., Лисаник М. Я., інженера з метрології 1 категорії ОСОБА_4 , майстра відділу інспектування Семусь Н. В., слюсаря з КВПіА 6 розряду ОСОБА_5 .
Такий склад комісії затверджено наказом Оператора ГРМ, який ОСОБА_1 в суді першої інстанції під сумнів не ставився.
Тобто, АТ «Львівгаз» дотримано положення Кодексу ГРС щодо кількісного складу такої комісії, яким визначено, що до складу такої комісії має входити не менше трьох осіб, проте наведені вище норми Кодексу не передбачають в обов`язковому порядку, що до складу комісії має входити також і юрист.
При цьому колегія суддів, виходячи з підстав наведених у первісному позові, доходить висновку, що такий не заявлявся з підстав невідповідності складу такої комісії положенням Кодексу ГРС.
Відтак, доводи апеляційної скарги на рішення суду знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
За приписами частин першої та другої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, оскаржене рішення суду належить скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Щодо додаткового рішення.
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 904/8884/21 зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17 (361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».
За наведених обставин додаткове рішення суду першої інстанції, як частину рішення цього ж суду по суті спору, яке скасоване за наслідками апеляційного перегляду справи, необхідно скасувати.
Тому, колегія суддів не убачає підстав для детального аналізу доводів апеляційної скарги на додаткове рішення суду.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» підлягає стягненню судових збір, за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задовольнити.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживача відмовити.
Зустрічний позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 31 181 грн 29 коп. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу.
Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2 684 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 4 509 грн 12 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 02 листопада 2026 року.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: О. М. Ванівський
Р. П. Цяцяк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua