Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №308/18321/25 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №308/18321/25

Суддя: Котубей І. І.

Справа № 308/18321/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02.11.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., за участю захисника-адвоката Росула О.М. та представника Закарпатської митниці ДФС Зубенка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Росул О.М., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього штраф в розмірі 80 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що в грошовому еквіваленті становить 144 150 (сто сорок чотири тисячі сто п`ятдесят) гривень 90 коп., без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил та без конфіскації транспортного засобу, у зв`язку з відсутню таких.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил №0836/UA305000/2025 від 25.11.2025 вбачається, що 20 липня 2025 року о 08 год.55 хв. центрального європейського часу на ділянку в`їзд пункту пропуску «Берегшурань» заїхав автомобіль марки «Renault Kangoo» з р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 , номер закордонного паспорту НОМЕР_2 . Для митного контролю громадянин заявив, що він придбав 2 пачки цигарок та 1 л. алкогольного напою в Україні та бажає ці товари оформити без оподаткування на підставі усного декларування. Після здійснення декларування, яке було прийнято посадовою особою фінансової варти, інспектором пошукового підрозділу НПМА на місці проведення вторинного огляду був проведений поглиблений огляд автомобіля. В ході огляду службовий собака подав сигнал біля лівої частини багажного відсіку. В результаті демонтажу пластмасової обшивки багажника, в конструктивних порожнинах були виявлені приховані цигарки різних марок з акцизними марками України та без них, а саме: 20 пачок цигарок марки «Kansas» без акцизних марок; 424 пачки цигарок марки «Parliament» з українськими акцизними марками; 30 пачoк цигарок марки «Davidoff» з українськими акцизними марками; 50 пачoк цигарок марки «Vogue» з українськими акцизними марками; 70 пачoк цигарок марки «Sobranie» з українськими акцизними марками; 10 пачок цигарок марки «Marshall» без акцизних марок; 7 пачок цигарок марки «Desert» без акцизних марок;120 пачoк цигарок марки «Camel» з українськими акцизними марками; 200 пачoк цигарок марки «Winston» з українськими акцизними марками; 121 пачкa цигарок марки «Marlboro» з українськими акцизними марками; 40 пачoк цигарок марки «Kent» з українськими акцизними марками; 2000 шт. стіків марки «Terea» з українськими акцизними марками.

Вищевказані цигарки та транспортний засіб було вилучено у рамках провадження у справі про порушення митних правил. Прикордонним відділенням «Берегшурань» направлено повідомлення до уповноваженого органу розслідування за підслідністю про підозру щодо скоєння злочину, а саме фінансове шахрайство громадянином ОСОБА_3 . На вказаного громадянина також було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ було встановлено, що 10.06.2025 року о 09 год. 38 хв. київського часу в зону митного контролю пункту "Лужанка-Берегшурань" митного поста «Астей» Закарпатської митниці, на ділянку «виїзд з України» пасажирського напрямку, заїхав транспортний засіб марки «Renault Kangoo», кузов № НОМЕР_3 , р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія - громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , який заявив адресу проживання АДРЕСА_1 . Після проходження митного контролю та по завершенні митного оформлення 20.07.2025 року о 09 год. 38 хв. київського часу вищевказаний транспортний засіб виїхав із зони митного контролю митного поста «Астей» Закарпатської митниці в напрямку Угорщини в пункт пропуску «Берегшурань».

З метою з`ясування всіх обставини справи та надання пояснень, Закарпатською митницею був направлений лист запрошення громадянину ОСОБА_1 від 11.11.2025 №7.7-20/20-02/10/4131 щодо необхідності прибуття до Закарпатської митниці.

На вказану дату громадянин ОСОБА_1 до Закарпатської митниці не прибув, про причини не прибуття не повідомив.

Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як такі, що мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 1 статтею 483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник-адвокат Росул О.М., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою суду першої інстанції та вважає, що така підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Вказує, що Угорщина наклала на ОСОБА_1 штраф, оскільки саме угорською стороною було виявлено, що даний громадянин перевозив цигарки без декларування. Закарпатська митниця також бажає притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що суперечить принципу ч. 1 ст. 61 Конституції України, тобто ніхто не може бути притягнути до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Притягнення ОСОБА_1 до юридичної відповідальності Угорщиною не може бути проігноровано лише з тієї підстави, що угорським законодавством відповідні дії отримали іншу юридичну кваліфікацію. Встановлення факту виявлення тютюнових виробів в автомобілі вже на території Угорщини саме по собі не є доказом їх переміщення через митний кордон України з приховування від митного органу. Матеріали справи не містять доказів, які б безпосередньо підтверджували перебування саме цих тютюнових виробів у транспортному засобі на момент проходження митного контролю на території України. Крім цього, накладене судом першої інстанції стягнення є надмірним та не враховує особу ОСОБА_1 , оскільки такий є пенсіонером, особою з інвалідністю та учасником бойових дій.

У судове засідання з`явився Зубенко І.І., який діє в інтересах Закарпатської митниці ДФС, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити постанову суду першої інстанції без змін. Захисник-адвокат Росул О.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення представника митниці Зубенка І.І., захисника-адвоката Росула О.М., дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, зібрані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 245, 252 КУпАП, ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України адміністративна відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У своїх доводах апеляційної скарги адвокат Росул О.М. зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б безпосередньо підтверджували перебування саме цих тютюнових виробів у транспортному засобі на момент проходження митного контролю на території України.

Однак, такі доводи сторони захисту не знаходять своє підтвердження, оскільки, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України підтверджується доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0836/UA305000/2025 від 25.11.2025, листом-відповіддю Національної Податкової та Митної Адміністрації Податкова та Митна Дирекція Саболч-Сатмар-Берегського Комітату від 29.10.2025 за №1704760621, доповідною запискою старшого державного інспектора оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці Ладомиряка Е.П., тощо.

Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що старший державний інспектор оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці Ладомиряка Е.П., який склав протокол про порушення митних правил, був упередженим при проведенні перевірки та складанні процесуального документу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави для обмови останнього та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи – на такі дані не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень.

Судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, а обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею першої інстанції, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд констатує, що відповідно до вимог ст. 486, 489 МК України, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повно, всебічно та об`єктивно з`ясував усі обставини справи, дослідив у судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та ухвалив мотивоване, законне рішення.

Водночас, у своїх доводах апеляційної скарги захисник-адвокат Росул О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує на те, що саме Угорщина наклала на ОСОБА_1 штраф за виявлені у автомобілі цигарки, а тому Закарпатська митниця ДФС накладаючи штраф та складаючи протокол про порушення митних правил №0836/UA305000/2025 від 25.11.2025 порушила ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З аналізу вищезгаданої статті Конституції України вбачається, що цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.

Згідно рішення Національної податкової та митної служби Податкове та мите управління області Саболч-Сотмар-Берег ОСОБА_1 повернуто легковий автомобіль марки «Renault Kangoo», ключ від дверей та пусковий ключ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки такий сплатив штраф накладений на нього угорською митницею за приховування в автомобілі під час перетину угорського кордону цигарок.

Однак, сплата даного штрафу та подальше накладення адміністративного стягнення українською митницею не є подвійним стягненням в класичному розумінні, оскільки цей принцип (лат. «non bis in idem») захищає від повторного покарання в межах правової системи однієї і тієї самої держави. Дві різні країни діють у рамках власного державного суверенітету та захищають свої національні економічні й митні інтереси.

Таким чином, стаття 61 Конституції України захищає від подвійної відповідальності громадян України в межах правової юрисдикції саме України, тобто у разі накладення штрафу угорською стороною в межах юрисдикції Угорщини та під час перетину їх кордону йде мова саме про порушення угорського митного законодавства, а під час накладення штрафу Закарпатською митницею ДФС йдеться саме про порушення Митного кодексу України.

Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Серед іншого, суд апеляційної інстанції також не погоджується з твердженням адвоката Росула О.М., що накладене місцевим судом стягнення у розмірі 80% вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, що в грошовому еквіваленті становить 144 150,90 гривень є надмірним стягненням для ОСОБА_1 .

Санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

На переконання апеляційного суду, вибране суддею місцевого суду стягнення, накладене на ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Разом з тим, апеляційному суду не надано достатніх та переконливих доказів, які б вказували на можливе зменшення розміру даного адміністративного стягнення, зокрема не надано довідки про доходи, виписки з реєстрів щодо наявності чи відсутності будь-якого цінного рухомого чи нерухомого майна або інших обставин, які вказують на неможливість застосування саме такого стягнення щодо ОСОБА_1 . Сам по собі статус пенсіонера не означає, що у даної особи не можуть бути наявні активи чи грошові кошти для сплати штрафу у розмірі 80% вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, що в грошовому еквіваленті становить 144 150,90 гривень.

З вищенаведеного слідує, що переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 527-530 МК України, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Росул Олега Мирославовича, в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua