Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №680/872/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/872/26

2-а/680/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Олійник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

14 жовтня 2026 року адвокат Соловей О.В. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 із позовом у якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 R53800 від 03 вересня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Вважає вказану постанову незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, встановлені обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до даних спірної постанови ОСОБА_1 не пройшов, (відмовився від проходження) ВЛК, чим порушив приписи пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Суть обвинувачення викладена у постанові не коректно, формування речень є взаємно протилежними за змістом, постанова не містить обставин справи, дати скоєння правопорушення, вказівки на те, коли саме ОСОБА_1 мав пройти військову лікарську комісію та коли відмовився від її проходження. Також при розгляді справи відповідач порушив статті 254, 268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про дату час і місце розгляду справи, а розгляд справи здійснено за його відсутності.

Вказує, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3-ї групи, відтак до нього не можуть бути застосовані положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 про розгляд справи повідомлений належний чином, що підтверджується поштовим повідомлення та довідкою про доставку повідомлення до електронного кабінету. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, ухвалу суду в частині надання суду матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не виконав.

Процесуальні дії у справі

14 жовтня 2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22 жовтня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із невиконанням відповідачем ухвали суду про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

03 вересня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №R53800 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Згідно з постановою: «за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

02 жовтня 2026 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №82095054 з виконання постанови №R53800 від 03 вересня 2025 року щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 штрафу, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3-ї групи (довічно) з 16 жовтня 2020 року, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Спірні правовідносини у справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (ст.210), про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (210-1), про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 211) (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.1 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Нормами абз. 3 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість дійти висновку, що відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству, а проходження медичного огляду ВЛК є не правом, а обов`язком громадян України, за порушення якого може наставати відповідальність.

Водночас 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі -Закон № 3621-IX), яким внесені, зокрема, зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене, а пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Однак Законом України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", викладено в новій редакції:

«Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Також постановою КМУ від 6 травня 2025 р. № 519 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац другий пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, викладено у новій редакції.

Зокрема, за приписами п. 69 Порядку № 560 особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Суд установив, що відповідно до довідки до акта МСЕК від 16 жовтня 2020 року ОСОБА_1 встановлено 3-ю групу інвалідності довічно.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Таким чином у позивача, який з 16 жовтня 2020 року є особою з інвалідністю 3-ї групи довічно, не виник обов`язок щодо самостійного проходження повторного медичного огляду, оскільки відповідний обов`язок, визначений Законом України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», не розповсюджується на осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Також при винесенні спірної постанови не враховано, що відповідальність за ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Натомість правила військового обліку в Україні регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 1487 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», якою визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

В той же час відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Відповідач у спірній постанові вказав, що ОСОБА_1 допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в той же час бездіяльність позивача кваліфікована за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є обґрунтованими та відповідачем не спростовані.

Доводи позивача про те, що за його участі не складався протокол про адміністративне правопорушення, а розгляд справи відбувся без його участі відповідачем не спростовані. Відповідач не надав доказів, які б вказували на наявність підстав для не складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених частинами шостою і сьомою статті 258 КУпАП, доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи чи заяви про визнання правопорушення.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували твердження позивача про отримання копії спірної постанови лише 09 жовтня 2026 року та висновок суду про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а також наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, оскаржувана постанова є протиправною, винесена з порушенням статті 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а з урахуванням вимог частини 3 статті 286 КАС України, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

Скасувати постанову, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R53800 від 03 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його складення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник