Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №677/1716/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №677/1716/26

Суддя: Васільєв С. В.

Красилівський районний суд Хмельницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

04.11.2026 м.Красилів Справа № 677/1716/26

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №108520 від 21.04.2024 у розмірі 15790,84 грн., яка складається з 4000,00 грн. заборгованості за тілом, 3757,60 грн. заборгованості за відсотками, 8033,24 - пеня.

Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що 21.04.2024 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі - ТОВ «ФК Авіра Груп») укладено кредитний договір № 108520 (далі - Договір, Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «ФК Авіра Груп» надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Зазначає, що ТОВ «ФК Авіра Груп» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

23.12.2024 між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «ФК «Авіра Груп» укладено Договір факторингу № 23122024, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги за Кредитним договором № 108520 від 21.04.2024.

Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання. Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи фінанс» становить 15790,84 грн, з яких: 4000,00 грн. заборгованості за тілом, 3757,60 грн. заборгованості за відсотками, 8033,24 - пеня.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.09.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач належно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання (шляхом надіслання в електронний кабінет відповідача ухвали, яка була доставлена 18.09.2026 16:50:17), однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав.

Ухвалою суду від 04.11.2026 прийнято рішення про заочний розгляд справи.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини.

21.04.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 108520, який остання підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1 Договору).

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 19.07.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору).

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п. 1.3 Договору).

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором (п. 1.4 Договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.5 Договору, розділ 9 Договору «реквізити сторін»).

Датою укладення Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.6 Договору).і

Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua (п.1.7 Договору).

Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту за договором №108520 від 21.04.2024 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «ФК «Авіра Груп» про успішне перерахування 21.04.2024 року на платіжну карту, вказану у договорі коштів у сумі 4000 гривень.

Належність платіжної картки та зарахування на неї коштів також підтверджується витребуваними у АТ «Таскомбанк» доказами.

Згідно з наданого ТОВ «ФК «Авіра Груп» розрахунку заборгованості за кредитним договором №108520 від 21.04.2024 року, заборгованість відповідача складається із заборгованості за тілом кредиту 4000 гривень, заборгованості за відсотками 3757,60 грн., 8033,24 - пеня.

Згідно з довідкою про ідентифікацію встановлено, що ОСОБА_2 використовувала одноразовий ідентифікатор при підписанні 21.04.2024 року Акцепту оферти для укладення Договору №108520.

23.12.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Авіра Груп» укладено Договір Факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором №108520 від 21.04.2024, про що також було складено Акт приймання передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №23122024 від 23.12.2024 року.

Згідно з Витягом із Додатку №1 до Договору Факторингу №23122024 від 23.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №108520 від 21.04.2024 року становить 15790,84 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 4000 гривень, заборгованості за відсотками 3757,60 грн., 8033,00 - пеня.

Згідно розрахунку, відповідачем 04.05.2024 було сплачено 1683,20 грн., які спрямовані в погашення 1000 грн. комісії та 683,20 грн. процентів, нарахованих по 04.05.2024 (за 14 днів).

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

ІV. Оцінка суду

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Авіра Груп».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало відповідачу кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу на його карту, яку він вказав у договорі. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «ФК «Авіра Груп» суд вважає доведеним.

Дослідженні судом докази про переказ коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

Вказані обставини відповідач не заперечив, доказів на спростування зазначеного не надав.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені за невиконання/ неналежне виконання зобов`язання в сумі 8033,24 грн.

Неустойкою, штрафом, пенею, за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума штрафу, пені нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Щодо нарахування комісії за кредитним договором.

Згідно п. 1.4 Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесене щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Згідно ч. 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» наведено перелік типових умов, які вважаються несправедливими в розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність ( ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Відповідачу договором фактично було встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім цього, у Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 об`єднана палата дійшла до висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, комісія за своєю правовою природою хоч і відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом, однак за своєю суттю вона не може підміняти проценти, які є фактично платою за користування кредитом, яка сплачується позичальником на користь кредитора та які за загальним правилом носять періодичний (сталий характер).

Відтак, враховуючи вищевикладені мотиви, суд вважає, що нарахування комісії є безпідставним та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, нарахування та погашення відповідачем комісії у розмірі 1000 грн. є протиправним.

Водночас, згідно розрахунку заборгованості відповідачем 04.05.2024 було сплачено 1000 грн., які спрямовано в погашення комісії. З огляду на протиправність нарахування, такі кошти слід також зарахувати в оплату відповідних нарахувань.

Згідно умов договору, при надходженні коштів спершу оплачуються проценти, після – тіло кредиту.

Відповідно, сплачені кошти (враховуючи погашення процентів на цю дату) мали погасити 1000 грн. тіла кредиту.

Залишок тіла кредиту – 3000 грн. та, відповідно, проценти за решту періоду (3000 грн. *1,22% * 76 днів = 2 781,6 грн.) підлягають стягненню.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – у розмірі 5 781,6 грн.( 3000 + 2 781,6).

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 974,70 грн. (5 781,6 х 100 : 15790,84 = 36,61%, 2662,40 х 36,61%:100 = 974,70).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Правничу допомогу позивачеві надавав ФОП ОСОБА_3 на підставі Договору про надання юридичних послуг № 42649746 від 01.06.2026 та Додаткової угоди 114075 від 29.06.2026.

Згідно копії Акта надання послуг від 29.06.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги, виконавцем ФОП ОСОБА_3 надані послуги з правничої допомоги на загальну суму 6 000,00 грн., з яких: письмова консультація клієнта щодо спірних відносин, що у вартісному вираженні становить 2000,00 грн. (0,5 год. витраченого часу); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», що у вартісному вираженні становить 1500,00 грн, (1 год. витраченого часу); послуги зі складання та подання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що у вартісному вираженні становить 3000 грн. (2 год. витраченого часу).

Хоча ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак відповідний договір нею укладений з позивачем, саме як ФОП.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- адвокат це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність це - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

- договір про надання правничої допомоги це - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з п.п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Чинне законодавством не забороняє адвокату бути зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, але правничу допомогу саме як адвокат він може надавати лише як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У даному випадку всі документи з приводу надання правничої допомоги складені між позивачем та ОСОБА_3 саме як ФОП, а не адвокатом, а тому стверджувати, що ці послуги надані саме в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за договором про надання правової допомоги адвокатом, суд не може.

Позиція про те, що договір з клієнтом про надання правової допомоги має бути укладеним саме як з адвокатом, а не ФОП, відображена також в роз`ясненнях «Щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності», які затверджені рішенням Ради адвокатів України 15.10.2020 № 98.

Таким чином, адвокат як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може здійснювати таку діяльність, як фізична особа-підприємець. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою підприємцем.

За вимогами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки суду були надані докази надання правової допомоги ОСОБА_3 , як фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.

Послуги ФОП не відносяться до складу судових витрат у розумінні процесуального закону та не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №108520 від 21.04.2024 у розмірі 5 781 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Відмовити позивачеві у присудженні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя С. В. Васільєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua