Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №560/11880/25
Суддя: Фелонюк Д.Л.
Справа № 560/11880/25
РІШЕННЯ
іменем України
04 листопада 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000107/2 від 05.05.2025 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000255 від 05.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскаржене рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені нормами Митного кодексу України (далі - МК України) та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 11.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 04.11.2026 суд у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про розгляд справи № 560/11880/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовив.
Ухвалою від 04.11.2026 суд у задоволенні заяви приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" про повернення відзиву без розгляду відмовив.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Між приватним підприємством "СВІТ-ХІМ" (покупець) та NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD (продавець) 23.08.2023 укладено контракт №1-23 (Контракт), відповідно до умов якого:
- продавець продає, а Покупець купує Товар на умовах (Інкотермс-2010) відповідно до кількості, асортиментом і цінами, вказаними в Інвойсах, який є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1.1.);
- загальна сума Контракту зазначається в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту; валюта контракту USD (п. 2.1);
- умови оплати: 100% передоплата (п. 2.4);
- товари поставляються на умовах вказаних в Інвойсах до цього Контракту (п. 3.2.);
- представник покупця отримує товари за адресою яка вказана в Інвойсах (п. 4.1.);
- цей Контракт набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, і діє до повного його виконання сторонами (п. 10.1).
Надалі, 03.12.2024 укладено додаткову угоду №1 до Контракту, якою внесено зміни до п. 2.4. Контракту та викладено його в такій редакції: «2.4. Умови оплати уточнюються у кожному інвойсі».
На виконання Контракту здійснено поставку товару згідно з інвойсом № 2509 від 20.02.2025. Загальна сума інвойсу складає 10 777.36 доларів США.
Відповідно до інвойсу № 2509 від 20.02.2025 оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, поставка здійснювалась на умовах «Інкотермс» 2010-EXW QINGDAO (Китай).
Доставку товару здійснено за рахунок покупця, згідно з договором про транспортно-експедиторське обслуговування № 1507 від 15.07.2024, укладеним з ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ».
З метою митного оформлення поставленого товару 05.05.2025 позивач склав та подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040010587U0.
Митна вартість товару визначена за ціною інвойсу (основним методом) в розмірі 704233,99 грн. До складових митної вартості включено ціну товару 449513,98 грн (10777,36 доларів США (графа 22 МД №25UA400040010587U0 * 41,7091 грн./1 долар США)). Також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 254720 грн.
До митної декларації №25UA400040010587U0 додано (графа 44 Декларації):
- Контракт №N1-23 від 23.08.2023;
- Додаткову угоду №1 від 03.12.2024;
- Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №2509 від 20.02.2025;
- Декларацію про походження товару №2509 від 20.02.2025;
- Заявку №18 від 01.05.2025;
- Довідку про транспортні витрати №460747 від 30.04.2025;
- Рахунок-фактуру №LS-4641402 від 30.04.2025;
- Коносамент №HYSF2025020344 від 25.02.2025;
- Автотранспортну накладну (CMR) №460747 від 30.04.2025;
- Довіреність б/н від 01.03.2024.
Відповідач 05.05.2025 склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2025/000255 від 05.05.2025 та прийняв рішення № UA400000/2025/000107/2 від 05.05.2025 про коригування митної вартості товарів у сторону збільшення за резервним методом.
У рішенні зазначено, що «При здійсненні аналізу поданих відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документів, митним органом було встановлено, що вони містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема:
заявлений рівень митної вартості окремих товарів (1, 3) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;
зазначені в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі умови поставки (EXW Qingdao) відрізняються від заявлених до митного оформлення (EXW Ningbo). Крім того, виробник товару № 1, зазначений в графі 31 МД не відповідає виробнику, зазначеному в рахунку-фактурі;
в поданих документах, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення. Також не надано платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча заявкою на перевезення передбачено 100% передоплату на момент прибуття на склад вивантаження;
особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена рахунком на оплату, але не включена до складових митної вартості товарів;
до митного оформлення не подано договір на перевезення, передбачений заявкою на перевезення та рахунком-фактурою на перевезення;
вартість транспортування автомобільним транспортом з Гданська до Хмельницького, передбачена заявкою на перевезення є значно вищою, ніж зазначена в рахунку-фактурі на перевезення;
наявні розбіжності в частині умов оплати за товар, а саме, відповідно до додаткової угоди до контракту, умови оплати визначаються в інвойсі. Поданим інвойсом передбачена оплата протягом 180 днів від дати інвойсу, однак це не відповідає п. 3.1 контракту, де передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена не пізніше 180 днів з моменту перерахування суми зазначеної в інвойсі, тобто з даних пунктів випливає, що поставка товару має здійснюватися після його оплати, натомість банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату за товар до митного оформлення не подано;
витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування, оскільки відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 74,78 грн/км, після кордону України – 113,99 грн/км).
Також, подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості перевезення та експедиційних послуг, транспортування на території Китаю, комісійної та брокерської винагороди.».
Позивач, вважаючи спірні рішення та картку відмови протиправними і такими, що порушують його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.
Суд не погоджується з висновками митного органу, що надані позивачем документи мають розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів, зважаючи на таке.
Відповідач як обставину прийняття оскарженого рішення визначив те, що заявлений рівень митної вартості окремих товарів (1, 3) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби.
Зокрема, відповідач зазначає, що порівнюючи рівень заявленої митної вартості товарів «1.Посуд столовий. Посудини для пиття, не на ніжці, крім вироблених із склокераміки, не із свинцевого кришталю, не із зміцненого скла, механічного виготовлення, не ограновані або інакше оздоблені:-Чашка скляна 1 -2700шт.-Чашка скляна 2 -1728шт.-Стопка скляна 006 -2808шт.Торгівельна марка: RED CHERRY Виробник: ANHUI XINMIN GLASS CO.,LTD.; CHONGHING HECHUAN FUYUAN GLASSWARE FACTORY; 3. Вироби із скла для декоративних та побутових цілей, не із свинцевого кришталю:-Ваза скляна 30см -1640шт.-Ваза скляна 15см -1800шт.-Ваза скляна 20см -1500шт.-Ваза скляна 25см -1800шт.Ваза скляна -936шт.Торгівельна марка: BoAMAW Виробник:NingBo AMA Weaving CO.,LTD;», з інформацією, наявною в ЄАІС, митним органом встановлено, що рівень митної вартості вказаних товарів був нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з Китаю за такими ж кодами згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалось іншими митницями, а саме:
- заявлений рівень митної вартості товару №1 - 1,095 дол.США/кг; при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницям складає 2,2201 дол.США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №3 - 0,89 дол.США/кг; при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницям складає 2,0001 дол.США/кг.
У спірному рішенні зазначено, що «Джерелом числового значення митної вартості товарів є:
Товару № 1 – МД від 09.04.2025 № 25UA100340311842U0 (2.22 дол.США/кг) (Посуд для пиття столовий, кухонний, механічного виготовлення: cкляна чашка, походженням з Китаю. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів та не залежить від кількості та комерційних рівнів. Коригування на умови поставки не здійснювались, оскільки митницею використано інформацію щодо митної вартості подібних товарів, які задекларовані з урахуванням вартості доставки товарів до місця ввезення їх на митну територію України);
Товару № 3 – МД від 15.04.2025 № 25UA100110524136U4 (2,00 дол.США/кг), (вироби побутово-господарські - ваза, походженням з Китаю. Даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів та не залежить від кількості, умов поставки та комерційних рівнів), згідно з якими здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості, зазначеної у графі 30 даного рішення. Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та у зв`язку з тим, що даний рівень митної вартості є мінімальним серед подібних товарів, дата і час яких є максимально наближеною до дати на часу ввезення оцінюваних товарів.».
При прийнятті оскарженого рішення відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто, при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною в митного органу ціновою інформацією.
Разом з тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Щодо посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №520/3421/19 та від 04.08.2021 у справі №520/4787/19, як на підтвердження правомірності використання наявної у ЄАІС Держмитслужби інформації про вищий рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницями, то суд зазначає таке.
Згідно з практикою Верховного Суду, наведеною у справах № 520/3421/19 та № 520/4787/19, зазначена інформація могла бути лише підставою для поглибленого аналізу вже поданих декларантом документів та для витребування додаткових документів. Проте, сама по собі ця обставина, за відсутності самостійно обґрунтованих розбіжностей у наданих документах, не може бути визнана достатньою підставою для коригування митної вартості. Аналогічний висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 826/16046/16: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту оскарженого рішення слідує не дотримання відповідачем наведених вимог Правил № 598, а саме, посилаючись на коригування митної вартості з урахуванням МД від 09.04.2025 № 25UA100340311842U0 (2.22 дол.США/кг) та МД від 15.04.2025 № 25UA100110524136U4, відповідач сам зазначає, що «Коригування на умови поставки не здійснювались», «Коригувань на обсяг партії подібних товарів не здійснювалось». Тобто відповідач здійснив коригування митної вартості спірного товару без урахування відмінностей у складових вартості товару.
Таким чином, митний орган не виконав обов`язку з належного порівняльного аналізу, що є самостійною підставою для визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.09.2022 у справі № 1.380.2019.004890, від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.
Стосовно посилань відповідача на те, що зазначені в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі умови поставки (EXW Qingdao) відрізняються від заявлених до митного оформлення (EXW Ningbo), а також, виробник товару № 1, зазначений в графі 31 МД не відповідає виробнику, зазначеному в рахунку-фактур, то суд зазначає таке.
Зі змісту наведеного пункту 3.2 Контракту слідує, що умови поставки вказуються в інвойсах.
У поданому рахунку-фактурі (інвойсі) № 2509 від 20.02.2025 зазначено умови поставки - «EXW QINGDAO», що повністю відповідає умовам, заявленим у митній декларації №25UA400040010587U0.
Твердження про те, що в митній декларації від 05.05.2025 № 25UA400040010587U0 зазначено в 20 графі: умови поставки EXW CN Ningbo заперечується змістом цієї графи, а саме зазначення «Qingdao».
Доказів подання декларантом документів із зазначенням умов поставки - EXW Ningbo до митного оформлення відповідач не надав. Тобто подані документи узгоджуються між собою за змістом та не містять розбіжностей щодо умов поставки товару.
Щодо виробника товару, то слід зазначити таке.
Позивач здійснював закупівлю товару безпосередньо у постачальника.
Жодних розбіжностей в кількості одиниць, вазі, ціні відповідачем не виявлено. Також, останній не ставить під сумнів факт придбання вказаного товару в продавця у вказаній кількості і за вказаною ціною згідно з інвойсом № 2509 від 20.02.2025.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому, митний орган не обґрунтовує, яким чином на визначення митної вартості товарів впливає факт, що відправник товару може не бути його власником, враховуючи те, що жодних посередників під час постачання товару за контрактом, вартість послуг яких мала б бути додана до митної вартості, ні позивачем, ні постачальником не залучено, а доказів протилежного відповідач не надав.
Стосовно висновків відповідача, що в поданих документах, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення, а також не надано платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча заявкою на перевезення передбачено 100% передоплату на момент прибуття на склад вивантаження, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
З метою доставки товару відповідно до інвойсу № 2509 від 20.02.2025 з Qingdao (Китай) до м. Хмельницький, позивач уклав договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 1507 від 15.07.2024 з товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ».
На підтвердження понесених витрат на транспортування товару до митного кордону України, позивач надав до митного оформлення довідку про транспортні витрати №460747 від30.04.2025 та рахунок-фактуру № LS-4641402 від 30.04.2025.
У зазначеній довідці відображено повну вартість перевезення, яка охоплює увесь логістичний маршрут до митного кордону України, включаючи витрати на внутрішнє транспортування товару територією Китаю.
Аналогічні числові значення щодо вартості транспортування товару містяться у поданій до митного оформлення рахунку-фактурі № LS-4641402 від 30.04.2025.
Верховний Суд у постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16533/14, від 07.07.2023 у справі № 803/718/17 наголосив, що, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, документи, подані позивачем, містять повну та достатню інформацію щодо витрат з місця відвантаження до порту відправлення.
Щодо оплати вартості транспортування, то слід зазначити таке.
Пунктом 4.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 1507 від 15.07.2024 визначено порядок розрахунку: «Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на підставі та відповідно до рахунку Експедитора шляхом 100 % передоплати до моменту надання послуг, та не пізніше банківського дня, у якому рахунок виставлявся до сплати.».
Відповідно до протоколу розбіжностей від 15.07.2024 до вказаного договору, сторонами погоджено умови п.4.1 договору в такій редакції: «Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на підставі та відповідно до рахунку Експедитора шляхом: оплати за фрахт - передоплата за 10 днів до прибуття судна до порту; в усіх інших випадках - оплата по факту розвантаження».
Таким чином, умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 1507 від 15.07.2024 визначено, що оплата вартості транспортних послуг здійснюється після прибуття товару на склад вивантаження, у зв`язку з чим до митного оформлення не подавались документи на оплату вартості перевезення.
Позивач додатково, на підтвердження вартості послуг транспортування, надав акт надання послуг № ЛШ00-005196 від 09.05.2025 та платіжну інструкцію № Св359-25 від 09.05.2025, які до митного оформлення не подавались, оскільки на його момент не були складені.
Твердження митного органу, що особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка хоча і передбачена рахунком на оплату, але не включена до складових митної вартості товарів, суд оцінює критично з урахуванням такого.
Позивач до митного оформлення надав: автотранспортну накладну (CMR) №460747 від 30.04.2025; заявку № 18 від 01.05.2025; рахунок-фактуру № LS-4641402 від 30.04.2025.
Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.
В автотранспортній накладній (CMR) № 460747 від 30.04.2025 у графі № 23 зазначено ФОП « ОСОБА_1 ».
Відповідно до п.п. 2.1.1 договору №1507 від 15.07.2025 експедитор зобов`язаний за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу, оплаті провізної плати (залізничного тарифу) за завантаженні та порожні рейси рухомого складу (РС) та інші послуги/роботи надані залізницею, перевізником. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за цим договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна або залізнична накладна.
Частиною 1 статті 932 Цивільного кодексу України визначено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Тобто для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором № 1507 від 15.07.2024 ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.
Залучення до перевезення третіх осіб, з якими позивачем не укладено прямого договору перевезення, не суперечить законодавству України. Здійснення перевезення товару особою, відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару.
Посилання відповідача на те, що до митного оформлення не подано договір на перевезення, передбачений заявкою на перевезення та рахунком-фактурою на перевезення, суд вважає безпідставним з огляду на таке.
Для підтвердження вартості поставленого товару та його доставки до митного кордону України позивачем до митного оформлення надано: інвойс № 2509 від 20.02.2025; довідку про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025; рахунок-фактуру № LS-4641402 від 30.04.2025.
Довідкою про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025 підтверджено, що вартість транспортних послуг з перевезення за маршрутом: Qingdao (Китай) - п/п Рава-Руська становить 254720,00 грн. Аналогічні числові значення вартості доставки товару до митного кордону України відображенні у рахунку-фактурі № LS-4641402 від 30.04.2025. Зазначені документи складені одним і тим самим експедитором, інформація, наведена в документах, є узгодженою та підтверджує фактичні витрати на транспортування товару понесені позивачем.
З огляду на висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16533/14, від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, відсутність у поданих документах договору про транспортне експедирування зазначеного в заявці на перевезення, не впливає на достовірність задекларованої митної вартості та не дає підстав для її коригування.
Крім того позивач додатково на підтвердження вартості послуг транспортування надав акт надання послуг № ЛШ00-005196 від 09.05.2025 та платіжну інструкцію № Св359-25 від 09.05.2025.
Щодо висновку митного органу, що вартість транспортування автомобільним транспортом з Гданська до Хмельницького, передбачена заявкою на перевезення є значно вищою, ніж зазначена в рахунку-фактурі на перевезення, то суд зазначає таке.
Заявка, як документ на міжнародне експедирування вантажів, передбачена договором про транспортно-експедиторське обслуговування, є документом, який фіксує намір клієнта отримати комплекс експедиторських послуг, включаючи з транспортуванням вантажу від місця відправлення до кінцевого пункту доставки, визначеного заявником.
Натомість, рахунок-фактура, виставлений перевізником, відображає остаточну вартість наданих транспортних послуг.
Згідно з пунктом 4.3 договору № 1507 від 15.07.2024 виконані послуги оформлюються Актом виконаних робіт (наданих послуг) та рахунком Експедитора. Остаточна вартість послуг вказується в рахунку-фактурі та/або в Акті виконаних робіт (наданих послуг) Експедитора на кожне TEO. Оплата здійснюється Клієнтом на підставі рахунку Експедитора у повному обсязі.
До митного оформлення з метою підтвердження вартості доставки товару до митного кордону позивач надав рахунок-фактуру № LS-4641402 від 30.04.2025.
Додатково на підтвердження числових значень вартості доставки товару до митного кордону надано до суду платіжну інструкцію № Св359-25 від 09.05.2025 та акт наданих послуг № ЛШ00-005196 від 09.05.2025.
Таким чином, з метою підтвердження вартості доставки товару до митної території України позивач надав до митного оформлення документи, які підтверджували вартість доставки товару, вказані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки.
Щодо твердження відповідача, що наявні розбіжності в частині умов оплати за товар, то суд зазначає таке.
Як встановив суд, позивач уклав 03.12.2024 додаткову угода № 1 до Контракту, відповідно до якої умови оплати уточнюються у кожному інвойсі. При цьому, в інвойсі № 2509 від 20.02.2025 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з дати виставлення рахунку.
На момент митного оформлення, товар згідно з інвойсом № 2509 від 20.02.2025 не був оплачений позивачем, оскільки строк оплати поставленого товару не сплинув.
Водночас, сторони договору самостійно визначають умови оплати в межах договірних зобов`язань, наявність таких положень не може свідчити про розбіжності, які впливають на виконання контракту.
Крім того, умови оплати товару є вільним вибором сторін договору, як і умова встановлення передплат, після сплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Таким чином, встановлення строку оплати товару в межах 180 днів відповідно до інвойсу № 2509 від 20.02.2025, відповідає узгодженим сторонами умовам контракту.
Наявність відстрочки платежу не впливає на визначену сторонами ціну товару, не змінює її розміру та не є підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.
Доводи відповідача, що витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, суд оцінює критично з урахуванням такого.
До митного оформлення позивач надав довідку про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025 та рахунок-фактуру № LS-4641402 від 30.04.2025, відповідно до яких, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону становило 50100,00 грн, а автоперевезення по території України - 33400,00 грн.
Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Отже, подані позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025 та рахунок-фактура № LS-4641402 від 30.04.20255 є належними доказами їх понесення.
Щодо вартості перевезення вантажу на території України та за її межами, то перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик. Позивач жодним чином не може впливати на запропоновані перевізником умови.
У той же час, відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.
Суд зазначає таке щодо висновку відповідача про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості перевезення та експедиційних послуг, транспортування на території Китаю, комісійної та брокерської винагороди.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Тому інвойс, довідка про транспортно-експедиційні витрати, платіжні доручення та свіфт-платежі є допустимими доказами на підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.
Стосовно сплати експедиційної винагороди експедитора, то суд зазначає таке.
Відповідно до рахунку-фактури № LS-4641402 від 30.04.2025 транспортні витрати до місця ввезення на територію України складаються з:
- транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону України - 20240,00 грн;
- міжнародного автоперевезення за межами державного кордону України - 50100,00 грн;
- морського перевезення вантажу за межами державного кордону України - 184380,00 грн.
Загальна вартість (вартість доставки всього вантажу згідно з інвойсом № 2509) транспортних витрат за межами території України склала 254720 грн, у тому числі експедиційна винагорода за межами державного кордону України у розмірі 20240,00 грн.
Довідка про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025 містить аналогічну інформацію про вартість транспортних витрат за межами державного кордону.
Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.
У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).
Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.
У разі, якщо експедитором не розподілені витрати на транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів.
Разом з тим, експедитор розподілив витрати на транспортно-експедиційні послуги до кордону та після кордону. Витрати які були понесені до кордону включені у митну вартість товару. У рахунку-фактурі № LS-4641402 від 30.04.2025 під № 1 зазначене транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України та під № 4 - експедиційні послуги по території України. Вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України у розмірі 20240,00 грн включена до складових митної вартості товарів, що підтверджується довідкою про транспортні витрати № 460747 від 30.04.2025.
При цьому, жодних розбіжностей чи наявних ознак підробки у документах, які підтверджують вартість транспортування, відповідач не виявив. Сумніви митного органу ґрунтуються виключно на припущеннях.
Щодо витрат комісійної та брокерської винагороди, то суд зазначає таке.
Позивач отримує товар згідно з контрактом, який наданий для митного оформлення, та який не є посередницьким договором. Тому Контракт не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. При митному оформленні позивач для контракту використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія «NINGBO AMA INDUSTRY TRADECO., LTD», яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається, що зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.
Отже, вказане кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів комісії чи брокерського договору.
Суд зважає, що відповідач не повідомив позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами.
В оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.
Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.
Враховуючи викладене, спірні рішення та картка відмови є протиправними і їх слід скасувати.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу становить 12000,00 грн, а їх остаточний розмір та документальне підтвердження буде надано протягом 5 днів з дати прийняття рішення.
Щодо цього суд зазначає та враховує таке.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці № UA400000/2025/000107/2 від 05.05.2025 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2025/000255 від 05.05.2025.
Стягнути на користь приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Встановити приватному підприємству "СВІТ-ХІМ" строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" (вул. Костя Степанкова, 3/1, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 33709982)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua