Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №520/10312/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №520/10312/26

Суддя: Бадюков Ю.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2026 року № 520/10312/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області в особі Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області (СВП №1 смт. Борова), третя особа-Міністерство внутрішніх справ України в особі Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обстав) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Харківській області в особі Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області (СВП №1 смт. Борова) (далі по тексту – відповідач, ГУ НП у Харківській області) третя особа-Міністерство внутрішніх справ України в особі Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обстав) (далі по тексту - третя особа, МВС), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Харківській області в особі Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області (СВП №1 смт. Борова), що полягає у невиконанні обов`язку з інформування Уповноваженого протягом трьох днів з моменту отримання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин;

- зобов`язати ГУНП у Харківській області в особі Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області (СВП №1 смт. Борова) інформувати Уповноваженого про зникнення особи за особливих обставин, а саме про зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходив службу на посаді стрільця 64-го батальйону, 103-ї бригади (ОБрТро), та востаннє виходив на зв`язок 04.12.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність що полягає у невиконанні обов`язку з інформування Уповноваженого протягом трьох днів з моменту отримання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Ухвалою суду від 01.05.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у провадженні відділення №1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141380001984 від 23.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що надійшло з ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

Встановлено, що 22.12.2023 до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт від ст. о/у СКП ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Наталії ГАИДИС про те, що 19.12.2023 року із письмовою заявою звернулася гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та просить прийняти міри до встановлення місця знаходження свого сина, військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , востаннє начебто перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ Північного регіону м. Харків.

Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141380001984 від 23.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, слідчими ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

В ході досудового розслідування у якості потерпілої допитано мати ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка пояснила, що зі своїм сином військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 останній раз спілкувалася 21.11.2023 якій він повідомив, що знаходиться в лікарні в м. Харків.

В ході досудового розслідування у якості потерпілої допитано рідну сестру ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка пояснила, що зі своїм братом військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 останній раз спілкувалася 04.12.2023 якій він повідомив, що знаходиться в лікарні в м. Харків, але пізніше надіслав смс, в якому вказав, що знаходиться десь в лісі.

В ході досудового розслідування від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відібрано біологічні зразки, призначено молекулярно-генетичні експертизи, експертизи виконані, встановлені їх зразки букального епітелію.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 командуванням в/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування та згідно акту службового розслідування від 08.01.2024 встановлено факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 без зброї. Опитані в ході службового розслідування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили, що 03.12.2024 бачили ОСОБА_2 у розташуванні в/ч в АДРЕСА_2 , на бойові чергування він не заступав, після чого, 04.12.2024 він не з`явився до медичного пункту для відправки на лікування в м. Харків, причини неявки не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав. На підставі вищевказаного ОСОБА_2 оголошений в розшук як дезертир (СЗЧ) з 04.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно даних ІПНП НПУ оголошений в розшук як зниклий безвісти карним розшуком ВП №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, перебуває у активному розшуку, карним розшуком ВП №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області за даним фактом заведено ОРС №4320269 від 28.12.2023.

Крім того, вказане кримінальне провадження № 12023141380001984 від 23.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ВП №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області надійшло за підслідністю до СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 24.04.2024.

Також встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_2 мається кримінальне провадження №62024170020001997 від 31.03.2024 за ч.4 ст.408 КК України.

Представник третьої особи надав до матеріалів справи пояснення, та вказує, що в розпорядженні МВС України в особі Управління (Секретаріату Уповноваженого) відсутня інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, за наявною інформацією, слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України. ОСОБА_2 оголошено в розшук як безвісти зниклого, відомості щодо його розшуку внесено до обліків інформаційно –комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

На сьогодні досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_2 . На цей час його місцезнаходження не встановлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.07.2024 року, що видане повторно.

04.12.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник з місця перебування, на зв`язок з родичами більше не виходив.

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку №25404 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.12.2023 року, 19.12.2023 о 11:13 надійшла заява до РУ про те, що 04.12.2023 о 11:00 за адресою: район м. Харків, городок Медзаклад, 19.12.2023 р. р. до ВП №1 з письмовою заявою звернулася гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 прож. АДРЕСА_1 , моб.т. НОМЕР_3 , який просить прийняти міри до пошуку сина гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_4 військовослужбовця в/ч НОМЕР_5 , солдат, який проходив службу на посаді стрільця 64-го батальйону, НОМЕР_6 бригади (ОБрТро), в останнє виходив на зв`язок 04.12.2023 р. телефонував до доньки заявниці та повідомив, що знаходився в лікарні м. Харків, після чого зателефонував командир п. ОСОБА_9 т. НОМЕР_7 , і повідомив що син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропав, і що він повинен з`явитися в лікарю.

За фактом звернення ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження №12023141380001984 від 23.12.2023 року та видано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із відповіді військової частини НОМЕР_1 № 57 від 14.01.2024 року, за результатами розгляду адвокатського запиту № 8 від 08.01.2024 року щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , повідомлено, що 04.12.2023 року до командування військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_4 (вх. № 4242 від 04.12.2023 року) про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 (без зброї) солдатом ОСОБА_2 . Даний факт виявлено під час перевірки особового складу підрозділу, в якому проходив службу солдат ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 928 від 04.12.2023 року призначено службове розслідування щодо факту самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 11 від 04.01.2024 року службове розслідування щодо факту самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 завершено.

08.01.2024 року за вих. 45 матеріали службового розслідування щодо факту самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 скеровано до ТУ ДБР розташованого у м. Полтава.

Також військовою частиною у відповіді зазначені обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування: 03.12.2023 року солдат ОСОБА_2 ввечері прибув до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 для уточнення інформації щодо виїзду на лікування до ВМКЦ Північного регіону м. Харків. 03.12.2023 в будинку, де проживав солдат ОСОБА_2 всі військовослужбовці були в добовому наряді. Під час перевірки особового складу солдат ОСОБА_2 був відсутній в будинку, якому проживав. Солдат ОСОБА_2 до бойового чергування не залучався.

По факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 здійснена доповідь оперативному черговому військової частини НОМЕР_8 04.12.2023 року.

Із відповіді військової частини НОМЕР_9 № 103/102 від 18.01.2024 року вбачається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, у тому числі і в цивільних закладах охорони здоров`я зони адміністративно-територіальної відповідальності в період з 04.12.2023 по теперішній час не значиться.

17.07.2024 року адвокатом Адвокатського об`єднання «ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН» Шашликовим Б. Г. на підставі договору про надання правової допомоги було подано адвокатський запит за вих. № 211 від 17 липня 2024 року до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) щодо: надати інформації про те, чи внесені відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин? Якщо відомості про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, то вкажіть причини? Якщо відомості про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, прошу надати витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

22.07.2024 року від Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) надійшла відповідь № 1508 2024 на адвокатський запит, у якій зазначено, що в розпорядженні Управління (Секретаріату Уповноваженого) відсутня інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявна на даний час інформація, надається у вигляді витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Із наданого Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240722-1668 від 22.07.2024 року вбачається, що інформація в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.

Відповідно до відповіді № 33/7-Ш-5319в від 27.07.2024 року Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України вбачається, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_2 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями, відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , можливе перебування його у полоні держави-агресора на цей час Об`єднаним центром не отримувалась.

Із відповіді ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві від 23.09.2024 року вбачається, що у провадженні слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Осадчої О. С., знаходиться кримінальне провадження № 62024170020001997 від 31.03.2024 за фактом вчинення дезертирства солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 408 КК України.

Адвокатом АО «ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН» Шашликовим Д. Г. в інтересах ОСОБА_1 на адресу Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) було подано заяву за вих. № 963 від 15 серпня 2024 року про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, в якій просив подати заяву про розшук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , зниклого безвісти за особливих обставин на підставі звернення з повідомленням про зникнення особи.

05.12.2024 року Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) надав відповідь на заяву № 963 від 15.08.2024 року за № 26808 2024 від 23.09.2024, яка надійшла на електронну пошту адвоката Шашликова Д. Г. 05.12.2024 року, в якому було повідомлено, що в розпорядженні Управління (Секретаріату Уповноваженого) відсутня інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, за наявною інформацією, слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України. ОСОБА_2 оголошено в розшук як безвісти зниклого, відомості щодо його розшуку внесено до обліків інформаційно – комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

На сьогодні досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_2 . На цей час його місцезнаходження не встановлено.

Враховуючи викладене, на цей час відсутні правові підстави для надання військовослужбовцю ОСОБА_2 статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 380/25003/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обстав) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року вирішено у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 вирішено залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 380/25003/24 –залишити без змін.

Відтак, враховуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, адвокатом АО «ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН» в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин за № 276 від 10.03.2026 року, у якій просили Ізюмське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та Відділ поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області:

1. Розглянути заяву та невідкладно інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , за особливих обставин.

2. Вжити заходів щодо внесення відомостей про ОСОБА_2 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно до відповіді ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області за № 87132 2026 від 18.03.2026 вбачається, що кримінальне провадження №12023141410001984 від 23.12.2023 скеровано для подальшого досудового розслідування до відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області.

У зв`язку з наведеним, адвокатом АО «ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН» в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин за № 313 від 19.03.2026 року, у якій просили саме Відділ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області:

1. Розглянути заяву та невідкладно інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , за особливих обставин.

2. Вжити заходів щодо внесення відомостей про ОСОБА_2 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Однак, Відділ поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області у відповіді від 24.03.2026 року повідомив, що «матеріали кримінального провадження №12023141380001984 від 23.12.2023 за ч.1 ст.115 КК України, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у провадженні відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області не перебували та на даний час не перебувають.

З огляду на викладене, для отримання більш повної інформації рекомендуємо звернутися безпосередньо до СВП №1 (с-ще Борова) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області як до органу, у провадженні якого перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження».

Із наведених вище відповідей Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області та Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області вбачається, що на даний час кримінальне провадження №12023141380001984 від 23.12.2023 року фактично перебуває у провадженні СВП №1 (с-ще Борова) Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Із відповіді старшого слідчого відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майора поліції Олександра Дермана за № 170888 ? 2026 від 08.04.2026 року вбачається, що відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин у випадку, якщо остання зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Так, під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №12023141380001984 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано матеріали службового розслідування та акт службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 , згідно яких останній 04.12.2023 самовільно залишив військову частину.

На підставі вищевказаного ОСОБА_2 оголошений в розшук як дезертир (СЗЧ) з 04.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 в розшук як особа, зникла безвісти за особливих обставин, не оголошувався, на даний час відсутні правові підстави для надання військовослужбовцю ОСОБА_2 статусу особи,зниклої безвісти за особливих обставин.

Тобто, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, в особі його структурного підрозділу – Ізюмського районного управління поліції, не виконано обов`язок щодо належного інформування Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про факт зникнення ОСОБА_2 .

Вважаючи, що така поведінка відповідача є неправомірною позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Згідно із ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Статтею 2 Закону № 2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Види військової служби серед, яких вказана військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст.2 Закону №2011-ХІІ).

За змістом спірних правовідносин син позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив службу у ЗСУ у званні солдат, стрілець-електрик 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 та виконував обов`язки з військової служби у Ізюмському районі Харківської області. 04.12.2023 позивач зник безвісти, його місцезнаходження по даний час невідоме.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей визначає Закон України від 12.07.2018 № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2505-VIII). Преамбулою Закону №2505-VIII визначено, що для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Відповідно до абзаців 2, 4, 5, 10, 11 частини першої статті 1 Закону №2505-VIII, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання та поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, інформації про видачу нотаріусами свідоцтва про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку;

заявник - особа, яка подала заяву про розшук особи, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування;

особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;

особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону №2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону №2505-VIII, близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частинами 1-3 статті 10 Закону №2505-VIII, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Уповноважений), є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (далі - відповідальний орган виконавчої влади), на яку покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших питань, пов`язаних з цим. Діяльність Уповноваженого забезпечує Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Секретаріат Уповноваженого), який утворюється у складі відповідального органу виконавчої влади. Положення про Уповноваженого затверджує Кабінет Міністрів України за поданням керівника відповідального органу виконавчої влади.

Згідно з пунктами 2, 7, 8 частини першої статті 11 Закону №2505-VIII, основними повноваженнями Уповноваженого є, зокрема, отримання інформації (включаючи персональні дані) в межах повноважень, визначених цим Законом, від органів державної влади, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Єдиним реєстром осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та іншими державними інформаційними ресурсами в електронній формі інформаційно-комунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації; організація обміну інформацією, що може сприяти розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, між Уповноваженим та державними органами, уповноваженими на їх облік та/або розшук; утворення за погодженням з Національною поліцією України, Службою безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, Генеральним штабом Збройних Сил України та координація роботи пошукових груп (гуманітарних місій), діяльність яких спрямована на пошук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх останків, розшук і фіксацію місць поховання таких осіб, проведення вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб та вивезення їх останків, здійснення пошукових дій в районах проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та на тимчасово окупованих територіях України.

Відповідно до частин 1-6 статті 12 Закону №2505-VIII, Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Реєстр), створюється для накопичення та централізації відомостей і даних про таких осіб, інформації про видачу нотаріусами свідоцтва про призначення опікуна над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку. Відомості в Реєстрі накопичуються та зберігаються з метою обліку інформації, необхідної для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України. Держатель має право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, у повному обсязі. Держатель у межах повноважень, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію (включаючи персональні дані) від інших органів державної влади, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та іншими державними інформаційними ресурсами в електронній формі інформаційно-комунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації. Адміністратором Реєстру є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України. Адміністратор Реєстру здійснює заходи щодо створення і супроводження програмного забезпечення Реєстру, збереження та захисту бази даних, відповідає за його функціонування, надає доступ до його розділів у порядку, визначеному положенням про Реєстр. Структура та порядок ведення Реєстру визначаються положенням, яке затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до частин 1-3 статті 18 Закону №2505-VIII, заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України.

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об`єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана Уповноваженим, якщо зазначені в абзаці другому цієї частини особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов`язана інформувати Уповноваженого протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви.

Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, протягом 24 годин після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

Структуру, порядок ведення, порядок наповнення, порядок доступу до інформації, основні завдання, мету та функції Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Реєстр), який є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄІС МВС) визначає Положення про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2022 №535 (далі - Положення №535).

Абзацами 3, 4 пункту 1 розділу І Положення №535 визначено, що користувачі Реєстру - Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, уповноважені посадові особи Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, уповноважених органів з питань пробації, Міністерства оборони України, Національного антикорупційного бюро України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Бюро економічної безпеки України;

суб`єкти наповнення Реєстру - Національна поліція України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров`я України, Офіс Генерального прокурора, Державна міграційна служба України, Департамент з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, уповноважені органи з питань пробації, Державна судова адміністрація України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державна прикордонна служба України, Пенсійний фонд України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України, місцеві органи виконавчої влади.

Пунктом 3 розділу І Положення №535 визначено, що власником Реєстру та володільцем інформації, що обробляється в ньому, є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України, яке здійснює організаційне, нормативно-правове забезпечення функціонування Реєстру та контроль за дотриманням вимог законодавства ведення Реєстру.

Пунктом 6 розділу І Положення №535 передбачено, що структура Реєстру складається із взаємопов`язаних розділів, які містять:

відомості про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

відомості про невпізнані тіла (останки) померлих (загиблих) осіб та пов`язані з ними речі, документи.

Пунктом 7 розділу І Положення №535 передбачено, що Реєстру вносяться такі відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) (українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації), фото;

інформація про дату та місце народження;

інформація про сімейний стан;

інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;

інформація про фактичне місце проживання;

у разі якщо така особа уповноважена на виконання функцій держави, інформація про роботодавця, у якого вона виконувала роботу (проходила службу);

реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи (назва, номер, серія (за наявності) документа, дата видачі, уповноважений суб`єкт, що його видав);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

дата, місце (у тому числі з прив`язкою до населеного пункту, координати зникнення), обставини та час зникнення особи;

прикмети особи;

інформація про наявність кримінального провадження, розпочатого за фактом зникнення такої особи, або в якому потерпілий є особою, зниклою безвісти за особливих обставин;

найменування органу, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти особи, або в іншому кримінальному провадженні, в якому потерпілий є особою, зниклою безвісти за особливих обставин;

найменування територіального органу (підрозділу) Національної поліції України, який здійснює розшук особи, зниклої безвісти (у якого в провадженні перебуває оперативно-розшукова або розшукова справа), найменування іншого органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність;

інформація про наявність рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (зазначається найменування суду, який прийняв відповідне рішення, дата ухвалення рішення суду, номер справи, номер провадження, а також інформація про те, чи набрало вказане судове рішення законної сили);

дата та місце встановлення місцезнаходження особи, зниклої безвісти;

інша інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Абзацами 2, 3 пункту 1 розділу ІІ Положення №535 передбачено, що суб`єкти наповнення Реєстру забезпечують внесення таких відомостей:

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна гвардія України, місцеві органи виконавчої влади - відомостей про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

Національна поліція України - відомостей щодо наявності інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи та безпосереднього розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно до пунктів 2-3 розділу ІІ Положення №535, у разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України інформує Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви шляхом електронної інформаційної взаємодії з Реєстром.

Суб`єкти наповнення Реєстру вносять відомості до Реєстру протягом 24 годин з моменту їх отримання.

З аналізу наведених норм випливає, що підставою для визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин є обов`язкове перебування факту зникнення особи безвісти у причинно-наслідковому зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Таким чином, за змістом спірних правовідносин визнання позивача зниклим безвісти за особливих обставин як військовослужбовця, який перебував у розпорядженні військової частини НОМЕР_10 у разі його зникнення під час виконання бойових завдань, перебування в районі бойових дій або за інших умов, зумовлених безпосередньо воєнними діями. Однак за змістом спірних правовідносин судом встановлено, що син позивачки у період, коли востаннє було відомо його місцеперебування (03.12.2023) до бойового чергування не залучався, безпосередньо у бойових діях участі не брав. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що зникнення безвісти позивача було пов`язане безпосередньо з воєнними діями та участю у них, що могло б зумовити висновок про зникнення його за особливих обставин та наявність підстав для внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Отже, визначальною ознакою для віднесення особи до категорії зниклих безвісти за особливих обставин є не лише відсутність відомостей про її місцеперебування, а й наявність причинно-наслідкового зв`язку між фактом зникнення та обставинами, визначеними статтею 1 зазначеного Закону.

Таким чином, передумовою виникнення зазначеного обов`язку є отримання Національною поліцією інформації саме про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

При цьому сам по собі факт відсутності особи за місцем проходження військової служби, втрати зв`язку з нею або наявність зареєстрованого кримінального провадження не є достатнім для висновку про те, що її зникнення відбулося саме у зв`язку зі збройним конфліктом чи воєнними діями, тобто особливими обставинами.

Як установлено судом, за фактом відсутності ОСОБА_2 були зареєстровані відповідні відомості в межах кримінального провадження щодо обставин самовільного залишення військової частини.

За таких обставин, якщо матеріалами справи не підтверджено отримання відповідачем інформації про зникнення позивачем зазначеної особи саме за особливих обставин або заяви про її розшук як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також не встановлено відповідного зв`язку між зникненням та обставинами, визначеними статтею 1 Закону № 2505-VIII, відсутні підстави вважати доведеним виникнення у відповідача обов`язку, передбаченого статтею 18 Закону №2505-VIII.

Відтак за відсутності встановленого законом обов`язку вчинити відповідні дії відсутні й правові підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області в особі Ізюмського РУП ГУНП у Харківській області (СВП №1 смт. Борова), третя особа-Міністерство внутрішніх справ України в особі Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обстав) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua