Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №520/22368/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2026 року № 520/22368/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (далі – ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці (далі – Митниця, відповідач,), у якій просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000089 від 29.06.2026 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000097 від 07.07.2026 року.

2. Стягнути на користь Приватного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 395,06 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 120 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року, укладеного з компанією «WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD» (Китай), ним було імпортовано на митну територію України партії товару (тканина трикотажна / трикотажне полотно) та подано до Вінницької митниці електронні митні декларації (далі — ЕМД) № 26UA401060008136U1 від 29.06.2026 року та № 26UA401060008484U8 від 07.07.2026 року із заявленням митної вартості за основним (першим) методом — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Позивач наголошує, що одночасно з митними деклараціями подав митному органу повний перелік основних документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі — МК України), а також за власною ініціативою — додаткові документи згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 МК України (прайс-листи виробника/продавця, комерційну пропозицію, калькуляції ціни, видаткові накладні, відвантажувальні специфікації, якісні описи, декларації Т1, висновки експертної організації ТОВ «Одеський аукціонний центр», листи продавця та покупця). Надані документи в сукупності не містять розбіжностей, ознак підробки та повною мірою підтверджують числові значення всіх складових митної вартості товарів на умовах поставки CPT Харків (Інкотермс-2010) та відстрочки платежу (3 місяці з моменту митного оформлення). Попри це, митний орган необґрунтовано направив повідомлення про надання додаткових документів (більшість із яких уже була подана разом із митними деклараціями або об`єктивно не могла існувати через умови післяплати, умови поставки CPT та незалучення посередників чи третіх осіб), проігнорував письмові пояснення декларанта і безпідставно застосував резервний (шостий) метод визначення митної вартості з порушенням установленої статтею 57 МК України послідовності методів, збільшивши митну вартість товару до рівня 3,97 USD/кг на підставі інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби.

18 серпня 2026 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову в повному обсязі. У відзиві митний орган стверджує, що під час митного контролю за ЕМД № 26UA401060008136U1 від 29.06.2026 року та № 26UA401060008484U8 від 07.07.2026 року виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості та виявлено розбіжності у поданих документах. Зокрема, щодо першого рішення № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року Відповідач у відзиві посилається на відсутність в інвойсі відомостей щодо форми та термінів оплати та неподання банківських платіжних документів (при цьому помилково вказуючи контракт від 05.04.2024 SHT20240405); невідповідність висновку експерта (помилково зазначаючи № 20-03/06-2025 від 02.06.2025) вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пп. 56– 60 Національного стандарту № 1; оформлення прайс-листа як індивідуальної оферти конкретному покупцю, що не відповідає ст. VII ГАТТ 1994 року; суперечність між умовами поставки CPT Харків в інвойсі та положенням абз. 3 ст. 3 контракту про завантаження товару на борт судна в порту навантаження (що, на думку митниці, відповідає умовам FOB); а також на наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та дані баз АСМО «Інспектор» і ЄАІС Держмитслужби (де вказано іншу МД від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609). Щодо другого рішення № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року Відповідач у відзиві взагалі навів обставини, що стосуються імпорту транспортного засобу (напівпричепа тентованого тривісного марки SCHMITZ, модель SCS 24/L, 2018 року випуску за МД від 28.11.2024 № UA204080/2024/012540), посилаючись на довідку про транспортні витрати від 10.02.2025 № 1002-2, обов`язковість страхування цивільної відповідальності ТЗ у ЄС за Директивою 2009/103/ЄС, взаємозв`язок продавця і покупця в ДМВ та ціни на авторинках ЄС. Крім того, Відповідач заявив про необґрунтованість та неспівмірність заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн, посилаючись на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), типовість і незначну складність справи, розгляд у спрощеному провадженні без виклику сторін та наявність в суді аналогічних справ за участю тих самих сторін і представника.

21 серпня 2026 року представник Позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що доводи Відповідача є безпідставними, а у відзиві наведено посилання на сторонні договори, висновки експертів, довідки та митні декларації (зокрема щодо розмитнення напівпричепа SCHMITZ), які не мають жодного стосунку до спірних правовідносин і не були зазначені в оскаржуваних рішеннях. Позивач наголосив на недопустимості обґрунтування рішень суб`єкта владних повноважень новими обставинами після їх прийняття під час судового розгляду. Щодо витрат на правничу допомогу представник Позивача вказала, що гонорар визначено сторонами у фіксованому розмірі (120 000,00 грн) згідно з договором про надання правничої допомоги № б/н від 13.07.2026 року та додатковими угодами № 1 і № 2 від 13.07.2026 року, фактично сплачено Позивачем, що становить близько 10 % від ціни позову (1 199 587,87 грн) за оскарження чотирьох індивідуальних актів, а тому подання детального опису робіт чи погодинного розрахунку законом не вимагається.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 520/22368/26 та ухвалено здійснювати розгляд і вирішення справи одноособовим складом суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04 листопада 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і письмові пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 червня 2025 року між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Україна, Покупець) та компанією «WENZHOU CHENKAI SANITARY WARE CO., LTD» (Китай, Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № WCSW-20250605 (далі — Контракт). Невід`ємними частинами Контракту є додаткові угоди до нього:

- додаткова угода № б/н від 11.11.2025 року, якою внесено зміни до статті 14 Контракту щодо уточнення поштового індексу в адресі Покупця;

- додаткові угоди № б/н від 05.01.2026 року та № б/н від 05.02.2026 року, якими доповнено статтю 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників.

Відповідно до абзаців 1, 2 статті 1 Контракту Продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі — «Товар»), а Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору. Абзацом 2 статті 2 Контракту передбачено, що загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку. Згідно з абзацами 1, 2 статті 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з правилами ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. Статтею 4 Контракту визначено, що ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів — долар США. Відповідно до абзацу 2 статті 5 Контракту Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу — три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

1. Фактичні обставини щодо митного оформлення за ЕМД № 26UA401060008136U1 від 29.06.2026 року

29 червня 2026 року Позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію № 26UA401060008136U1 для митного оформлення у режимі імпорту товарів (тканини трикотажної: Fabric 41544-41935, Fabric ET14381-ET14428), поставлених за Контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року згідно з комерційним інвойсом № CNK26-0423 від 23.04.2026 року на умовах поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Митну вартість товару визначено декларантом за першим (основним) методом — за ціною договору (вартість операції) у розмірі 47 954,42 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості одночасно з ЕМД № 26UA401060008136U1 Позивачем подано до митного органу 23 документи (відображені у графі 44 МД), а саме:

1. Пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0423 від 23.04.2026 року;

2. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0423 від 23.04.2026 року;

3. Коносамент (Bill of lading) № COSU6450951400 від 26.04.2026 року;

4. Автотранспортну накладну (CMR / Road consignment note) № 3277 від 24.06.2026 року;

5. Митну декларацію (Dispatch note model T1) № 26ROCT1970E12828K8 від 26.06.2026 року;

6. Декларацію про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0423 від 23.04.2026 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Одеський аукціонний центр», № 20-44/06-2026 від 29.06.2026 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляцію) № CNK26-0423 від 23.04.2026 року (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року;

10. Доповнення (додаткову угоду) до контракту № б/н від 11.11.2025 року;

11. Доповнення (додаткову угоду) до контракту № б/н від 05.02.2026 року;

12. Видаткову накладну № CNK26-0423 від 23.04.2026 року (з перекладом);

13. Відвантажувальну специфікацію № WENZHOU20260423/2 від 23.04.2026 року (з перекладом);

14. Комерційну пропозицію № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом);

15. Лист ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 06/08-3 від 08.06.2026 року про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

16. Лист ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 06/08-4 від 08.06.2026 року про те, що страхування вантажу не здійснювалося;

17. Лист продавця № WENZHOU20260423/3 від 23.04.2026 року про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

18. Лист продавця № WENZHOU20260423/4 від 23.04.2026 року про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист продавця № WENZHOU20260423/5 від 23.04.2026 року про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

20. Лист продавця № WENZHOU20260423/6 від 23.04.2026 року про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

21. Лист продавця № WENZHOU20260423/7 від 23.04.2026 року про те, що жодних платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом);

22. Прейскурант (прайс-лист) № WENZHOU20260218/2 від 18.02.2026 року (з перекладом);

23. Якісний опис № WENZHOU20260423/1 від 23.04.2026 року (з перекладом).

29 червня 2026 року Відповідачем направлено Позивачу електронне повідомлення № 970665, яким на підставі частини другої статті 53 МК України витребувано: зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; інші платіжні та/або бухгалтерські документи (за наявності); транспортні (перевізні) документи та документи про вартість перевезення (якщо витрати не включені у вартість товару); страхові документи (якщо здійснювалося страхування). Того ж дня, 29 червня 2026 року, Відповідачем направлено електронне повідомлення № 970668, у якому зазначено про наявність розбіжностей у поданих документах (відсутність в інвойсі відомостей щодо форми та термінів оплати і відсутність у гр. 44 МД банківського документа; невідповідність висновку експерта № 20-44/06-2026 вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пп. 56– 60 Національного стандарту № 1; видача прайс-листа безпосередньо Позивачу тільки на товари з інвойсу, що не відображає дійсну вартість за ст. VII ГАТТ 1994 року; неможливість заздалегідь за 2 місяці передбачити у калькуляції CNK26-0423 від 23.04.2026 вартість перевезення та логістики; суперечність між умовою поставки CPT Харків в інвойсі та абз. 3 ст. 3 контракту щодо завантаження товару на борт судна в порту навантаження, що відповідає умовам FOB) та на підставі частини третьої статті 53 МК України витребувано додаткові документи (договір із третіми особами; рахунки про платежі третім особам; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів).

29 червня 2026 року Позивач надав митному органу письмові відповіді №№ 29/06/26-1 - 29/06/26-14 (прийняті митницею в базу даних 29.06.2026 року), у яких роз`яснив, що додаткові угоди до контракту, прайс-лист № WENZHOU20260218/2, митна декларація Т1 № 26ROCT1970E12828K8 та висновок експерта № 20-44/06-2026 вже подані разом із митною декларацією; оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу (3 місяці після митного оформлення), строк якої не настав, тому рахунок не сплачено, а банківські платіжні документи та виписка з бухгалтерської документації об`єктивно відсутні; за погодженими в інвойсі № CNK26-0423 умовами поставки CPT Kharkiv усі транспортні витрати включені у вартість товару та покладені на продавця (що підтверджено листом продавця № WENZHOU20260423/6 та калькуляцією № CNK26-0423); страхування не здійснювалося, договори з третіми особами та посередницькі угоди не укладалися.

29 червня 2026 року Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2, яким відмовлено у визнанні заявленої Позивачем митної вартості за першим методом та визначено митну вартість за шостим (резервним) методом (ст. 64 МК України) на рівні 3,97 USD за 1 кг на підставі митної декларації від 06.04.2026 № 26UA500020002486U0, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000089 від 29.06.2026 року.

З метою випуску товарів у вільний обіг у порядку частини сьомої статті 55 та частини другої статті 263 МК України, 29 червня 2026 року Позивач подав митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 26UA401060008151U5, за якою сплатив різницю митних платежів між сумою, обчисленою за заявленою декларантом митною вартістю, та сумою, обчисленою за митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 636 248,74 грн.

2. Фактичні обставини щодо митного оформлення за ЕМД № 26UA401060008484U8 від 07.07.2026 року.

07 липня 2026 року Позивачем подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію № 26UA401060008484U8 для митного оформлення у режимі імпорту наступної партії товарів (тканини трикотажної: Fabric AT41396-AT42071, Fabric ET14373, Fabric SC11227, Fabric WT30250-WT30271), поставлених за Контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року згідно з комерційним інвойсом № CNK26-0430 від 30.04.2026 року на умовах поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Митну вартість товару визначено декларантом за першим (основним) методом — за ціною договору (вартість операції) у розмірі 42 776,33 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості одночасно з ЕМД № 26UA401060008484U8 Позивачем подано до митного органу 23 документи (відображені у графі 44 МД), а саме:

1. Пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0430 від 30.04.2026 року;

2. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0430 від 30.04.2026 року;

3. Коносамент (Bill of lading) № COSU6451022280 від 04.05.2026 року;

4. Автотранспортну накладну (CMR / Road consignment note) № 7060 від 04.07.2026 року;

5. Митну декларацію (Dispatch note model T1) № 26ROCT1970D13207K9 від 02.07.2026 року;

6. Декларацію про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0430 від 30.04.2026 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ТОВ «Одеський аукціонний центр», № 20-08/07-2026 від 07.07.2026 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляцію) № CNK26-0430 від 30.04.2026 року (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року;

10. Доповнення (додаткову угоду) до контракту № б/н від 11.11.2025 року;

11. Доповнення (додаткову угоду) до контракту № б/н від 05.01.2026 року;

12. Видаткову накладну № CNK26-0430 від 30.04.2026 року (з перекладом);

13. Відвантажувальну специфікацію № WENZHOU20260430/2 від 30.04.2026 року (з перекладом);

14. Комерційну пропозицію № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року (з перекладом);

15. Лист ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 06/26-1 від 26.06.2026 року про те, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

16. Лист ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 06/26-2 від 26.06.2026 року про те, що страхування вантажу не здійснювалося;

17. Лист продавця № WENZHOU20260430/3 від 30.04.2026 року про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

18. Лист продавця № WENZHOU20260430/4 від 30.04.2026 року про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист продавця № WENZHOU20260430/5 від 30.04.2026 року про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

20. Лист продавця № WENZHOU20260430/6 від 30.04.2026 року про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

21. Лист продавця № WENZHOU20260430/7 від 30.04.2026 року про те, що жодних платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом);

22. Прейскурант (прайс-лист) № WENZHOU20260218/4 від 18.02.2026 року (з перекладом);

23. Якісний опис № WENZHOU20260430/1 від 30.04.2026 року (з перекладом).

07 липня 2026 року Відповідачем направлено Позивачу електронні повідомлення № 971404 та № 971406, аналогічні за змістом попереднім повідомленням № 970665 та № 970668, із вимогою надати додаткові документи за частинами другою та третьою статті 53 МК України. Того ж дня, 07 липня 2026 року, Позивач надав митному органу вичерпні письмові відповіді №№ 07/07/26-1 - 07/07/26-13 (прийняті митницею в базу даних 07.07.2026 року) з аналогічними роз`ясненнями по кожному пункту запиту митниці.

07 липня 2026 року Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000042/2, яким відмовлено у визнанні заявленої Позивачем митної вартості за першим методом та визначено митну вартість за шостим (резервним) методом (ст. 64 МК України) на рівні 3,97 USD за 1 кг на підставі митної декларації від 06.04.2026 № 26UA401060004356U0, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000097 від 07.07.2026 року.

З метою випуску товарів у вільний обіг у порядку частини сьомої статті 55 та частини другої статті 263 МК України, 08 липня 2026 року Позивач подав митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 26UA401060008512U5, за якою сплатив різницю митних платежів у розмірі 563 339,13 грн. Загальна сума фінансового забезпечення (різниці митних платежів), сплаченої Позивачем у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень, склала 1 199 587,87 грн (636 248,74 грн + 563 339,13 грн).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року, № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року та картки відмови № UA401060/2026/000089 від 29.06.2026 року, № UA401060/2026/000097 від 07.07.2026 року протиправними, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною першою статті 51 та частинами першою, другою статті 52 МК України митна вартість товарів визначається і заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. Декларант зобов`язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами частин першої — третьої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод — за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено вичерпну умову, за якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується: якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перелік основних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і подаються декларантом одночасно з митною декларацією, закріплений у частині другій статті 53 МК України. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України лише у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені пунктами 1– 8 цієї частини. Частиною п`ятою статті 53 МК України прямо забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною першою та пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, викладеною у постановах від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 21.03.2023 у справі № 815/5817/17, від 18.07.2024 у справі № 620/3264/18, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, від 03.04.2025 у справі № 320/6263/19 та від 16.04.2025 у справі № 260/10051/23), наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою передумовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та право митниці вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості. При цьому митний орган має право витребувати лише ті додаткові документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості та усунути конкретні виявлені розбіжності, а не всі поспіль документи, перелічені у статті 53 МК України. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій — четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне безумовних негативних правових наслідків та не є самостійною підставою для коригування митної вартості, якщо подані документи у своїй сукупності достатньо підтверджують числові значення складових митної вартості або якщо витребувані документи об`єктивно відсутні за умовами зовнішньоекономічної операції.

Перевіряючи обґрунтованість кожної з підстав, покладених Відповідачем в основу оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року та № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року, суд доходить таких висновків:

1. Щодо умов оплати товару та ненадання банківських платіжних документів і виписки з бухгалтерської документації.

В оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив, що статтею 5 Контракту № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року передбачена можливість як післяплати, так і передоплати, проте в інвойсах № CNK26-0423 від 23.04.2026 року та № CNK26-0430 від 30.04.2026 року відсутні відомості щодо форми та термінів оплати, а у графі 44 МД відсутні банківські платіжні документи та виписка з бухгалтерської документації. Суд відхиляє ці доводи Відповідача як безпідставні, оскільки згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, подаються лише за умови, якщо рахунок сплачено. Абзацом 2 статті 5 Контракту прямо встановлено загальне правило оплати товару — відстрочка платежу на три місяці з моменту поставки (митного оформлення), тоді як стовідсоткова передоплата можлива виключно на розсуд Покупця. Оскільки в інвойсах № CNK26-0423 від 23.04.2026 року та № CNK26-0430 від 30.04.2026 року передоплату сторонами не обумовлено, оплата за цими поставками здійснюється на умовах післяплати протягом трьох місяців після митного оформлення. Отже, станом на дати подання митних декларацій (29.06.2026 та 07.07.2026) строк оплати товару ще не настав, рахунки сплачені не були, про що Позивач повідомив митницю у відповідях № 29/06/26-2, № 29/06/26-7, № 29/06/26-14, № 07/07/26-2, № 07/07/26-6 та № 07/07/26-13.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 08.07.2022 у справі № 815/1718/16, від 28.04.2023 у справі № 200/9362/20-а, від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, від 08.05.2025 у справі № 380/25301/23), спосіб та часові рамки здійснення оплати (передоплата, післяплата, відстрочка платежу) стосуються господарських правовідносин сторін договору, не є ціноутворюючим фактором і не впливають на числове значення фактурної та митної вартості товару. Відсутність в інвойсі окремого запису про форму і строк оплати за наявності у ньому посилання на Контракт, де ці умови чітко врегульовані, не утворює розбіжностей у розумінні частини третьої статті 53 МК України, а ненадання платіжних та бухгалтерських документів про оплату у разі несплати рахунка за товар не може бути підставою для сумнівів у достовірності митної вартості.

2. Відносно умов поставки CPT Харків та включення транспортних витрат до ціни товару.

В оскаржуваних рішеннях Відповідач вказав, що заявлені в інвойсах № CNK26-0423 та № CNK26-0430 умови поставки CPT Харків (Україна) нібито суперечать абзацу 3 статті 3 Контракту, яким обумовлено обов`язок постачальника завантажити товар на борт судна в порту навантаження (що, на думку митниці, відповідає умовам FOB порт країни відправлення), а інформацію у калькуляціях № CNK26-0423 від 23.04.2026 та № CNK26-0430 від 30.04.2026 не можна вважати достовірною через неможливість передбачити вартість перевезення за 2 місяці на складному маршруті. Суд визнає такі висновки митного органу помилковими та необґрунтованими. Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та пов`язані з цим витрати на навантаження, вивантаження і обробку додаються до ціни товару тільки в тому разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України транспортні (перевізні) документи та документи про вартість перевезення подаються для підтвердження митної вартості лише тоді, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. За правилами ІНКОТЕРМС-2010 термін CPT («Carriage Paid To» — фрахт/перевезення оплачено до названого місця призначення) застосовується для перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення, та означає, що саме продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з перевезенням товару до узгодженого пункту призначення. Згідно з абзацом 2 статті 3 Контракту умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У комерційних інвойсах № CNK26-0423 від 23.04.2026 року та № CNK26-0430 від 30.04.2026 року, видаткових накладних та відвантажувальних специфікаціях сторони чітко узгодили умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Більше того, включення вартості перевезення, логістики та вантажно-розвантажувальних робіт до ціни товару прямо підтверджено офіційними листами продавця № WENZHOU20260423/6 від 23.04.2026 року та № WENZHOU20260430/6 від 30.04.2026 року, а також калькуляціями ціни № CNK26-0423 та № CNK26-0430, при цьому до митного оформлення були також надані коносаменти № COSU6450951400, № COSU6451022280 та міжнародні автотранспортні накладні (CMR) № 3277 і № 7060. За таких обставин довільне припущення митного органу про поставку товару на умовах FOB суперечить первинним документам зовнішньоекономічної операції (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17, від 17.01.2023 у справі № 0440/5532/18, від 25.08.2023 у справі № 810/3516/16, від 20.02.2025 у справі № 160/33340/23 та від 09.05.2025 у справі № 160/11936/24). У свою чергу, твердження митниці про неможливість заздалегідь розрахувати у калькуляції логістичні витрати є суб`єктивним припущенням, не підтвердженим жодними доказами.

3. Щодо прайс-листів продавця та комерційної пропозиції.

В оскаржуваних рішеннях митний орган послався на те, що надані Позивачем прайс-листи № WENZHOU20260218/2 від 18.02.2026 року та № WENZHOU20260218/4 від 18.02.2026 року адресовані безпосередньо ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та охоплюють лише товари з рахунків-фактур, а отже є індивідуальною офертою і не відображають «дійсну вартість» у розумінні статті VII ГАТТ 1994 року, а у комерційній пропозиції № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року згадується про можливість надання додаткової знижки. Суд критично оцінює ці доводи Відповідача, оскільки згідно з пунктом 6 частини третьої статті 53 МК України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару належать до додаткових документів, які не є основними документами для підтвердження митної вартості товару за частиною другою статті 53 МК України. Як зазначив Верховний Суд у постановах від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15, від 08.05.2025 у справі № 380/25301/23 та від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23, жодний нормативно-правовий акт, зокрема й міжнародний, не встановлює обов`язкових вимог до форми, змісту та реквізитів прайс-листа виробника чи продавця. Прайс-лист складається у довільній формі, і митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість асортименту прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості. У даній справі подані Позивачем прайс-листи № WENZHOU20260218/2 та № WENZHOU20260218/4 оформлені продавцем щодо конкретних артикулів товарів, які поставлялися за інвойсами № CNK26-0423 та № CNK26-0430, і наведені у них ціни за одиницю товару повністю збігаються з цінами в інвойсах. Що стосується комерційної пропозиції № WENZHOU20250528 від 28.05.2025 року, то вона була складена ще до укладення Контракту від 05.06.2025 року, передбачала лише гіпотетичну можливість надання знижки за умови відповіді протягом трьох днів, не містить розміру знижки і не стосується інвойсів від 23.04.2026 року та від 30.04.2026 року, складених майже через рік після неї, за якими жодна знижка не застосовувалася (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 804/2584/16).

4. В частині висновків експертної організації про вартісні характеристики товару.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що надані Позивачем висновки експерта ТОВ «Одеський аукціонний центр» № 20-44/06-2026 від 29.06.2026 року та № 20-08/07-2026 від 07.07.2026 року не можуть слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості через невідповідність вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пп. 56– 60 Національного стандарту № 1.

Суд зазначає, що висновки спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів (п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України) не є основними документами, якими визначається чи підтверджується ціна товару за зовнішньоекономічним договором, а подаються декларантом виключно як додаткове інформаційне джерело на підтвердження відповідності інвойсної ціни ринковому рівню цін (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15, від 14.03.2024 у справі № 823/1696/17, від 31.07.2024 у справі № 815/2564/18 та від 06.05.2025 у справі № 440/15075/23). При цьому посадові особи митного органу згідно з положеннями статті 54 МК України та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, не наділені повноваженнями здійснювати рецензування або фахову оцінку висновків експертів на предмет дотримання стандартів оціночної діяльності. Більше того, в оскаржуваних рішеннях митниця навіть не конкретизувала, у чому саме полягає невідповідність поданих висновків вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» чи пп. 56– 60 Національного стандарту № 1.

5. Щодо безпідставного витребування додаткових документів та порушення процедури консультацій і послідовності застосування методів визначення митної вартості.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 та № UA401060/2026/000042/2 митний орган послався на ненадання декларантом витребуваних документів, зокрема: додаткових угод до контракту, копій митних декларацій країни експорту та документів про вартість перевезення. Проте матеріалами справи документально підтверджено, що додаткові угоди № б/н від 11.11.2025 року, № б/н від 05.01.2026 року та № б/н від 05.02.2026 року, експортні/транзитні митні декларації Т1 № 26ROCT1970E12828K8 від 26.06.2026 року та № 26ROCT1970D13207K9 від 02.07.2026 року, прайс-листи № WENZHOU20260218/2 та № WENZHOU20260218/4, висновки експерта № 20-44/06-2026 та № 20-08/07-2026, калькуляції ціни № CNK26-0423 та № CNK26-0430, а також листи продавця про включення транспортних витрат у ціну товару вже були подані Позивачем одночасно з митними деклараціями та перебували у розпорядженні Відповідача на момент формування запитів і прийняття спірних рішень. Решта витребуваних документів (договори з третіми особами, рахунки про сплату комісійних та посередницьких послуг, рахунки про платежі третім особам, банківські платіжні документи та виписка з бухгалтерської документації) об`єктивно не існували через специфіку договірних відносин (відсутність посередників і третіх осіб та неоплату товару на момент митного оформлення у зв`язку з відстрочкою платежу), про що Позивач надав відповідні письмові пояснення.

Також суд констатує, що єдиною фактичною причиною неприйняття заявленої Позивачем митної вартості стало спрацювання профілю ризику АСАУР (код 105-2) та наявність у базах даних АСМО «Інспектор» і ЄАІС Держмитслужби інформації про митне оформлення інших товарів за вищою вартістю (3,97 USD/кг). Однак, як неодноразово наголошував Верховний Суд (постанови від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20, від 16.06.2023 у справі № 825/2410/16, від 20.09.2023 у справі № 821/411/18, від 16.01.2025 у справі № 160/939/24 та від 27.02.2025 у справі № 300/784/24), відомості інформаційних баз даних митниці та спрацювання АСАУР мають виключно допоміжний інформаційний (орієнтовний) характер, є підставою лише для поглибленої перевірки поданих декларантом документів, але самі по собі не доводять факту заниження митної вартості та не можуть переважати над первинними документами за конкретною зовнішньоекономічною угодою, позаяк ціна товару формується на засадах свободи договору з урахуванням обсягів поставок, умов співпраці, характеристик продукції тощо. Крім того, всупереч вимогам частини четвертої статті 57 та частини другої статті 55 МК України Відповідач не провів належної процедури консультацій із декларантом щодо обміну ціновою інформацією (обмежившись лише направленням запитів про витребування документів (постанова Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 810/2875/16), формально послався на «відсутність інформації» для застосування 2– 5 методів визначення митної вартості (ст. ст. 59– 63 МК України) та не навів у спірних рішеннях порівняльного аналізу характеристик оцінюваних тканин із товарами, оформленими за МД № 26UA500020002486U0 від 06.04.2026 та № 26UA401060004356U0 від 06.04.2026, як і не довів, що у рішенні № UA401060/2026/000042/2 правомірно використано як джерело митну декларацію № 26UA401060004356U0, оформлену за резервним, а не за основним методом.

6. Щодо нових підстав і сторонніх обставин, наведених Відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Суд окремо звертає увагу на те, що у поданому до суду відзиві від 18.08.2026 року Відповідач послався на обставини, документи та митні декларації, які взагалі не зазначалися в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості та не мають жодного стосунку до імпорту тканин Позивачем:

- при описі рішення № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року Відповідач послався на сторонній контракт від 05.04.2024 SHT20240405, сторонній висновок експерта № 20-03/06-2025 від 02.06.2025, сторонню МД від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609, а також на нову підставу — «наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству»;

- при описі рішення № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року Відповідач взагалі навів обґрунтування з іншої справи щодо імпорту вживаного тривісного тентованого напівпричепа марки SCHMITZ, модель SCS 24/L, 2018 року виготовлення (номер шасі НОМЕР_1 , вартістю 14 200 євро за МД від 28.11.2024 № UA204080/2024/012540), пославшись на довідку про транспортні витрати від 10.02.2025 № 1002-2, обов`язковість автострахування в ЄС за Директивою 2009/103/ЄС, взаємозв`язок сторін у ДМВ та інтернет-пропозиції продажу транспортних засобів у ЄС.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, від 04.07.2024 у справі № 821/1036/18), правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється судом виключно в межах тих підстав і мотивів, які були зазначені в самому індивідуальному акті на час його прийняття. Посилання ж Відповідача у відзиві на документи та обставини щодо розмитнення напівпричепа SCHMITZ свідчить про формальний підхід митного органу як до митного контролю, так і до підготовки заперечень у суді.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивач належними, достатніми і достовірними документами підтвердив заявлену за першим (основним) методом митну вартість імпортованих товарів за ЕМД № 26UA401060008136U1 від 29.06.2026 року та № 26UA401060008484U8 від 07.07.2026 року, тоді як Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року і № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року та похідних від них карток відмови № UA401060/2026/000089 від 29.06.2026 року і № UA401060/2026/000097 від 07.07.2026 року.

Відтак вказані індивідуальні акти не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України). Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, при зверненні до суду Позивачем через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 14 395,06 грн (1,5 % від ціни позову 1 199 587,87 грн із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Оскільки позов задоволено повністю, сплачений судовий збір у сумі 14 395,06 грн підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Разом з цим, Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 120 000,00 грн. На підтвердження понесення цих витрат до матеріалів справи надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката Бідної Оксани Іванівни, договір про надання правничої допомоги № б/н від 13.07.2026 року з додатковими угодами № 1 і № 2 від 13.07.2026 року та платіжну інструкцію про сплату 120 000,00 грн. Водночас у відзиві на позовну заяву Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на їх явну завищеність, неспівмірність зі складністю справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та наявність у провадженні суду аналогічних типових справ за позовами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» до Вінницької митниці за участю того самого представника.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Також згідно з частинами сьомою та дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19), навіть у разі встановлення сторонами у договорі фіксованого розміру гонорару суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є неспівмірним зі складністю справи, обсягом та якістю підготовлених процесуальних документів і витраченим адвокатом часом. Такий підхід відповідає і практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Баришевський проти України», «Лавентс проти Латвії», «East/West Alliance Limited проти України»), згідно з якою заявник має право на компенсацію судових витрат лише в тій частині, у якій вони були фактичними, необхідними та обґрунтованими (розумними) за розміром.

Оцінюючи заявлений Позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 120 000,00 грн через призму критеріїв реальності, розумності та співмірності, суд враховує, що:

- дана адміністративна справа є справою незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто представник Позивача не брав участі у судових засіданнях;

- правовідносини щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови є типовими, нормативно-правове регулювання та практика Верховного Суду у цій категорії спорів є усталеними;

- обидва оскаржувані рішення про коригування митної вартості у межах цієї справи прийняті за поставками за одним і тим самим зовнішньоекономічним контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 року на підставі тотожних доводів митного органу, у зв`язку з чим аргументація позовної заяви та відповіді на відзив щодо обох епізодів митного оформлення дублюється, а самі процесуальні документи підготовлені на основі типових напрацювань представника Позивача в аналогічних справах за позовами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» до Вінницької митниці.

За таких обставин суд погоджується з доводами Відповідача про те, що заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн є надмірно завищеним та неспівмірним зі складністю справи і фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Керуючись критеріями розумності, пропорційності та співмірності (ч. 5, 6 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України), суд вважає обґрунтованим, справедливим і достатнім відшкодування Позивачу витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці у розмірі 15 000,00 грн, зменшивши заявлений до стягнення розмір витрат у решті суми (на 105 000,00 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000039/2 від 29.06.2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000089 від 29.06.2026 року, прийняті Вінницькою митницею.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000042/2 від 07.07.2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2026/000097 від 07.07.2026 року, прийняті Вінницькою митницею.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (код ЄДРПОУ 39220630, місцезнаходження: 61191, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, буд. 7) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (код ЄДРПОУ 43997544, місцезнаходження: 21034, Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 395 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 06 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, а всього – 29 395 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 06 копійок.

Повний текст рішення складено 4 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Чучко В.М.