Суд: Шумський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №609/980/26
Суддя: Харлан М. В.
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 609/980/26
1-кп/609/107/2026
04 листопада 2026 року
Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211010000286 від 13 липня 2026 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Дедеркали Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, громадянина України, одруженого, не депутата, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого електриком у ТзОВ «АТП – 16145», раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Згідно із постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 30.07.2025р., у справі № 609/654/25, яка набрала 09.08.2025р. законної сили, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно із вказаною постановою ОСОБА_4 позбавлено право керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Вказане судове рішення набрало законної сили і в установленому порядку доведено ОСОБА_4 до відома та виконання.
У зв`язку із чим, ОСОБА_4 був обізнаний про те, що згідно із вказаним судовим рішенням щодо нього застосовано правообмеження, як до особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а саме його позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Вказане стягнення позбавляло ОСОБА_4 будь-яких прав на керування транспортними засобами на визначений строк.
ОСОБА_4 мав реальну можливість виконати судовий акт.
Водночас, після доведення до відома ОСОБА_4 вказаного судового рішення, у нього виник кримінально-протиправний умисел (під час досудового розслідування не встановлена конкретна дата та час), що спрямований на умисне невиконання постанов суду.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету не виконувати судове рішення, в порушення вимог постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 30.07.2025р. у справі № 609/654/25 керував о 19 год. 33 хв. 02.06.2025р. транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot EXPERT» д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Т-2008, поблизу с. Новостав Кременецького району Тернопільської області (під час досудового розслідування не встановлена конкретне місце).
Працівниками сектору поліцейської діяльності №2 Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, під час виконання своїх службових обов`язків, здійснюючи патрулювання по автомобільній дорозі Т-2008, неподалік с. Новостав Кременецького району Тернопільської області, зупинено 02.06.2025р. о 19 год. 33 хв. ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки «Peugeot EXPERT» д.н.з. НОМЕР_1 та виявлено, що водій - ОСОБА_4 будучи позбавлений права керування транспортними засобами в порушення Правила дорожнього руху та рішення суду здійснював керування автомобілем.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 грубо порушено норми щодо обов`язковості судових рішень та ним проігноровано вимоги ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Вказав, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності. Просив призначити йому покарання у виді штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст.382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення. Під час проведення судових дебатів просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, встановивши, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію кримінального правопорушення, з`ясувавши їхню думку щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, при цьому встановив, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд, дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем с. Великі Дедеркали Кременецького району Тернопільської області, українцем, громадянином України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою – спеціальною освітою, одружений, не депутат, на утриманні перебуває одна малолітня дитина, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу винного, його вік, сімейний стан, посередню характеристику, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вищевказане покарання суд вважає необхідними та достатніми для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.
З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд, –
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення: судової почеркознавчої експертизи від 31.08.2026р. (висновок експерта СЕ-19/120-26/10634-ПЧ) в сумі 3850,88 (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень вісімдесят вісім копійок).
Речові докази, а саме: оптичний диск формату DVD-R, який зберігається у паперовому конверті, при матеріалах кримінального провадження; оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.08.2025р., який долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua