Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №608/2541/24
Суддя: Запорожець Л. М.
Копія:
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Справа № 608/2541/24
Номер провадження1-кп/608/124/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Чорткова кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024211110000290 від 19.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Саки Автономна Республіка Крим, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, не депутата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області, від 19.09.2023 у справі №606/2220/23 (провадження №3/608/925/2023), яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік без конфіскації транспортного засобу.
Незважаючи на зазначену постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2023, з якою ОСОБА_3 був у встановленому Законом порядку ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.
Так, 25.01.2024 о 19 годині, ОСОБА_3 достовірно знаючи що він постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2023 у справі №606/2220/23 (провадження №3/608/925/2023), позбавлений на один рік права керувати транспортним засобом, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи такого права.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 25.01.2024 складено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122, ч.1, 4 ст. 126 КУпАП, серії БАД № 839117 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень.
Продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на умисне невиконання рішення суду, ОСОБА_3 29.02.2024 о 23 годині 48 хвилин, будучи, у відповідності до постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2023 у справі № 606/2220/23 (провадження № 3/608/925/2023), позбавленим на один рік права керувати транспортним засобом, протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи такого права.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 29.02.2024 складено постанову про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, серії ББА № 339101 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
Крім цього, за вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 29.02.2024 складено протокол про вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, серії ААБ №181848, а також 01.03.2024 складено протокол про вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП, серії ААБ №181849.
Відповідно до постанови судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 12.08.2024 у справі №608/632/24 (провадження 3/608/349/2024) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень.
Окрім цього, ОСОБА_3 27.03.2024 о 22 годині, будучи, у відповідності до постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2023 у справі №606/2220/23 (провадження №3/608/925/2023), позбавленим на один рік права керувати транспортним засобом, повторно протягом року керував мотоциклом марки «Lifan LF 200-10S», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи такого права, під час чого допустив дорожньо-транспортну пригоду.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 21.06.2024 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП, серії ААБ №181873 та серії ААБ №181989 відповідно.
Відповідно до постанови судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі №608/1670/24 (провадження 3/608/704/2024) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Такі дії ОСОБА_3 суд вважає, вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне не виконання постанову суду, що набрала законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показав, що він про всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення вірно описано в обвинувальному акті, оголошеному прокурором.
Про винесені судом постанови він знав, і розумів, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, та що він не має права керувати транспортним засобом, однак, незважаючи на зазначені постанови Чортківського районного суду Тернопільської області та маючи реальну можливість їх виконувати, хоч би в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, та не керувати транспортним засобом, він усвідомлював, що діє незаконно, він ухилився від виконання постанов суду.
В даний час він усвідомив всю свою негативну поведінку та дуже шкодує про вчинене правопорушення, став інвалідом 3 групи, про що надав відповідний витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Щиро розкаюється у скоєному, просить його суворо не карати. Погоджується із мірою покарання, запропонованою прокурором.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, доводиться також і дослідженими в судовому засіданні та долученими до матеріалів кримінального провадження, документами: протоколами процесуальних дій та додатками до них складених в порядку, передбаченому кримінальним процесом; які відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, а тому судом в розумінні положень ст.ст.84-86 КПК України визнаються належними і допустимими доказами, а саме:
Витягом з ЄРДР за № 12024211110000290 від 19.07.2024 року, з якого вбачається, що було внесено відомості в ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК України, та викладено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення;
Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.08.2024 року та описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді;
Витягом з ЄРДР за № 12024211110000290 від 19.07.2024 року, з якого вбачається, що було внесено відомості в ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України та викладено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення;
Рапортом старшого інспектора чергового Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 28.03.2024 року та рапортом старшого інспектора чергового Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 28.03.2024 року;
Протоколом огляду місця події та план-схемою додатку до протоколу огляду від 28.03.2024 року;
Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 13.05.2024 року та описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 13.05.2024 року;
Висновком експерта № 54 від 08 травня -15 травня 2024 року та висновком експерта № 59 від 13 травня -16 травня 2024 року щодо тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
Висновком експерта № 319 від 29 квітня-08 травня 2024 року дослідження взірця крові ОСОБА_3 ;
Рапортом слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 та постановою про закриття кримінального провадження від 30.05.2024 за ч. 1 ст. 286 КК України;
Постановою від 25.01.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, ч.1, 4 ст.126 КУпАП, серії БАД № 839117, якою щодо ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень;
Постановою від 29.02.2024 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, серії ББА № 339101, якою щодо ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень;
Протоколом від 29.02.2024 про вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, серії ААБ № 181848, та протоколом від 01.03.2024 про вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , передбачене ч.4 ст.130 КУпАП, серії ААБ №181849;
Постановою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 12.08.2024 у справі № 608/632/24 (провадження 3/608/349/2024), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень;
Протоколами від 21.06.2024 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП, серії ААБ № 181873 та серії ААБ № 181989 та постановою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.07.2024 у справі № 608/1670/24 (провадження 3/608/704/2024), якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
В той же час, суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати одне одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного кримінального правопорушення і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується, як джерело права, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне сплата призначених судом штрафів згідно винесених постанов, обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, у виді штрафу.
Суд вважає, що згадане вище покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ч. 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального право порушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Суд вважає, що прокурором доведено поза усяким сумнівом подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у його вчиненні, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу, та пом`якшують покарання.
В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується, як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З врахуванням таких вимог Закону при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, є інвалідом 3 групи, щиро розкається у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, згідно з положеннями статті 66 Кримінального кодексу України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивна характеристика.
Обставин, що обтяжують покарання згідно з положеннями статті 67 Кримінального кодексу України, в ході судового розгляду кримінального провадження, не встановлено.
З урахуванням наведених обставин, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення йому покарання за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України у виді штрафу в дохід держави в мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті 382 ч. 1 КК України.
Питання речових доказів вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів в дохід держави, що еквівалентно сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Речовий доказ - справа №608/632/24 (провадження №3/608/349/2024), щодо притягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП на 39 аркушах - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Тернопільського Апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя:/підпис/
Копія вірна:
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи № 608/2541/24.
Вирок набрав законної сили " " _________________ року.
Суддя: ОСОБА_1
Копію вироку видано " " __________________ року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua